83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.06.12 р. Справа № 38/60
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Попкова Д.О., судді Сгари Е.В.
при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.
розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства закритого типу "Агроспецмонтаж" м.Донецьк
до відповідача 1: Зайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області с.Зайцеве, артемівського району, Донецької області
до відповідача 2: Управління Державної казначейської служби України у м.Артемівську Донецькій області м.Артемівськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, м. Артемівськ
про стягнення збитків у розмірі 19 200,00грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: Фатєєв А.В.- директор
від відповідача 1: ОСОБА_4-за дов.
від відповідача 2: не з'явився
третя особа 1: не з'явилась
Суть спору:
Позивач, Акціонерне товариство закритого типу "Агроспецмонтаж" м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Зайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області с.Зайцеве, Артемівського району, Донецької області до відповідача 2, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області м.Донецьк про стягнення збитків у розмірі 19 200,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №184 від 16.12.1993р., відомість розрахунку вартості споруд, відомість розрахунку відновлювальної вартості незавершеного будівництва, акт приймання - передачі майна, акт оцінки вартості майна від 26.11.1993р., акт прийому -передачі майнового комплексу від 25.03.1994р., інвентаризаційний опис від 03.11.1993р., інвентарні картки №1 і 3, акт постійного користування земельною ділянкою, рішення Зайцівської сільради №5/4-35 від 04.08.2006р., №5/6-48 від 16.11.2006р., договір купівлі-продажу №235 від 10.01.2007р., рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2010р. по справі №34/154пн, постанову ВГСУ від 22.06.2010р. по справі №34/154пн, рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2010р. по справі №37/152пн, постанову апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. по справі №37/152пн, рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2006р. по справі №40/198пн, лист Артемівської райдержадміністрації №01-146-9 від 27.04.2006р., витяги з ЄДР, правовстановлюючі документи тощо.
21.04.2011р. відповідач 1 надав суду відзив на позов, в якому проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність позивачем протиправних дій відповідача, що спричинили завдання майнової шкоди. Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
21.04.2011р. відповідач 2 надав суду пояснення №38.1-13/1703 від 20.04.2011р., в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
19.05.2011р. та 30.06.2011р. відповідач 1 звернувся до суду з клопотаннями про витребування доказів.
Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 09.06.2011р. справу №38/60 призначено розглянути колегіально у складі суддів: Головуючий суддя Лейба М.О., суддя Курило Г.Є, суддя Сковородіна О.М.
04.07.2011р. позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог №122/1 від 01.07.2011р., в якій збільшує розмір позовних вимог до суми 667 855,00грн. і упущеної вигоди - 19200,00грн., а всього 687 055,00грн. Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2011р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, м. Артемівськ.
Ухвалою господарського суду від 10.10.2011р. провадження у справі №38/60 було зупинено, у зв'язку з призначенням будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, направивши для цього в його адресу дану ухвалу та матеріали справи №38/60.
Ухвалою господарського суду Донецької області рекомендовано сторонам за взаємним узгодженням здійснити оплату судової експертизи.
07.02.2012р. на адресу господарського суду Донецької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №5921/23 від 05.01.2012р. про неможливість надання висновку, у зв'язку з нездійсненням оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Позивач на адресу суду надіслав клопотання №7/1 від 16.01.2012р., в якому просить суд розглянути справу по наявним матеріалам.
21.02.2012р. від відповідача 1 на адресу суду надійшов лист №б/н від 14.02.2012р., в якому останній повідомив суду про неможливість здійснити витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
Протягом розгляду справи склад колегії суддів змінювався.
Ухвалою господарського суду від 10.04.2012р. провадження у справі №38/60 було поновлено та розгляд справи призначено на 14.05.2012р.
03.05.2012р. на адресу суду від Управління Державної казначейської служби України у м.Артемівську, Донецької області надійшло клопотання №03-08/1238 від 28.04.2012р., в якому останній просить суд замінити відповідача Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області на Управління Державної казначейської служби України у м.Артемівську Донецької області.
Ухвалою господарського суду від 14.05.2012р. здійснено заміну відповідача 2 по справі №38/60 Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області (83017, м.Донецьк, б.Шевченко,25, ЄДРПОУ 23977045) на Управління Державної казначейської служби України у м.Артемівську Донецької області м. Артемівськ.
Процесуальний строк розгляду спору був продовжений в порядку ст.69 ГПК України.
Протягом розгляду справи сторонам надавались додаткові пояснення та документи, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався, у зв'язку з необхідністю представлення додаткових документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд
Акціонерне товариство закритого типу „Агроспецмонтаж" створено шляхом перетворення Орендного тресту „Агроспецмонтаж" та є його правонаступником з переходом всіх майнових прав та обов'язків. Відповідно до підпункту 1.1 Статуту АТЗТ „Агроспецмонтаж", зареєстрованого Ворошиловською районною радою м. Донецька рішенням №870 від 19.01.2000р., на підставі протоколу загальних зборів акціонерів №3 від 10.01.2000р.
16.12.1993р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України (продавець) та організацією орендарів орендного треста „Агроспецмонтаж" (покупець) був укладений договір №184, за умовами якого продавець продає, а покупець придбає майно на складову частину цілісного майнового комплексу, а саме промислові споруди та двоповерхову нежитлову адміністративно -побутову споруду, що розташовані в АДРЕСА_1. Зазначене майно передано відповідно до акту прийому -передачі державної частки майнового комплексу від 25.03.1994р.
Рішенням від 04.08.2006р. №5/4-35 Зайцівська сільська рада внесла до переліку об'єктів спільної власності територіальної громади Зайцівської сільської ради в тому числі нежитлове приміщення з прилеглими будівлями, розташоване за адресою: АДРЕСА_1
16.11.2006р. було прийнято рішення №5/6-48 про продаж на аукціоні вищезазначених споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1
10.01.2007р. Зайцівська сільська рада від свого імені здійснила продаж майна на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2007р. господарські споруди, загальною площею 772,0 кв.м., зазначені в плані літерами: Б1- нежитлова будівля, залізобетонна, 172,3кв.м; В1 - нежитлова будівля (гараж) - цегляний, 199,8 кв.м.; Г1 - механічна майстерня - залізобетонна, 130,2кв.м.; Д1 - складське приміщення - залізобетонне, 131,9 кв.м.; Е1- складське приміщення - залізобетонне, 60,8 кв.м., Ж1 - складське приміщення - залізобетонне, 77 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Покупцем вищевказаного майна згідно договору купівлі продажу від 10.01.2007р. є ОСОБА_2.
Цей договір зареєстрований у державному реєстрі правочинів за №235.
Рішеннями Господарського суду Донецької області по справам №34/154пн від 01.03.2010р. та №37/152пн від 12.10.2010р., що вступили в законну силу, рішення Зайцівської сільської ради від 04.08.2006р. №5/4-35 в частині внесення в Перелік спільної власності територіальної громади сіл Зайцівської ради нежитлового помешкання з прилягаючими будівлями розташованими за адресою: АДРЕСА_1 та рішення від 16.11.2006р. №5/6-48 «Про продаж нежитлової будівлі та господарських споруд» визнані недійсними з підстав перебування спірного майна за адресою: АДРЕСА_1. на момент прийняття вказаних рішень у власності АТЗТ «Агроспецмонтаж».
Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області по кримінальній справі №1-356-2011 від 12 травня 2001р. встановлено, що у результаті злочинних дій голови Зайцівської сільської ради ОСОБА_6, здійснився протиправний перехід права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, від АТЗТ "Агроспецмонтаж" до Зайцівської сільської ради.
Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України вищевказані обставини мають преюдиціальне значення для суду під час розгляду даної справи.
Як зазначає позивач в тексті позовної заяви, через порушення умов експлуатації майна та його зберігання після відчуження цього майна відповідачем 1, позивачу були завдані збитки, які складаються із втрат пов'язаних із знищенням майна і доходів, які позивач міг би реально одержати, якби його право не було порушено.
З вищенаведених підстав, позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідачів суми збитків у розмірі 19 200,00грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступного:
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина.
Відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 1173 Цивільного кодексу України суду необхідно встановити наявність таких елементів правопорушення як: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними.
Щодо наявності факту протиправної поведінки відповідача 1, яка виразилась у прийнятті незаконних рішень від 04.08.2006р. №5/4-35 та від 16.11.2006р. №5/6-48, то вищевказані обставини встановлені рішеннями Господарського суду Донецької області по справам №34/154пн від 01.03.2010р. та №37/152пн від 12.10.2010р. і в силу приписів ст.35 ГПК України мають преюдиціальне значення для суду під час розгляду даної справи і не доводяться знов.
Як зазначає позивач, через неналежне використання та зберігання, а також розкрадання майно позивача втратило якість на 100% і його неможливо використовувати в майбутньому по цільовому призначенню.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши матеріали справи та представлені докази, суд дійшов висновку, що позивачем не представлено суду докази, підтвердження факту втрати якості майна позивача на 100% та неможливості використання його в майбутньому.
З метою повного та всебічного розгляду справи судом була призначена судова будівельно-технічна експертиза та поставлено на вирішення експерта наступні питання:
1. Визначити вартість та встановити технічний стан нерухомого майна, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 на момент прийняття рішення від 04.08.2006р. №5/4-35 Зайцівською сільською радою Артемівського району про внесення до переліку об'єктів спільної власності територіальної громади вказаних споруд.
2. Визначити вартість та встановити технічний стан нерухомого майна, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 на момент подачі позову до суду.
3. Якщо при дослідженні питань №1 та 2 буде встановлено зменшення вартості нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 визначити розмір зменшення вартості вказаного майна.
4. Якщо при дослідженні питань №1 та 2 буде встановлено зменшення вартості нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 визначити причини зменшення вартості майна.
Ухвалою господарського суду Донецької області рекомендовано сторонам за взаємним узгодженням здійснити оплату судової експертизи.
07.02.2012р. на адресу господарського суду Донецької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №5921/23 від 05.01.2012р. про неможливість надання висновку, у зв'язку з нездійсненням оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Позивач на адресу суду надіслав клопотання №7/1 від 16.01.2012р., в якому просить суд розглянути справу по наявним матеріалам.
Згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України (інформаційний лист №04-5/5 від 16.01.2008р.) витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз під час судового розгляду має нести зацікавлена сторона. У разі відмови чи ухилення зацікавленої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Враховуючи ухилення позивача, як зацікавленої сторони, від оплати витрат на проведення судової експертизи, суд розглядає справу за наявним в ній матеріалами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду докази, які б в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України підтвердили факт наявності збитків, які виразились у втраті якості майна позивача на 100% та неможливості використання останнім спірного майна в майбутньому.
Крім того, позивачем не представлено доказів неналежного використання, зберігання та розкрадання майна позивача саме відповідачем 1.
Також, позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача 1 та заподіянням позивачеві збитків які виразились у втраті якості майна позивача через неналежне використання, зберігання та розкрадання цього майна.
В тексті позовної заяви, позивач посилається на те, що йому були завдані збитки, які складаються із втрат пов'язаних із знищенням майна і доходів, які позивач міг би реально одержати, якби його право не було порушено.
За змістом ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України неодержаний прибуток (втрачена/упущена вигода) є прибуток (доход), на який сторона мала право розраховувати та реально б одержала за звичайних обставин у разі належного виконання зобов'язань іншою стороною. В контексті означених положень діючого законодавства Позивач належними у розумінні 34 Господарського процесуального кодексу України доказами мав обґрунтувати можливість отримання ним прибутку.
Проте позивачем не представлено суду обґрунтований розрахунок упущеної вигоди та докази можливості отримання позивачем відповідних доходів.
Більш того, без доказів існування джерела таких доходів (наявність послуг, наявність споживачів цих послуг, обґрунтування його вартості тощо), такі міркування мають характер бездоказових припущень, що несумісне із можливістю кваліфікації стягуваних сум як упущеної вигоди.
З наведених підстав суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд не приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог №122/1 від 01.07.2011р., в якій позивач збільшує розмір позовних вимог до суми 687 055,00грн., оскільки позивачем в порушення приписів ч.3 ст.46 ГПК України (яка була чинна на момент подачі даної заяви) не додані документи, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Суд відмовляє в задоволенні клопотань позивача, викладеного у позовній заяві та відповідача 1 від 19.05.2011р. та 30.06.2011р. про витребування доказів з наступних підстав:
Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, що перешкоджають його наданню;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;
4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Проте, позивачем та відповідачем 1 не представлено суду доказів неможливості самостійно отримати необхідні докази.
Крім того, подані клопотання не містять визначених ст. 38 ГПК України обов'язкових вимог.
Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства закритого типу "Агроспецмонтаж" м.Донецьк до відповідача 1: Зайцівської сільської ради Артемівського району Донецької області с.Зайцеве, артемівського району, Донецької області; відповідача 2: Управління Державної казначейської служби України у м.Артемівську Донецькій області м.Артемівськ про стягнення збитків у розмірі 19 200,00грн., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 05.06.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.06.2012р.
Головуючий суддя Лейба М.О.
Суддя Попков Д.О.
Суддя Сгара Е.В.