23 квітня 2012 р.Справа № 2-а-364/11/1506
Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Крачкова С.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Романішина В.Л.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,-
04.04.2011 року ОСОБА_2 звернулась до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року в сумі 1329 грн.
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2011 року позов задоволено частково.
Визнано дії відповідача неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року з урахуванням виплачених сум.
29.04.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області подано апеляційну скаргу на вказану постанову Біляївського районного суду Одеської області.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2011 року та постановлення нового рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року має право користуватися пільгами, встановленими вказаним Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду.
Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав 04.04.2011 року, адміністративний позов, відповідно до ст. 100 КАС України, підлягає залишенню без розгляду за період з 01.10.2010 року по 03.10.2010 року, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Що стосується позовних вимог у межах шестимісячного строку звернення до суду, слід зазначити наступне:
У 2010 році, січні-березні 2011 року дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялась, а положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, які суперечать цьому Закону, не можуть бути застосовані, оскільки мають меншу юридичну силу ніж норми Закону.
Отже, нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 04.10.2010 року по 31.03.2011 року підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 1329 гривень, задоволенню не підлягають.
Твердження апелянта стосовно невизначеності розміру мінімальної пенсії за віком не приймається до уваги колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно цим Законом. Положення цього Закону не є перешкодою для застосування величини мінімальної пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається щорічно в Законі України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому постановлене судове рішення на підставі ст. 201 КАС України підлягає зміні.
Враховуючи вищенаведене і керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2011 року змінити, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період часу з 04.10.2010 року по 31.03.2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період часу з 04.10.2010 року по 31.03.2011 року з урахуванням фактично виплачених сум у цей період.
Позовні вимоги за період з 01.10.2010 року по 03.10.2010 року залишити без розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Бойко А.В.
Судді: Романішин В.Л.
Яковлєв О.В.