Дата документу 30.05.2012
Справа №2-4840/11
30 травня 2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Маценко О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про захист прав споживачів, -
31.10.2011 року ПАТ КБ «Пприватбанк»звернулось до Ленінського районного суду м. Вінниці із первісним позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. 22.02.2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк»про захист прав споживача, шляхом визнання неправомірними дій банку щодо застосування та нарахування відсоткової ставки в розмірі 60 % річних, нарахування щорічної комісії в розмірі 375,00 грн. з подальшим її збільшенням до 500,00 грн., зобов'язання здійснити зарахування переплачених коштів в рахунок погашення тіла кредиту. Зустрічний позов мотивований тим, що з наданого банком до первісного позову розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що позичальнику поряд із основною відсотковою ставкою в розмірі 30 % річних на тіло кредиту, застосовувалась відсоткова ставка в розмірі 60 % річних на прострочену заборгованість. Крім того, на думку позивачки, банк неправомірно нарахував їй щорічну комісію за користування кредитом в розмірі 500,00 грн. Незгода ОСОБА_1 із розрахунком заборгованості по кредитному договору, яким банк обґрунтовує ціну позову по первісному позову, стала підставою для звернення до суду із зустрічним позовом.
В ході розгляду справи, ухвалою суду від 25.05.2012 року за заявою представника банку залишено без розгляду первісний позов.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 вимоги зустрічного позову підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві.
Представник ПАТ КБ «Приватбанк»Ліфанова Л.М. зустрічний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні в зв'язку із необґрунтованістю та недоведеністю.
В ході судового розгляду судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
15.09.2008 року між сторонами укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки. Даний договір укладено шляхом підписання позичальником заяви про надання банківських послуг (а. с. 7).
Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.
Згідно частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 11.12.2008 року, ОСОБА_1 змінила прізвище на «Павловську».
Відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.
На час розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 про захист прав споживачів, первісний позов банку був залишений без розгляду за заявою позивача у зв'язку із переглядом кредитором розміру заборгованості. Отже, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору від 15.09.2008 року, на підставі якого і подано зустрічний позов, банком переглядається. Підставою для звернення до суду із позовом про захист цивільних прав є його порушення, однак позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення її прав банківською установою.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 15, 16, 634, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 15, 30, 60, 88, 212 - 214 ЦПК України, суд -
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя : /підпис/.
Копія вірна. Рішення суду не набуло законної сили станом на 08.06.2012 року.
Суддя:
Секретар: