01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
30.05.2012 № 5011-30/319-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Куксова В.В.
Коршун Н.М.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»
на рішення Господарського суду м.Києв від 05.04.2012р.
по справі №5011-30/319-2012 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київдормаш»
про стягнення 104 870,22 грн.,
В січні 2012 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 104 870,22 грн. неустойки за Договором №07/301 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 08.12.2010р.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 05.04.2012р. у справі №5011-30/319-2012 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги, що Договір №07/301 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 08.12.2010р. укладався на підставі Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано відмовив задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2010р. між сторонами був укладений Договір № 07/301 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачу товари (роботи чи послуги): автомобілі, а позивач - прийняти та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування (найменування, асотримент) товару: промтоварний фургон ACG-33023-218 ПБ АХУ-1 в кількості -2 од.; вантажопасажирський автомобіль «Фермер» АC U 39095 ВП-6 в кількості -3 од.; бортовий тентований автомобіль ГАЗ-3302 в кількості -2 од.; автомобіль АСG 331043 ФХУ-2 в кількості - 2 од.; автомобіль КАМАЗ 45143 на базі 53215 в кількості -1 од. Всього 10 автомобілів.
Розділом ІІ Договору сторони погодили, що відповідач повинен передати (поставити) позивачу товар, якість якого відповідає умовам ДСТУ ТУ для даного виду товару.
Ціна цього Договору становить 1 690 410,00 грн., у тому числі ПДВ 281 735,00 грн. (п.3.1 Договору).
Згідно із п. 5.1 Договору строк (термін) поставки (передачі) товарів (виконаних робіт або надання послуг): грудень 2010 р., але не пізніше 24.12.2010р.
Пунктом 5.2 Договору сторонами погоджено місце поставки товару: 40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13.
Відповідно до п. 6.3.1 Договору відповідач зобов'язався забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р. (п.10.1 Договору).
В обґрунтування свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов Договору не поставлено у встановлені строки відповідний товар, а саме: 23.12.2010р. позивачу було поставлено вантажопасажирський автомобіль "Фермер» АС U 39095 ВП-6 в кількості -2 од. та автомобіль АСG 331043 ФХУ-2 в кількості -1 од., що підтверджується видатковою накладною № РН-0019; 28.12.2010р. позивачу було поставлено автомобіль АСG 331043 ФХУ-2 в кількості -1 од. та вантажопасажирський автомобіль "Фермер" АC U 39095 ВП-6 в кількості -1 од., що підтверджується видатковою накладною № РН-0021; 30.12.2010р. позивачу було поставлено промтоварний фургон ACG-33023-218 ПБ АХУ-1 в кількості -2 од., що підтверджується видатковою накладною № РН-0024.
Відповідно до п.7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти відповідач сплачує позивачу штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно переданого або недопоставленого Товару за кожен день прострочки його передачі.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2011р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист із пропозицією змінити обсяг поставки та підписати стосовно таких змін додаткову угоду до Договору.
В свою чергу, відповідачем прийнято таку пропозицію та підписано зі свого боку Додаткову угоду від 13.09.2011р. до Договору.
У відповідності до умов Додаткової угоди від 13.09.2011р. до Договору, сторони досягли згоди та змінили пункти 1.2, 3.1, 4.1, 4.2, 9.2, 10.1 Договору, в зв'язку з чим було погоджено новий перелік (найменування (номенклатуру та асортимент) товарів, які відповідач поставляє позивачу, а відповідач їх приймає та здійснює за них оплату, а саме: промтоварний фургон ACG-33023-218 ПБ АХУ-1 в кількості -2 од.; вантажопасажирський автомобіль «Фермер» АC U 39095 ВП-6 в кількості -3 од.; автомобіль АСG 331043 ФХУ-2 в кількості -2 од.
При цьому, відповідно до Додаткової угоди від 13.09.2011. до Договору, було змінено ціну Договору, яка склала 1 301 000,00 грн., у тому числі ПДВ 216 833,33 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 13.09.2011р. шляхом підписання між сторонами Додаткової угоди до Договору відбулося внесення змін Договору стосовно його істотних умов (елементів), зокрема, предмету Договору та ціни Договору, тобто відбулася новація.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Отже, новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.
За загальним правилом підписання договору про новацію припиняє не тільки основне зобов'язання, але й інші додаткові зобов'язання, пов'язані із основним (застава, зокрема, іпотека, порука, гарантія тощо). Причому таке припинення має місце автоматично, незалежно від вказівки на це в договорі. А для того щоб залишити додаткове зобов'язання чинним, сторони мають прямо зазначити про це в договорі про новацію або погодити це будь-яким іншим чином.
Таким чином, з наведеного випливає, що Додатковою угодою від 13.09.2011р. до Договору, якою було встановлено нові зобов'язання між сторонами, визначений новий зміст предмету Договору (погоджено нові поставки товарів, визначено їх новий обсяг, найменування та асортимент), встановлено нову ціну Договору, тобто відбулася новація, а тому всі зобов'язання, зокрема, й щодо відповідальності сторін, передбачені умовами Договору від 08.12.2010 р., припинили свою дію.
Додатковою угодою від 13.09.2011р. до Договору будь-якої відповідальності за невиконання чи неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором не встановлено.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнення з відповідача неустойки за Договором, який припинив свою дію 13.09.2011р., шляхом новації, суперечить вимогам ст. 604 Цивільного кодексу України.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі та поставив позивачу товари в строки (терміни), згідно умов Договору з урахування внесених до нього змін Додатковою угодою від 13.09.2011р., що підтверджується видатковою накладною № РН-0019 від 23.12.2010р.; видатковою накладною № РН-0021 від 28.12.2010р.; видатковою накладною № РН-0024 від 30.12.2010р.
Таким чином, відповідачем здійснено поставку товарів у повному обсязі та в строки (терміни), визначені Договором, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою від 13.09.2011р.
Частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Обов'язок доведення покладається законом на позивача.
У відповідності ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюються.
Згідно із ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у даній справі.
Однак, позивачем відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку відповідача його законних та охоронюваних інтересів.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судом першої інстанції дотримані вимоги ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на рішення Господарського суду м.Києва від 05.04.2012 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м.Києва від 05.04.2012 року у справі №5011-30/319-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-30/319-2012 направити до Господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Авдеєв П.В.
Судді Куксов В.В.
Коршун Н.М.