ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-40/440-2012 06.06.12
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"
до Комунального підприємства "Поділ-Житло"
про стягнення 82 964,93 грн.
Судді Трофименко Т.Ю. (головуюча)
Домнічева І.О.
Ващенко Т.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 -дов. № 196 -4 /КР від 03.01.2012 р.
від відповідача: ОСОБА_4 -дов. № 8 вид 25.01.2012 р.
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Комунального підприємства "Поділ-Житло" про стягнення 82 964,93 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.07.05 р. між сторонами було укладено договір №09/КР-Д від 01.07.05 р. На підставі п.3.2 договору позивачем було перераховано відповідачу грошових коштів, як відшкодування витрат з утримання місць розміщення рекламних засобів у розмірі 367 931,85 грн. Позивач стверджує, що ним було зайво перераховано відповідачу в якості авансу грошові кошти у сумі 82 964,93 грн. Керуючись ст.ст. 20, 173, 174, 188, 193, 218 ГК України, ст.ст. 526, 1212 ЦК України. Позивач просить суд стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 82 964,93 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-40/440-2012, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.02.12.за участю представників сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012 р. розгляд даної справи відкладено на 28.02.2012 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у справі.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 р. справу № 5011-40/440-2012 передано уповноваженій особі для здійснення повторного автоматичного розподілу, у зв'язку з тривалою непрацездатністю судді Пукшин Л.Г.
Автоматизованою системою документообігу справу розподілено судді Трофименко Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р. справу № 5011-40/440-2012 прийнято до провадження судді Трофименко Т.Ю. та її розгляд призначено у судовому засіданні на 28.03.2012 р.
У судовому засіданні 28.03.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.04.2012 р.
У судовому засіданні 18.04.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 14.05.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-40/440-2012.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 р. доручено розгляд справи № 5011-40/440-2012 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О., Ващенко Т.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 р. судді у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О., Ващенко Т.М. прийняли справу № 5011-40/440-2012 до свого провадження та призначили її розгляд у судовому засіданні на 06.06.2012 р. за участю представників сторін.
У процесі провадження у справі представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якого проти позову заперечує та просить при вирішенні даного спору застосувати строки позовної давності тривалістю у три роки.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 06.06.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
01.07.2005 р. між Госпрозрахунковою організацією «Київреклама»(далі-робочий орган) та Комунальним підприємством «Поділ-Житло» (далі-балансоутримувач) укладено договір № 09/КР-Д, за умовами якого з метою виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 р. № 2159 «Про порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві», балансоутримувач надав тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів, на закріпленій за ним території, а робочий орган перераховує балансоутримувачу 20 відстотків від фактичних надходжень грошових коштів , щр надходять від розповсюджувачів зовнішньої реклами за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, на закріпленій за баласоутримуваче території.
Відповідно до п. 3.1. договору відрахування коштів згідно з умовами цього договору здійснюється відповідно до п. 6.5. порядку. В разі зміни виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розміру плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, робочий орган здійснює перерахування коштів згідно затверджених базових тарифів та коригуючи коефіцієнтів.
Згідно з п. 3.2. договору остаточне перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача здійснюється протягом останніх п'яти робочих днів місяця на підставі підведення підсумків надходження коштів від розповсюджувачів зовнішньої реклами (на закріпленій за балансоутримувачем території) на розрахунковий рахунок робочого органу за звітний період.
Пунктом 6.6. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і та діє по 31.12.2005 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що ним у березні 2008 р. було зайво перераховано відповідачу в якості авансу за договором №09/КР-Д від 01.07.05 р. грошові кошти в розмірі 82 264, 93 грн., у зв'язку з чим просить їх стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що у березні 2008 р. позивачем зайво перераховано відповідачу в якості авансу за договором №09/КР-Д від 01.07.05 р. грошові кошти в розмірі 82 264, 93 грн.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 267 Цивільного кодексу України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи наведене та оскільки позивач просить стягнути грошові кошти в розмірі 82 264, 93 грн., які були перераховані авансом у березні 2008 р., а з позовом до суду він звернувся лише в січні 2012 р., суд дійшов висновку, що встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України трирічний строк давності для стягнення заборгованості сплив, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові, оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування спливу строку позовної давності.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача відповідно до договору №09/КР-Д від 01.07.05 р. грошових коштів в розмірі у розмірі 82 964,93 грн. є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Судді Трофименко Т.Ю. (головуюча)
Домнічева І.О.
Ващенко Т.М.
Повний текст складено 08.06.2012 р.