ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-70/3416-2012 28.05.12
За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія",
м. Київ
про стягнення 26 000,00 грн.
Суддя Капцова Т.П.
Представники :
від позивача ОСОБА_2 (адвокат за договором від 17.02.12 р.)
від відповідача не з'явився
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" 26 000,00 грн. суми заборгованості по оплаті проведених ремонтно-відновлювальних робіт.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем досягнуто домовленість на проведення ремонтно-відновлювальних робіт пошкоджень автомобіля Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_2, у зв'язку з чим, позивачем виконано ремонт автомобіля, а відповідачем оплата виконаних позивачем робіт проведена частково, що стало підставою для звернення до Господарського суду м. Києва з позовною заявою.
Ухвалою суду від 20.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-70/3416-2012 та призначено справу до розгляду на 09.04.12 року.
Представник позивача у судове засідання 09.04.12 р. з'явився, на вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.03.2012 р. надав для огляду судом оригінали документів, долучених до позовної заяви.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2012 р. розгляд справи було відкладено на 14.05.2012 року та зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.03.2012 р. та даної ухвали.
У судове засідання 14.05.2012 року представник позивача з'явився. Через канцелярію суду представником позивача 07.05.12 р. на виконання вимог попередніх ухвал суду були подані документи для залучення до матеріалів справи. У судовому засіданні 14.05.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України. Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судове засідання 14.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 20.03.2012 р. та ухвали суду від 09.04.2012 року не виконано.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.05.2012 року відкладено розгляд справи на 28.05.2012 року.
У судове засідання 28.05.2012 року з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився.
В матеріалах справи містяться повернуті листи суду, які надсилалися на адресу на відповідача, з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.
З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 20.03.2012 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 09.04.2012р. та від 14.05.2012р. були надіслані судом за адресою відповідача зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається обізнаним про слухання даної справи та належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).
Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, та не надав документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
У судовому засіданні 28.05.12 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
28.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення справи по суті суд,-
Відповідно до Сертифікату, виданого Закритим акціонерним товариством «Українська Екологічна Страхова Компанія»станція технічного обслуговування ФОП «ОСОБА_3.»відноситься до мережі авторизованих СТО Закритого акціонерного товариства «Українська Екологічна Страхова Компанія».
Як зазначає позивач, на підставі усної домовленості з відповідачем позивачем були проведені ремонтно-відновлювальні роботи (далі -роботи) пошкоджень автомобіля Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_2 на суму 43 789,77 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт №АК-10236.
Гарантійним листом № 253/11-4 від 23.08.2011 р. відповідач підтвердив своє зобов'язання перерахувати на рахунок позивача суму страхового відшкодування на ремонт автомобіля Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_2, в розмірі 43 789,77 грн. у строк до 16.09.2011 р.
На підставі Акту виконаних робіт № АК-10236 позивачем 15.09.2011 року виставлено відповідачу рахунок-фактуру № РФ-10236 від 15.09.2011 р. на оплату ремонтно-відновлювальних робот пошкоджень автомобіля Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_2 на суму 43 789,77 грн.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач сплатив частину боргу у сумі 17 789,77 грн.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як встановлено судом, в серпні- вересні 2011 року між сторонами виникли та існували господарські правовідносини, внаслідок укладення усного договору на проведення ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_2 у спрощений спосіб, доказами чого є гарантійний лист № 253/11-4 від 23.08.2011 р., Акт виконаних робіт № АК-10236, Сертифікат Закритого акціонерного товариства «Українська Екологічна Страхова Компанія», яким засвідчено, що станція технічного обслуговування ФОП «ОСОБА_3.»відноситься до мережі авторизованих СТО відповідача.
Як встановлено судом, гарантійним листом від 23.08.2011 р. відповідач підтвердив своє зобов'язання по оплаті ремонтних робіт автомобіля, у розмірі 43 789,77 грн.
Виходячи зі змісту правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, останні є відносинами з підряду.
Зі змісту гарантійного листа № 253/11-4 від 23.08.2011 р., Акта виконаних робіт № АК-10236, Рахунка-фактури № РФ-10236 від 15.09.2011 р. вбачається, що сторонами досягнуто згоди з таких умов договору, як предмет та ціна договору.
Частино 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Аналогічні норми містить і ст. 207 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Частиною 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Разом з тим, зазначене не перешкоджає для підтвердження такого правочину посилатись на інші докази. Отже, відсутність договору у письмовій формі як окремого документа не свідчить про відсутність факту його укладення.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач здійснив оплату за виконані позивачем ремонтні роботи автомобіля Mercedes-Benz частково, а саме: 10.10.2011 року відповідачем сплачено 2500, 00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1960 від 10.10.2011 р., 24.10.2011 року відповідачем сплачено 2500,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 7745 від 24.10.2011 р., 23.09.2011 року відповідачем сплачено 3 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 7301 від 23.09.2011 року, 27.09.2011 року сплачено 3 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1890 від 27.09.2011 року, 16.09.2011 року сплачено 3789,77 грн. відповідно до платіжного доручення № 7209 від 16.09.2011 р., 21.09.2011 року сплачено 3000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1866 від 21.09.2011 р.
Загалом відповідачем було сплачено 17789,77 грн., таким чином на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за виконані ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_2 складає 26 000,00 грн.
Строк оплати ремонтно-відновлювальних робот не був встановлений сторонами.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 28.02.2012 р. (листом від 28.02.2012 р.) направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості позивачем, у зв'язку з чим, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, вимога про оплату заборгованості була отримана відповідачем не пізніше 02.03.2012 р.
Таким чином, відповідач повинен був до 10.03.2012 р. оплатити виконані позивачем роботи. Станом на дату розгляду справи, заборгованість за виконані позивачем роботи відповідачем в повному обсязі не оплачена.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів того, що на виконання зобов'язання ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.
Таким чином, враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеним Актом виконаних робіт № АК-10236, Рахунком-фактурою № РФ-10236 від 15.09.2011 р., платіжними дорученнями, Довідкою ПАТ «Креді Агріколь Банк»№ 13722-15 від 14.02.2012 р., Гарантійним листом № 253/11-4 від 23.08.2011 р. та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 26000,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 30729278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02183, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1) 26 000 (двадцять шість тисяч) 00 грн. -суми основного боргу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Суддя Капцова Т.П.
Повне рішення складено 05.06.12 р.