ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-55/3667-2012 07.06.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Адвокатського об'єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів», м.Чернігів
до Відповідача: Кабінету Міністрів України, м. Київ
за участю Третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача:
1. Ніжинський міськрайонний суд Чернігівскої області, м.Ніжин
2. Територіальне управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області, м.Чернігів
3. Державна судова адміністрація України, м.Київ
про: визнання права власності за набувальною давністю на 1/10 частину будівлі.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - не з'явились.
від Відповідача -ОСОБА_1 (дов. №9.1-22/1144 від 30.12.2011р.).
від Третьої особи -1 -Бережняк В.Д. (голов суду посв. №м3-08770);
від Третьої особи -2 -ОСОБА_3 (дов. №б/н від 14.11.2011р.);
від Третьої особи -3 -не з'явились.
Адвокатське об'єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів», м.Чернігів (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, м. Київ (далі -Відповідач) про визнання права власності за набувальною давністю на 1/10 частину будівлі «Будинку правосуддя»в м.Ніжині вул. Шевченка, буд.57-а, яка складається із 5-ти кімнат загальною площею 61,4 кв.м. (кімнати №18 -площею 15,1 кв.м., №19 площею 17,6 кв.м., №34 площею 16,4 кв.м., №35 площею 5,0 кв.м., №36 площею 7,3 кв.м.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії наступних документів: Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та Статут позивача, лист Державної судової адміністрації України від 31.10.2011р. №03-34/1501, рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.02.2011р. у справі №8/25 (20/151/4), Постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. у справі №8/25 (20/151/4), Постанова Вищого господарського суду України від 26.10.2011р. у справі №8/25 (20/151/4).
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ч.2 ст.19, ч.1 (п.7) ст.92 Перехідних положень ЦК України, ч.1 ст.3, ч.1 ст.4, ч.1,2 ст.5 Закону України від 21.09.2006р. №185-V «Про управління об'єктами державної власності», ст.125 Закону України від 07.02.2002р. «Про судоустрій України», ст.ст.145, 146 Закону України від 07.07.2010р. «Про судоустрій і статус суддів», ст.35 ГПК України, пункту 4 (підпункту 44) «Положення про Міністерство юстиції України».
Позивачем заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, для з'ясування точної ідеальної частки будівлі, яку складають вказані приміщення та клопотання про витребування на підставі ст.38 Господарського процесуального кодексу України у Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області копію Технічного паспорту БТІ на будівлю «Будинку правосуддя»в м.Ніжині вул.Шевченка, буд.57-а.
Крім того, Позивачем разом з позовною заявою подана Заява про зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Чернігівської області №8/25 (20/151/4) до розгляду позову по суті на підставі ст.67, ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2012р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.04.2012р..
У судовому засіданні 12.04.2012р. Представник позивача надав Відзив на позов, яким заперечив у повному обсязі вимоги позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012р. у справі №5011-55/3667-2012 на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучено в якості Третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача -Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області (далі -Третя особа 1), Територіальне управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області (Третя особа -2), Державна судова адміністрація України (Третя особа -3). Задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Зобов'язано Третю особу 2 надати суду належно засвідчену копію технічного паспорту БТІ на будівлю «Будинку правосуддя»в м.Ніжин, вул.Шевченка, буд 57-а.
Через канцелярію суду 03.05.2012р. Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області надав Пояснення по суті заявлений вимог, якими заперечив проти позовних вимог позивача.
14 травня 2012р. через канцелярію суду на виконання вимог ухвали суду Територіальне управління державної судової адміністрації України у Чернігівській області надало належним чином засвідчені копії наступних документів: технічний паспорт БТІ на будівлю «Будинку правосуддя» в м.Ніжин, вул.Шевченка, 57-А., акт приймання-передачі основних засобів від 26.04.2004р., свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.11.2007р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.11.2007р., державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 11.09.2007р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва за клопотанням позивача, в порядку ст.69 ГПК України продовжено розгляд справи на 15 днів, наступне засідання призначено на 07.06.2012р. о 10:00.
Через канцелярію суду 05.06.2012р. Третя особа-Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області надала письмові пояснення по суті позовної заяви, вказала, що Позивач порушив основну з норм ст.344 ЦК України, а саме «добросовісне заволодіння нерухомим майном». Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011р. у справі №8/25 (20/151/4) за позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної судової адміністрації України до Адвокатського об'єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів», зобов'язав Адвокатське об'єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів»усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею по вул.Шевченка, 57-а в м.Ніжині шляхом звільнення приміщення в кількості 5 кімнат загальною площею 61,4 кв.м. На сьогодні Позивач звільнив вказані кімнати, тому твердження позивача відносно того, що вони й надалі займають вказані кімнати не відповідає дійсності.
У судове засідання 07.06.2012р. представник Позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був обізнаний про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить розписка про дату наступного судового засідання від 17.05.2012р. підписана в тому числі з боку уповноваженого представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, заперечив проти позовних вимог з підстав викладений у відзиві на позов.
Представник третьої особи -Ніжинський міська районний суд Чернігівської області, у судове засідання 07.06.2012 р. з'явився, заперечив проти вимог позивача, надав письмові пояснення по суті позовних вимог.
Представник Третьої особи 2 у судовому засіданні 7.06.2012р. підтримав пояснення надані в матеріали справи, надав лист ТУ ДСА України в Чернігівській області від 10.02.2010р. №01-15/246 щодо звільнення спірного приміщення.
Представник Третьої особи 3 -у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату судового засідання, про свідчить розписка про дату наступного судового засідання від 17.05.2012р. підписана в тому числі з боку уповноваженого представника Третьої особи -3.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.
Суд відхилив клопотання Позивача про призначення судової експертизи, оскільки при вирішенні даного спору не вбачає потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування.
Заявлене позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не представлено суду жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в даній справі.
Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позивач - Адвокатське об'єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів»звернувся з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання за Позивачем права власності за набувальною давністю на 1/10 частину будівлі «Будинку правосуддя»в м. Ніжині, вул. Шевченка 57-а, яка складається із 5 кімнат загальною площею 61,4 кв. м.
В обґрунтування вимог, позивач зазначив, що оскільки Чернігівська обласна колегія адвокатів та Адвокатське об'єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів», яке з 1994 року є правонаступником колегії адвокатів, розмістили відкрито з дозволу Держави в 1974 році свою Ніжинську юридичну консультацію в 5 кімнатах загальною площею 61,4 кв. м та володіли зазначеними приміщеннями 37 років, а адвокатське об'єднання продовжує відкрито, безперервно володіти зазначеними приміщеннями і на день подання позову з 1 січня 2001 року, у адвокатського об'єднання виникло право на набуття права власності на вказані приміщення за рішенням суду.
Судом встановлено, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р., апеляційну скаргу Ніжинського міжрайонного прокурора задоволено, рішення господарського суду Чернігівської області від 17.02.2011р. у справі № 8/25 (20/151/4) скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Суд зобов'язав АО "Чернігівська обласна колегія адвокатів" усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею по вул. Шевченка, 57-а в місті Ніжині, Чернігівської області та юридичну консультацію Ніжинського району АО "Чернігівська обласна колегія адвокатів" звільнити приміщення в кількості 5 кімнат загальною площею 61,4 кв.м. (кімнати № 18 площею 15,1 кв.м, № 19 площею 17,6 кв.м, № 34 площею 16.4 кв. м, № 35 площею 5,0 кв.м, № 36 площею 7,3 кв.м), розміщених в будівлі за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. 57-а.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011р. у справі №8/25 (20/151/4) касаційну скаргу Адвокатського об'єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" задоволено частково. Пункт 2 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 у справі № 8/25 (20/151/4) змінено та викладено в такій редакції: Позов задовольнити повністю. Зобов'язати Адвокатське об'єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" (14000, м. Чернігів, вул. Горького, 1) усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею по вул. Шевченка, 57-а в місті Ніжині, Чернігівської області шляхом звільнення приміщення в кількості 5 кімнат загальною площею 61,4 кв. м. (кімнати № 18 площею 15,1 кв.м., № 19 площею 17,6 кв.м., № 34 площею 16, 4 кв.м., № 35 площею 5,0 кв.м., № 36 площею 7,3 кв.м.), розміщених в будівлі за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, буд.57-а. Стягнути з Адвокатського об'єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" (14000, м. Чернігів, вул. Горького,1) в дохід державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 у справі № 8/25 (20/151/4) залишити без змін.
При цьому господарськими судами встановлено, що відповідно до п. 8, 13, 15 Положення про Міністерство юстиції Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.09.1972 № 416, та Ради депутатів трудящихся, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.09.1974 № 470 до сфери управління Міністерства юстиції та його територіальних органів в 1974 році відносилися відповідні питання як судів так і діяльності адвокатури.
З додатку до завдання на проектування будинку правосуддя по вул. Шевченка, 57-а в місті Ніжині, вбачається, що кімнати для адвокатів планувалися в процесі будівництва.
Відповідно до замовлення № 5953 від 1972 було спроектовано будівництво будинку правосуддя у місті Ніжині. Даний проект так і називався "Будинок правосуддя у місті Ніжині". Фінансування даного проекту проводилося за кошти обласного суду, оскільки на той момент всі видатки і фінансування судів були підпорядковані безпосередньо судам вищого рівня.
Будівля "Будинку правосуддя" в місті Ніжині по вул. Шевченка, буд. 57-а, знаходилася в сфері управління Міністерства юстиції України та його територіальних органів з 1971, з моменту замовлення проектно-кошторисної документації на її будівництво і до передачі 26.04.2004 будівлі Чернігівським обласним управлінням юстиції територіальному управлінню Державної судової адміністрації.
Згідно спільного наказу Міністерства юстиції України та ДСА України "Про передачу будівель (приміщень) місцевих судів Чернігівської області" від 17.12.2003 було передано зі сфери управління Міністерства юстиції України до сфери управління ДСА України будівлі (приміщення) місцевих судів Чернігівської області згідно переліку, в тому числі і приміщення Ніжинського міськрайонного суду.
За актом прийому-передачі будівлі суду від 26.04.2004р. приміщення площею 994 кв.м. передано територіальному Управлінню ДСА України як будинок правосуддя. Вказаний акт затверджено Головою ДСА України.
Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради "Про оформлення права власності на нерухоме майно підприємств і організацій різних форм власності" від 01.10.2007р. № 544 оформлено право державної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності за державою в особі ДСА України на праві оперативного управління Територіального управління ДСА у Чернігівській області в цілому на нежитлову будівлю по вул. Шевченко, 57-а, в м. Ніжині.
В свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 07.11.2007р., виданого виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, визначено об'єкт нерухомості, розташованого по вул. Шевченка, б. 57-а, загальною площею 999,7 кв.м., - нежитлову будівлю суду, власником якого є держава в особі ДСА України. Нежитлова будівля суду, що знаходиться за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 57-а, перебуває у державній власності.
Територіальним управлінням ДСА України в Чернігівській області на ім'я голови адвокатського об'єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" 10.02.2010р. направлено листа № 01-15/246 про звільнення в термін до 10.03.2010р., робочих площ в приміщеннях судів, в тому числі в Ніжинському міськрайонному суді, які без правових підстав займають юридичні консультації, в тому числі юридична консультація м. Ніжина.
Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області також 30.03.2010р. було направлено на адресу АО "Чернігівська обласна колегія адвокатів" листа від 25.03.2010р. № 01-14/440 про надсилання копії листа Територіального управління ДСА України в Чернігівській області щодо відселення юридичної консультації м. Ніжин з приміщення суду.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Виходячи з положень цієї статті слід зазначити, що задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно за набувальною давністю можливе лише за наявності необхідних умов -добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння.
Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.
Особу, яка заволоділа майном, слід вважати добросовісною, якщо на момент заволодіння майном вона мала всі підстави вважати, що законний власник у майна відсутній або власник відмовився від належного йому майна.
Як зазначає Позивач у своїй позовній заяві, Ніжинська юридична консультація знаходиться в оскаржуваному приміщенні з 1974 року.
Відповідно до пунктів 8, 13, 15 Положення про Міністерство юстиції України Української РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 04.09.1972 № 416, та відповідно до пунктів 2, 4, 11 Положення про відділ юстиції виконавчого комітету обласної Ради депутатів трудящих, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.09.1974 № 470 до сфери управління Міністерства юстиції та його територіальних органів в 1974 році відносилися відповідні питання як судів так і діяльності адвокатури, а отже позивач був обізнаний у тому, що «Будинок правосуддя»в м. Ніжині по вул. Шевченка, 57-а, належить до об'єктів державної власності.
Відповідно до частини 3 статті 397 Цивільного кодексу України фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 у справі № 8/25 (20/151/4) за позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної судової адміністрації України до АО «Чернігівська обласна колегія адвокатів», третя особа - Ніжинський міськрайонний суд, про усунення перешкод у користуванні майном та виселення з приміщення позов задоволено повністю.
Вказаним рішенням встановлено, що консультація Ніжинського району АО «Чернігівська обласна колегія адвокатів»знаходиться в приміщенні за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченко 57-а без достатніх правових підстав, що порушує право власності, тобто відсутні законні підстави для користування зазначеними приміщеннями.
Суд наголошує, що вказані факти встановлені Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. та у постанові касаційної інстанції у справі № 8/25 (20/151/4), мають преюдиціальне у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України значення для розглядуваної справи.
Більш того, враховуючи загальнообов'язковий статус зазначених судових актів, визначений ст.ст. 124, 129 Конституції України, усталену практику Європейського суду з прав людини (див., наприклад, Рішення Суду від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг" проти України", в якому визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів" ), яка (практика) є джерелом права для національних згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р., відповідні факти не може бути спростованими чи підданими сумніву за умов чинності постанови апеляційної та касаційної інстанції у справі № 8/25 (20/151/4) від 26.10.2011р..
Відтак, оскільки рішеннями суду встановлено неправомірність володіння позивачем зазначеним приміщенням та його обізнаність щодо належності вказаного майна до об'єктів державної власності, позивач не має права на набуття права власності на зазначене майно на підставі статті 344 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте позивачем не наведено доказів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивачем у розумінні ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України не доведено з допомогою належних та допустимих доказів правомірності заявлених позовних вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.В задоволенні позовних вимог Адвокатського об'єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів»(код ЄДРПОУ: 02894740) про визнання права власності за набувальною давністю на 1/10 частину будівлі «Будинку правосуддя»в м.Ніжині вул..Шевченка, буд.57-а, яка складається із 5-ти кімнат загальною площею 61,4 кв.м. (кімнати №18 -площею 15,1 кв.м., №19 площею 17,6 кв.м., №34 площею 16,4 кв.м., №35 площею 5,0 кв.м., №36 площею 7,3 кв.м. відмовити повністю.
У судовому засіданні 07.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева