"28" травня 2012 р. Справа № 18/3767/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Міракові А.Г.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 15.12.2011р. № 3777, ОСОБА_2 особисто,
відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю від 10.01.2012р. № 14, ОСОБА_4 за довіреністю від 10.01.2012р. № 15,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу учасника СТОВ «Воскобійники»ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (вх. № 1248П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2012 р. у справі № 18/3767/11
за позовом Учасника СТОВ «Воскобійники»ОСОБА_2, АДРЕСА_1,
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники", АДРЕСА_1,
про стягнення 412 632,40 грн., -
ОСОБА_2, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники»на його користь суму вартості його частки в майні товариства 354 157,92 грн.; стягнути частину прибутку 58 474,48 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.03.2012р. по справі № 18/3767/11 (суддя Босий В.П.) відмовлено у позові учаснику сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники" ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники»повністю.
Рішення прийнято з підстав не доведення належними та допустимими доказами позовних вимог.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, надіслав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2012 р. повністю, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з СТОВ «Воскобійники»на користь ОСОБА_2 суму вартості його частки у майні товариства -354 157,92 грн. та суми частини
прибутку - 58 474,48 грн.; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Апелянт вважає, що позовні вимоги підтверджені належним доказом - розрахунком частки ОСОБА_2 після виходу його з числа учасників СТОВ «Воскобійники»від 24.10.2011р. № 909, оскільки у матеріалах справи знаходиться фінансовий звіт, баланс, тощо, які також підписані заступником директора ОСОБА_6 та скріплені печаткою СТОВ «Воскобійники».
Апелянт подав лише до апеляційної скарги не завірену належним чином копію сертифікату серії СВ № 238 про внесок в статутний фонд СТОВ «Воскобійники» 71 997,00 грн. або 0, 774%.
Апелянт подав додаткові пояснення (вх. № 3818 від 08.05.2012р.), в яких вказує, що відповідно до рішення установчих зборів від 25.03.2000р. було створене СТОВ «Воскобійники», і при його створенні до статутного фонду увійшли саме майнові права всіх учасників товариства, а не відокремлене майно, що не суперечить статті 13 Закону України «Про господарські товариства». З урахуванням викладеного апелянт стверджує, що всі передані майнові права СТОВ «Воскобійники» були підтверджені шляхом видачі свідоцтва про повне внесення вкладу в статутний фонд СТОВ «Воскобійники», яке в подальшому було замінене на сертифікат про внесок в статутний фонд СТОВ «Воскобійники». На підтвердження викладено апелянт подав не засвідчену належним чином копію Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Серія ПО № 066861, в якому зазначено, що частка ОСОБА_2 у СТОВ «Воскобійники»визначена у розмірі 51 689,00 грн., або 0,469%.
На виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. Шишацькою районною державною адміністрацією Полтавської області були надані копії наступних документів (вх. № 3842 від 10.05.2012р.), які долучені до матеріалів справи: статуту СТОВ «Воскобійники»2000р.; установчого договору про створення та діяльність СТОВ «Воскобійники»2000р.; статуту СТОВ «Воскобійники» (нова редакція) з датою реєстрації 26.10.2011р. за номером запису 15831050011000149; список учасників СТОВ «Воскобійники»після виведення з числа учасників осіб які не мали зв'язку з товариством на момент його створення, та виходу 2-х осіб з числа учасників товариства; зміни та доповнення до статуту із списком учасників СТОВ «Воскобійники» станом на 19.03.2012р.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2012р. у справі № 18/3767/11 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, у зв'язку з чим просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення. Відповідач звертає увагу на те, що позивач у позові просить виплатити йому частку в майні, що становить 0,77433762200% надаючи розрахунок виходячи з розміру частки у 0,668754%; також позивач зазначає, що суду було надано оригінал сертифікату про внесок в статутний фонд товариства який складає 0,668754%, при цьому ж позивач додає до апеляційної скарги сертифікат по внесок в статутний фонд товариства у розмірі 0,774%, що свідчить про суперечливість доводів позивача та неможливість суду встановити дійсний розмір частки позивача у СТОВ «Воскобійники».
Відповідач вказує, що ним на виконання окремої ухвали від 14.03.2012р. було проведено ряд внутрішніх перевірок в товаристві, в ході яких було виявлено невідповідність частки задекларованої позивачем в суді; встановлено відсутність правових підстав на збільшення відсоткової частки позивача у статутному капіталі СТОВ «Воскобійники».
У судовому засіданні 21.05.2012р. оголошувалась перерва до 15-00 год. 28.05.2012р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
09.03.2000 р. районною державною адміністрацією Шишацького району Полтавської області було зареєстроване Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Воскобійники», (надалі -Товариство). Відповідно пункту 1.1 Статуту Товариства, воно створено в процесі реорганізації шляхом перетворення та є юридичним правонаступником Колективного пайового сільськогосподарського підприємства«Воскобійники».
З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2010 р. позивач звернувся із нотаріально посвідченою заявою до загальних зборів засновників СТОВ «Воскобійники»про свій вихід з числа учасників (засновників) товариства з 14.12.2010 р, з виплатою частки в майні підприємства, що становить 0,7743762200% внеску до статутного фонду в грошовій формі (т.1, а.с. 8).
Факт отримання 14.12.2010 р. СТОВ «Воскобійники» заяви ОСОБА_2 від 14.12.2010 р. підтверджується штампом товариства за номером 668 та не спростовувався останнім.
Рішенням зборів учасників СТОВ «Воскобійники»від 11.06.2011р., задоволено заяву ОСОБА_2, про вихід з числа учасників СТОВ «Воскобійники».
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
Згідно підпункту 7.1.4 пункту 7.1. Статуту СТОВ «Воскобійники» зареєстрованого райдержадміністрацією Шишацького району Полтавської області у березні 2000 р. за реєстраційним № 30, учасники товариства мають право вийти з товариства з правом отримати частину майна товариства пропорційно розміру частки такого учасника у статутному фонді; реалізація всіх вищенаведених прав здійснюється у порядку, що встановлюється статтею 4 Установчого договору та положеннями цього статуту.
Відповідно до пункту 14.2 Статуту СТОВ «Воскобійники», при виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, що
пропорційна частці такого учасника у майні Товариства, а також належна йому частка прибутку, одержана Товариством у рік виходу учасника із Товариства до моменту виходу учасника з Товариства. Виплата провадиться після затвердження звіту Товариства за фінансовий рік, в якому учасник вийшов з Товариства (т.1, а.с. 33-44).
Відповідно до статті 54 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції 04.12.2010р.), при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
У зв'язку з чим, вартість частини майна товариства з обмеженою відповідальністю при виході його учасника провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу, а останнім днем строку, коли відповідачем мала бути здійснена виплата ОСОБА_2 належної йому вартості частини майна та частки прибутку товариства є 14.12.2011р. відповідно, але не раніше затвердження фінансового звіту СТОВ «Воскобійники» за 2010 рік.
01.09.2011 р. позивач звернувся із заявою до СТОВ «Воскобійники» з проханням надати розрахунок, належної йому частки майна товариства та сплатити частину прибутку підприємства за 2010 рік (т.1, а.с. 11).
У листах № 772 від 09.09.2011 р. та № 910 від 24.10.2011р., отриманих позивачем, Товариство повідомило позивача про те, що йому була перерахована частка в статутному фонді товариства в розмірі 62 171,98 грн., решта буде передано майном, що не суперечить пункту 7.1. Установчого договору; необхідно узгодити перелік майна, яке буде передане для проведення повного розрахунку(т.1, а.с. 13, 16 ).
Згідно з пунктом 7.1. наданого на вимогу суду апеляційної інстанції Шишацькою районної державною адміністрацією Полтавської області Установчого договору про створення та діяльність СТОВ «Воскобійники»зареєстрованого в березні 2000р. за реєстраційним номером 30, при виході учасника із товариства, що не пов'язаний з розпорядженням часткою в Статутному фонді, йому виплачується вартість частини майна товариства (у грошовій або натуральній формі), що пропорційна частці такого учасника у статутному фонді товариства; розрахунок вартості частини майна, що підлягає виплаті учасникові, який виходить з товариства, здійснюється на основі даних балансу на момент виходу такого учасника з товариства. Для цілей зазначеного розрахунку вартість майна товариства визначається як різниця між активами і пасивами балансу.
Відповідно до пунктів 7.2, 7.3 вказаного Установчого договору, учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку (розмір якої визначено у статті 9), одержаного товариством у даному році до моменту виходу учасника; виплати, зазначені в п.п. 7.1 і 7.2., провадяться після затвердження фінансового звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Як зазначено у пункті 9.2 Установчого договору про створення та діяльність СТОВ «Воскобійники», у разі, якщо збори учасників ухвалюють рішення про розподіл прибутку або будь-якої його частини. Прибуток підлягає розподілу між учасниками пропорційно до розміру їх часток у статутному фонді.
Товариство надало позивачу структуру розрахунку видачі частки ОСОБА_2, після виходу його з числа учасників СТОВ «Воскобійники», із зазначенням його
частки в статутному капіталі у розмірі 0,668754%; вартість його частки в майні товариства визначено у сумі 416 334,89 грн., з якої: до виплати грошовими коштами - 62 171,98 грн.; до виплати майном в структурі на суму - 354 157,92 грн. (т.1, а.с. 15).
З наявної у матеріалах справи копії платіжного дорученням № 2280 від 02.09.2011р. вбачається, що сума у розмірі 62 171,98 грн. була перерахована ОСОБА_2 (т.1, а.с. 21).
Не погоджуючись з рішенням товариства, 02.11.2011 р. позивач на адресу СТОВ «Воскобійники»направив попередження, в якому пропонував виплатити йому решту вартості майна у грошовій формі згідно наданого товариством розрахунку, а також належну йому частку прибутку (т.1, а.с. 18).
28.12.2011р. ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з СТОВ «Воскобійники» 412 632,40 грн., з яких: 354 157,92 грн. -вартість частки ОСОБА_2 у майні СТОВ «Воскобійники»; 58 474,48 грн. - сума частини прибутку, отримана СТОВ «Воскобійники»у 2010 році (т.1, а.с. 2-4).
Відповідно до пункту 30 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
Як вбачається з позовної заяви (т.1, а.с. 2-4) та заяви про вихід зі складу учасників (арк. 8), звертаючись до Товариства, ОСОБА_2 просив виплатити йому частку в майні товариства, що становить 0,77433762200% внеску до статутного фонду в грошовій формі.
У наданому до позовної заяви розрахунку частки прибутку, яка належить до виплати учаснику ОСОБА_2 (т.1, а.с. 20), позивачем його частка в статутному капіталі визначена згідно розрахунку Товариства - 0,668754%.
Згідно наданої копії структури розрахунку видачі частки ОСОБА_2 після виходу його з числа учасників СТОВ «Воскобійники»зазначена частка учасника товариства ОСОБА_2 в Статутному капіталі СТОВ «Воскобійники» - 0,668754 % (т.1, а.с. 15).
Ні Статут, ні Установчий договір Товариства не містять визначення розміру частки позивача у статутному фонді товариства СТОВ «Воскобійники».
Інших документів на підтвердження частки у статутному фонді СТОВ «Воскобійники»позивачем не було надано до матеріалів справи при розгляді справи судом першої інстанції.
За змістом статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, приймає додаткові докази, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем лише до суду апеляційної інстанції на підтвердження вартості частки у статутному фонді СТОВ «Воскобійники»було надано не засвідчену копію сертифікату про внесок в статутний фонд СТОВ «Воскобійники»Серії СВ № 238, в якому зазначено, що внесок ОСОБА_2 станом на 01.01.2010р. становить 71 997 грн. або 0,774% та не
засвідчену копію свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серії ПО № 066861 від 10.04.2002р., в якому зазначено, що частка ОСОБА_2 на пайовий фонд майна КСП «Воскобійники» вартості майна підприємства на 01.02.2000р. визначена у розмірі 51 689 грн., або 0, 469%, в тому числі обігові засоби 15 254 грн. (т.5, а.с. 10, 18), тому вказані документи не можуть вважатись належними доказами і не приймаються судом апеляційної інстанції у якості доказу. Позивач не обґрунтував неможливість подання сертифікату про внесок в статутний фонд СТОВ «Воскобійники»Серії СВ № 238 суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до вимог статей 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У статті 36 ГПК України зазначено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Враховуючи те, що позивач не обґрунтував неможливість подання сертифікату про внесок в статутний фонд СТОВ «Воскобійники» Серії СВ № 238 до матеріалів справи суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього тому сертифікат про внесок в статутний фонд СТОВ «Воскобійники»Серії СВ № 238 не приймається судом апеляційної інстанції у якості доказу.
Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції пропонував сторонам у справі призначити судову експертизу для визначення розміру належних позивачу виплат вартості частки майна товариства та частини прибутку, пропорційних її частці у статутному капіталі товариства, що підтверджується протоколами судового засідання від 28.02.2012р., від 12.03.2012р., від 14.03.2012р. (т.1, а.с. 76,119, 121) Проте, представники сторін відмовилися від проведення експертизи. Представник позивача вказав, що наявних в справі доказів достатньо для прийняття рішення, а представник відповідача зазначив, що проведення судової експертиза є недоцільним.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, з наявних у справі на час її розгляду у суді першої інстанції документів достовірно не підтверджено, який саме розмір частки позивача в статутному фонді СТОВ «Воскобійники» у відсотковому відношенні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач розрахував розмір частки ОСОБА_2 на підставі структури розрахунку від 24.10.2011 р., наданої відповідачем.
Відповідач в письмових поясненнях від 01.03.2012 р. просить суд дані відображені в структурі розрахунку видачі частки ОСОБА_2, після його виходу з числа учасників СТОВ «Воскобійники»вважати недійсними, оскільки даний розрахунок пропонувався лише при умові мирного врегулювання питання та за умови отримання частки в натуральній формі (т.1, а.с. 80). Такі ж пояснення були надані представниками відповідача при розгляді апеляційної скарги.
У зв'язку з чим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що позивачем документально при розгляді справи судом першої інстанції не
підтверджено розмір його частки в статутному капіталі товариства на дату виходу зі складу учасників СТОВ «Воскобійники», оскільки визначення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході здійснюється пропорційно його частці в статутному капіталі товариства. Розмір частки позивача в статутному капіталі визначену згідно розрахунку Товариства - 0,668754% судом першої інстанції обґрунтовано не було взято до уваги, оскільки цей розмір заперечувався представниками відповідача та не підтверджувався ні Статутом ні Установчим договором, ні будь-якими іншими документами, крім наданого розрахунку.
З викладеного вбачається, що позивач не довів належними та допустимими доказами розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі товариства, що унеможливлює визначити її вартість та розмів прибутку, належного до виплати ОСОБА_2
За таких підстав, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2012 р. у справі № 18/3767/11 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 44, 49, 75, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2012 р. у справі № 18/3767/11 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов
Суддя І.А. Шутенко