14 травня 2012 р.Справа № 2-а-1185/09/1470
Категорія:11.5Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2009 року по справі за позовом Військової частини А 2082 до Підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївської області, третя особа Управління державного казначейства у Первомайському районі Миколаївської області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
29 вересня 2009 року Головне управління юстиції в Миколаївській області подало апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2009 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2009 року адміністративний в повному обсязі задоволений позов військової частина А 2082 до Головного управління юстиції в Миколаївській області в особі Підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївської області, третя особа Управління державного казначейства у Первомайському районі Миколаївської області та скасована постанова про стягнення виконавчого збору від 03 березня 2009 року по виконавчому провадженню № 10880345, винесену головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДПС Головного управління юстиції в Миколаївській області Усовою А.О.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Військова частина А 2082 надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.
Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 липня 2007 року по справі №2-А-182/2007 з Військової частини А-2082 стягнуто на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у сумі 30257,78 грн.
03 серпня 2007 по справі видано виконавчий лист.
14 серпня 2007 року ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження.
27 серпня 2007 року ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про стягнення з Військової частини А-2082 виконавчого збору у розмірі 3025,77 грн.
Відмітки державного виконавця на виконавчому листі свідчать про те, що станом на 26.05.2008 року примусове стягнення з боржника виконавчого збору здійснювалось, заборгованості по основному боргу становить 27532,55 грн., а залишок заборгованості по виконавчому збору 2724,1 грн.
26 травня 2008 року ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за письмовою заявою стягувача.
03 липня 2008 року начальником відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про передачу виконавчого провадження по виконавчому листу №2-А-182/2007 від 03 липня 2007 року до Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області.
Постановою від 05 липня 2008 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області прийнято до виконання виконавче провадження про стягнення з Військової частини А-2082 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації у сумі 30257,78 грн. (залишок боргу 27532,55 грн.).
Виконавчою службою було виставлено платіжну вимогу №430 від 17 жовтня 2008 року на суму 27532,55 грн., яка була виконана частково у сумі 2231,96 грн. Розпорядженням державного виконавця зазначена сума перерахована на рахунок стягувача.
12 січня 2009 року головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області Усовою А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2-А-182/2007 від 03 серпня 2007 року у сумі 25300,58 грн.
03 березня 2009 року державним виконавцем винесено оскаржувану позивачем постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 2530,06 грн.
Суд першої інстанції встановив, що згідно платіжних вимог №154 від 24.12.2007 р., № 87 від 24.03.2008 р. та №119 від 06.05.2008 р. (а.с.67-69) та листа Держказначейства №409/03-52 від 08.05.2009 (а.с.45) з рахунку позивача стягнуто 3025,77 грн. виконавчого збору, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139, який не передбачає примусове списання коштів за основним боргом, а згідно відміток на платіжних вимогах, в частині стягнення основного боргу вимоги виконані не були у зв'язку з відсутністю коштів на відповідних рахунках.
Суд встановив, що стягнуті з позивача за КЕКВ 1139 кошти були розподілені державним виконавцем, в тому числі, і в рахунок погашення основного боргу перед стягувачем, а в якості погашення заборгованості по виконавчому збору відповідачем зараховано лише 301,67 грн.
Суд першої інстанції встановив, що фактично виконавчий збір вже було стягнуто в повному обсязі, оскільки установою, яка контролює порядок списання (стягнення) коштів з військової частини А2082 є Державне казначейство України, і саме йому адресовані приписи п.3.6 Порядку №175, які прямо передбачав, що примусове списання (стягнення) коштів здійснюється лише за тим самим кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким би здійснювався платіж, якщо б оплата була проведена не примусово, а виконавчий збір мав стягуватись за КЕКВ 1139, що і було зроблено Держказначейством.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд встановив, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини, які підтверджені матеріалами справи.
На час винесення оскарженої постанови від 03 березня 2009 року про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 2530,06 грн., при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-а-182/2007 виданого 03 серпня 2007 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, 27 серпня 2007 року вже була винесена постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 3025,77 грн. (а.с.72 ) на всю суму заборгованості.
Згідно платіжних вимог №154 від 24.12.2007 р., № 87 від 24.03.2008 р. та №119 від 06.05.2008 р. (а.с.67-69) виконавчий збір в сумі 3025,77 грн. був примусово списаний з військової частини, що також підтверджено листом Держказначейства №409/03-52 від 08.05.2009 (а.с.45).
Списання виконавчого збору за постановою від 27 серпня 2007 року проведено з рахунку позивача, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139, який не передбачає примусове списання коштів за основним боргом, а згідно відміток на платіжних вимогах, в частині стягнення основного боргу вимоги виконані не були у зв'язку з відсутністю коштів на відповідних рахунках.
Враховуючи положення ч.1 ст.15 Закону України «Про Збройні сили України», ч.2 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження», Порядку примусового списання (стягнення) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 05.10.2001 №175 (чинного на час виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 27 серпня 2007 року), Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 №609 (чинного на час прийняття оскарженої постанови від 03 березня 2009 року про стягнення виконавчого збору), пп.4) п.4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою КМУ від 21.12.2005 №1232, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції що, виконавчий збір при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-а-182/2007 виданого 03 серпня 2007 року стягнутий з позивача в повному обсязі (на всю суму боргу), з рахунків за КЕКВ 1139.
Апеляційний суд вважає, що помилкове розподілення державним виконавцем коштів, в тому числі, і в рахунок погашення основного боргу перед стягувачем, а в якості погашення заборгованості по виконавчому збору відповідачем зараховано лише 301,67 грн., не може бути підставою для повторного стягнення з позивача виконавчого збору.
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, апелянт, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так й в апеляційній скарзі, не зазначив підстав для зарахування стягнутих з рахунку позивача за КЕКВ 1139 грошових коштів в рахунок погашення основного боргу.
Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про виконавче провадження»постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Матеріалами справи підтверджено, що при першому пред'явленні виконавчого листа, ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову від 27.08.2007 про стягнення з Військової частини А-2082 виконавчого збору у розмірі 3025,77 грн., який в примусовому порядку був списаний з рахунку боржника.
Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність правових підставі для повторного винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, ч. 2 ст. 211, ч. 5 ст. 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Миколаївській області залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя /підпис/ С.Д.Домусчі
суддя /підпис/ В.О.Скрипченко
суддя /підпис/ Л.П. Шеметенко