дата документу :
1
Справа № 2/1005/732/2012
1005/1709/2012
17 травня 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Саган В.М.
при секретарі Поповійчук М.В.
розглянувши у відкритому засіданні м. Борисполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 55»про поновлення строку для звернення до суду, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення різниці заробітної плати та відшкодування моральної шкоди
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 55»про поновлення строку для звернення до суду, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення різниці заробітної плати та відшкодування моральної шкоди вказуючи, що він трудову діяльність розпочав у лютому 1976 року, коли був прийнятий на роботу на підприємство «Акціонерне товариство закритого типу пересувна механізована колона №55»(далі АТЗТ ПМК №55) на посаду нівелювальника. Наказом № 30 від 23.03.1988 року переведений на посаду майстра де на даній посаді працював до 29 грудня 2011 року. Свої трудові обов'язки виконував сумлінно, за що відповідач неодноразово заохочував його преміями, грамотами, цінним подарунком, подяками. Роботу, яку він виконував на цій посаді, віднесена до Списку №2 (виробництв, цехів, професій, посад з тяжкими умовами праці), що дає право на призначення йому пенсії на пільгових умовах.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу ОСОБА_1 виповнилося 55 років. Він набув необхідний стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Пільговий стаж підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці та відповідною довідкою підприємства. Маючи всі законні підстави для оформлення цієї пенсії, позивач лише через два роки зміг її оформити, так як відповідач відмовився видавати довідку до пенсійного фонду. З того часу, як позивач почав відстоювати свої права на отримання пенсії, відчув упереджене ставлення до нього.
Так, 30 листопада 2011 року позивач був відсутній на роботі у зв'язку з хворобою, про що свідчить відповідний запис у медичній картці та підтверджується довідкою лікаря, яку він надав начальнику дільниці. Крім того, напередодні позивач повідомив начальника дільниці про погане самопочуття і про те, що він зранку наступного дня відвідає лікаря. Однак, майже через місяць, наказом від 29 грудня 2011 року він був звільнений з роботи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ, тобто за прогул. Позивач, 30 грудня 2011 року біля 08 год. прийшов на роботу, але охоронник підприємства на територію його не пропустив повідомивши, що є наказ начальника охорони про те, щоб його не пропускали.
До того ж, з червня по грудень місяць 2011 року за усною вказівкою відповідача керівництво підприємства не надавало позивачу об'єктів для роботи і незаконно скоротило йому заробітну плату до 2/3 тарифної ставки, тоді як його щомісячна заробітна плата до травня 2011 року складала близько 3 750 грн., з яких: 1750 грн. тарифна ставка, 2000 грн. преміальні (отримував у конвертах). Дана обставина відображена у відомостях бухгалтерії. Вказує, що за травень 2011 року, 400 грн. преміальних, йому передали в конверті у вересні 2011 року, таким чином замість 3 750 грн. він отримував 1 100 грн., а тому за 7 місяців( з червня по грудень 2011 року) він недоотримав 18 150 грн. заробітної плати.
Позивач також вказує, 29.12.2011 року його звільнено з роботи та вважає, що дане звільнення відбулося незаконно, так як він працював на підприємстві бездоганно, 29.12.2011 року відпрацював на підприємстві 08 год., протягом роботи на підприємстві не мав жодного стягнення і своїми діями не завдав будь-якої шкоди інтересам відповідача, а тому просить задовольнити його позовні вимоги, поновити строки для звернення до суду, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути різницю заробітної плати.
Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду вказуючи, що він знаходиться у стані сильного пригнічення та дискомфорту, оскільки протиправні дії відповідача призвели до втрати здоров'я та роботи, тривалої судової тяганини і вказані обставини унеможливили підтримувати звичний спосіб життя, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 8 859 гривень.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обставини, на які вони посилалися при зверненні до суду, підтвердили.
Представник відповідача позов не визнала і просила в позові відмовити вказуючи, що позивач був звільнений на законних підставах, згідно з чинним законодавством.
Суд, вислухавши позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні з лютого 1976 року позивач розпочав свою трудову діяльність в АТЗТ ПМК 55 на посаді нівелювальника. Наказом № 30 від 23.03.1988 року він був переведений на посаду майстра і на даній посаді працював до 29 грудня 2011 року. Свої трудові обов'язки виконував сумлінно, за що відповідач неодноразово заохочував його преміями, грамотами, цінним подарунком, подяками, що підтверджується копією трудової книжки(а.с.5-6).
29.11.2011 року позивачу під час роботи було погано і він попередив свого керівника, що 30 листопада 2011 року він відвідає лікаря. Представник відповідача, Голова правління ПАТ ПМК 55 ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що позивач напередодні повідомляв начальнику дільниці ОСОБА_3 про те, що 30 листопада він буде відсутній на роботі з причин поганого самопочуття та з метою відвідати лікаря.
Як вбачається із запису в медичній картці (а.с. 7) позивач 30.11.2011 року перебував на прийомі у лікаря та підтверджується довідкою від лікаря і записом у його медичній картці(а.с.7-10).
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 06.11.1992 р. прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Оскільки здійснення прогулу є дисциплінарним порушенням власником підприємства або уповноваженим ним органом на працівника може бути накладено дисциплінарне стягнення, а саме догана або звільнення (ст. 147 КЗпП).
З'ясування поважності/неповажності причин відсутності працівника на роботі є витребування письмового пояснення від працівника. Така вимога до працівника оформляється наказом, доведеним до відома працівника під розписку (з встановленням оптимального строку для відповіді). У випадку відмови працівника дати пояснення з приводу відсутності на роботі складається відповідний акт.
До поважних причин відсутності на роботі можуть бути віднесені в тому числі:
- хвороба за наявності лікарняного або довідки медичної установи, однак відсутність такого документа не є неповажною причиною відсутності працівника. Факт нездужання може бути підтверджений показаннями свідків та іншими показаннями.
Таким чином, суд знаходить, що відсутність позивача на роботі 30.11.2011 року була викликана поважною причиною, а саме необхідністю отримання медичної допомоги.
Згідно ст.149 КЗпПУ при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Представник відповідача не зміг в судовому засіданні довести, що при накладенні стягнення на позивача за порушення трудової дисципліни 30.11.2011 року, було враховано вимоги ст. 149 КЗпПУ і застосування до позивача крайньої міру відповідальності у вигляді звільнення з роботи 29.12.2011 року, після закінчення робочого часу, так як із табелю обліку робочого часу за грудень 2011 року вбачається, що позивач відпрацював 8 год.(а.с.61) викликано необхідними умовами.
Таким чином, суд не знаходить підстав вважати, що 30.11.2011 року позивач допустив прогул без поважної причини, а отже, звільнення його за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ є незаконним, тому позивач повинен бути поновлений на роботі в ПАТ ПМК-55 на посаді майстра будівельних та монтажних робіт з часу звільнення тобто з 29 грудня 2011 року.
Враховуючи наведене, суд знаходить необхідним на користь позивача стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 29.12. 2011 року по час винесення рішення в сумі 5192,71 грн., що складається: за грудень 2011(середню заробітну плату 1105,92:22 робочі дні х 1 день)=50,26 грн.; за січень-квітень 2012 року(1105,92х4 місяці)= 4423,66 грн.; травень 2012 року( 1105,92:20 робочих днів х 13)= 718,77 грн., а всього 5192,71 грн.
Відповідно до статті 103 КЗпПУ про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Судом встановлено, що позивач не був повідомлений належним чином про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення і відповідач не надав суду докази про правомірність цієї зміни, тому суд знаходить необхідним стягнути з відповідача різницю в заробітній платі за період з травня по грудень 2011 року.
Крім того, позивач вказав, що крім заробітної плати йому в конверті виплачували 2000 грн. щомісячно до звернення його в суд у зв"язку з ненаданням відповідачем документів до пенсійного фонду для призначення пенсії.
Згідно відомості трудових ресурсів від 01.03.2011 року(а.с.98) тарифна ставка майстра будівельних та монтажних робіт складає 1 750 грн., заробітна плата виплачувана позивачу в конверті складає 2000 грн., а всього його зарплата складала 3 750 грн.
У зв'язку з цим за 7 місяців позивач недоотримав 18 150,40 грн. заробітної плати, а саме: 3 750 -1 166,00 = 2 583,00 грн. х 6 (міс.) = 15 500,00 грн.; 3 750грн. -1 100 грн. = 2 650 грн. (15 500,00 + 2 650) 18 150,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
До того ж, позивач зазначає, що він зазнав глибоких психологічних страждань, тому що протиправні дії відповідача призвели до втрати здоров'я та робочого місця і саме ці обставини стали причиною його моральних страждань, унеможливили підтримувати звичний спосіб життя.
Також позивач стверджує, що порушення його прав відповідачем завдало душевних страждань, тому що він постійно знаходиться в пригніченому стані, втратив спокій, його самопочуття та психологічний стан погіршився. Позивач змушений витрачати свій час на те, щоб поновити свої порушені права, що викликає від нього додаткових, непередбачених раніш зусиль.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи наведене, суд знаходить, що вищевказані моральні страждання позивача слід оцінити в 2000 грн. які підлягають стягненню з відповідача.
Суд, також знаходить необхідним поновити позивачу строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права, так як вказаний строк він пропустив з поважних причин.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 суд знаходить необхідним відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Судові витрати у справі слід стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України в розмірі 214,60 грн.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 103, 237-1 КЗпП, керуючись ч.3 ст.209, ч.1 ст.218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з позовом про порушення його прав.
Поновити ОСОБА_1 на посаді майстра будівельних та монтажних робіт Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55»з 29 грудня 2011 року;
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.12.2011 року до 17.05.2012 року в сумі 5 192,71 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55»різницю в заробітку за час незаконної зміни діючих умов праці з травня по грудень 2011 року включно, в сумі 18 150 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2 000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55»на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 214,60 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду про присудження ОСОБА_1 заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55»держмито в сумі 1 700 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: