24 жовтня 2006 р.
№ 21/445
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Удовиченка О.С.
суддів:
Хандуріна М.І.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ КБ “Експобанк»
на ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р.
у справі
№ 21/445 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
ТОВ фірми “КС»
до
ВАТ “Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»
про
стягнення 4324000,86 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
ТОВ КБ “Експобанк»:
Трохимчук П.Л.
ВАТ “Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»:
Заржицька О.С.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. ( суддя Алмазова І.В.) затверджено мирову угоду, укладену між кредитором - ТОВ фірма “КС» та ВАТ “Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського».
ТОВ КБ “Експобанк» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 605 ЦК України, ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон) .
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при винесенні зазначеної ухвали про затвердження мирової угоди дійшов висновку, що мирова угода узгоджена сторонами та стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмету спору, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Але с такими висновками суду погодитись не можна виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про затвердження мирової угоди, внаслідок неповного з'ясування обставин справи не звернув увагу на те, що зазначена ухвала порушує права ТОВ “Комерційний банк “Експобанк», на користь якого рішенням господарського суду м. Києва від 23.12.2004р. стягнуто з ТОВ “Фірма КС» 3554675, 69 грн., видано відповідний наказ від 08.02.2005р. ВДВС в ході виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу на вищезазначене рішення у ТОВ “Фірма КС» майно не виявила, але встановила, що ТОВ “Фірма КС» має підтверджену дебіторську заборгованість ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» в сумі 3405092,37 грн. (рішення арбітражного суду Дніпропетровської області № 21-445 від 01.12.2000р.).Враховуючи даний факт, ВДВС звернулось до господарського суду про зміну способу виконання рішення. Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2005р. змінено порядок виконання рішення господарського суду м. Києва від 23.12.2004р. шляхом стягнення з ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» на користь ТОВ “Комерційний банк “Експобанк» 3405092,37 грн.
Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд при розгляді мирової угоди зобов'язаний дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству, а також перевірити встановлений Законом порядок укладення мирової угоди.
Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Таким чином, мирова угода, затверджена ухвалою суду першої інстанції, порушує права та охоронювані законом інтереси третьої особи.
Крім того, судом не враховано, що стосовно ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, внаслідок чого боржник не вправі задовольняти вимоги окремого кредитора інакше, ніж у порядку, передбаченому Законом. Натомість, боржником укладено мирову угоду з окремим кредитором - ТОВ “Фірма КС», якою передбачено перерахування йому 150000,00 грн., тобто часткове задоволення вимог цього кредитора поза процедурою банкрутства, що порушує права інших кредиторів у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 3 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ТОВ КБ “Експобанк» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. у справі № 21/445 скасувати.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді М.І. Хандурін
Н.Г. Ткаченко