"05" червня 2012 р.Справа № 5016/270/2012(13/23)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Бєляновського В.В.
Будішевської Л.О.
при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2; ОСОБА_3 -по довіреності;
від відповідача -ОСОБА_4; ОСОБА_5 -за ордером №23 від 07.05.2012р.
від третьої особи -не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду Миколаївської області від 13 березня 2012 року
у справі №5016/270/2012 (13/23)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Арена-Н"
про усунення перешкод у користуванні майном
(сторони та суть спору зазначаються згідно оскарженого рішення)
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
У судовому засіданні 05.06.2012р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
15.02.2012р Фізична особа-підприємць ОСОБА_2 звернулась з позовом до господарського суду Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Арена-Н" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні підприємцем ОСОБА_2 металевими контейнерами, що розкриваються, розташованими на торгових місцях №№ АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 території речового ринку за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 3-а, шляхом їх звільнення від майна підприємця ОСОБА_4; зобов'язання відповідачів забезпечити підприємцю ОСОБА_2 вільний доступ до вказаних металевих контейнерів шляхом надання ключів від замків вхідних дверей цих контейнерів. Крім того, позивачка просила звільнити її від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ „Про судовий збір".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_4, прийнявши в суборенду належний на праві власності ФОП ОСОБА_2 металевий контейнер на торговому місці № АДРЕСА_2 за укладеним договором суборенди від 01.10.2011 р. з підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Арена-Н", після закінчення дії договору, строк дії якого стік 12.02.2012 р., разом з ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Арена-Н" без відома та згоди позивача в січні 2012 року змінили на цьому контейнері та іншому належному ФОП ОСОБА_2 контейнері на торговому місці № АДРЕСА_3, котрий не передався ФОП ОСОБА_4 в суборенду, вхідні замки, створивши перешкоди в користуванні ОСОБА_2 вказаними контейнерами. Дії відповідачів позивачка вважає незаконними та такими, що порушують її права. Позивачка посилається на діючі договори оренди торгових місць АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, укладених нею з ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Арена-Н", виконання умов яких унеможливлюється діями відповідачів.
Заявою про зменшення позовних вимог позивачка від вимог до ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Арена-Н" відмовилась та просила усунути перешкоди в користуванні підприємцем ОСОБА_2 металевими контейнерами, що розкриваються, розташованими на торгових місцях №№ АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 території речового ринку за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 3-а, шляхом їх звільнення від майна підприємця ОСОБА_4; зобов'язати ФОП ОСОБА_4 забезпечити підприємцю ОСОБА_2 вільний доступ до вказаних металевих контейнерів шляхом надання ключів від замків вхідних дверей цих контейнерів.
Клопотанням від 12.03.2012р. ФОП ОСОБА_2 просила виключити відповідача - ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Арена-Н" та залучити останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.03.2012р. (суддя Коваль Ю.М.) позов задоволено; зобов'язано ФОП ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ФОП ОСОБА_2 металевими контейнерами, що розкриваються, розташованими на торгових місцях №№ АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 території речового ринку за адресою: вул. Будівельників, 3-а, м. Миколаїв, шляхом їх звільнення від майна підприємця ОСОБА_4, зобов'язало відповідача -ФОП ОСОБА_4 забезпечити підприємцю ОСОБА_2 вільний доступ до вказаних металевих контейнерів шляхом надання ключів від замків вхідних дверей цих контейнерів; стягнуто з ФОП ОСОБА_4 в доход державного бюджету України грошові кошти на оплату позовної заяви судовим збором у загальній сумі 1073,00грн.
Рішення суду вмотивовано тим, що ФОП ОСОБА_4 вчиняються перешкоди у здійсненні позивачкою права користування зазначеними металевими контейнерами, що підтверджується, зокрема висновком органу дізнання Ленінського райвідділу міліції м. Миколаєва від 26.01.2012 р., згідно котрого підприємцем ОСОБА_4 на речовому ринку на двох металевих контейнерах замінені замки, з приводу чого виник спір між підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Відповідно до ч.1 ст. 316, ч.ч. 1, 2, 7 ст.319, ч.1 ст. 320, ст.ст. 317, 391 ЦК України та ч.1 ст. 133, ч.1 ст. 134, ст.. 135 ГК України підприємцем ОСОБА_4 незаконно обмежуються права ОСОБА_2 щодо користування та розпорядження своїм майном; Крім того, на даний час відсутні дані про те, що право власності ОСОБА_2 на металеві контейнери, що розташовані на торгових місцях №№ АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 території речового ринку за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 3-а оспорюється. Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ „Про судовий збір" ФОП ОСОБА_2 як інвалід ІІ групи, що підтверджено пенсійним посвідченням НОМЕР_1, НОМЕР_2, звільнена від сплати судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати повністю, а у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що його не було повідомлено вчасно про призначення судового засідання (на 13.03.2012р.), судовий виклик було отримано вже після судового засідання приблизно 20.03.2012р., що суттєво обмежило можливість відповідача належним чином захистити власні інтереси та порушило принцип змагальності та рівності сторін перед законом; скаржник зазначає, що не був ознайомлений зі змістом уточненої позовної заяви, що є порушенням процесуальних прав відповідача; ФОП ОСОБА_2 право власності на металеві контейнери не підтверджено, правовстановлюючі документи на вказані металеві контейнери до суду надані не були, в БТІ право власності не зареєстровано, рішення щодо визначення власника зазначеного майна відсутнє; Центральним районним судом м. Миколаєва розглядається справа цивільна справа щодо поділу спільно набутого майна подружжя, де металеві контейнери (будівельний матеріал) є спільно набутим майном подружжям, таким чином висновок суду першої інстанції щодо неоспорення права власності не відповідає фактичним обставинам справи; з висновку Ленінського РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області від 26.01.2012р. витікає, що зачинення контейнерів було здійснено безпосередньо зі згоди ФОП ОСОБА_2, а ФОП ОСОБА_4 лише сприяв адміністрації ринку у зачиненні контейнерів, після чого здав контейнери під охорону адміністрації ринку; ФОП ОСОБА_4 є неналежним відповідачем по справі, оскільки перешкод останній не створював, а враховуючи, що одразу після пред'явлення позивачкою позову, адміністрацією ринку було знято встановлений замок й знято охорону, то на час ухвалення рішення спір по справі та підстави для пред'явлення позову взагалі були відсутні, отже висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та наданим доказам.
В засіданні апеляційного господарського суду представники сторін, позивачка та відповідач підтримали наведені позиції по предмету апеляційного розгляду.
Представник ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Арена-Н" в засідання апеляційного господарського суду не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не подав.
Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін та їх представників, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі договорів оренди торгового місця АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 від 01.01.2012р. ФОП ОСОБА_2 прийняла у строкове платне користування від ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Арена-Н" торгові місця АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, розташовані на території речового ринку за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 3-а, площею відповідно 7,5кв.м., 5,4кв.м. для організації торгівлі непродовольчими товарами з металевих контейнерів, що розкриваються. Строк дії договорів -до 31.12.2012р.
ФОП ОСОБА_4, з яким ФОП ОСОБА_2 перебувала в шлюбі та наразі цей шлюб є розірваним, орендував на умовах суборенди торгове місце АДРЕСА_2 відповідно до договору суборенди від 01.10.2011р., укладеного з ТОВ "СП "Сігма-Спорт" (правонаступником якого є ТОВ "СП "Арена-Н") як орендодавцем та ФОП ОСОБА_2 як орендарем. При цьому торгове місце АДРЕСА_2 знаходилось в оренді у позивачки на підставі договору оренди АДРЕСА_2 від 01.04.2011р. з додатковою угодою від 01.04.2011р.
Строк дії договору суборенди з 01.10.2011р. по 12.02.2012р.; цільове призначення -організація ФОП ОСОБА_4 торгівлі непродовольчими товарами в торговому павільйоні (магазині).
Судом апеляційної інстанції з пояснень сторін в засіданнях апеляційного господарського суду встановлено, що на момент звернення 15.02.2012р. ФОП ОСОБА_2 з позовом до господарського суду, вимоги якого уточнені заявою від 07.03.2012р., ФОП ОСОБА_4 продовжував користування металевим контейнером АДРЕСА_2 на торговому місці АДРЕСА_2, зберігаючи у ньому свій товар, незважаючи на те, що строк дії договору суборенди сплив 12.02.2012р. Вказана обставина відповідачем не заперечується, при цьому наголошується, що він бажає користуватись саме цим контейнером для торгівлі товарами, здійснюючи підприємницьку діяльність.
Проте така позиція суперечить Правилам торгівлі на ринках, затвердженим Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року N 57/188/84/105.
Відповідно до абз.3 п.13 цих Правил торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.
Згідно з абз. 4 п. 16 Правил у разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).
Відповідно до п.20 Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
На час виникнення спору в господарському суді та вирішення спору судом першої інстанції правові підстави користування ФОП ОСОБА_4 торговим місцем АДРЕСА_2 на території речового ринку за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 3-а, були відсутні. Натомість, саме позивачка, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, має право користуватись торговим місцем АДРЕСА_2 з встановленим на ньому металевим контейнером згідно договору оренди АДРЕСА_2 від 01.01.2012р. відповідно до його предмету (пункт 1.2. розділу 1 договору).
Оскільки ФОП ОСОБА_4 створює перешкоди у користуванні ФОП ОСОБА_2 торговим місцем АДРЕСА_2 з встановленим на ньому металевим контейнером, чим унеможливлює виконання умов договору оренди його сторонами, в порушення вимог ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, такі дії відповідача виходять за межі здійснення цивільних прав, визначені ст.13 ЦК України.
Відповідно до ст. 13 частини 1, 2 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_4 усунути перешкоди ФОП ОСОБА_2 в користуванні металевим контейнером, що розкривається, розташованим на торговому місці АДРЕСА_2 території речового ринку за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 3-а шляхом звільнення контейнера від майна ФОП ОСОБА_4 на законних підставах задоволені судом першої інстанції.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в мотивувальній частині оскарженого рішення наведені помилкові мотиви задоволення позову та застосування норм цивільного законодавства, що регулюють правовідносини власності та захист права власності (ст.ст. 316, 317, 319, 320, 321, 391 ЦК України та відповідні положення ГК України), оскільки жодного доказу в підтвердження підстав виникнення у позивачки права власності на контейнери суду не було представлено.
Як пояснюють сторони, наразі загальним судом вирішується цивільний спір між ними як фізичними особами з приводу поділу майна колишнього подружжя, в межах якого вирішується доля контейнерів, які встановлені на торгових місцях АДРЕСА_2, АДРЕСА_3.
Колегія суддів відхиляє заперечення відповідача та його представника стосовно того, що предмет позову не відповідає характеру правовідносин, що склалися у зв'язку з укладенням договору оренди торгового місця АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_2, оскільки виходячи з предмету договору усунення перешкод у користуванні контейнером є по суті усуненням перешкод у користуванні торговим місцем АДРЕСА_2.
Поряд з цим, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача забезпечити позивачці вільний доступ до контейнера АДРЕСА_2 шляхом надання ключів від дверей контейнера, позаяк звільненням контейнера від майна ФОП ОСОБА_4 усуваються перешкоди для користування ФОП ОСОБА_2 торговим місцем АДРЕСА_2 з металевим контейнером в межах прав, наданих діючим договором оренди торгового місця АДРЕСА_2 від 01.01.2012р.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не надав належної юридичної оцінки тій обставині, що вимагаючи усунення перешкод у користуванні металевим контейнером на торговому місці АДРЕСА_3, ФОП ОСОБА_2 не надала доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, що порушують її права орендаря торгового місця АДРЕСА_3 з контейнером.
Судом апеляційної інстанції в процесі апеляційного розгляду справи встановлено з пояснень сторін, що ФОП ОСОБА_4 не претендує на користування торговим місцем АДРЕСА_3 з металевим контейнером, не розміщував в контейнері АДРЕСА_3 свій товар або інше майно, відповідно, перешкоди в користуванні позивачкою торговим місцем АДРЕСА_3 з металевим контейнером були відсутні як на момент подання нею позову, так і наразі.
Безпосередньо ФОП ОСОБА_2 в засіданні апеляційного господарського суду надала відповідні пояснення в цій частині своїх вимог, які у сукупності з наявними у справі матеріалами спростовують підставність її позовних вимог в цій частині, оскільки її право оренди щодо торгового місця АДРЕСА_3 відповідач не порушував.
Суд першої інстанції поклав в основу свого рішення стосовно вимог по контейнеру АДРЕСА_3 дані висновку від 26.01.2012р. Ленінського РВ ММУ УМВСУ в Миколаївській області, якій містить виключно посилання на пояснення позивачки та відповідача, що суперечать одне одному в частині, хто саме закрив контейнери та здав їх під охорону адміністрації ринку.
З цього вбачається, що в порушення вимог ст.ст. 4-3, 4-7, 43, 32, 33 ГПК України суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для вирішення спору за позовними вимогами ФОП ОСОБА_2 по усуненню перешкод у користуванні нею контейнером на торговому місці АДРЕСА_3.
На підставі вищевикладеного, оскаржене рішення господарського суду Миколаївської області від 13.03.2012р. підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення про відмову у позовних вимогах ФОП ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нею металевим контейнером на торговому місці АДРЕСА_3 території речового ринку за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 3-а.
Доводи скаржника про порушення норм процесуального права у зв'язку з його неповідомленням про час і місце розгляду справи в судовому засіданні 13.03.2012р. спростовуються поштовим повідомленням на а.с. 48, 49, за даними якого за адресою ФОП ОСОБА_4, вказаною в ЄДР юридичних осіб та ФОП, відповідачу була доставлене поштове відправлення з ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.03.2012р., яке не було вручено з незалежних від суду причин та було повернуто в суд „за закінченням терміну зберігання" поштою.
Уточнення від 07.03.2012р. до позовної заяви ,подані в суд 12.03.2012р., направлені на адресу відповідача позивачкою 07.03.2012р. (а.с. 58), відтак посилання скаржника на необізнаність про відповідну заяву ФОП ОСОБА_2 є безпідставними.
З іншою частиною доводів скаржника частково погодилась колегія суддів, що відображено вище по тексту постанови і стало підставою для часткового скасування рішення від 13.03.2012р.
Суд першої інстанції не розглянув клопотання ФОП ОСОБА_2 про виключення ТОВ "СП "Арена-Н" зі складу відповідачів та його залучення до участі у справі в якості 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору, в порушення вимог ст.27 ГПК України змінив статус ТОВ "СП "Арена-Н" з відповідача на третю особу без винесення відповідної ухвали, проте це не призвело до прийняття неправильного рішення та порушення процесуальних прав відповідача, отже виходячи з вимог ч.2 ст. 104 ГПК України не є підставою для скасування судового рішення.
Оскільки ФОП ОСОБА_2 як інвалід ІІ групи звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ „Про судовий збір" та її позов задоволено частково, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на підставі ч.3 ст.49 ГПК України на ФОП ОСОБА_4 пропорційно задоволеним позовним вимогам, що за розрахунком апеляційного господарського суду складає 536,50грн.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету України за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються в повному обсязі на ФОП ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -
Постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.03.2012р. скасувати частково, частково задовольнивши позов.
В іншій частині рішення залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
„Позов ФОП ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ФОП ОСОБА_4 усунути перешкоди ФОП ОСОБА_2 в користуванні металевим контейнером, що розкривається, розташованим на торговому місці АДРЕСА_2 території речового ринку за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 3-а, шляхом звільнення контейнера від майна ФОП ОСОБА_4.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_4 судовий збір у сумі 536,50грн. до державного бюджету України".
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 11.06.2012р.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя Л.О. Будішевська