06 червня 2012 р.Справа № 2-а-1639/11/1505
Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Матяш Т.Л.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Романішина В.Л.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,-
06.06.2011 року ОСОБА_2 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2006 року по травень 2011 року включно в сумі 8585,97 грн.
Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2011 року позов залишено без розгляду за період з 01.01.2006 року по 06.12.2010 року.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2011 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 07.12.2010 року по травень 2011 включно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
19.08.2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області подано апеляційну скаргу на вказану постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2011 року та постановлення нового рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року має право користуватися пільгами, встановленими вказаним Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що адміністративний позов, відповідно до ст. 100 КАС України, підлягає залишенню без розгляду за період з 01.01.2006 року по 06.12.2010 року, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Що стосується позовних вимог у межах шестимісячного строку звернення до суду, слід зазначити наступне:
У 2010 році дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялась, а положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, які суперечать цьому Закону, не можуть бути застосовані, оскільки мають меншу юридичну силу ніж норми Закону.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У 2011 році на виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
В свою чергу до набрання чинності зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни повинні проводитись у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Із 23 липня 2011 року нарахування та виплата щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни проводиться відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 07.12.2010 року по травень 2011 року, однак зазначає, що кінцева дата здійснення перерахунку має бути уточнена.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що нарахування та виплата ОСОБА_2 підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком повинно бути здійснено за період з 07.12.2010 року по 31.05.2011 включно
Твердження апелянта стосовно невизначеності розміру мінімальної пенсії за віком не приймається до уваги колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно цим Законом. Положення цього Закону не є перешкодою для застосування величини мінімальної пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається щорічно в Законі України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 8585.97 гривень, задоволенню не підлягають.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому постановлене судове рішення на підставі ст. 201 КАС України підлягає зміні.
Враховуючи вищенаведене і керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області задовольнити частково.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2011 року змінити, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 07.12.2010 року з 31.05.2011 року з урахуванням фактично виплачених сум у цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Бойко А.В.
Судді: Романішин В.Л.
Яковлєв О.В.