Справа №2а/2218/1097/12
Головуючий у 1-й інстанції: Граб Л.С.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
31 травня 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Гонтарука В. М.
суддів: Драчук Т. О. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Давидковецької сільської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання неправомірною бездіяльності та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Давидковецької сільської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання неправомірною бездіяльності та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2012 року відмовлено в задоволенні даного позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін, з наступних підстав.
Відповідно до обставин позову 05 жовтня 2009 року позивач звернулась до Давидковецької сільської ради із заявою про вирішення спору добросусідства із землекористувачем ОСОБА_3
При цьому, як встановлено, з приводу вирішення спору добросусідства між позивачем та землекористувачем ОСОБА_3, а також щодо питань користування земельними ділянками даними особами Давидковецькою сільською радою неодноразово проводились перевірки та складалися за їх результатами акти (від 26 червня 2009 року, 20 квітня 2010 року, 09 серпня 2010 року)
09 серпня 2010 року згідно припису прокурора Хмельницького району "Про усунення порушень законодавства про звернення громадян" від 02 серпня 2010 року комісією у складі сільського голови ОСОБА_4, заступника сільського голови ОСОБА_5, депутата сільської ради ОСОБА_6 в присутності землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено перевірку використання земельних ділянок по АДРЕСА_1 (землекористувач ОСОБА_3.) та АДРЕСА_2 (землекористувач ОСОБА_2). За результатами перевірки комісією надано рекомендації, зокрема, землекористувачу ОСОБА_2: відремонтувати нахилений металевий паркан і засипати рів, що знаходиться на межі земельних ділянок під парканом; переустановити ринву на гаражі так, щоб злив дощових вод не потрапляв на паркан і територію земельної ділянки ОСОБА_3. Результати перевірки оформлено актом, від підписання якого, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 відмовилась.
03 вересня 2010 року рішенням 29 сесії Давидковецької сільської ради 5-го скликання №1 затверджено акт перевірки використання земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на території Давидковецької сільської ради від 09 серпня 2010 року. Землекористувачу ОСОБА_2 рекомендовано звернутись до суду.
Вважаючи, що орган місцевого самоврядування, затвердивши даний акт, вийшов за межі своєї компетенції, позивач звернулась до суду про скасування рішення Давидковецької сільської ради №1 від 03 вересня 2010 року та стягнення з Давидковецької сільської ради завданої моральної шкоди в сумі 1700,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до статті 103 Земельного Кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Згідно зі ст. 105 Земельного Кодексу України, у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.
За змістом статті 158 Земельного Кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради відноситься вирішення на пленарних засіданнях рад відповідно закону питань регулювання земельних відносин.
Таким чином, Давидковецька сільська рада, приймаючи спірне рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Давидковецької сільської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання неправомірною бездіяльності та стягнення моральної шкоди, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Драчук Т. О.
Боровицький О. А.