Ухвала від 07.05.2012 по справі 2-а-1318/11/1506

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2012 р.Справа № 2-а-1318/11/1506

Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Калінюк Р.Б.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого -судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області на постанову Біляївського районного суду Одеського області від 29.08.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

03.08.2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про визнання незаконною бездіяльності стосовно ненарахування державної соціальної допомоги в установленому розмірі, зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період 01.02.2011 року по 01.08.2011 року.

Постановою Біляївського районного суду Одеського області від 29.08.2011 року позов задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.02.2011 року по 01.08.2011 року.

Зобов'язано УПФ України в Біляївському районі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.02.2011 року по 01.08.2011 року.

15.09.2011 року начальник управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області подав апеляційну скаргу на вказану постанову Біляївського районного суду Одеського області.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Біляївського районного суду Одеського області від 29.08.2011 року та постановлення нового рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року має право користуватися пільгами, встановленими вказаним Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2011 році на виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

В свою чергу до набрання чинності зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни повинні проводитись у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Із 23 липня 2011 року нарахування та виплата щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни проводиться відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.02.2011 року по 22.07.2011 року включно.

Твердження апелянта стосовно невизначеності розміру мінімальної пенсії за віком не приймається до уваги колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно цим Законом. Положення цього Закону не є перешкодою для застосування величини мінімальної пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається щорічно в Законі України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому постановлене судове рішення на підставі ст. 201 КАС України підлягає зміні.

Враховуючи вищенаведене і керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Біляївського районного суду Одеського області від 29.08.2011 року змінити, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції:

«Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.02.2011 року по 22.07.2011 року.

Зобов'язати УПФ України в Біляївському районі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.02.2011 року по 22.07.2011 року.

В іншій частині позову відмовити.»

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, є остаточною, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.

Попередній документ
24508788
Наступний документ
24508790
Інформація про рішення:
№ рішення: 24508789
№ справи: 2-а-1318/11/1506
Дата рішення: 07.05.2012
Дата публікації: 11.06.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: