ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-32/4592-2012 06.06.12
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №1", м. Вишневе Київської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд -2005", м. Київ
про стягнення 41 184,75 грн.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Оберемок Д.О. - юрисконсульт
від відповідача: Пустовойтов Д.М. - юрисконсульт
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №1" звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд -2005" про стягнення з останнього пені в сумі 14 305,30 грн., 3% річних в сумі 5 555,29 грн. та інфляційних в сумі 21 324,16 грн. за прострочення виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт згідно договору на виконання будівельно-монтажних робіт №24/10/08 від 24.10.2008 р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.
Відповідач надав пояснення стосовно суті спору та просив суд відмовити в задоволені заявлених позовних вимог з підстав їх необґрунтованості. Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що жодних прострочень з виконання грошового зобов'язання за Договором на виконання робіт зі сторони відповідача не було. Крім того, відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача та заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 24.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд -2005", далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №1", далі Підрядник, було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №24/10/08 від 24.10.2008 р., далі Договір.
Відповідно до п. 1 Договору підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлені цим Договором строки будівельно-монтажні роботи по кільцюванню газопроводу високого тиску (окрема ділянка) житлового масиву "Зелений Гай" у відповідності з переліком робіт і вартості, сказаних в кошторисах №1, 2, які є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи в строки та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 2.1 Договору сторонами встановлена вартість робіт, яка складає 150 010,80 грн. з ПДВ, а згідно з п. 2.5 Договору замовник до початку робіт перераховує підряднику аванс в розмірі 50% - за будівельно-монтажні роботи.
Відповідно до п. 5.1 Договору роботи розпочинаються підрядником після отримання авансом. Строк виконання робіт -один місяць (з 27 жовтня до 27 листопада 2008 р.).
На виконання умов Договору відповідачем перераховано на рахунок позивача аванс в розмірі 50% суми, що підтверджується банківськими виписами з рахунку позивача.
Позивачем належним чином виконані будівельно-монтажні роботи на загальну суму 150 010,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року та актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року.
Остаточний розрахунок за виконані роботи відповідачем проведено 08.02.2012 р., у зв'язку з чим позивач стверджує, що відповідно вимог пункту 7.3 Договору несвоєчасне виконання зобов'язання забезпечено неустойкою в розумінні вимог статті 549 ЦК України.
Пунктом 7.3 Договору встановлена відповідальність сторін, відповідно до якого за порушення умов і термінів оплати, передбачених розділом 2 даного Договору замовник виплачує підряднику пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від суми неоплаченої вартості робіт, за кожний день затримки платежу.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 14 305,30 грн. за період з 06.12.2008 р. по 06.06.2009 р.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 5 555,29 грн. та інфляційні у розмірі 21 324,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 06.12.2008 р. по 05.02.2012 р.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду за державним замовленням. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГК України договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.
Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.
В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд відзначає, що умовами Договору було визначено обов'язок замовника до початку робіт перераховувати підряднику аванс в розмірі 50% - за будівельно-монтажні роботи. Строку виконання грошового зобов'язання зі сплати залишку суми умови Договору не містять.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи міститься претензія №1 від 18.02.2009 р., відповідно до якої позивач вимагав від відповідача сплати боргу в сумі 118 010,80 грн., направлену на адресу відповідача 18.02.2009 р.
Таким чином, строк виконання грошового зобов'язання відповідача зі сплати заборгованості за Договором з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України настав з 25.02.2009 р.
В той же час суд відзначає, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 5 555,29 грн. та інфляційних у розмірі 21 324,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 06.12.2008 р. по 05.02.2012 р.
Тобто, суд приходить до висновку, що строк виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт на момент початку нарахування позивачем трьох процентів річних в сумі 5 555,29 грн. та інфляційних у розмірі 21 324,16 грн. за прострочення виконання такого грошового зобов'язання не настав, а тому три проценти річних та інфляційні нараховані позивачем безпідставно.
За таких обставин, з урахуванням ст. 15 цивільного кодексу України та ст. 1 ГПК України, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 5 555,29 грн. та інфляційних у розмірі 21 324,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 06.12.2008 р. по 05.02.2012 р. необхідно відмовити.
Стосовно стягнення з відповідача пені в сумі 14 305,30 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 06.12.2008 р. по 06.06.2009 р. суд відзначає таке.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позов подано 09.04.2012 р., тобто в частині вимог про стягнення пені -з пропущенням строку позовної давності.
Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У відзиві на позовну заяву представником відповідача заявлено про застосування судом строку позовної давності щодо стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 14 305,30 грн. необхідно відмовити у повному обсязі.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №1" слід відмовити.
Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на позивача за приписами ст. 44, частини п'ятої ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 06.06.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 192, 599, 614, 623, 837, 859, 883, ЦК України, ст.ст. 13, 183, 224, 225 ГК України, ст.ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд -2005" про стягнення 41 184,75 грн. -відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено -11.06.12р.
Суддя Ю.О.Підченко