01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
07.06.2012 № 5011-37/1350-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»
на рішення Господарського суду м. Києва від 14.03.2012р.
у справі № 5011-37/1350-2012 (суддя Гавриловська І.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»
до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»
про стягнення 11 812,45 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - дов. № 48 ЗОВ від 28.03.2012р.
від відповідача : не з»явились
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» про стягнення 11 812,45 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2012р. у справі № 5011-37/1350-2012 позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» 11 302,45 грн. суму страхового відшкодування в порядку регресу та 1 540,01 грн. витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 14.03.2012р. у справі № 5011-37/1350-2012 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 08.05.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/2 від 07.05.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» було прийнято до провадження.
Встановлено, що в судове засідання 08.05.2012р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 08.05.2012р. представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р. розгляд справи № 5011-37/1350-2012 було відкладено на 07.06.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» було прийнято до провадження.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволені.
Встановлено, що в судове засідання 07.06.2012р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
29.01.2010р. на вул. Новокостянтинівська в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4
ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, при будь-якій зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив ПДР України, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Про наведене свідчать довідка УДАІ в м. Києві ГУ МВС України та постанова Оболонського районного суду м. Києва від 24.02.2010р. в адміністративній справі № 3-1958 2010 р., відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега", яке було перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега", (страховик) та ОСОБА_4, який є власником автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2, (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 018-07-0408-20 від 22.06.2009р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2.
Позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2, замовив у ФОП ОСОБА_5, проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.
03.02.2010р. було складено акт огляду транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2.
08.02.2010р. було надано звіт про оцінку вартості матеріального збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу № 10/02/10, складений оцінювачем ОСОБА_5 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 8084/08 від 09.12.2008р., виданий ФДМУ), відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу даного автомобіля, становить 23 502,86 грн.
Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" на підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 29.01.2010р. було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 5625-Т від 19.02.2010р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 11 812,45 грн.
Статтею 29 Закону України "Про страхування" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивач свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 018-07-0408-20 від 22.06.2009 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з платіжним дорученням № 834 від 03.03.10 р. суму страхового відшкодування в розмірі 11 812,45 грн. власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2 -ОСОБА_4
Оскільки, ОСОБА_3, який керував автомобілем «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його наїзду на автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Mitsubishi Lancer», , державний номер НОМЕР_2.
Відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВС/4750768.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів"передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Омега"було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" регресну вимогу (вих. № 2706 від 20.06.11 р.) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 11 812,45 грн.
Проте Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім" суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.
Відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що ПрАТ "АСК "Омега"не надало необхідних документів та не врахувало розмір франшизи за полісом № ВС/4750768.
Доводи відповідача стосовно ненадання позивачем всіх необхідних документів, які мають відношення до ДТП, у порядку та строки визначені чинним законодавством, не приймаються судом до уваги, оскільки згідно зі статтею 25 Закону України "Про страхування" підставою для здійснення страхових виплат є заява страхувальника і страховий акт (аварійний сертифікат), і у разі здійснення страхового відшкодування страховиком на підставі зазначених документів у нього виникає право відшкодування йому в порядку регресу понесених витрат. Натомість, відповідачу, як страховій компанії, надано законом право самостійно отримувати необхідну йому інформацію.
У відповідності до п. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4750768 передбачена франшиза у розмірі 510 грн., що підтверджено інформацією з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, яка була врахована господарським судом першої інстанції при винесенні рішення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (відповідачем) в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу та суду апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували по суті висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Таким чином, наявні в апеляційній скарзі доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, а також нормативно та документально не підтверджуються.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 14.03.2012р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-37/1350-2012 від 14.03.2012р. залишити без змін.
2. Матеріали справи № 5011-37/1350-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.