01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
21.05.2012 № 07/5026/2162/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсакової Г.В.
суддів: Чорногуза М.Г
Суліма В.В.
При секретарі Зайцевій А.І.
За участю представників:
від прокуратури: Волік О.Л.
від позивача: не з'явились
від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - за довіреністю
від третіх осіб: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2011 року
по справі № 07/5026/2162/2011 (суддя Дорошенко М.В.)
за позовом Прокурора Монастирищенського району в інтересах держави в особі Монастирищенської районної державної адміністрації
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:1. Головне управління Держкомзему у Черкаської області;
2. Відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області
про зобов'язання звільнити земельні ділянки, повернення їх позивачу і стягнення з відповідача 16 254,32 грн.
Прокурор Монастирищенського району в інтересах держави в особі Монастирищенської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 2,61 га та 0,32 га, розташовані на господарському дворі колишнього КСП "Хлібороб", і земельні частки (паї) загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та повернути їх позивачу, а також про стягнення з відповідача 16254 грн. 32 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок і використання їх не за цільовим призначенням.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.12.2011р. позов Прокурора Монастирищенського району задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Монастирищенської районної державної адміністрації 11 307,96 грн. збитків; в дохід Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Монастирищенському районі 198,08 грн. державного мита; в дохід Державного бюджету України через відділ державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції 200,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі за позовом прокурора Монастирищенського району в інтересах держави в особі Монастирищенської районної державної адміністрації до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання звільнити земельні ділянки і повернути їх позивачу припинено. У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2011р. в частині задоволених позовних вимог та припинити провадження у справі.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
На підставі апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2011р. у справі №07/5026/2162/2011, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом (колегією суддів у складі: головуючого по справі судді - Ткаченка Б.О., суддів Федорчука Р.В., Лобаня О.І) ухвалою від 16.01.2012р. порушено апеляційне провадження.
В зв'язку з перебуванням судді-доповідача Ткаченка Б.О. на лікарняному, проведено повторний автоматичний розподіл справи, згідно розпорядження №02-15/168 від 15.03.2012р. Справу №07/5026/2162/2011 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого по справі судді - Корсакової Г.В., суддів - Рєпіної Л.О., Сулім В.В.
Розпорядженням Секретаря палати від 21.05.2012р. в зв'язку з перебуванням судді Рєпіної Л.О. на лікарняному, змінено склад судової колегії: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді - Сулім В.В., Чорногуз М.Г.
Прокурор, позивач та треті особи письмового відзиву на апеляційну скаргу не надали.
Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає, що неявка представників позивача та третіх осіб не перешкоджає апеляційному перегляду рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2011 року.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2011 залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 1 квітня 2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Семелюком М.П. за участю старшого помічника прокурора Монастирищенського району Роги С.С. у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 проведена перевірка дотримання останнім вимог земельного законодавства.
Цією перевіркою було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 використовує господарський двір, розташований в адміністративних межах Монастирищенської міської ради, площею 4,91 га без правовстановлюючих документів, самовільно розорав на цьому господарському дворі 2 земельні ділянки площею 2,6106 га і 0,32 га, що є порушенням ст. 125 Земельного Кодексу України, ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призводить до нецільового використання вказаних земельних ділянок, що є порушенням ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України та ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, на землях приватної власності, на яких розташовані земельні частки (паї) померлих громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 загальною площею 5,98 га, проведено оранку ґрунту за відсутності договорів оренди з власниками земельних часток (паїв), що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами вказаної перевірки державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Семелюком М.П. були складені акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01.04.2011р., протоколи про адміністративне правопорушення від 01.04.2011р. №012161, №012162 і №012163, та виданий припис про усунення в 30-денний термін порушення вимог земельного законодавства від 01.04.2011р. №023346, а також були прийняті постанови від 01.04.2011р. №1, №2 і №3 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафів, передбачених ст. ст. 53, 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Семелюком М.П. згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р., здійснені розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 2,9306 га у сумі 3719грн. 06 коп., самовільного зайняття земельної ділянки площею 5,98 га у сумі 7588 грн. 90 коп. і використання земельної ділянки площею 2,9306 га не за цільовим призначенням у сумі 4946 грн. 36 коп., всього у сумі 16254 грн. 32 коп.
Предметом позову у даній справі, є вимога прокурора Монастирищенського району в інтересах держави в особі Монастирищенської районної державної адміністрації про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 2,61 га та 0,32 га, розташовані на господарському дворі колишнього КСП "Хлібороб", і земельні частки (паї) загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та повернути їх позивачу, а також стягнення з відповідача 16254 грн. 32 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок і використання їх не за цільовим призначенням.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно з п. 12 розділу "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.
Частина 3 ст. 122 Земельного кодексу України до повноважень районних державних адміністрацій відносить передачу земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
За дними відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області земельна ділянка під господарським двором колишнього КСП «Хлібороб» та земельні частки (паї) громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 загальною площею 5,98 га відносяться до земель сільськогосподарського призначення і знаходяться за межами населенного пункту. Державні акти на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв)- громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які померли, не видавалися.
Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, органом державної виконавчої влади, повноважним передавати у власність або у користування земельні ділянки площею 2,61 га та 0,32 га, розташовані на господарському дворі колишнього КСП "Хлібороб", і земельні ділянки загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, є Монастирищенська районна державна адміністрація.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
У статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" зазначено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.04.2011р. рішення про надання фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3 у власність чи у користування вказаних вище земельних ділянок Монастирищенською районною державною адміністрацією не приймалися і договори оренди землі з названим підприємцем не укладалися.
Водночас, в пункті 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011р. зазначено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963 підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Проте, з матеріалів справи не вбачається, а прокурором та позивачем не доведено складання компетентним державним органом Акту обстеження земельних ділянок.
Вказаний доказ самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок та завдання шкоди державі внаслідок такого зайняття в матеріалах справи відсутній і позивачем та прокуратурою суду не наданий.
Відтак, не можна вважати доведеною обставину самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, на яку послався прокурор в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Крім того, як вбачається з відповіді відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області від 15.05.2011р. № 151, наданої на вимогу суду апеляційної інстанції, земельна ділянка площею 17,6193 га (в тому числі 2,6106 га гноярка, яку згідно акту перевірки від 01.04.2011р. зорав відповідач) станом на 01.04.2011р. перебувала в користуванні на умовах оренди у ФГ «Левада».
Отже, з огляду на зазначене, судова колегія вважає недоведеними прокурором та позивачем належними доказами обставини самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок та завдання державі шкоди на спірну суму.
Місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення на вказані вище обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок в сумі 11307,96 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11307,96 грн. шкоди задоволенню не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 листопада 2011р. ( після звернення прокурора з даним позовом) комісією у складі начальника управління агропромислового розвитку Монастирищенської райдержадміністрації Пелиха О.М., начальника відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Синиці О.М. та землевпорядника Монастирищенської міської ради Хоменко Л.М. проведено обстеження використання земельної ділянки за межами населеного пункту орієнтовною площею 5.8 га , яким встановлено, що ця земельна ділянка ніким не використовується і знаходиться у забур'яненому стані, про що складено акт від 23.11.2011р.
Відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області у своєму письмовому поясненні від 06.12.2011р. №353 також підтвердив, що на день проведення обстеження фізична особа -підприємець ОСОБА_3 не використовує земельні ділянки площею 2,61 га та 0,32 га, розташовані на господарському дворі колишнього КСП "Хлібороб", і земельні частки (паї) загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Таким чином, на час розгляду справи судом відповідач спірні земельні ділянки не займав.
З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті ним земельні ділянки площею 2,61 га та 0,32 га, розташовані на господарському дворі колишнього КСП "Хлібороб", і земельні частки (паї) загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та повернути їх позивачу.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4946,36 грн. шкоди, внаслідок використання земельної ділянки площею 2,9306 га не за цільовим призначенням, то судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України сільськогосподарські угіддя (рілля) і землі під господарськими дворами відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Відтак розорювання двох земельних ділянок на господарському дворі колишнього КСП "Хлібороб" загальною площею 2,9306 га не означає про використання цих земельних ділянок не за цільовим призначенням.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2011р. прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає частковому скасуванню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь Монастирищенської районної державної адміністрації 11 307,96 грн. збитків з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. В решті позовних вимог рішення залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2011 року у справі № 07/5026/2162/2011 задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2011 року у справі № 07/5026/2162/2011скасувати в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Монастирищенської районної державної адміністрації 11 307,96 грн. збитків. В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
3. Резолютивну частину рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2011 року викласти в наступній редакції:
«Провадження у справі за позовом прокурора Монастирищенського району в інтересах держави в особі Монастирищенської районної державної адміністрації до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання звільнити земельні ділянки і повернути їх позивачу припинити.
У задоволенні решти позову відмовити».
4. Матеріали справи № 07/5026/2162/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Корсакова Г.В.
Судді Чорногуз М.Г
Сулім В.В.