Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 703/2140/12
Категорія 47
06.06.2012 м.Виноградів
Виногрідвський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі С.С.Онисько, за участю позивачки, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів-
Позивачка звернулася у Виноградівський районний суд із цією позовною заявою до відповідача з тих підстав, що 22.11.2003р. вони уклали з відповідачем шлюб у виконкомі Веряцькї сільської ради за актовим записом №18, від якого у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, які залишились проживати разом з позивачкою
Заявлені вимоги мотивовані тим, що їх сім»я розпалась, відповідач залишив сім»ю у листопаді 2011р., після цього про матеріальний стан сім»ї та належне виховання дітей відповідач не піклується та не дбає, ніде не працює, а відтак його дохід є мінливий та нерегулярний. Діти знаходяться на повному утриманні позивачки, а тому у позивачки виникла потреба звернутись до суду про стягнення з відповідача аліментів на дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 500,00 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.
Позивачка в судове засідання не з»явилася, проте подала до суду письмове клопотання, в якому просила суд справу розглянути у її відсутності, а позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві та просила суд їх повністю задоволити.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином судовою повісткою, яку отримав особисто 25.05.2012р., заяв про причини своєї неявки та клопотання про перенесення або відкладення слухання справи не надав, а відтак суд вважає за необхідне справу розглянути без його участі на підставі наданих позивачем доказів з ухваленням рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.224-226 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд знаходить позов підлягаючим до задоволення з таких підстав.
Виходячи із змісту ст.3 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст.10,11,59,60,61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на піставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов»язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні на підставі достовірних доказів встановлено, що сторони 22.11.2003р. уклали з відповідачем шлюб у виконкомі Веряцькї сільської ради за актовим записом №18, від якого у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, які залишились проживати разом з позивачкою.
З матеріалів справи також вбачається, що сім»я сторін розпалась, відповідач залишив сім»ю у листопаді 2011р., після цього про матеріальний стан сім»ї та належне виховання дітей відповідач не піклується та не дбає, ніде не працює, а відтак його дохід є мінливий та нерегулярний. Діти знаходяться на повному утриманні позивачки, а тому у позивачки виникла потреба звернутись до суду про стягнення з відповідача аліментів на дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 500,00 грн. на кожну дитину
Отже встановлено, що відповідач ухиляється від утримання дітей і ніякої матеріальної та фінансової допомоги на утримання дочки не надає, хоча є здоровою працездатною особою, інших дітей, утриманців він не має.
Суд вважає, що правовідносини між сторонами випливають із аліментних зобов"язань батьків щодо утримання дітей і врегульовані нормами главою 15 Сімейного кодексу України. Зокрема, згідно до вимог ст.180 СК України, батьки зобов"язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду, як випливає із змісту ст.181 ч.3 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів (ч.ч.1-2 ст.182 цього-ж Кодексу), суд має враховувати стан здоров»я та матеріальне становище дитини, стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення для справи. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу. Зокрема, якщо суд встановить, що той з батьків, з кого стягуються аліменти, є інвалідом 1,11,111 групи, він повинен враховувати цю обставину для зменшення їх розміру. Крім цього, закон виходить з того, що суд має також враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, батьків, яких згідно з нормами, закріпленими СК України, він зобов»язаний утримувати.
Відповідач, як встановлено у суді, аліменти на утримання дітей не платить, іншої матеріальної допомоги позивачці не надає, не має постійного місця роботи- перебивається тимчасовими заробітками.
Обґрунтовуючи свої вимоги у позові та у суді позивачка вказала, що їй на даний час важко утримувати самій дітей, крім того витрати на їх утримання збільшуються, відповідач постійного місця роботи не має, а відтак вона просить суд стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі по 500,00 грн. в місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі, заявлена позивачкою з урахуванням фактичних потреб дітей, фінансових та матеріальних можливостей батька та матері, а також передбаченого ст.182 СК України мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відтак суд вважає позов обгрунтованим, який підлягає до задоволення.
Такі висновки суду узгоджуються і з нормами ст.51 Конституції України, згідно якої батьки зобов»язані утримувати дітей до їх повноліття. За цих обставин, відповідно до конституційного принципу верховенства права, суд має право присудити з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі, зважаючи на реальні потреби дітей.
Таким чином, при викладених обставинах, оцінюючи всі докази у їх сукупності та взаємозв"язку у відповідності до вимог ст.212 ЦПК України, суд вважає що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
За цих безпосередньо встановлених у суді обставин, відповідно до конституційного принципу верховенства права, зваживши на матеріальні та духовні потреби дітей та враховуючи, що відповідач, який, будучи молодою та здоровою особою, ніде не працює, а відтак суд вважає за необхідне та справедливе відповідно до вимог ст.184 СК України присудити з нього аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 500,00 грн. щомісячно з дня звернення до суду до їх повноліття з врахуванням специфіки роботи та проживання відповідача.
При цьому суд виходить з того, що відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет України» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2012р. для дітей віком до 6 років становить 893,00 грн.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідно до вимог ч.2 ст.182 СК України не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Встановлено, що у позивачки на утриманні та вихованні знаходяться неповнолітні діти дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачкою та перебувають на її повному утриманні.
Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, в даному випадку судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до вимог ст.ст.180,182,184,192 СК України та керуючись ст.ст. 10 п.3,11 п.1,60 п.1,169 п.4,212-213,215,224-226 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 500,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 16.05.2012р. до їх повноліття, або зміни матеріального стану відповідача.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 214,60 грн., а ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнити.
Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з дня його винесення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
ГоловуючийА. А. Надопта