"05" червня 2012 р. № 27/17-2011-2450
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок";
до відповідача: Управління Одеської залізниці;
про стягнення 57060,05грн.
Суддя Невінгловська Ю.М.
28.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 7376/2011 від 28.11.2011р.) до відповідача - Управління Одеської залізниці про стягнення грошових коштів у розмірі 57060,05 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2011 року позовну заяву ТОВ "Істок" і додані до неї документи було повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, вказаною ухвалою суду ТОВ "Істок" було видано довідки на повернення з державного бюджету 600,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, сплачених за платіжними дорученнями №1453, 1454 від 31.10.2011р.
22.05.2012р. до господарського суду Одеської області надійшла заява за вх. №15611/2012 від ТОВ "Істок", згідно якої товариство просить суд, в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, ухвалити додаткову ухвалу, якою вирішити питання щодо повернення ТОВ "Істок" витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 236,00 грн. та державного мита у розмірі 600,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви, ТОВ "Істок" посилається на лист Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області від 25.01.2012р. за №06.1-08/92-497, яким йому відмовлено у поверненні відповідних судових витрат, оскільки п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»виключено, згідно із Законом України „Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р.
Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.
За аналізом даної статті вбачається, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішенні деяких питань, що стояли перед судом.
У пунктах 11 - 13 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. N 02-5/422 "Про судове рішення" щодо питань винесення додаткового рішення зазначається таке. Прийняття додаткового рішення за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення. Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК). Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення/ухвали припустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК.
Отже, зазначений у ст. 88 Господарського процесуального кодексу України перелік підстав для прийняття додаткового рішення/ухвали є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки ухвалою суду від 01.12.2011р. про повернення позовної заяви, судом було вирішено питання щодо повернення судових витрат ТОВ "Істок" та видано відповідні довідки на повернення з державного бюджету 600,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, сплачених за платіжними дорученнями №1453, 1454 від 31.10.2011р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Істок" (вх. ГСОО №15611 від 22.05.2012р.) про ухвалення додаткової ухвали про повернення зазначених витрат.
Керуючись ст.ст. 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Істок" у задоволенні заяви про прийняття додаткової ухвали.
Суддя Невінгловська Ю.М.