Справа №206/584/2012
23.02.2012
23 лютого 2012 року м. Вінниця
Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Медяна Ю.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України м. Вінниці про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
Встановив:
Позивач, 19 січня 2012 року звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України м. Вінниці про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у якому просив суд визнати незаконними дії відповідача та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати отриманої в період з 03 вересня 1985 року по 30 вересня 1990 року.
Вимоги позову мотивовані тим, що з 11 березня 2009 року позивач являється пенсіонером та отримує пенсію за віком. При розрахунку пенсії позивача, відповідачем було взято лише відомості про отримання заробітної плати з вересня 1985 року по жовтень 1989 року отриманої на Вінницькому пивзаводі, а відомості про отримання нею у «Торгово-побутовому підприємстві № 115 ГСВГ (ЗГВ)»заробітної плати в іноземній валюті за період жовтня 1989 року по вересень 1990 року відповідачем до розрахунку не були взяті, оскільки остання відповідно до листа Пенсійного фонду України № 7164/15-1 від 26 березня 2004 року при визначені середньомісячного заробітку робітника, і службовцям, які працювали за кордоном, частина заробітної плати, яка виплачувалась в іноземній валюті, на враховується, оскільки вищезазначене не передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідач позов не визнав, надавши суду письмові заперечення, мотивуючи їх тим, що для розрахунку пенсії позивача враховано заробітну плату за період з 01 квітня 1981 року по 13 жовтня 1989 рік та з 01 липня 2007 року по 28 лютого 2009 рік. Щодо врахування заробітної плати в іноземній валюті для обчислення пенсії, то відповідно до листа Пенсійного фонду України № 7164/15-1 від 26 березня 2004 року при визначені середньомісячного заробітку робітника, і службовцям, які працювали за кордоном, частина заробітної плати, яка виплачувалась в іноземній валюті, на враховується, оскільки вищезазначене не передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Суддя, за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини та докази справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень відповідача, оцінивши їх в сукупності, вважаю, що вимоги позовної заяви підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується ксерокопією пенсійного посвідчення (а.с. 10).
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, що для розрахунку пенсії позивача, відповідачем враховано заробітну плату за період з 01 квітня 1981 року по 13 жовтня 1989 року та з 01 липня 2000 року по 28 лютого 2009 року (а.с. 5, 6 та 34, 35),.
Досліджуючи трудову книжку позивача серії НОМЕР_1 від 14 травня 1973 року, було встановлено, що відповідно до запису № 10 від 13 жовтня 1989 року на підставі Наказу № 69-К від 10 жовтня 1989 року, остання була звільнена з посади бухгалтера на «Вінницькому пивооб'єднанні»на підставі ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням у зв'язку з направленням чоловіка для проходження служби за кордоном (а.с. 12, 13) та з 24 жовтня 1989 року по 30 вересня 1990 року працювала на посаді бухгалтера по обробці документів на «Торгівельно-побутовому підприємстві № 115»що підтверджується записами у трудовій книжці під № 11, 12 та 13 (а.с. 12).
Відповідно до довідки № 5/79080 від 07 квітня 2009 року, виданої Центральний архівом Міністерства Оборони Російської Федерації, позивач, ОСОБА_1, як дружина військовослужбовця в період з жовтня 1989 року по вересень 1990 року працювала на «Торгівельно-побутововому підприємстві № 115»на посаді бухгалтера, повара та отримувала заробітну плату в рублях, з урахуванням обчислення пенсії та виплачувалась в іноземній валюті в марках НДР, марках ФРН (а.с. 17, 18).
Крім того, судом встановлено розмір заробітної плати в рублях, яка була отримання у вищезазначений період, становить 2 414 руб. 24 коп., що підтверджується довідками № 247 та 248, виданих 30 вересня 1990 року «Торгівелно-побутовим підприємством № 115»(а.с. 15, 16).
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Відповідно до п. 48 Постанови Держкомпраці СРСР № 365 від 25 грудня 1974 року «Про затвердження Правил про умови праці радянських працівників за кордоном», яка діяла в період роботи позивача на вищезазначеному підприємстві, працівникам, направленим у установи СРСР за кордоном, а також членам їх сімей, прийнятим на місці на штатні посади, час роботи в цих установах зараховується в їх безперервний трудовий стаж при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню за умови вступу на роботу після повернення в СРСР протягом двох місяців, не враховуючи часу проїзду до місця постійного проживання і перебування у відпустці, не використаного за час роботи за кордоном.
Статтею 72 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64 - 67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії громадян України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, обчислюються з розрахунку середньомісячного заробітку працівників відповідної професії та кваліфікації в Україні на час призначення пенсії (за даними відповідної профспілки), а за умови сплати повністю необхідної суми страхових внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.
Тобто, виходячи з аналізу ст.ст. 72, 73 Закону України «Про пенсійне забезпечення», законодавець передбачив 2 способи обчислення заробітку за період роботи за межами України, за вибором працівника, а саме: враховується заробітна плата, яку одержували перед виїздом (статті 66-67 Закону) та обчислення пенсії з розрахунку середньомісячного заробітку працівників відповідної професії та кваліфікації в Україні на час призначення пенсії.
Як вбачається із адміністративного позову, позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати отриманої в період з 03 вересня 1985 року по 30 вересня 1990 року, однак, предметом даного спору є визнання дій відповідача протиправними щодо відмови в розрахунку пенсії врахування заробітної плати, отриманої в період з 24 жовтня 1989 року по 30 вересня 1990 року за межами України, а тому, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок пенсії за віком з урахуванням заробітної плати отриманої в період з 24 жовтня 1989 року по 30 вересня 1990 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вище викладене, суд дійшов до переконливого висновку про те що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати отриманої в період роботи за межами України, діяв неправомірно
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).
Вирішуючи питання про те, за який період позивачу слід здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд виходить з того, що позивач має право на її отримання в межах строку звернення до суду із адміністративним позовом.
Так як позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 19 січня 2012 року, то перерахунок та виплату пенсії слід здійснити з 19 липня 2011 року.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В обґрунтування своїх заперечень та правомірності своїх дій щодо відмови позивачу в розрахунку пенсії з врахуванням заробітної плати, отриманої в період з 24 жовтня 1989 року по 30 вересня 1990 року за межами України, відповідач послався на Лист Пенсійного Фонду України № 7164/15-1 від 26 березня 2004 року щодо здійснення перерахунку розміру пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи за кордоном, який судом не може бути прийнятий до уваги, з огляду на те, що даний лист не є нормативно-правовим актом та не зареєстрований відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»і Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача з державного бюджету України слід присудити 16 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 65, 72, 73 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 94, 159-163, 183-2 КАС України, -
Постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України м. Вінниці про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України м. Вінниці щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України м. Вінниці врахувати ОСОБА_1 до розрахунку пенсії за віком розмір заробітної плати отриманої нею в період з 24 жовтня 1989 року по 30 вересня 1990 року на «Торгівельно побутовому підприємстві № 115»на підставі довідки № 5/79080 від 07 квітня 2009 року, виданої Центральний архівом Міністерства Оборони Російської Федерації та довідок № 247 та 248, виданих 30 вересня 1990 року «Торгівелно-побутовим підприємством № 115»та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 19 липня 2011 року з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Головне Управління Державного казначейства України у Вінницькій області стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 16 грн. 00 коп. по сплаті судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунку Управління пенсійного фонду України м. Вінниці.
В задоволенні іншої частини вимог адміністративного позову - відмовити.
Копію постанови направити сторонам для відома.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Замостянський районний суд м. Вінниці, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: