01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
30.05.2012 № 8/015-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Куксова В.В.
Авдеєва П.В.
за участю представників:
від прокуратури: Теличко І.В. - прокурор відділу правозахисної діяльності та представництва інтересів громадян і держави в судах, протидії корупції управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури міста Києва;
від позивача-1: ОСОБА_3 - представник за довіреністю;
від позивача-2: ОСОБА_4 - представник за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_5 - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»
на рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2012 року
у справі № 8/015-12 (суддя: Скутельник П.Ф.)
за позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі
1. Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»
2. Міністерства надзвичайних ситуацій
до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»
про стягнення 722 881,25 грн.
У січні 2012 року Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія «Аеросвіт» про стягнення 722 881,25 грн., з яких 640 378,80 грн. основної заборгованості, 15 470,32 грн. пені, 64 037,88 грн. штрафу, 2 994,25 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден від 31.12.2010 року за № 12-068.
Київською транспортною прокуратурою до суду першої інстанції подано клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого остання просить стягнути з відповідача 936 665,80 грн. основної заборгованості, 20 880,58 грн. пені, 93 666,58 грн. штрафу, 4 041,40 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.03.2012 року у даній справі позовні вимоги Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державного підприємства «Український авіаційний
метеорологічний центр» задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що прокуратура перевищила свої повноваження, звертаючись з позовом в інтересах Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр».
Крім того, апелянт стверджує про те, що договором не передбачено стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 % на суму заборгованості.
Також, апелянт вважає, що Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» не надано суду жодного доказу на підтвердження факту надання послуг відповідачу.
Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2010 року між Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія «Аеросвіт» (Замовник) укладено договір про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден № 12-068, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок з метеорологічного забезпечення вильотів і посадок повітряних суден (ПС) на аеродромі Київ/Бориспіль та за запитом метеопідготовки до польоту в ДП "УАМЦ" в порядку та на умовах, передбачених діючими національними керівними документами та міжнародними нормами і рекомендаціями ІКАО, а також Договору, далі іменуються Послуги з метеозабезпечення.
Відповідно до п. 1.2. Замовник своєчасно в необхідному обсязі приймає Послуги з метеозабезпечення та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та Договором.
Пунктом 3.2. Договору сторони узгодили, що Замовник, після отримання платіжних документів та акта здачі-приймання наданих послуг, зобов'язаний підписати Акт та повернути підписаний примірник Виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання Акту здачі-приймання наданих послуг у терміни, обумовленні Договором зауваження повинні бути висловленні у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з моменту отримання Акту здачі-приймання наданих послуг він вважається підписаним Сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, Акта здачі-приймання наданих послуг, протягом 3 (трьох) банківських робочих днів зобов'язаний перерахувати кошти Виконавцю. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Виконавця.
Згідно п.п. 3.3., 3.5. Договору, підставою для оплати вартості наданих у відповідному місяці Послуг з метеозабезпечення є рахунок-фактура з прикладеними Актами здачі-приймання послуг. Ціни, визначенні в Додатку № 1 Договору підлягають перегляду в разі зміни економічної ситуації в державі та (або) зміни витрат на утримання Виконавця, про що Виконавець письмово повідомляє Замовника за 30 календарних днів.
В силу ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання Договору про надання послуг з метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден № 12-068, Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» в період з жовтня 2011 року по листопад 2011 року включно своєчасно в повному обсязі надано відповідачу послуги з метеозабезпечення, вартість яких становить 936 665,80 грн., що підтверджується рахунками-фактурами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011 року за № Б-0000952, від 31.10.2011 року за № Б-0000953, від 30.11.2011 року за № Б-0001088, від 30.11.2011 року за № Б-0001089, від 30.11.2011 року за № 0001018, від 31.12.2011 року за № Б-00001116, від 31.12.2011 року за № Б-00001157, від 31.12.2011 року за № Б-00001158, які підписані та скріпленні печатками сторін Договору.
Однак, відповідач надані послуги не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить 936 665,80 грн.
В матеріалах справи відсутні будь-які заяви або претензій щодо якості, вартості та періоду надання Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр».
Докази оплати зазначеної заборгованості в матеріалах справи також відсутні.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення 936 665,80 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Посилання апелянта на те, що Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» не надано суду жодного доказу на підтвердження факту надання послуг відповідачу, судова колегія до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками акти здачі-прийняття послуг, які були надіслані відповідачу разом з рахунками-фактурами у відповідності до умов укладеного договору між позивачем та відповідачем (а.с.34-38).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В ч. 4 ст. 231 ГК України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.2. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Замовником умов розрахунку за Послуги з метеозабезпечення, згідно з пунктом 3.2. Договору, Виконавець має право стягнути неустойку в розмірі 0,2 % від несвоєчасно внесеної суми. Розмір неустойки обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. А за прострочення понад тридцять днів Виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі десяти відсотків від несвоєчасно внесеної суми.
Встановлено, що Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» за прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті послуг з метеозабезпечення нараховано 20 880,58 грн. пені.
Перевіривши розрахунок прокуратури, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення з відповідача 20 880,58 грн. пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім цього, відповідачу нараховано штраф за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, розмір якого становить 93 666,58 грн.
Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що договором не передбачено стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 % на суму заборгованості, оскільки, як вже було зазначено вище, п. 5.2. Договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання Замовником умов розрахунку за Послуги з метеозабезпечення, згідно з пунктом 3.2. Договору, Виконавець має право стягнути неустойку в розмірі 0,2 % від несвоєчасно внесеної суми. Розмір неустойки обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення понад тридцять днів Виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі десяти відсотків від несвоєчасно внесеної суми.
Враховуючи встановлені вище обставини та те, що прострочення сплати наданих відповідачу послуг з метеозабезпечення становить понад тридцять днів, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду стосовного того, що позовна вимога про стягнення з відповідача 93 666,58 грн. штрафу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором
або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 3% річних у сумі - 4 041,40 грн. на суму основної заборгованості за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунок прокуратури, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення з відповідача 4 041,40 грн. 3% річних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно тверджень апелянта про те, що прокуратура перевищила свої повноваження, звертаючись з позовом в інтересах Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр», судова колегія зазначає наступне.
За приписами ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 15.07.2005 № 589 „Про деякі питання Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи" та Статуту державного підприємства „Український авіаційний метеорологічний центр", ДП „УАМІД" є спеціалізованим державним підприємством з метеорологічного обслуговування авіації, заснованим на державній власності, входить у сферу управління МНС України і здійснює на засадах госпрозрахунку метеорологічне обслуговування польотів повітряних суден (у тому числі і літерних) на аеродромі „Бориспіль", а також „Київ" (Жуляни), „Київ" (Антонов -1), „Київ" (Антонов -2). ДП „УАМЦ" являється єдиним аеродромним органом метеорологічного забезпечення на зазначених аеродромах. Жодних пільг та дотацій з бюджету не отримує.
Таким чином, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У відповідності з п. 2 ст. 121 Конституції України представництво громадян або держави в суді покладено на органи прокуратури, які самостійно визначають у чому порушені інтереси держави.
Також, згідно з ст.361 Закону України „Про прокуратуру" та ст. 29 ГПК України прокурор самостійно визначає підстави представництва інтересів держави в суді. Отже, право визначити наявність чи відсутність підстав для представництва інтересів держави належить виключно прокурору.
Судовою колегією встановлено, що підставою для представництва інтересів держави в особі Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» є те, що невиконання відповідачем у встановлений Договором терміни зобов'язань по оплаті послуг з метеозабезпечення польотів повітряних суден може призвести до недоотримання суттєвих коштів та підірвати економічну стабільність державного підприємства, діяльність якого згідно міжнародних та національний норм забезпечує безпеку авіаційних перевезень та є незамінною при виконанні аеропортами аеронавігаційних функцій (п. 1.5 Правил метеорологічного забезпечення авіації затверджених Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.11.2005 №851/409/661, глави 1 та п.п. 2.4, 3.10, 4.1.2, 4.5, 5.2.7, 5.2.17, 5.3.16 Настанов з проведення польотів в цивільній авіації" від 08.04.1985 №77, Положення Державної служби нагляду за забезпечення безпеки авіації № 1503/11783 від 14.12.2005 „Про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті" тощо).
Тобто, можливе порушення інтересів держави в частині авіаційної безпеки та нормального функціонування авіаційної галузі в цілому.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія прийшла до висновку про необґрунтованість тверджень апелянта про те, що прокуратура перевищила свої повноваження, звертаючись з позовом в інтересах Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр».
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК щодо покладення судових витрат на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» на рішення
Господарського суду Київської області від 20.03.2012 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2012 року у справі № 8/015-12 - без
змін.
3. Матеріали справи № 8/015-12 повернути до Господарського суду Київської області .
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Куксов В.В.
Авдеєв П.В.