Ухвала від 07.06.2012 по справі 2-а-4791/10/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 р.Справа № 2-а-4791/10/1470

Категорія: 8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.

судді -Запорожана Д.В.

судді -Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 2640,25 гривень,

встановила:

Позивач СПД ФО ОСОБА_4 16.07.2010 року звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 2 640,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у відношенні відповідача було прийнято рішення № 00110662350 від 11.05.2010 р. про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 2 640,25 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4, на користь Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва, 2640,25 гривень штрафних санкцій.

В апеляційній скарзі СПД ФО ОСОБА_4, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позову щодо нього.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і є платником податків.

26.04.10 р. ДПА у Миколаївській області проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За наслідками перевірки було складено акт перевірки №0120/14/00/23/2646213111 від 26.04.2010р.

На підставі даного акту перевірки позивачем 11.05.2010 р. було прийнято рішення № 00110662350 про нарахування штрафних санкцій на суму 2 640,25 грн., рішення отримане відповідачем 13.05.10 р.

Відповідно до ст.25 Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідач рішення про застосування штрафних санкцій оскаржив в судовому порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.11 р., апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва №0011062350 від 11 травня 2010 року на суму 2 640, 25 грн..

Згідно з ч.1 ст.72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, на час розгляду справи в суді 1-ї інстанції заборгованість відповідача по сплаті штрафних санкцій складає 2 640,25 грн.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 2640,25 гривень -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Ю.В. Яковлев

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: С.І. Жук

Попередній документ
24510537
Наступний документ
24510539
Інформація про рішення:
№ рішення: 24510538
№ справи: 2-а-4791/10/1470
Дата рішення: 07.06.2012
Дата публікації: 11.06.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: