Постанова від 16.05.2012 по справі 2-а-231/10/0228

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-231/10/0228 Головуючий у 1-й інстанції: Суперсон С.П.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Драчук Т. О.

судді: Ватаманюк Р.В. Гонтарук В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області на постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 28 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як учаснику війни та вдові померлого учасника бойових дій.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до абзацу 4 пункту 20 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" її пенсія повинна підвищуватись на 50% мінімальної пенсії за віком, як учаснику війни та вдові учасника бойових дій. Однак, всупереч цим вимогам, підвищення до пенсії виплачувалась не в повному обсязі.

Позивач просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов"язати нарахувати та виплатити щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком як учаснику війни та як вдові померлого учасника бойових дій з 01.01.2004 року по даний час.

Постановою Чернівецького районного суду Вінницької області від 28.12.2010 року позов задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником війни та вдовою учасника бойових дій, з врахуванням чого їй як учаснику війни та як вдові померлого учасника бойових дій недоплачено щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком .

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що вона є учасником війни та вдовою учасника бойових дій, якій відповідно до вимог ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 22.10.1993 року учаснику війни та вдові померлого учасника бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 50% мінімальної пенсії за віком як учаснику війни та вдові померлого учасника бойових дій.

Однак, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05.10.2005 року №2939-IУ (який набрав чинності 01.01.2007 року) було внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині зміни розміру доплати до пенсії учасникам війни із 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на 10%.

Зазначені зміни неконституційними рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп.\2008 не визнавались.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. .

Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що законодавець визначив можливість суду першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі вирішувати одночасно і питання про поновлення строків, за наслідками якого суд, якщо не знайде підстав для його поновлення, залишає позов без розгляду, що в свою чергу не позбавляє особу права на повторне звернення до суду з аналогічними вимогами.

Колегія суддів приходить до висновку, що вимоги заявлені позивачем за межами строків звернення до адміністративного суду, судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду.

Щодо позовних вимог задоволених Чернівецьким районним судом Вінницької області слід зазначити, що на момент виникнення спірних відносин, а саме: на дату нарахування і виплати позивачу органами Пенсійного фонду відповідних коштів, положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 05.10.2005 року були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача та стягнуння з відповідача на користь позивача щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно як учаснику війни та як вдові померлого учасника бойових дій за період з 01.01.2004 року по даний час - немає, оскільки вищезазначений орган державної влади діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного і статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, та є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області задовольнити повністю .

Постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 28 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - скасувати. .

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком як учаснику війни та як вдові померлого учасника бойових дій за період з 01.01.2004 року по 08.06.2010 року - залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/ Драчук Т. О.

Судді /підпис/ Ватаманюк Р.В.

/підпис/ Гонтарук В. М.

З оригіналом згідно:

секретар

Попередній документ
24518987
Наступний документ
24518989
Інформація про рішення:
№ рішення: 24518988
№ справи: 2-а-231/10/0228
Дата рішення: 16.05.2012
Дата публікації: 12.06.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: