Ухвала
07 червня 2012 року Справа № 2-14/7849-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Балюкової К.Г.,
Голика В.С.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Ізумрудний берег");
відповідача: не з'явився (Гурзуфська селищна рада);
заявник апеляційної скарги: не з'явився (ОСОБА_2);
відповідача: не з'явився (комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації");
відповідача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент");
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 11 серпня 2008 року та на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2008 року (суддя Курапова З.І.) у справі №2-14/7849-2008
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумрудний берег" (вул. Крупської, 50, корп. 1, кв. 23, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600; вул. Ленінградська, 27, смт.Гурзуф,містоЯлта,98640)
до Гурзуфської селищної ради (вул. Подвойського, 9, смт. Гурзуф, 98640)
комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського,4, місто Ялта, 98600)
товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" (вул. Дерюгіної, 6, місто Сімферополь, Київський район, Автономна Республіка Крим, 95022)
заявник апеляційної скарги: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про визнання права власності на нерухоме майно
Товариство з обмеженою відповідальністю „Ізумрудний берег" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Гурзуфської селищної ради, комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації" та до товариства з обмеженою відповідальністю „Таурус Девелопмент" про визнання права власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання зареєструвати право власності на дане майно за позивачем та зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю „Таурус Девелопмент" звільнити будинок охорони з побутовими приміщеннями (а.с. 3-6, том 1).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не було звільнено орендоване майно, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні майном шляхом примусового виселення та стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення орендованого приміщення.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2008 року у справі № 2-14/7849-2008 позов задоволено (а.с. 85-89, том 1).
Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Ізумрудний берег" право власності на нерухоме майно: будинок охорони з побутовими приміщеннями що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з двохповерхової будівлі загальною площею 101,5 кв. метрів, визначеною під літерою "А": 1-й поверх загальною площею 40,7 кв. метрів, що складається з приміщень 1-1 площею 25,3 кв. метрів, 1-2 площею 15,4 квадратних метрів; 2-й поверх загальною площею 60,8 кв. метрів, що складається з мансарди 2-1 площею 60,8 кв. метрів; тераси літера "а", балкону літ. "а1", підвалу під 1-м поверхом площею 15,35 кв. м.
Зобов'язано КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Ізумрудний берег" право власності на нерухоме майно: будинок охорони з побутовими приміщеннями що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з двохповерхової будівлі загальною площею 101,5 кв. метрів, визначеною під літерою "А": 1-й поверх загальною площею 40,7 кв. метрів, що складається з приміщень 1-1 площею 25,3 кв. метрів, 1-2 площею 15,4 квадратних метрів; 2-й поверх загальною площею 60,8 кв. метрів, що складається з мансарди 2-1 площею 60,8 кв. метрів; тераси літера "а", балкону літ. "а1", підвалу під 1-м поверхом площею 15,35 кв. м.
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" звільнити будинок охорони з побутовими приміщеннями що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумрудний берег" 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2008 року у справі № 2-14/7849-2008 внесено зміни в рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2008 у частину визначення вимог позивача та викладено її в новій редакції: "Будинок охорони з побутовими приміщеннями що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з двохповерхової будівлі загальною площею 101,5 кв. метрів, визначеною під літерою "А": 1-й поверх загальною площею 40,7 кв. метрів, що складається з приміщень 1-1 площею 25,3 кв. метрів, 1-2 площею 15,4 квадратних метрів; 2-й поверх загальною площею 60,8 кв. метрів, що складається з мансарди 2-1 площею 60,8 кв. метрів; тераси літера "а", балкону літ. "а1." (а.с. 93-94, том 1).
Не погодившись з рішенням суду першої інтанції, ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим, а тож просить ухвалу суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду стосується прав та інтересів ОСОБА_2, тоді як ця особа не була залучена до участі у справі.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що 31.08.1995 виконавчий комітет Гурзуфської Селищної ради прийняв рішення № 198 "Про внесення змін в рішення виконкому № 202 від 29.09.1994", згідно з яким надано ОСОБА_2 земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво площею 0,04 га за адресою: АДРЕСА_1.
Фізична особа також вказує на те, що вона у 1995 році приступила до будівництва житлового будинку та в 1998 році він був готовий до здачі в експлуатацію, однак зданий так і не був.
Таким чином заявник апеляційної скарги вважає, що суд не мав права визнавати право власності за позивачем на об'єкт, який не був зданий в експлуатацію та взагалі ним не будувався.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2011 року апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення суду від 11.08.2008 року припинено (а.с. 59-62, том 2).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2011 року апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу суду від 15.09.2008 року припинено (а.с. 59-62, том 2).
Постановою Вищого господарського суду України від 27 лютого 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2011 року та від 02 листопада 2011 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду (а.с. 91-93, том 1).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 березня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 прийнята до провадження та призначена до розгляду у складі судової колегії: головуючий суддя -Дмитрієв В.Є., судді -Лисенко В.А. та Голика В.С.
Розпорядження секретаря судової палати від 12 квітня 2012 року замінено суддю Лисенко В.А. на суддю Балюкову К.Г.
01 червня 2012 року комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" надіслав на адресу суду клопотання у якому, просить розглянути справу у відсутності свого представника (а.с. 30, том 3).
05 червня 2012 року заявник апеляційної скарги надіслав на адресу суду телеграму, у якій просить відкласти розгляд апеляційної скарги, у зв'язку з хворобою.
Зазначене клопотання скаржника судовою колегією відхилено в зв'язку з обмеженням строку розгляду апеляційної скарги та відсутністю клопотання про його продовження.
У судове засідання апеляційної інстанції 07 червня 2012 року представники сторін не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Судова колегія також зазначає, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін та третіх осіб, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутністю таких представників.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Спірні відносини сторін у справі стосуються земельної ділянки площею 1,9850 га, що розташована у АДРЕСА_1 та будівлі - будинку охорони з побутовими приміщеннями.
Відповідно до частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2012 року було зобов'язано комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" надати суду апеляційної інстанції копію інвентарної справи стосовно будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_6 (відомості що до колишніх власників: ОСОБА_4, ОСОБА_5).
07 травня 2012 року комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" надіслало на адресу суду відповідь на запит суду, у якому зазначено, що в даний час технічну інвентаризацію та реєстрацію право власності на об'єкт нерухомого майна, розташовані на території місто Ялта, смт. Гурзуф, проводить комунальне підприємство Гурзуфської селищної ради "Гурзуфське бюро технічної інвентаризації".
07 травня 2012 року заявник апеляційної скарги надав апеляційному суду додаткові документи до справи, а саме: лист виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради від 25.02.2011 року за вих. №694/02-24 у якому на запит від 23.02.2011 року повідомлено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно ситуаційному плану, що додається, надана в оренду ТОВ „Ізумрудний берег" на підставі рішення №53 14 сесії 5-го скликання Гурзуфської селищної ради від 27.04.2007 року (а.с. 145, том 2); ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2011 року, у якій адміністративний позов ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення №53, прийнятого на 14 сесії 5 скликання Гурзуфської селищної ради від 27.04.2007 року - залишено без розгляду (а.с. 146, том 2); заяву про виклик свідків в судове засідання від 15.04.2011 року (а.с. 147, том 2); заяву від 18.05.2011 року (а.с. 148, том 2); пояснення свідків (а.с. 149, том 2); заява від 11.11.2011 року (а.с. 150, том 2); клопотання (а.с. 151, том 2).
10 травня 2012 року заявник апеляційної скарги надав заяву, якій просить долучити до матеріалів справи аудіо диск та заяви свідків (а.с. 3-7, том 3).
Судова колегія зазначає, що Господарський процесуальний кодекс не передбачає такого способу доказування, як допит свідків, тому колегія, враховуючи вимоги статті 34 Господарського процесуального кодексу України, відмовила в задоволенні клопотання про виклик та допит свідків та не приймає у якості належних доказів письмові пояснення свідків, надані заявником апеляційної скарги.
Відповідно до абз. 2 пункту 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у частині першій 30 статті ГПК йдеться про можливість участі в судовому процесі лише посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, тобто осіб, зв'язаних з відповідними підприємствами (установами, організаціями, органами) трудовими відносинами на основі трудового договору (контракту). Тому якщо певна фізична особа (громадянин) не є посадовою особою чи іншим працівником підприємства (установи, організації, органу), в тому числі в разі, якщо зазначені відносини припинилися до моменту вирішення спору господарським судом, то вона не підпадає під дію відповідної норми ГПК.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 травня 2012 року зобов'язано комунальне підприємство Гурзуфської селищної ради "Гурзуфське бюро технічної інвентаризації" надати суду апеляційної інстанції копію інвентарної справи стосовно будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_6 (відомості що до колишніх власників: ОСОБА_4, ОСОБА_5) (а.с. 10-14, том 3).
Але відповідь на даний запит суду не надійшла.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що земельна ділянка під спірним майном надавалася саме ОСОБА_2, проте, незважаючи на те, що судовою колегією неодноразово відкладався розгляд справи, відповідного договору оренди земельної ділянки або державного акту на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою заявником суду не надано. Не надано заявником також і доказів того, що на земельній ділянці знаходились будівельні матеріали ОСОБА_2, які привласнено позивачем на підставі судового рішення.
Пунктом 10 додатку №1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлений перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Будь-яких правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості, який знаходився би на земельній ділянці за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1 заявником апеляційної скарги також не було представлено суду. Більш того, ОСОБА_2 не заперечує того факту, що в неї відсутні правовстановлюючи документи, оскільки нею самовільно будувався об'єкт та в експлуатацію у встановленому законом порядку не вводився.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, судова колегія дійшла висновку про необхідність припинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма кореспондується з приписами статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року, згідно з якими учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
А відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення регламентується положеннями процесуального закону, зокрема Господарського процесуального кодексу України, який містить імперативні норми щодо випадків, в яких учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (ухвали).
Судове рішення, оскаржуване особою, яка не була залучена до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом мало бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є заявник апеляційної скарги, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Як вже було зазначено, заявником апеляційної скарги не було надано суду апеляційної інстанції правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості або доказів права власності, користування земельною ділянкою, не надано також будь-яких інших доказів права власності заявника на спірне майно. Тобто, заявником не доведено суду те, що у нього є ті права, які могли бути порушені рішенням суду.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прав та обов'язків заявника апеляційної скарги - особи, не залученої до участі у справі, безпосередньо не стосується.
Відповідно до пункту 21 Листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року, № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" суд поставив наступні питання: яким є процесуальне становище особи, що, не будучи стороною у справі, подала апеляційну скаргу на судове рішення, яке, на думку такої особи, безпосередньо стосується її прав та обов'язків? Якими мають бути дії апеляційного господарського суду, якщо він встановить, що прийняте судове рішення не стосується прав та обов'язків особи, що подала апеляційну скаргу? процесуальний статус відповідної особи може бути визначений як "особа, яка подає (подала) апеляційну скаргу" (пункт 3 частини першої статті 94 ГПК); у тексті судового рішення допустиме також вживання терміну "скаржник". Дійшовши висновку про те, що рішення суду першої інстанції не стосується прав та обов'язків особи, не залученої до участі у справі, апеляційний господарський суд припиняє апеляційне провадження. Такий висновок випливає і з правової позиції Верховного Суду України (щодо припинення касаційного провадження), викладеної в його постанові від 07.07.2009 зі справи N 01/65-88.
Також, згідно з пунктом 35 Листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року, № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" суд поставив питання чи може господарський суд апеляційної інстанції приймати до провадження апеляційну скаргу, подану не стороною у справі?
Верховним Судом України у постанові від 26.09.2006 року зі справи N 22/401-05-10793 викладено правову позицію згідно з якою:
- стаття 129 Конституції України визначає як одні з основних засад судочинства законність і забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
- Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 01.11.96 N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії;
- статтею 107 ГПК закріплено право осіб, яких не було залучено до участі у справі, на касаційне оскарження рішень і постанов суду, що стосується їх прав і обов'язків. Обмеження права на апеляційне оскарження для цих осіб суперечить статті 129 Конституції України;
- оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції безпосередньо стосується прав та обов'язків скаржника, якого не було залучено до участі у справі, вирішення спору без залучення його до участі у справі тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 3 частини третьої статті 104 ГПК і є безумовною підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду.
У зв'язку з викладеним, враховуючи те, що при новому розгляді апеляційної скарги судом, будь-яких належних та допустимих доказів наявності у нього порушеного права позивач не надав, судова колегія припиняє апеляційне провадження у справі з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2.
З врахуванням наведеного та керуючись статтями 1, 86, 94 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2008 року та на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2008 року у справі № 2-14/7849-2008 припинити.
Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв
Судді К.Г. Балюкова
В.С. Голик
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізумруд берег" (вул. Крупської, 50, корп. 1, кв. 23, м. Ялта, 98600)
2. Гурзуфська селищна рада (вул. Подвойського, 9,смт.Гурзуф,98640)
Комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського,4,Ялта,98600)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Таурус Девелопмент" (вул. Ж. Дерюгіної, 6,Сімферополь, 95000; вул. Г.Сталінграда, 7, кв. 45, місто Сімферополь, 95047)
3. ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)