01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" червня 2012 р. Справа № 26/031-12
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства Авіакомпанія „Аеросвіт" про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 17.05.2012 року у справі
за позовом Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль", Київська обл., м. Бориспіль
до Закритого акціонерного товариства Авіакомпанія „Аеросвіт", Київська обл., с. Гора
про стягнення 27 992,82 грн.
за участю представників:
позивача:ОСОБА_1, довіреність № 35-30-7 від 03.01.2012 року;
відповідача (заявника) :ОСОБА_2, довіреність № 55-2012 від 30.05.2011 року;
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.05.2012 року у справі № 26/031-12 було задоволено позовні вимоги Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль", стягнуто з Закритого акціонерного товариства авіакомпанії „Аеросвіт" (08324, Київська обл., с. Гора, код 20048090) на користь Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „Бориспіль", код 20572069) 27 113 (двадцять сім тисяч сто тринадцять) грн. 76 коп. основного боргу, 698 (шістсот дев'яносто вісім) грн. 99 коп. пені, 43 (сорок три) грн. 91 коп. інфляційної складової боргу, 136 (сто тридцять шість) грн. 16 коп. 3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
28.05.2012 року судом видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 26/031-12.
30.05.2012 року Закрите акціонерне товариство Авіакомпанія „Аеросвіт" (боржник за наказом) звернулося до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду до 01.06.2013 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2012 року розгляд заяви було призначено на 07.06.2012 року.
Через канцелярію суду 07.06.2012 року позивач надав відзив на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, в якому проти зазначеного клопотання заперечував, та просив суд у його задоволенні відмовити.
Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що подана заява про відстрочку виконання рішення суду № 26/031-12 від 17.05.2012 року задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка -це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк , який визначається господарським судом.
Відстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-яким конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи .
Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами -виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін.
Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.
Заборгованість за договором № 02.1.1-14/23.4-90/19-1297 від 04.07.2011 року виникла з вини відповідача в грудня 2011 року ? січні 2012 року та несплата даної заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача -Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" та може призвести до негативних наслідків для нього.
При цьому, заявник при зверненні до суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 17.05.2012 року не надав належних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.
Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, заявником не доведено наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення та наявність виняткових випадків, які б мали своїм наслідком відстрочки виконання судового рішення.
Таким чином, суд вважає викладені в заяві про відстрочку виконання рішення обставини не обґрунтованими, а саму заяву такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд
В задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства Авіакомпанія „Аеросвіт" про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 17.05.2012 року у справі № 26/031-12 відмовити.
Суддя Лилак Т.Д.