10 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/584/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Лазаренко У. І.,
за участю:
представника позивача - Луць О. В., Роєнко Л. І.,
представника відповідача - Куришко О. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
01 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000762301 від 24.11.2011 року та № 0000692301 від 24.11.2011 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06 березня 2012 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 16 вересня 2011 року № 787/23-30080834 складений на підставі проведеної Гадяцькою МДПІ документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Транс-сервіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування.
Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки підприємством не було допущено порушень правил формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, за період що перевірявся. Виявлення наявності помилок в СМR, неповнота їх заповнення не свідчить про відсутність здійснення міжнородного перевезення вантажів, яке підтверджується подорожними листами з міжнародного перевезення вантажів, договорами, заявками, актами приймання виконаних рабіт, СМR, які і є первинними бухгалтерськими документами, що фіксують облік та підтверджуть факти здійснення господарських операцій. А тому товариством правомірно застосована "0" ставка оподаткування при здійсненні міжнародних перевезень вантажів у квітні-травні 2011 року. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
У письмових запереченнях на позов відповідач посилався на порушення позивачем вимог підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а також неврахування позивачем у декларації за червень 2011 року висновків перевірки, відображеній у акті перевірки № 756/23/30080834 від 11 серпня 2011 року.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 30080834) зареєстровано Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 21 травня 1999 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №131552.
Позивач перебуває на податковому обліку у Гадяцькій МДПІ з 21 травня 1999 року за №51, зокрема, як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13 вересня 2004 року №23606880 серії НБ №211311.
У період з 01 вересня 2011 року по 09 вересня 2011 року Гадяцькою МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Транс-сервіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень місяць 2011 року.
Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 16 вересня 2011 року № 787/23-30080834, у якому відображено наступні порушення:
- підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пунктів 201.4, 201.6, 201.10, 201.14 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, завищено суму, що заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року на 23 142,10 грн.
На підставі вищевказаного Акту перевірки, Гадяцькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2011 року № 0000572301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 23 142,10 грн. та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 0 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 571,05 грн.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням товариство оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПА у Полтавській області. Рішенням про результати розгляду скарги від 17 листопада 2011 року № 3376/10/25-016 ДПА у Полтавській області скаргу ТОВ "Транс-сервіс" задовольнила частково, а саме: податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2011 року № 0000572301 скасувала в частині 7204,73 грн. бюджетного відшкодування і 11570,05 грн. штрафної санкції, в іншій частині залишила скаргу ТОВ "Транс-сервіс" без задоволення.
За наслідками адміністративного узгодження Гадяцькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 24 листопада 2011 року № 0000762301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 5934 грн., та нараховано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 24 листопада 2011 року, № 0000692301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 15 937,37 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.
Рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги з доповненнями (вхідні № 4229/6 від 25.11.2011 року, № 4622/6 від 30.11.2011 року та № 678/6 від 13.01.2012 року) залишено без змін податкове повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ від 30 вересня 2011 року № 0000572301, з урахуванням рішення ДПА у Полтавській області від 17 листопада 2011 року № 3376/1025-016 (податкові повідомлення-рішення від 24 листопада 2011 року № 0000762301 та № 0000692301, прийнятих за розглядом скарги).
Однак, позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням - рішенням Гадяцької МДПІ від 24 листопада 2011 року № 0000762301 та № 0000692301 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06 березня 2012 року), суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як на підставу зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, зменшення від'ємного значення ПДВ та донарахування суми ПДВ Гадяцька МДПІ в Акті перевірки посилається на невірно заповнені первинні документи, а також неврахування висновків попередньої перевірки позивача, що відображені в акті № 756/23/30080834 від 11.08.2011 року.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач надавав міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажів, а саме:
Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем укладено договір № 27/04 від 27.04.2011 року із ФОП ОСОБА_5 (ідент. номер НОМЕР_1). Відповідно до умов даного договору-заявки відправником вантажу та замовником є ОСОБА_5, позивач зобов'язувався надати Замовнику послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Україна (м. Тернопіль) - Німеччина. В свою чергу, Замовник зобов'язувався сплатити Позивачу ставку фрахту у розмірі 5 326 грн.
На виконання вказаного договору, позивачем оформлено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000300 від 04.05.2011 року, відповідно до якого факт надання транспортних послуг підтверджується СМR серії А № 0097848. Згідно податкової накладної № 2 від 04.05.2011 року позивачем задекларовано обсяги поставки за "0" ставкою в сумі 5326 грн.
Крім того, ТОВ "Транс-сервіс" (перевізник) укладено договір-заявку № 16/05 від 18.05.2011 року із ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) (замовник), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надати Замовнику послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом України (м. Тернопіль) - Данія, а замовник - сплатити позивачу ставку фрахту у розмірі 4544 грн.
На виконання вказаного договору, позивачем оформлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000380 від 21.05.2011 року де зазначено, що виконавцем ТОВ "Транс-сервіс" надано транспортні послуги, і факт надання транспортних послуг підтверджується СМR серії А № 0086409. Згідно податкової накладної № 83 від 21.05.2011 року позивачем задекларовано обсяги поставки вантажу за "0" ставкою в сумі 4544 грн.
Згідно умов договору № 1104А від 11.04.2011 року та заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 40 від 27.04.2011 року з DOW Deuchland Anlagenges GmbH (замовник), позивач зобов'язувався надати послуги з міжнародного перевезення вантажу по маршруту Німеччина - м. Кагарлик (Україна), а замовник - сплатити позивачу ставку фрахту у розмірі 29 460,05 грн. На виконання вказаного договору, позивачем оформлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000283/2 від 06.05.2011 року де зазначено, що виконавцем ТОВ "Транс-сервіс" надано транспортні послуги АТ "ДХЛ Інтернешнл Україна" з перевезення вантажу по маршруту Німеччина - м. Кагарлик (Україна), факт надання транспортних послуг підтверджується СМR серії А № 0191987. Згідно податкової накладної № 17 від 06.05.2011 року позивачем задекларовано обсяги поставки вантажу за "0" ставкою в сумі 29460,05 грн.
Позивачем, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій у квітні-травні 2011 року, надано рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), договори, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до підпунктів 195.1.1 та 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з: експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства; постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Згідно статті 4 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів договір перевезення встановлюється накладною, яка складається у трьох примірниках, перший примірник для відправника, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
В Акті перевірки податковий орган робить висновок про неналежне оформлення міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), зокрема зазначено, що в графі 1 відправником вказано ФОП ОСОБА_6, і в графі 22 "Підпис та штамп відправника" поставлена печать ФОП ОСОБА_6, що не відповідає даним, зазначеним в акті надання послуг, договорі та податковій накладній. Аналогічне порушення встановлено та відображено в акті щодо оформлення договору з ФОП ОСОБА_7 Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено, що у графі 22 "Підпис та штамп відправника" відсутні печать (штамп) та підпис відправника вантажу, щодо договору укладеного позивачем з АТ "ДХЛ Інтернешнл Україна". У зв'язку з чим відповідачем донараховано ТОВ "Транс-сервіс" суму податкового зобов'язання у розмірі 7866,01 грн.
Разом з тим, частина 2 статті 11 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, яку ратифікувала Україна згідно Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів"від 01.08.2006 року № 57-V, містить застереження відносно того, що перевірка правильності та повноти документів (в тому числі і CMR) не належить до обов'язків перевізника.
Щодо посилання відповідача як на порушення на незаповнення графи 22 CMR суд зазначає, що у відповідності до статті 6 Конвенції в накладній повинні бути вказані:
а) місце та дата її складання;
b) ім'я та адреса відправника;
c) ім'я та адреса транспортера;
d) місце та дата прийняття вантажу до перевезення та передбачене місце його здачі;
e) ім'я та адреса отримувача;
f) прийняте позначення характеру вантажу і способу його упаковки і у випадку перевезення небезпечних вантажів їх звичайно прийняте позначення;
g) кількість вантажних місць, їх особлива розмітка та номера;
h) вага вантажу брутто або виражена в інших одиницях виміру кількості вантажу;
i) пов'язані з перевезенням витрати;
j) інструкції, які небхідні для виконання митних формальностей, та інші;
k) вказівка, що перевезення здійснюється незалежно від будь-якого застереження, з дотриманням порядку, встановленого Конвенцією.
Таким чином, графа 22 "Підпис та штамп відправника" не є графою обов'язковою для заповнення.
Суд зауважує, що виявлення факту не заповнення, або неправильного заповнення граф CMR, обов'язковість заповнення яких не передбачена статтею 6 Конвенції, не впливає на реальність та фактичність наданих послуг з перевезення при експорті товарів. Отже позивачем правомірно застосовано "0" ставку оподаткування при здійсненні зазначених вище міжнародних перевезень вантажів у квітні-травні 2011 року, тобто у відповідності з пунктом 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.
Розрахунки позивача з контрагентами за договорами міжнародного перевезення відповідачем не заперечуються. У судовому засідання 10 травня 2012 року Гадяцькою МДПІ було зазначено, що реальність операцій позивача з контрагентами ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 та АТ "ДХЛ Інтернешнл Україна" ставиться під сумнів лише на підставі неправильного заповнення граф 1 та 22 міжнародних товарно - транспортних накладних (CMR).
Суд звертає увагу, що незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій.
Окрім того, при перевірці правильності формування податкового кредиту відповідач дійшов висновку, що з урахуванням результатів акту перевірки бюджетного відшкодування за травень 2011 року (акт № 756/23/30080834 від 11 серпня 2011 року), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, становить 254,26 грн. Отже, залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту червня місяця складає 84562,26 грн. (84308 грн. + 254,26 грн.).
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на результати попередньої перевірки як на підставу зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, оскільки Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року по справі №2а-1670/7058/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2012 року, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2011 року № 0000462301/61, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 99500,00 грн. та № 0000472301/62, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12478,74 грн.
Також відповідачем від час проведення перевірки придбаних товарів за травень місяць та фактичної сплати придбаних товарів та послуг встановлено, що усього сума податкового кредиту (р. 17 податкової декларації) становить 22 784,70 грн., але сплачена сума складає 20785,07 грн., тобто сума ПДВ 1999,63 не оплачено по наступним податковим накладним: ПП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), усього не сплачено позивачем 6690 грн. та 1030 грн. (ПДВ 1115 грн. та 171,67 грн.); ТОВ фірма "Журавлина (ідентифікаційний номер 139946417148), усього не сплачено позивачем 4102,05 грн. (ПДВ 683,75 грн.); НДЕКЦ при УМВС України у Полтавській області (ідентифікаційний номер 255740616346), усього не сплачено позивачем 175,28 грн. (ПДВ 29,21 грн.).
На думку відповідача, дані суми по бухгалтерському обліку відображено по аналітичному обліку рахунка 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" і станом на 01.06.2011 року рахується кредитове сальдо, тобто ТОВ "Тран-сервіс" має борг за придбані товари перед вказаними контрагентами.
Суд не погоджується з даним твердженням відповідача з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 14.1.18. Податкового кодексу України (далі - Кодекс) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Кодексу.
У відповідності до пункту 200.1 статті Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.2 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.3 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові (звітні) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 зазначеного Кодексу визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відтак, право на формування податкового кредиту та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника такого податку.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. .
Згідно пункту 201.10 статті 201 Кодексу підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що контрагентами позивача ПП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) виписано податкові накладні № 799 від 20.05.2011 року (отримана ТОВ "Транс - сервіс" 20.05.2011 року) та № 743 від 13.05.2011 року (отримана ТОВ "Транс - сервіс" 13.05.2011 року). Фактичну оплату товарів за вказаними накладними позивачем проведено 02 червня 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 262 від 02 червня 2011 року.
На підставі акту виконаних робіт на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту № 1103239 від 27.05.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Журавлина" був складений рахунок № Ж1101678 від 27.05.2011 року та виписана податкова накладна № 1103368/006 від 27.05.2011 року. Фактичну оплату послуг за вказаною накладною позивачем проведено 02 червня 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 264 від 02 червня 2011 року.
Відповідно до акту приймання-передачі послуг від 20.04.2011 року між ТОВ "Транс - сервіс" та Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України у Полтавській області, останнім було складено рахунок № 55 від 20.04.2011 року та виписано податкову накладну № 160 від 20.04.2011 року, яка отримана позивачем 02.05.2011 року. Фактичну оплату послуг за вказаною накладною позивачем проведено 20 квітня 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 169 від 20 квітня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, в додатку 5 до декларації за травень 2011 року в розділі ІІ "Податковий кредит" фактично відображені операції з ПП ОСОБА_8 та НДЕКЦ при УМВС України, які надають право позивачу на формування податкового кредиту, а операції з ТОВ "Фірма "Журавлина" до податкового кредиту за травень місяць 2011 року не увійшли.
Таким чином, на момент подання декларації за травень місяць 2011 року (дата подання 17.06.2011 року) позивачем сплачено суми по податкових накладних з контрагентами: ПП ОСОБА_8, ТОВ "Фірма" Журавлина" та НДЕКЦ при УМВС України.
Отже, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за травень-червень 2011 року у зв'язку з проведенням в цих місяцях оплати та поставки товарів/послуг, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
З огляду на вищезазначене, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У зв'язку з цим з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 218,72 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції від 24 листопада 2011 року № 0000762301 та від 24 листопада 2011 року № 0000692301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 72 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2012 року.
Суддя Р.І. Молодецький