01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
06.06.2012 № 25/004-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Рудченка С.Г.
Поляк О.І.
при секретарі Помаз І.А.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1;
ОСОБА_3 - представник за дов. б/н від 11.10.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Київської області
від 23.03.2012р. (дата підписання - 30.03.2012р.)
у справі № 25/004-12 (суддя - Саванчук С.О.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення 270 000,00 грн.
встановив:
У грудні 2011р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 270 000,00 грн. заборгованості по орендній платі.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним між сторонами Договором оренди нерухомого майна №8 від 15.09.2008р. та Додаткової угоди до нього, а саме: споруди, що стоїть окремо, з підсобними (допоміжними) спорудами, площею 290 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в результаті чого станом на день звернення до господарського суду з позовом відповідач заборгував позивачу 270 000,00 грн. орендної плати за період липень-вересень, листопад-грудень 2009р. та січень-серпень і півмісяця вересня 2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №25/004-12.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що з 15.09.2009р. укладений між сторонами Договір оренди припинив свою дію, оскільки він не був пролонгований на наступний термін, про що позивач був належним чином повідомлений. Крім того, відповідач вказував, що він сплатив позивачу 20 000,00 грн. авансу за останній місяць оренди, які орендодавець помилково зарахував у якості оплати вартості оренди за жовтень 2009р.
З огляду на наведене, ФОП ОСОБА_4 зазначав, що нарахування орендної плати за період з вересня 2009р. по вересень 2010р. на суму 240 000,00 грн. є безпідставним, у зв'язку з чим у задоволенні позову у цій частині просив відмовити.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.03.2012р. у справі №25/004-12 (суддя - Саванчук С.О.) позовні вимоги задоволено частково, визначено до стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 27 100,00 грн. заборгованості. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Висновок місцевого господарського суду мотивовано тим, що 15.09.2009р. укладений між сторонами Договір оренди було припинено у зв'язку із своєчасним направленням орендарем на адресу орендодавця повідомлення про відмову у пролонгації Договору на наступний період. Відтак, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги про нарахування орендної плати за періоди з листопада по грудень 2009р., з січня по серпень 2010р. та за півмісяця вересня 2010р. є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
При цьому, як вбачається зі змісту судового рішення, господарський суд здійснив власний перерахунок заявленої до стягнення суми боргу та дійшов висновку, що до стягнення із відповідача підлягає 27 100,00 грн. боргу в оплаті орендної плати за період з липня по серпень та півмісяця вересня 2009р.
Не погоджуючись із мотивами судового рішення, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Київської області від 23.03.2012р. у даній справі у частині незадоволених позовних вимог скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 задовольнити повністю.
У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на допущені місцевим господарським судом порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.
Так, скаржник не погодився із висновком суду першої інстанції про доведеність відповідачем обставин повідомлення ФОП ОСОБА_2 про відсутність бажання на продовження дії Договору оренди на наступний період з 15.09.2009р. по 15.09.2010р. За оцінкою апелянта, господарський суд всупереч приписам діючого законодавства України прийняв до уваги неналежні та недопустимі докази, зокрема, подану відповідачем квитанцію №38 та опис вкладення у цінний лист, та на підставі їх оцінки дійшов хибного висновку про припинення орендних правовідносин між сторонами з 15.09.2009р. у зв'язку із закінченням строку дії Договору, на який його було укладено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012р. №25/004-12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 16.05.2012р.
З огляду на неявку у судове засідання представника відповідача, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, розгляд апеляційної скарги, призначений на 16.05.2012р., відкладався у порядку ст.77 ГПК України на 06.06.2012р.
У призначене судове засідання з'явився позивач та його представник. Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника суду не повідомив, письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не направив.
З огляду на належне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду, судова колегія вирішила, що неявка у дане судове засідання його представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційного оскарження, просили рішення місцевого господарського суду у даній справі в частині незадоволених позовних вимог скасувати та прийняти у цій частині новий судовий акт про задоволення позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В силу ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 15.09.2008р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - орендар, відповідач) був укладений Договір оренди №8 (далі - Договір оренди, а.с.45-46, 82-83), за умовами якого орендодавець зобов'язувався передати орендарю у строкове платне користування приміщення (об'єкт оренди), а саме: споруду, що стоїть окремо, з підсобними (допоміжними) спорудами, загальною площею 290 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
У п.3.1 Договору сторони домовились, що приймання-передача об'єкта оренди здійснюється по акту прийому-передачі.
На виконання умов Договору оренди 15.09.2008р. сторони підписали Акт прийому-передачі (а.с.84), згідно якого ФОП ОСОБА_2, як орендодавець, передав, а ФОП ОСОБА_4, як орендар, прийняв у строкове платне користування вказане нежитлове приміщення.
Частиною першою ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно п.5.1 Договору розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується в цілому складав 2 900,00 грн. на місяць без ПДВ.
Відповідно до п.5.2 Договору орендна плата повинна сплачуватись у готівковому або безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5 числа кожного місяця.
02.02.2009р. сторони підписали Додаткову угоду №1 (а.с.87) до Договору оренди, в якій визначили новий розмір орендної плати, а саме: 20 000,00 грн. на місяць без ПДВ.
Згідно п.4.1 Договору сторони домовились, що строк орендного користування складає 12 місяців з моменту прийняття приміщення за актом здачі-приймання.
При цьому, у п.4.2 Договору зазначено, якщо жодна сторона у строк до 15.09.2009р. не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на новий 12-місячний термін.
З матеріалів справи випливає, що звертаючись до господарського суду з позовом, ФОП ОСОБА_2 вважав, що укладений між сторонами Договір оренди був автоматично пролонгований на новий термін - з 15.09.2009р. по 15.09.2010р., оскільки жодних повідомлень про його розірвання від орендаря орендодавець не отримував. При цьому, позивач зазначав, що в період з вересня по червень 2009р. ФОП ОСОБА_4 належно виконував грошові зобов'язання по сплаті орендних платежів, однак, починаючи з липня 2009р. орендну плату не вносив, у зв'язку з чим заборгував позивачу 270 000,00 грн. за періоди з липня по вересень, листопад-грудень 2009р. та січень-серпень і півмісяця вересня 2010р.
Неврахування жовтня 2009р. у вказані періоди заборгованості позивач пояснив тим, що в рахунок орендної плати за жовтень 2009р. він зарахував сплату відповідачем грошових коштів за останній місяць оренди, що була внесена останнім за погодженням сторін у лютому 2009р. у якості авансу після підписання Додаткової угоди №1 від 02.02.2009р. до Договору оренди. Отримання позивачем авансу у розмірі 20 000,00 грн. підтверджується написом на примірнику Додаткової угоди, скріпленим підписами обох сторін (а.с.87), розпискою позивача про отримання вказаної суми, здійсненою на примірнику Додаткової угоди (а.с.87 - на звороті), та наявними в матеріалах справи копіями квитанцій від 06.02.2009р.: № 017169 на суму 10 000,00 грн. (а.с.30) та № 017170 на суму 10 000,00 грн. (а.с.29 - на звороті).
Позивач зазначав, що лише 01.10.2010р. направив на адресу відповідача письмове повідомлення про припинення Договору оренди (а.с.14) у зв'язку з небажанням пролонгувати його на наступний термін, утім, доказів направлення цього листа ФОП ОСОБА_4 позивач господарському суду не надав.
Натомість судовою колегією встановлено, що у матеріалах справи наявні документи, які свідчать про направлення 12.08.2009р., тобто до закінчення терміну дії Договору оренди, відповідачем на адресу позивача повідомлення (а.с.86) про розірвання Договору, в якому уміщено прохання прийняти приміщення за актом прийому-передачі та провести взаєморозрахунки із складанням відповідного письмового документу.
Направлення на адресу позивача повідомлення про розірвання Договору оренди підтверджувалося наявним у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист (а.с.85) та квитанцією №38 від 12.08.2009р. (а.с.106).
У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на те, що подані відповідачем документи не можуть бути належним та допустимими доказами направлення йому повідомлення про розірвання Договору, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства України, встановлених для документів такого роду.
Утім, судова колегія не може погодитися із наведеними доводами апелянта з наступних мотивів.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку. При цьому, судом першої інстанції було правомірно зауважено, що розрахунковий документ не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і він не містить повної адреси одержувача. Утім, вміст поштового відправлення зазначається у бланку опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Крім того, пунктом 59 Правил надання послуг поштового зв'язку визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення, а згідно з пунктом 73 вказаних Правил під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Судовою колегією встановлено, що направлене на адресу ФОП ОСОБА_2 повідомлення про припинення дії Договору оренди (а.с.86), опис вкладення у цінний лист (а.с.85) та поштова квитанція (а.с.106) містять відбитки календарного штемпелю відділення поштового зв'язку, із зазначенням його необхідних реквізитів та, зокрема, дати - 12.08.2009р. Згідно опису вкладення у цінний лист відповідачем зазначено правильне найменування та адреса позивача: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2: 02097, АДРЕСА_1, а в графі «Найменування предметів»: «Повідомлення від ФОП ОСОБА_4 на адресу ФОП ОСОБА_2 про припинення договору оренди № 8 від 15.09.2008р. у порядку п. 4.2. договору».
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що місцевим господарським судом надана належна оцінка поданим відповідачем документам на підтвердження направлення 12.08.2009р. на адресу позивача повідомлення про припинення Договору оренди приміщення №8 від 15.09.2008р.
Статтею 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.
В силу ч.2 ст.291 ГК України, договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційного оскарження підлягають відхиленню, а з висновком суду першої інстанції про припинення орендних правовідносин у зв'язку з закінченням строку дії Договору 15.09.2009р., як обгрунтованим, слід погодитися.
Як вбачається з матеріалів справи, у підтвердження власної правової позиції позивач додатково посилався на відсутність у матеріалах справи двосторонньо підписаного акту прийому-передачі об'єкту оренди, згідно якого відповідач, як орендар, повернув позивачу, як орендодавцю, передане у користування приміщення. За оцінкою позивача, наведене свідчить про те, що відповідач продовжував здійснювати фактичне користування орендованим майном протягом 2009-2010рр., а тому він зобов'язаний сплатити позивачу орендну плату в обумовленому Договором розмірі за час фактичного користування орендованим майном.
Утім, така позиція позивача суперечить приписам діючого законодавства України, зокрема, ст.ст. 653, 785 ЦК України.
Правові наслідки розірвання договору визначені, зокрема, у ч.2 ст.653 ЦК України, де зазначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Обов'язки орендаря (наймача) у разі припинення договору оренди передбачені ст.785 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст.785 ЦК України).
Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що діюче законодавство України не наділяє орендодавця правом вимагати від орендаря, який не виконує свій обов'язок щодо негайного повернення орендованого майна, сплати орендної плати у визначеному у договорі розмірі, нарахованої за весь період прострочення повернення об'єкту оренди орендодавцю. В силу ч.2 ст.785 ЦК України невиконання обов'язку з повернення речі орендодавцю надає останньому право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З огляду на встановлені обставини справи, місцевий господарський суд правомірно вказав, що підстави для нарахування відповідачу орендної плати згідно з умовами укладеного між сторонами Договору в період з 15.09.2009р. по 15.09.2010р. відсутні.
Натомість, із відзиву на позовну заяву випливає, що наявність заборгованості з орендної плати за період з липня по серпень та півмісяця вересня 2009р. відповідач не оспорював.
Переглядаючи справу у повному обсязі, судова колегія погоджується із вірним висновком місцевого суду про наявність підстав для стягнення з відповідача 27 100,00 грн. заборгованості з орендних платежів за період з липня по 15 вересня 2009р.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення закріплені у ч.1 ст.193 ГК України.
Відповідач взятих на себе за Договором оренди грошових зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим заборгував позивачу 27 100,00 грн. орендної плати за липень - півмісяця вересня 2009р.
Згідно наявних у матеріалах справи квитанцій відповідач двічі вносив орендну плату за останній місяць оренди у якості завдатку, а саме: у жовтні 2008р. на суму 2 900,00 грн. та у лютому 2009р. на суму 20 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Отже, завдаток входить до передбачених договором платежів і не може збільшувати розмір грошового зобов'язання боржника.
Відтак, перевіривши виконаний судом першої інстанції перерахунок розміру заборгованості відповідача з орендної плати за період з липня по серпень та півмісяця вересня 2009р. на суму 27 100,00 грн. (20 000,00 грн. * 2,5 місяці - 22 900,00 грн. завдатку), судова колегія визнала його вірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування законного та обґрунтованого рішення місцевого господарського суду у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» на рішення господарського суду м. Києва від 27.03.2012р. у справі №5023/429/12-5011-20/2675-2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 27.03.2012р. у справі №5023/429/12-5011-20/2675-2012 - без змін.
2. Матеріали справи №5023/429/12-5011-20/2675-2012 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Кропивна Л.В.
Судді Рудченко С.Г.
Поляк О.І.