05 червня 2012 року Справа № 11-03/5026/1319/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі Бойко Т.В. за участю представників сторін: позивача -ОСОБА_1 -за довіреністю, першого відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, другого відповідача -ОСОБА_3 за довіреністю, третьої особи - ОСОБА_4 за дорученням, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Постачальник" до публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" та до Державної виконавчої служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство Юстиція" про визнання недійсним прилюдних торгів,
До господарського суду Черкаської області в порядку позовного провадження звернулось приватне підприємство "Постачальник" до публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" та до Державної виконавчої служби України з двома вимогами: про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення -магазину пр. 1-12 загальною площею 253,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які були проведені 17.06.2011 року та усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні майном ПП "Постачальник" шляхом заборони Державній виконавчій службі України здійснювати реалізацію арештованого нерухомого майна.
В процесі розгляду справи до прийняття рішення, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме позивач просив також скасувати акт № 165/1-1 державного виконавця про проведені прилюдні торги, затвердженого 04.07.2011 року.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, приватне підприємство "Постачальник" звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. За результатами розгляду скарги постановою від 10.01.2012 р. рішення у даній справі було скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення - магазину пр. 1-12 загальною площею 253,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які були проведені 17.06.2011 року недійсними. В решті позовних вимог відмовлено.
За результатами розгляду касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі постановою від 28.03.2012 р. Вищий господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направив на новий розгляд. Підставою скасування судових рішень суд касаційної інстанції вказав те, що судами не було залучено до участі у справі особу, що організовувала та проводила спірні торги -ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція».
В ході нового розгляду справи ухвалою суду від 03.05.2012 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція».
До початку розгляду справи по суті представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог. Відповідно до цієї заяви позивач просить суд визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення -магазину пр. 1-12 загальною площею 253,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які були проведені 17.06.2011 року. Вказана заява відповідає приписам ст. 22 ГПК України, а тому була прийнята судом.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що нерухоме майно, яке було предметом спірних торгів належить позивачу, а не боржникам стосовно яких здійснювалось виконавче провадження по стягненню присуджених судами сум боргу.
Представник позивача позов підтримав із підстав, заявлених у ньому.
Представники відповідачів проти позову заперечили. Свої заперечення представники мотивували тим, що на час проведення спірних торгів у виконавчої служби були документи, що підтверджували право саме позивача на нерухоме майно, що було виставлене на прилюдні торги. Такими документами представники відповідачів вважають договір від 17.05.2000 р. за умовами якого ОСОБА_5 придбав у власність саме частину нежитлового приміщення -магазину пр. 1-12 загальною площею 253,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та довідку від 25.08.2010 р. видану Черкаським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації, відповідно до якої за ОСОБА_5 зареєстровано нежитлове приміщення магазину що розташоване в АДРЕСА_1, площею 253,6 кв. м.
Представник третьої особи підтримав заперечення відповідачів на позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.05.2010 року відкрито виконавче провадження з виконання рішення постійно діючого третейського суду від 22.12.2009 року про стягнення боргу на користь ПАТ "Ерсте Банк" з ПП "Будерст", ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 20).
Державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області проведено опис нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, а саме, нежитлового приміщення загальною площею 253,60 кв.м. (т. 1 а.с. 98-101).
Як вбачається із акту опису й арешту майна, до останнього внесено відомості про те, що спірне нерухоме майно належить ОСОБА_5, яке в свою чергу останнім було передано рішенням № 3 та актом прийому-передачі від 24.05.2002 року до статутного фонду ПП "Постачальник".
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.10.1999 року № 68/5 визначено, що арештоване нерухоме майно - це майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації.
12.05.2011 року відбулось засідання конкурсної комісії з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, про що складено протокол № 11 та вирішено передати майно на реалізацію приватному підприємству "Спеціалізоване підприємство Юстиція".
Відповідно до вказаного протоколу 17.05.2011 року укладено договір № 030/11 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Листом від 27.05.2011 року № 2180 повідомлено боржника, стягувача та Департамент державної виконавчої служби про проведення прилюдних торгів, які відбудуться 17.06.2011 року о 12:00 год., за адресою м. Черкаси, вул. Ільїна, 55, оф. 101 в приміщенні ЧФ ПП "СП Юстиція" (а.с. 129 т. 2).
08.06.2011 р. у відповідь на лист № 2180 від 27.05.2011 року директором ПП "Постачальник" було повідомлено Департамент державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України та ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція", що згідно свідоцтва про право власності від 05.06.2002 року ПП "Постачальник" є власником нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 (а.с. 131 т. 2).
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" станом на 17.06.2011 року (дата проведення торгів) реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах; порядок проведення прилюдних торгів з продажу арештованого державними виконавцями нерухомого майна боржників визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до пункту 1.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою відділом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.
Пунктом 3.2. Тимчасового положення визначено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені інструкцією про проведення виконавчих дій.
До заявки, відповідно до Тимчасового положення, повинна бути додана, зокрема копія правовстановлювального документу, що підтверджує право власності.
Судом встановлено, що другим відповідачем до заявки про проведення прилюдних торгів була додана лише довідка комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 25.08.2010 року про те, що нежитлове приміщення зареєстроване на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 4056 від 17.05.2000 року.
В той же час з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 322 від 04.06.2002 року "Про оформлення права власності приватному підприємству "Постачальник", було дозволено оформити право власності на частину нежитлових приміщень в житловому будинку, а саме: приміщення магазину за номерами 65-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, загальною площею 253,6 кв.м. на першому поверсі п'ятиповерхового будинку (літ. А) по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 57). Цим же рішенням доручено державному комунальному підприємству "Черкаському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації" оформити свідоцтво про право власності на вищевказані приміщення.
На виконання та на підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування позивачу -приватному підприємству "Постачальник" було видано свідоцтво про право власності на частину нежитлових приміщень, розташованих в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 13). Доказів того, що свідоцтво та рішення скасовані або визнані у встановленому порядку недійсними відсутні.
Відповідно до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно (додаток № 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування є правовстановлювальним документом.
Крім того, з листа БТІ від 08.06.2011 року № 2249 вбачається, що право власності на частину нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за ПП "Постачальник" (а.с. 18 т. 1).
Також, з матеріалів справи вбачається, що 27.03.2008 року між відкритим акціонерним "Ерсте Банк" в якості іпотекодержателя з однієї сторони та приватним підприємством "Постачальник" в якості іпотекодавця з іншої сторони, укладено договір іпотеки № 010-05/928 іп (т. 1 а.с. 50-55). Відповідно до договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно -нежиле приміщення (вбудоване приміщення), загальною площею 256,1 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку, який розташований за адресою: Черкаська область, АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності б/н від 05.06.2002 року, зареєстрованого на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 322 від 04.06.2002 року, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1504680. Також, до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до якого, нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, власником якого є ПП "Постачальник" є об'єктом обтяження на підставі договору іпотеки № 010-05/928 іп зареєстрованого в реєстрі за № 5027 та посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 2-4).
Відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України, право власності може бути припинено у випадках, встановлених законом. З матеріалів справи не вбачається, що право власності позивача приватного підприємства "Постачальник" припинялося.
До того ж, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач не є боржником щодо якого прийнято рішення про стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частина 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" регламентовано, що у разі порушення основного зобов'язання або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що перший відповідач скористався своїм правом та звернувся до позивача з позовом до господарського суду Черкаської області з вимогою звернути стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки № 010-05/928 іп від 27.03.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 5027, а саме нежиле приміщення -магазин (вбудоване приміщення) загальною площею 256,1 кв.м, який знаходиться на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку та розташований за адресою: АДРЕСА_1 і був предметом продажу з прилюдних торгів.
Прилюдні торги за своєю правовою природою -це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець -учасник прилюдних торгів, котрим може бути фізична або юридична особа, і продавець -відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою.
Відповідно до п. 2.2 Тимчасового положення про прилюдні торги, прилюдні торги -це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Таким чином, прилюдні торги є підставою для набуття цивільних прав (права власності).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, дія особи, спрямована на набуття, змін або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.
Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
Порушення норм цивільного законодавства під час прилюдних торгів є підставою для визнання їх недійсними.
Суд приходить до висновку про те, що нерухоме майно, що було виставлено на спірні прилюдні торги на час їх проведення належало не боржникам, стосовно яких здійснювалось виконавче провадження, а позивачу. Другий відповідач та третя особа у відповідності до приписів названого вище законодавства були зобов'язані до проведення торгів встановити особу, якій належить майно, що виставляється на продаж.
Таким чином, оскільки при проведенні прилюдних торгів 17.06.2011 року були допущені порушення норм законодавства, то такі торги слід визнати недійсними.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення -магазину пр. 1-12 загальною площею 253,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які були проведені 17.06.2011 року недійсними.
Стягнути з публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк", вул. Дегтярівська, 33-в, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 34001693 на користь приватного підприємства „Постачальник", вул. Сурікова, 14-а, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 31489767 - 51 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Державної виконавчої служби України, вул. Артема, 73, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 37471975 на користь приватного підприємства „Постачальник", вул. Сурікова, 14-а, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 31489767 - 51 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя К.І.Довгань
Повний текст рішення виготовлено 08.06.2012 р.