Справа № 216/210/12
14 травня 2012 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі : головуючої судді Коломійцевої В.І.,
при секретарі Мельник А.О.,
з участю прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Муровані Курилівці кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
13 березня 2010 року біля 20 години, між ОСОБА_1, що знаходився біля барної стійки в приміщенні кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_2" в АДРЕСА_2, та перебував в стані алкогольного сп'яніння і відвідувачем кафе-бару ОСОБА_2, виникла суперечка, яка поступово набрала агресивного характеру і учасники та свідки якої вийшли на вулицю, де під час даної суперечки, яку намагався припинити ОСОБА_3, ОСОБА_1 умисно скляною пляшкою, ємністю 0,5 літра, наповненою пивом, а саме нижньою частиною її наніс удар в область лівого ока ОСОБА_3, в результаті чого у відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи за №71 від 29 червня 2010 року у нього мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми -струсу головного мозку, закритого перелому кісток основи черепа, що формують внутрішню стінку лівої орбіти (зокрема, решітчастою кістки), контузії лівого очного яблука, параорбітальної гематоми зліва, крововиливу під кон'юктиву лівого ока, забійної рани на нижній повіці лівого ока, садно на верхній повіці лівого ока, а також синець з садном на переднє-зовнішній поверхні лівого плеча. Оскільки закритий перелом кісток основи черепа, що формують внутрішню стінку лівої орбіти (зокрема, решітчастої кістки) у ОСОБА_3 являвся небезпечним для життя в момент заподіяння, виявлений у нього комплекс ушкоджень на голові в ділянці лівого ока належить до тяжких тілесних ушкоджень. Характер і локалізація тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_3 відповідно до висновку комісійної експертизи свідчать про травматичну дію тупого предмета, до яких належить і "кулак руки нападаючого", або "нижня частина скляної пляшки, ємністю 05, л", що за механізмом утворення узгоджуються з показами ОСОБА_3
Дії підсудного досудовим слідством кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області від 25.01.2012 року провадження по справі щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України в частині призначеного покарання скасовано, провадження по справі щодо нього на підставі ст.1 п. «в», ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року закрито, звільнено його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винність свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України за обставин, наведених у обвинувальному висновку не визнав. Суду показав, що 13.03.2010 року біля 20-ої години він із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приїхали в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в АДРЕСА_2, щоб купити пива та сигарет. Він і ОСОБА_4 зайшли в приміщення кафе, а ОСОБА_5 залишився на вулиці розмовляти по телефону. Вони купили сигарет та пива і коли збирались виходити, то в кафе зайшли ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_2 сказала: "стоять, дрожать, налоговая" та запитала їх звідки вони, на що він їй відповів, що приїхав в гості. ОСОБА_2 повідомила, що вона власниця кафе, він привітав її з цим. Коли вони із ОСОБА_4 виходили з кафе, на виході ОСОБА_2, шарпнула його за правий рукав куртки та запитала, чи хоче він знати, хто вона. Він відвів руку і запропонував ОСОБА_2 не чіпати його. У відповідь на це ОСОБА_2 куском цеглини, що підпирала двері в кафе, вдарила його по голові. Від несподіваного удару по голові, він випустив з лівої руки пляшку пива, яка впала на землю і розбилась біля стіни кафе. З голови в нього почала текти кров. В цей момент ОСОБА_3 взяв його за одяг руками, а ОСОБА_2 в цей час із-за спини вдарила його каменем в область грудної клітини. Під час цього інциденту ОСОБА_6 тягнув його за одяг, то він ударив ОСОБА_6 кулаком в обличчя. ОСОБА_2 продовжувала дряпати його нігтями по обличчю, а ОСОБА_3, намагаючись збити з ніг, вдарив його своєю ногою по ступні правої ноги. Він відчув різкий біль і у відповідь захищаючись від нападу, правою рукою вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя. Заявлений потерпілим цивільний позов не визнає.
Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині за ч. 1 ст. 121 КК України не визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3, суду показав, що 13 березня 2010 року він разом з дружиною ОСОБА_2, її братом ОСОБА_6 та племінницею ОСОБА_7 були в с. Катюжани, де робили поминки за тестя. Після закінчення поминок вони поїхали в с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району відвести ОСОБА_6 додому. В АДРЕСА_2 зайшли в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2". Біля прилавку стояли двоє чоловіків, яких він раніше не знав, а тепер йому відомо, що це були ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Його дружина ОСОБА_2 пожартувала, що буде здійснюватись податкова перевірка. ОСОБА_1 нецензурно висловився на адресу його дружини і запропонував їй вийти на вулицю. Дружина погодилась та пішла за ОСОБА_1 За ними слідом пішов він, ОСОБА_6, ОСОБА_7 На виході із кафе ОСОБА_1 вдарив його дружину ОСОБА_2 під підборіддя. Він став між ними, вони з ОСОБА_1 взяли один одного за куртки та ОСОБА_1 вдарив його пляшкою в око, а ОСОБА_6 в обличчя. Він не наносив удар ногою по нозі ОСОБА_1, а навпаки ОСОБА_1 вдаривши його, заподіяв йому травму ока, яка визнана тяжким тілесним ушкодженням, а тому як потерпілий просив стягнути з останнього 4200 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 150000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, суду показала, що 13 березня 2010 року вона з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 ввечері повертались з с. Котюжани з поминального дня, де вона з ОСОБА_2 вживала вино. По дорозі біля 20 години заїхали в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в АДРЕСА_2. Зайшовши в кафе вони побачили біля прилавку двох чоловіків - ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яких вона раніше не знала. ОСОБА_2 почала жартувати до продавщиці, що податкова перевірка, на що ОСОБА_1 до неї сказав «чого така борза?»Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почалась суперечка. Після ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вийшли з кафе. Вона вийшла з кафе за ними. ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 по підборіддю, а потім кулаком в обличчя вдарив ОСОБА_6, який захистився за ОСОБА_2, а також пляшкою вдарив її чоловіка ОСОБА_3 в ліве око. Вона, коли приїхали працівники міліції, ще збирала осколки від пляшки. Вона не бачила, щоб ОСОБА_3 наносив удар ОСОБА_1
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2, суду показала, що 13 березня 2010 року в с. Котюжани робила поминки по річниці смерті батька. Біля 20 години вона з своїм чоловіком ОСОБА_3, братом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приїхали в с.Вищеольчедаїв, оскільки підвозили брата додому. По дорозі заїхали в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", щоб побачити її сестру ОСОБА_10, однак в барі працювала не її сестра, а інша жінка, згодом вона дізналась, що це була ОСОБА_9. Вона пожартувала з продавцем, сказавши, що податкова перевірка, на що ОСОБА_1 образив її, почав обзивати її нецензурними словами і сказав вийти на вулицю. На вулиці ОСОБА_1 з некоректним зауваженням рукою вдарив її у підборіддя. Коли за неї попробував заступитися ОСОБА_6, ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком в область голови, від чого той упав. А коли вступився чоловік, - ОСОБА_1 пляшкою з пивом наніс йому удар в область лівого ока. ОСОБА_3 присів, схватився за око, звідти текла кров. Вона намагалася допомогти чоловіку, а ОСОБА_1 ще шарпав її за капюшон, аж поки не відірвав його. Вони викликали міліцію, а потім звернулися по допомогу в Мурованокуриловецьку ЦРЛ.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що 13 березня 2010 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відмічали приїзд останнього із заробітків з Москви у нього вдома. Біля 20 годині вони приїхали в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", щоб купити пива та сигарет. Він з ОСОБА_1 зайшли в кафе, а ОСОБА_5 залишився біля машини, розмовляти по телефону. В кафе була лише продавець та її дитина, вони підійшли до прилавку купили пива та сигарет. Після в кафе зайшло четверо людей, яких він раніше не знав, а тепер знає: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_2 зайшовши в кафе сказала "стоять, боятися, податкова", а потім сказала, що вона "господиня цього закладу", на що ОСОБА_1 їй сказав "вітаю". Після цього вони з ОСОБА_1 пішли на вулицю, а за ними вийшла ОСОБА_2, яка присіклась до ОСОБА_1 зі словами "ти хочеш знати хто я?", вчепилась йому за рукав. ОСОБА_1 вирвався від неї, тоді ОСОБА_2 несподівано вдарила ОСОБА_1 каменем по голові, розбила йому голову. Пляшка пива яка була у ОСОБА_1 в руці випала на землю і розбилась. ОСОБА_2 вдарила каменем ОСОБА_1 в грудину. Тоді ОСОБА_6 та ОСОБА_3 пішли на ОСОБА_1, ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_6, який від удару впав. ОСОБА_3 вхопив ОСОБА_1 за "грудки", намагався зробити підсічку ОСОБА_1 і вдарив його ногою по нозі, у відповідь ОСОБА_1 кулаком вдарив ОСОБА_3 в обличчя, від чого той впав. Після цього вони з ОСОБА_1, ще півгодини чекали приїзду міліції, а потім сіли в машину і поїхали. По дорозі до них підсів ОСОБА_5, який сів за кермо, оскільки ОСОБА_1 жалівся на біль в нозі. Вони розповіли ОСОБА_5 про бійку і за його рекомендацією звернулись в міліцію та в лікарню, де ОСОБА_1, надали медичну допомогу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, суду показав, що 13 березня 2010 року він з ОСОБА_1 та ОСОБА_4, вдома у ОСОБА_1 відмічали його приїзд із заробітків з м.Москви. Він спиртного не вживає взагалі, а ОСОБА_4 і ОСОБА_1 трохи випили. Десь о 20 годині вони поїхали в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", щоб купити пива та цигарок. Приїхавши до кафе, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пішли в приміщення кафе, а він відійшов в сторону по вулиці, так як розмовляв по телефону. Через деякий час над'їхав ОСОБА_1 зі ОСОБА_4, він пересів за кермо, оскільки ОСОБА_1 був весь в крові і жалівся на біль в нозі. По дорозі вони йому розповіли, що біля кафе була бійка, ініціатором якої була ОСОБА_2, яка каменем вдарила ОСОБА_1 по голові та в грудину, а ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_1 по нозі. Він бачив на голові і грудині у ОСОБА_1 рани та запропонував поїхати в лікарню та міліцію, оскільки знав ОСОБА_2, яка раніше також безпричинно чіплялась до нього. Вони заїхали в чергову частину міліції і черговий міліціонер їх відправив в лікарню, де ОСОБА_1 зашили рани на голові та грудині, зробили рентген ноги.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, суду показала, що 13 березня 2010 року вона працювала в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в АДРЕСА_2. Ввечері в кафе зайшло двоє хлопців, яких вона раніше не знала, а тепер знає, це ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Вони підійшли до прилавку, купили дві пляшки пива, відкрили їх і розмовляли між собою та з її сином. Десь через п'ять хвилин в кафе зайшло четверо людей, з яких вона знала на той час лише ОСОБА_6, а тепер знає всіх це : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 ОСОБА_2 сказала, що податкова перевірка. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з цього приводу почалась суперечка і вони вийшли на вулицю, що було на вулиці вона не бачила. Через п'ять хвилин в кафе зайшов ОСОБА_3, який був у крові і тримався за око, потім зайшов ОСОБА_1, який також був в крові. Зазначила, що ОСОБА_1 був в нетверезому стані, спочатку говорив з її сином жартуючи, після чого почав висловлюватись в грубій формі.
З оголошених в судовому засіданні зі згоди усіх учасників процесу показань свідка ОСОБА_6, (місце знаходження якого не відоме), вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 він з сестрою ОСОБА_2, її чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_7 знаходились в с.Катюжани Мурованокуриловецького району де справляли 1 рік з дня смерті його батька. По дорозі в смт. Муровані Курилівці ОСОБА_3 повернув в с. Вищеольчедаїв щоб відвести його додому. В АДРЕСА_2 заїхали в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", бо думали, що там працює їх сестра ОСОБА_10 Вони зайшли в кафе і біля прилавку побачили двох чоловіків, які перебували в нетверезому стані, згодом він дізнався, що це були ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла суперечка. ОСОБА_1 запропонував їй вийти на вулицю для продовження розмови на що вона погодилась і пішла на вулицю слідом за ОСОБА_1 Він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_8 вийшли на вулицю за ними, однак при виході із кафе ОСОБА_1, який йшов попереду ОСОБА_2 повернувся і без будь-яких на те причин правою рукою так як в лівій його руці знаходилась скляна пляшка з пивом наніс удар ОСОБА_2 рухом з низу до верху в нижню частину її підборіддя. У відповідь на це він із ОСОБА_3 сказали ОСОБА_1, що ти робиш. На що він відразу наніс йому удар в область обличчя, від удару він впав у квітник та втратив нижнього зуба з правої сторони. Коли він почав підніматися із землі ОСОБА_1 швидкою ходьбою наближався до нього він злякався і втік на дорогу. Після того як ОСОБА_1 від'їхав від кафе він зайшов у кафе і побачив, що у ОСОБА_3 було окровавлене обличчя, а саме пошкоджене ліве око і він йому повідомив, що ОСОБА_1 наніс йому удар скляною пляшкою в область лівого ока. (Т.1 а.с.178)
Також вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи:
- заявою ОСОБА_3, на ім'я начальника Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області в якій він звернувся з проханням, щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, який 13.03.2010 року біля 20.00 год. без будь-яких на те причин, умисно скляною пляшкою наніс йому удар в область лівого ока, внаслідок чого він тривалий час лікувався в обласній та місцевій лікарнях. (т.1 а.с.125).
- заявою ОСОБА_2, адресованої на ім'я начальника Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області в якій вона просить прийняти міри до невідомих осіб, які 13.03.2010 року біля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2»нанесли тілесні ушкодження її чоловікові ОСОБА_3 (т.1 а.с.101).
- рапортом начальника СВ Мурованокуриловецького РВ УМВС України майора міліції Паламара О.П. (т.1 а.с.114).
- висновком комісійної судово-медичної експертизи за №71 від 29.06.2010 року, де у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми -струсу головного мозку, закритого перелому кісток основи черепа, що формують внутрішню стінку лівої орбіти (зокрема, решітчастої кістки), контузії лівого очного яблука, параорбітальна гематома зліва, крововиливу під кон"юктиву лівого ока, забійної рани на нижній повіці лівого ока, садно на верхній повіці лівого ока, а також синець з садном на переднє-зовнішній поверхні лівого плеча. Оскільки закритий перелом кісток основи черепа, що формують внутрішню стінку лівої орбіти (зокрема решітчастої кістки) у ОСОБА_3 являвся небезпечним для життя в момент заподіяння, виявлений у нього комплекс ушкоджень на голові в ділянці лівого ока належить до тяжких тілесних ушкоджень. Характер і локалізація тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_3 відповідно до висновку комісійної експертизи свідчать про травматичну дію тупого предмета (предметів), до яких належить і «кулак руки нападаючого», або «нижня частина скляної пляшки ємкістю 0,5л.», що за механізмом утворення узгоджується з показами ОСОБА_3 (Т.1 а.с.95-99).
- протоколом огляду місця події від 13.03.2010 року, в результаті якого встановлено, що під час огляду місця події, а саме: території кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2»в АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено щепки скляної пляшки з під пива «Чернігівське світле», також на прилеглій території кафе-бару було виявлено та вилучено серветку з плямами бурого кольору, які чітко виднілись на поверхні асфальтного покриття та на поверхні плитки в приміщенні кафе-бару. (т.1 а.с.7-8).
- протоколом очної ставки від 14.04.2010 року (т.1 а.с. 48-51) проведеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з якого вбачається, що потерпілий підтвердив раніше дані ним показання, стосовно спричинення йому ОСОБА_1 скляною пляшкою з під пива тілесних ушкоджень.
- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 13.03.2010 року з відповідними фототаблицями до кожного проведеними з участю учасників та свідків інциденту, що мав місце 13.03.2010 року на території кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2»в АДРЕСА_2. (т.1 а.с.64-80).
- протоколом №343 від 13.03.2010 року медичного огляду, згідно якого встановлено факт вживання алкоголю (наркотика) та стану сп'яніння ОСОБА_1 виданим Мурованокуриловецькою ЦРЛ в якому зазначено, що він станом на 13.03.2010 року перебував в стані алкогольного сп'яніння. (т.1 а.с.21).
Показання підсудного ОСОБА_1 про те, що він не мав умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, а заподіяв їх обороняючись, суд оцінює критично, оскільки як вбачається з матеріалів справи, в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_1, перебував в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, що підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, не припинив інцидент в момент його початку та погодився вийти з приміщення зазначеного закладу, що свідчить про бажання продовжити сварку, тобто усвідомлював можливість переростання сварки в обопільну бійку.
Також, суд критично оцінює твердження підсудного ОСОБА_1 про те, що потерпілий першим наніс йому удар по нозі, оскільки його показання в цій частині спростовуються показаннями потерпілого та свідків ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6, показання яких є послідовними, логічними та підтверджуються зібраними по справі доказами, протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.48-51), протоколом відтворення обстановки та обставин події 13.03.2010 року з відповідними фототаблицями (т.1а.с.64-80), й не вірити їм, у суду немає підстав.
Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дані ними в судовому засіданні, оскільки дані свідки є товаришами підсудного, а тому розцінює їх покази як спробу вираження дружніх відносин з підсудним та також розцінює дані покази як намаганням пом'якшити відповідальність підсудного. Покази даних свідків суд бере до уваги як доказ підтвердження факту наявності бійки за участю потерпілого та підсудного ОСОБА_1
Покази ж свідків ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_9, дані ними в судовому засіданні, аналогічні їх показам на досудовому слідстві, вони є послідовними, такими, що ґрунтуються на матеріалах справи, що підтверджує правдивість їх показів, а тому дані покази суд бере до уваги в повному обсязі.
Враховуючи викладене суд, в обґрунтування вироку, покладає показання потерпілого ОСОБА_3, які він давав під час досудового та судового слідства, показання свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6 як такі, що відповідають дійсним обставинам вчинення злочину та матеріалам справи.
Суд не бере покази підсудного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4, щодо нанесення ОСОБА_1 удару кулаком в область ока потерпілого ОСОБА_3, оскільки їх покази спростовані показами ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, які ствердили, що ОСОБА_1 наніс удар потерпілому скляною пляшкою, ємкістю 0,5 літра, наповненою пивом, а саме її нижньою частиною, що узгоджується з висновком судово-медичної експертизи в якій зазначено: - характер і локалізація тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_3 свідчать про травматичну дію тупого предмета (предметів), до яких належить і «кулак руки нападаючого», або «нижня частина скляної пляшки ємкістю 0,5л.».
Суд враховує, що ініціатором суперечки, яка виникла 13.03.2010 року в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", а потім і бійки була ОСОБА_2, яка зайшовши в кафе повідомила про податкову перевірку, чим спровокувала суперечку та сама запропонувала ОСОБА_1 вийти на вулицю з'ясувати з останнім стосунки, що підтверджується вироком Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 26.03.2012 року (т.2 а.с.213, 214).
Вирішуючи питання про умисел ОСОБА_1 в скоєнні злочину, суд враховує вимоги п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003р. №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", згідно якого питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки."
З огляду на викладене, оцінюючи показання підсудного, потерпілого, свідків, висновок судово-медичної експертизи, інші докази по справі, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, характер та локалізацію нанесених тілесних ушкоджень, поведінку винного та потерпілого, тілобудову підсудного, який є більш фізично розвинутіший за потерпілого, набагато вищий зростом, має спортивну статуру, дає суду підстави вважати усвідомлення ОСОБА_1 суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків та свідоме припускання їх настання, тобто непрямий умисел.
За викладених обставин, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При визначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує скоєння ним тяжкого злочину, обставини його скоєння, особу підсудного, який раніше не судимий, за матеріалами справи характеризується позитивно, також враховує суд і віндикативну поведінку самого потерпілого та його дружини, яка спровокували даний конфлікт, що є обставинами, які пом'якшують покарання, обставинами, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а тому, враховуючи вище вказані фактори у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ст.121 ч.1 КК України з послідуючим звільненням його від відбування покарання з випробуванням згідно правил ст.75 КК України, встановивши йому іспитовий строк та поклавши передбачений ст.76 ч.1 п. 3 КК України обов'язок.
Відповідно до ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК України) особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого цивільний позов.
Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, суд прийшов до висновку, що до стягнення підлягає сума реально понесених потерпілим витрат з приводу лікування на суму 2900 грн., що знайшло своє підтвердження наданими суду чеками про придбання ліків та рецептами лікарів, щодо призначення даних ліків.
Суд відхиляє суму 1300 грн., оскільки документально дана сума нічим не підтверджена.
Цивільний позов потерпілого в частині стягнення моральної шкоди, на думку суду також підлягає частковому задоволенню.
Як слідує з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
П. 1 ч. 2. ст. 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров я.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Неправомірними діями підсудного, потерпілому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, завданих ушкодженням здоров'я, і ця шкода, на думку суду, підлягає відшкодуванню.
Проте, ураховуючи характер злочину, глибину душевних страждань, а також вимоги розумності та справедливості, злочинну поведінку самого потерпілого, його дружини, яка була ініціатором конфлікту, суд визначає розмір такої шкоди в 6000 грн.
Накладену заборону в цілях забезпечення позову на відчуження належного ОСОБА_1 автомобіля слід зняти.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законно силу слід залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Речові докази відповідно до ст. 81 КПК України, як такі, що не мають цінності підлягають знищенню.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому дворічний іспитовий строк.
Застосувати ст.76 ч.1 п.3 КК України і покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнувши на його користь із ОСОБА_1 2900 (дві тисячі дев'ятсот) грн., у порядку відшкодування матеріальної та 6000 грн. у порядку відшкодування моральної шкоди.
Зняти накладену за постановою суду від 18 липня 2011 року заборону на відчуження автомобіля марки TOYOTA RAV 4, рік випуску 2008, номерний знак НОМЕР_1 зареєстровану Могилів-Подільським МРЕВ 24.12.2009 року на власника ОСОБА_1.
Речові докази (а.с. 203 т. 1), як такі, що не мають цінності - знищити.
На вирок протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.
Суддя :