31 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2355/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
при секретарі - Пшенишному В.С.,
за участю:
представника позивача - Смольського Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації, -
19 квітня 2012 року Відкрите акціонерне товарство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "Полтавський ГЗК", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації від 27.02.2012 №7531/10/22-216.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що в оскаржуваній консультації Кременчуцька ОДПІ вільно тлумачить норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та помилково встановлює додаткові вимоги до довідки Торгово-промислової палати України, які не передбачені чинним законодавством, що призводить до обмеження прав ВАТ "Полтавський ГЗК" та суперечить Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
У письмових запереченнях Кременчуцька ОДПІ посилається на те, що підставою для зупинення перебігу строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у разі виникнення форс-мажорних обставин є оригінал довідки Торгово-промислової палати документа або уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами, яка повинна бути легалізована в консульській установі України в державі, де відбулись обставини непереборної сили, або засвідчена в посольстві відповідної держави в Україні та легалізована в Міністерстві закордонних справ України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позові.
Представники відповідача в судових засіданнях 26.04.2012 та 10.05.2012 заперечували проти позову, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання 31.05.2012 відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, не зважаючи на те, що був належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За визначенням пункту 14.1.172 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Статтею 52 глави 3 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.
Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Судом встановлено, що ВАТ "Полтавський ГЗК" (ідентифікаційний код 00191282) 05.01.1995 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської Полтавської області.
Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 31.01.1995, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, наявною у матеріалах справи.
09.02.2012 ВАТ "Полтавський ГЗК" звернулось до Кременчуцької ОДПІ з листом №42 за податковою консультацією з питання практичного використання статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Звернення ВАТ "Полтавський ГЗК" за податковою консультацією було зумовлено наступним.
18.08.2011 між ВАТ "Полтавський ГЗК" (Україна) та ВАТ "Белшина" (Білорусь) укладено контракт №7499-37-11 на поставку шин 33.00-51 ФТ -116 АМ 2 н.с. 58 в кількості 12 шт.
На підставі рахунку №1509/с від 22.08.2011 ВАТ "Полтавський ГЗК" здійснило передню оплату в розмірі 177660 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №753 від 23.08.2011.
Однак, згідно повідомлення Сitibank, Нью Йорк, США від 30.08.2011, вказані кошти були заблоковані Управлінням Казначейства США з контролю за іноземними активами (Office of Foreign Assets Control (OFAC) згідно Постанови про санкції у відношенні Республіки Білорусь (Belarus Sanctijn Regulatsjns) (31 CFR Part 548). 11.08.2011 ВАТ "Белшина" включена до списку підприємств , які потрапили під санкції казначейства США.
Таким чином, виникла ситуація, за якої ВАТ "Полтавський ГЗК" добросовісно виконав умови зовнішньоекономічного контракту - оплатив попередню оплату, але завдяки тому, що грошові кошти були заблоковані Управлінням Казначейства США з контролю за іноземними активами, постачальник - ВАТ "Белшина", грошові кошти не отримав і не зробив відповідну поставку шин. Станом на 17.04.2012 кошти так і не надійшли на розрахунковий рахунок продавця (ВАТ "Белшина").
В зв'язку з цим, ВАТ "Полтавський ГЗК" відправлено спеціальний пакет документів за відповідною формою до Управління Казначейства США з контролю за іноземними активами (Office of Foreign Assets Control) з метою отримання ліцензії на повернення заблокованих грошових коштів у розмірі 177660 доларів США.
05.01.2012 на адресу позивача надійшла відповідь з OFAC, якою відмовлено в поверненні грошових коштів.
07.02.2012 своїм листом №286/05-5 Торгово-промислова палата України (далі по тексту -ТПП України) підтвердила, що в спірному випадку мають місце форс-мажорні обставини.
Посилаючись на положення статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та вважаючи, що вказана довідка ТПП України є підставою для подовження граничного терміну розрахунків за договором, позивач у своєму зверненні від 09.02.2012 просив Кременчуцьку ОДПІ повідомити, чи має право ВАТ "Полтавський ГЗК" призупинити перебіг строків розрахунків по даній операції на основі довідки ТПП України.
Податковою консультацією від 27.02.2012 №7531/10/22-216 "Щодо звільнення від відповідальності, передбаченої Законом України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у зв'язку з форс-мажорними обставинами" Кременчуцька ОДПІ повідомила платнику податків - ВАТ "Полтавський ГЗК", що підставою для зупинення перебігу строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у разі виникнення форс-мажорних обставин є оригінал довідки Торгово-промислової палати документа або уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами, яка повинна бути легалізована в консульській установі України в державі, де відбулись обставини непереборної сили, або засвідчена в посольстві відповідної держави в Україні та легалізована в Міністерстві закордонних справ України. При цьому, податковим органом зазначено, що лише факт повернення авансового платежу в повному обсязі є підставою для незастосування санкцій, передбачених статтею 4 Закону.
Позивач вважає, що вказана консультація суперечить статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки Кременчуцька ОДПІ помилково встановлює додаткові вимоги до довідки ТПП України, які не передбачені чинним законодавством, що призводить до обмеження прав та інтересів ВАТ "Полтавський ГЗК" як платника податку.
В зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації від 27.02.2012 №7531/10/22-216.
Надаючи оцінку спірній індивідуальній податковій консультації Кременчуцької ОДПІ від 27.02.2012 №7531/10/22-216, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно статті 2 вказаного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
В оскаржуваній податковій консультації Кременчуцька ОДПІ посилається на статтю 6 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність", якою передбачено право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
При цьому, податковий орган зазначає, що сторони самостійно передбачають у форс-мажорному застереженні підстави виникнення, обов'язковість сповіщення з визначенням строків дії, наслідки настання підстав для звільнення від відповідальності, як це визначено формою зовнішньоекономічних договорів, положення про які затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201.
Також відповідач вказує на положення статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка встановлює, що Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.
За міжнародною практикою питання про кваліфікацію тих чи інших обставин як підстав звільнення від відповідальності вирішується зовнішньоторговельним арбітражем (наприклад, Міжнародним комерційним судом при Торгово-промисловій палаті, Арбітражним судом Міжнародної Торгової Палати та інше).
Разом з тим, офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн.
Враховуючи наведене, та відповідно до листа ДПА України від 10.08.2004 №15183/7/23-5317, підставою для зупинення перебігу строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону, у разі виникнення форс-мажорних обставин, на висновком Кременчуцької ОДПІ, є оригінал довідки Торгово-промислової палати документа або уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка, тощо), відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації.
Крім того, Кременчуцька ОДПІ вказує, що з метою підтвердження періоду дії форс-мажорних обставин у зазначеному документі необхідно вказувати настання і закінчення дії непереборної сили.
Офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.
Таким чином, лише при дотриманні вищезазначених умов документ про підтвердження дії форс-мажорних обставин є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів розрахунків на період їх дії.
Однак суд не може погодитись з обґрунтованістю наведеного в податковій консультації практичного використання статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" з огляду на таке.
Згідно змісту статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
Тобто, законодавець в наведеній нормі Закону чітко визначив, що належним підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
На запит ВАТ "Полтавський ГЗК" від 07.02.2012 №37 щодо виникнення форс-мажорних обставин при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 18.08.2011 №7499-37-11, сторонами якого є ВАТ "Полтавський ГЗК" (Україна, м. Комсомольськ) та ВАТ "Бєлшина" (Білорусь, м. Бобруйськ), ТТП України 07.02.2012 засвідчила, що згідно розпорядження Уряду США від 11.08.2011 (№13405) до окремих підприємств і організацій Республіки Білорусь (зокрема, ВАТ "Бєлшина") були застосовані економічні санкції, які призвели до блокування будь-яких платежів в доларах США на їх користь. Зважаючи на ці санкції, платіж ВАТ "Полтавський ГЗК" в розмірі 177660,00 доларів США, здійснений на рахунок ВАТ "Бєлшина" 23.08.2011, був заблокований в Сitibank, N.A. Санкції Уряду США, що призвели до блокування коштів ВАТ "Полтавський ГЗК" з 23.08.2011 по цей час, які знаходились поза волею та контролем сторін контракту від 18.08.2011 №7499-37-11 і безпосередньо вплинули на виконання контракту, є форс-мажорними обставинами.
Разом з тим, в оскаржуваній податковій консультації Кременчуцька ОДПІ вказує, що підставою для зупинення перебігу строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону, у разі виникнення форс-мажорних обставин, є лише оригінал довідки Торгово-промислової палати або уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, що суперечить положенням статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Податкова консультація всупереч статті 6 Закону містить пряму беззаперечну вказівку на те, що підтвердженням форс-мажорних обставин є тільки оригінал довідки Торгово-промислової палати або уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, відхиливши положення статті 6 Закону, яка передбачає альтернативу у визначенні документу, яким можуть бути підтверджені форс-мажорні обставини, а саме: це може бути відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
При цьому, слід відмітити, що стаття 6 Закону пов'язує належне підтвердження форс-мажорних обставин саме довідкою, виданою Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, а не країни виникнення форс-мажорних обставин.
В наданій податковій консультації Кременчуцькою ОДПІ не висловлено жодних зауважень щодо довідки ТТП України 07.02.2012 про підтвердження наявності форс-мажорних обставин, не зазначено, яким вимогам та якого саме нормативно-правового акту вказана довідка не відповідає чи суперечить.
Суд також звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 31.05.2007 №1108-V, який набрав чинності з 1 січня 2008 року, частину шосту статті 6 Закону після слів "Торгово-промислової палати" доповнено словом "України".
Однак, Кременчуцька ОДПІ, поклавши в основу податкової консультації зміст листа ДПА України від 10.08.2004 №15183/7/23-5317, тобто листа, виданого центральним органом ДПС до внесення відповідних змін до статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не взяла до уваги вказані зміни, зокрема, в частині доповнення частини шостої статті 6 після слів "Торгово-промислової палати" словом "України" і як наслідок надала податкову консультацію, яка не відповідає положенням чинної статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платнику податків надано право оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Позивачем оскаржується надана податкова консультація з підстав суперечності статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки Кременчуцька ОДПІ помилково встановлює додаткові вимоги до довідки ТПП України, які не передбачені чинним законодавством, що призводить до обмеження прав та інтересів ВАТ "Полтавський ГЗК" як платника податку.
Суд зауважує, що наведена норма Податкового кодексу України говорить про єдину підставу для оскарження податкової консультації - її суперечність нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Однак судом встановлено відсутність в тексті спірної податкової консультації суперечності нормам або змісту певного податку чи збору.
Суперечність податкової консультації за своїм змістом статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не є підставою для визнання її недійсною, оскільки зазначена підстава відсутня у Податковому кодексі України.
Згідно пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Судом вбачається, що нормами статей 52 та 53 Податкового кодексу України визначено права позивача щодо можливості діяти певним чином, отримавши певну податкову консультацію, тобто встановлено право щодо застосування отриманої консультації, зі звільненням від відповідальності у випадку дій на підставі отриманої консультації.
Натомість, вищезазначеними нормами Кодексу не встановлено обов'язку позивача діяти саме таким чином, як це зазначено у податковій консультації. Таким чином, податкова консультація не породжує обов'язків позивача щодо певного застосування норм чинного законодавства.
Отже, надана позивачу податкова консультація не визначає обов'язку позивача діяти саме таким чином, як це зазначено у податковій консультації.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ "Полтавський ГЗК" про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації від 27.02.2012 №7531/10/22-216 слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2012 року.
Суддя О.В. Гіглава