Справа № 1323/2058/2012
Провадження № 2/1323/944/2012
іменем України
"29" травня 2012 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі : головуючого-судді Микитчина І.М.
при секретарі Свержинській І.Я.
з участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди,
Позивач просить зобов'язати відповідачів публічно в колективі дільниці заводу «Леоні»визнати свої дії неправомірними, вибачитись за скоєні дії та стягнути з них в її користь моральну шкоду по 10 000 грн. з кожного, покликаючись на те, що вона працює на заводі «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ»на посаді начальника дільниці та отримує зарплату відповідно до штатного розкладу. Вважає розмір зарплати конфіденційною інформацією (таємницею) яка не може бути розповсюджена без її відома та згоди.
Однак 19 грудня 2011 року їй від працівниці ОСОБА_6 стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 показував їй копію роздруківки про розмір її заробітку за липень 2010 року, чим порушив її право на конфіденційність інформації з метою показати, що вона має високу зарплату, а робітники заводу значно нижчу. Такі самі дії здійснювала і відповідач ОСОБА_4, яка роздруківку її зарплати показувала працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які повідомили її про це та були не задоволені діями відповідачів по справі.
При розгляді поданої нею скарги на заводі з участю представника роботодавця та представника Львівської обласної організації профспілки, відповідач ОСОБА_3 особисто підтвердив цей факт, тому його зухвалі дії вважає грубим порушенням конфіденційності її життя, що є недопустимим та суперечить рішенню Конституційного суду України від 24.01.2012 року.
Розповсюдження даної інформації вважає втручанням в її особисте життя та певною наводкою можливого нападу на неї з метою грабежу.
Протиправними діями відповідачів їй спричинено переживання та душевні страждання, що негативно відбилося на її здоров'ї, вона втратила спокій та сон, а також це негативно відобразилось на відношенні до нею колективу дільниці. Заподіяну моральну шкоду вона оцінює по 10 000 грн. з кожного відповідача.
В судовому засіданні позивачка та її адвокат ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві обставини, просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, пояснив, що про заробіток позивачки знає від якоїсь працівниці, яка принесла роздруківку. Одній з працівниць він сам показував роздруківку зарплати позивачки. Згідно постанови КМУ від 09.08.1993 року № 611 «відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами…»не становлять комерційної таємниці. Вважає, що своїми діями не заподіяв позивачці моральної шкоди, оскільки внаслідок його дій не наступило жодних тяжких наслідків.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, пояснила, що зранку 15 грудня 2011 року виявила в гардеробі 2 копії роздруківок про зарплату позивачки та про це розповіла працівниці ОСОБА_8, яка не дивилась в роздруківку. Вона роздруківку про зарплату позивачки показувала ОСОБА_7, який випросив у неї дану інформацію.
Представник об'єднання профспілок Львівщини ОСОБА_12, вона ж представник відповідачів, в судовому засіданні позов заперечила, пояснила, що до конфіденційної інформації про фізичну особу належать дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Згідно ст. 34 Конституції України -кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб -на свій вибір, що узгоджується із Міжнародним пактом про громадські і політичні права 1966 року, яким визначено, що кожна людину має право на вільне вираження свого погляду. Однією із гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є закріплене ст. 5 ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Оскільки інформація про заробітну плату особи не належить до конфіденційної інформації та є достовірною (правдивою), тому підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди немає. Вважає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження завдання позивачці моральної шкоди та не обґрунтовано суму морального відшкодування.
Заслухавши пояснення позивачки, її адвоката, відповідачів, свідків, перевіривши матеріали справи, суд дав оцінку зібраним доказам, вважає, що позов слід задовольнити частково.
Свідок ОСОБА_6 начальник дільниці заводу «Леоні», пояснив, що про зарплату позивачки дізналась від ОСОБА_3 19 грудня 2011 року, який показав їй роздруківку, про що розповіла ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_7 в.о. начальника дільниці заводу «Леоні»пояснив, що про заробіток ОСОБА_2 дізнався в грудні 2011 року від ОСОБА_4, про що сам розповів працівнику заводу ОСОБА_10.
Свідок ОСОБА_8, фахівець заводу «Леоні», пояснила, що знає від ОСОБА_4, що їй в гардероб підкинули дві роздруківки зарплати позивачки. ОСОБА_7 із ОСОБА_4 сварились, ОСОБА_4 сказала чия це зарплата, а саме ОСОБА_11.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дійсно відповідачі без дозволу позивачки розповсюдили інформацію про її заробітну плату, про що самі визнали в судовому засіданні.
Враховуючи, що на заводі «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ»відомості про зарплату не афішують, вважають це конфіденційною інформацією, то відповідачі, розповсюдивши без дозволу позивачки інформацію про її заробіток за липень 2010 року, допустили свідоме порушення конфіденційності даної інформації.
З врахуванням того, що позивачка не бажала і не бажає повідомляти про розмір своєї заробітної плати, то вона дійсно понесла моральні страждання, оскільки дане питання було предметом обговорення працівників дільниці, чого вона не бажала.
Згідно ст. 31 ЗУ «Про оплату праці»- відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.
Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується винною особою, яка її завдала.
Відтак, суд приходить до висновку, що діями відповідачів позивачці було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у стражданнях, перенесених у зв'язку із пережитим нервовим стресом внаслідок незаконних дій відповідачів, а тому з врахуванням майнового та сімейного стану сторін з кожного відповідача в користь позивачки слід стягнути по 3 000 грн. моральної шкоди.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідачів вибачитись перед позивачкою публічно в колективі дільниці заводу, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки в судовому засіданні не здобуто доказів того, що відповідачі поширювали без її згоди конфіденційну інформацію про заробіток в колективі дільниці.
Слід також стягнути з відповідачів в користь позивачки судові витрати та понесені нею витрати на юридичну допомогу.
Керуючись ст. 32 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 24.01.2012 року, ст., ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст., ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст., ст. 11, 21 ЗУ «Про інформацію», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 - 3 000 (три тисячі) грн. моральної шкоди, 150 грн. витрат за послуги адвоката, 8,50 грн. судового збору, а всього 3158 (три тисячі сто п'ятдесят вісім) гривень 50 коп. та в користь держави 98 грн. 80 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 - 3 000 (три тисячі) грн. моральної шкоди, 150 грн. витрат за послуги адвоката, 8,50 грн. судового збору, а всього 3158 (три тисячі сто п'ятдесят вісім) гривень 50 коп. та в користь держави 98 грн. 80 коп. судового збору.
В решті позову відмовити за його недоведеністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня отримання повного рішення
Головуючий-суддя: І. М. Микитчин