Іменем України
05 червня 2012 року Справа № 5002-23/2213-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Балюкової К.Г.,
суддів Видашенко Т.С.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився (мале підприємство "Каштак");
відповідача - Терещенко Євген Олексійович (товариство з обмеженою відповідальністю "ИССО");
учасника у справі - не з'явився (Відділ державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції);
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „ИССО"
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
за участю відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (пр. Леніна, буд. 54, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416) по справі
за позовом малого підприємства "Каштак" (вул. Євпаторійська, буд. 51-В, с. Уютне, Сакський р-н, Автономна Республіка Крим, 96555)
до товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул. Чапаєва, буд. 47, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97420)
про стягнення 50693,75 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 у справі № 5002-5/2213-2011, позов малого підприємства „Каштак" задоволено частково. З товариства з обмеженою відповідальністю „Иссо" на користь малого підприємства „Каштак" стягнуто суму основного боргу в розмірі 35000,00 грн., пеню в розмірі 4382,47 грн., державне мито в сумі 393,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 183,34 грн. У решті позову - відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 у справі № 5002-5/2213-2011 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким відмовлено в частині стягнення пені у розмірі 4382,47 грн. Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В решті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 р. у справі № 5002-5/2213-2011 залишено без змін.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р. внесено виправлення в пункт 3 резолютивної частини постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 у справі № 5002-5/2213-2011, а саме вказано суму витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, яка підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО»на користь Малого підприємства «Каштак».
14.11.2011 господарським судом Автономної Республіки Крим виданий наказ на примусове виконання вищевказаних судових рішень Севастопольського апеляційного господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
22.02.2012 судом першої інстанції виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 р. по справі № 5002-5/2213-2011 про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 35000,00грн.
17.04.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «ИССО»звернулося до господарського суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 5002-5/2213-2011, виданого 22.02.2012 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО»на користь малого підприємства «Каштак»основного боргу в сумі 35000,00 грн.; зупинення стягнення за вказаним наказом та витребувати останнього з відділу державної виконавчої служби в м. Євпаторія.
Заява обґрунтована фактичним виконанням рішення суду та сплатою суми основного боргу в розмірі 35000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 451 від 01.08.2011 на суму 10000,00 грн. та № 526 від 08.09.2011 на суму 25000,00 грн.
Пізніше, відповідачем суду була надана заява про уточнення пункту 1 прохальної частини заяви, відповідно до якої він просить визнати таким, що повністю не підлягає виконанню, наказ господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 5002-5/2213-2011, виданий 22.02.2012 на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО»на користь Малого підприємства «Каштак»основного боргу в сумі 35000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО»відмовлено з підстав відсутності помилки при видачі наказу, фактичним підтвердження постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 наявності у заявника заборгованості в сумі 35000,00 грн. із зазначенням про необхідність надання докази сплати суми боргу у розмірі 35000,00 грн. заявником в суді апеляційної інстанції та наявність права заявника надати ці докази у процесі примусового виконання рішення.
Не погодившись з зазначеним судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю „ИССО" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2012 скасувати та прийняти постанову про задоволення заяви про визнання таким, що повністю не підлягає виконанню, наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-5/2213-2011, виданого 22.02.2012 у виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 у справі № 5002-5/2213-2011 про стягнення з товариство з обмеженою відповідальністю „ИССО" на користь малого підприємства „Каштак" основного боргу у сумі 35000 грн.
Апеляційна скарга мотивована неповнотою з'ясування обставин справи та невідповідністю висновків, викладених в оскарженій ухвалі, обставинам справи.
Апелянт зазначає, що висновок суду в ухвалі від 11.05.2012 про те, що здійснена відповідачем оплата в сумі 35000,00 грн. з призначенням платежу „за СМР ремонт квартир згідно рахунку № 83 від 30.01.2009" не може бути визнання як погашення заборгованості за договорами підряду № 16/П, 17/П, 18/П від 05.01.2009, в сумі 350000,00 грн. є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.
Більш детальніше доводи наведені в тексті апеляційної скарги.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 травня 2012 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий -суддя Балюкова К.Г., судді Плут В.М. та Видашенко Т.С.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
05.06.2012 до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю „ИССО" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги з додатками: листом № 33 від 09.04.2009 про заміну податкових накладних та направлення акту звірки з копією журналу вихідної кореспонденції відповідача; претензія на адресу позивача від 16.05.2012; акт звірки станом на 16.05.2012; лист на адресу позивача від 21.05.2012 про виписку рахунків; акт звірки станом на 21.05.2012; копії платіжних доручень № 716 від 14.11.2011, № 204 від 12.04.2012, № 186 від 28.03.2011; копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2012, виписка з рахунку.
У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО»підтримало апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній та в додаткових поясненнях.
Мале підприємство «Каштак»та орган ДВС явку своїх повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце слухання справи сповіщені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників позивача та органу ДВС не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутністю таких представників.
При розгляді апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2012 року у справі № 5002-23/2213-2011 в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2012 господарським судом Автономної Республіки Крим виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 по справі № 5002-5/2213-2011 про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 35000,00 грн.
Заявник просив визнати зазначений наказ таким, що повністю не підлягає виконанню; зупинити стягнення за ним та витребувати наказ з відділу державної виконавчої служби в м. Євпаторія з підстав фактичного виконання ним рішення суду та сплатою суми основного боргу в розмірі 35000,00 грн., посилаючись в підтвердження на платіжні доручення № 451 від 01.08.2011 на суму 10000,00 грн. та № 526 від 08.09.2011 на суму 25000,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обв'язок боржника відсутній повністю чи часткового у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Предметом розгляду справи № 5002-23/2213-2011 була заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю „ИССО" перед малим підприємством „Каштак" за договорами підряду № 16/П, 17/П та 18/П на проведення ремонтних робіт.
Як вбачається з Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду у даній справі від 08.09.2011 „в судовому засіданні апеляційної інстанції представником відповідача було надано платіжне доручення №526 від 08.09.2011, якім підтверджується оплата основного боргу у розмірі 25000грн., однак, зазначена оплата була проведена відповідачем після винесення рішення у справі господарським судом та не може бути підставою для скасування рішення, оскільки на правильність прийняття рішення у цій частині не впливає. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду стосовного того, що сума заборгованості у розмірі 35000грн., є доказаною та підлягає стягненню з відповідача. ".
З викладеного слідує, що судовою колегією при розгляді спору сторін по суті, дійсно був встановлений факт проведення відповідачем оплати суми боргу в розмірі 25000 грн. після прийняття рішення 18.07.2011, яка, однак, не була апеляційним судом врахована при повторному перегляді судового рішення суду першої інстанції з процесуальних підстав, внаслідок чого сума боргу, стягнута рішенням суду від 18.07.2011, залишилась незмінною -35 000 грн.
Згідно частині 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
На підставі вказаної норми, наданих відповідачем доказів у вигляді платіжного доручення № 526 від 08.09.2011 на суму 25000,00 грн. та аналогічного платіжного доручення № 451 від 01.08.2011 на суму 10000,00 грн., судова колегія вбачає факт припинення обов'язку відповідача за зобов'язаннями, які були предметом розгляду у справі № 5002-23/2213-2011 добровільним виконанням боржником шляхом погашення заборгованості в розмірі 35000,00 грн.
Зазначення в платіжних дорученнях № 451 від 01.08.2011 та № 526 від 08.09.2011 призначення платежу як „СМР ремонт квартир согл. сч. 83 від 30.01.09" є правомірним та вказує на виконання зобов'язань за договором підряду № 17/П від 05.01.2009, предметом якого був ремонт квартир № 26 по вул.9 Мая,112, в м.Євпаторії, який й зазначений у виданому позивачем рахунку-фактурі № СФ-0000083 від 30.01.2009 (том 3 а.с.22).
Разом з тим, судова колегія вважає, що судовий наказ від 22.02.2012 був правомірно виданий судом першої інстанції на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2011 року та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2011 року, які набрали чинності, та органом ДВС правомірно було відкрито виконавче провадження з виконання такого наказу відповідною постановою від 23.03.2012.
В даний час взаємовідносини сторін перебувають у рамках виконавчого провадження, яке регулюється нормами Закону України „Про виконавче провадження".
Доказів звернення відповідача до державної виконавчої служби з питання закінчення виконавчого провадження по підставах, передбачених п.8 частини 1 статті 49 Закону України „Про виконавче провадження" - фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, матеріали справи не містять, відповідачем суду надано не було.
На підставі зазначеного, на сьогоднішній день судова колегія не вбачає доведеності заявником порушення його прав шляхом повторного стягнення суми заборгованості на корись малого підприємства „Каштак".
Відповідач не позбавлений права та можливості звернення до ВДВС з доказами фактичного виконання рішення суду - платіжними дорученнями № 451 від 01.08.2011 та № 526 від 08.09.2011 та вимагати закінчення виконавчого провадження, а у випадку виникнення порушення його прав та відмови у прийнятті державним виконавцем відповідної постанови - оскаржити його дії в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі зазначеного, судова колегія вважає вірним результат вирішення заяви товариства з обмеженою відповідальністю „ИССО" судом першої інстанції та необхідним залишити оскаржену ухвалу без змін.
Поряд з цим, ухвала суду першої інстанції має бути змінена в мотивувальній частині, оскільки заява не підлягає задоволенню з врахуванням зазначеного вище обґрунтування, яке виходить з положень частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, а не з частини 1 тієї ж норми, на яку послався суд першої інстанції та яка стосується вправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу суду.
Частиною п'ятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ИССО" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2012 року у справі № 5002-23/2213-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя К.Г. Балюкова
Судді Т.С. Видашенко
В.М. Плут
Розсилка:
1. Мале підприємство "Каштак" (вул. Євпаторійська, буд. 51-В, с. Уютне, Сакський р-н, Автономна Республіка Крим, 96555)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул. Чапаєва, буд. 47, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97420)
3. Відділ державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, буд. 54, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)