Провадження № 22-ц/490/5785/12 Справа № 2-2372/11 Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В.В. Доповідач - Котушенко С.П.
Категорія 45
06 червня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Котушенко С.П.
суддів Петренко І.О., Романюк М.М.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 лютого 2012 року за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди,-
У лютому 2010 року Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди. В обґрунтування позову посилався на те, що відповідачці належать земельні ділянки по АДРЕСА_1 площами 0,044 та 0,0446 га з цільовим призначенням обслуговування житлового будинку та господарських споруд, які фактично використовуються для розміщення та обслуговування магазину "АТБ", що є порушенням ст.96 ЗК України, якою встановлено обов'язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Крім того, площа вказаних земельних ділянок самовільно збільшена на 0,0057 га та використовується за відсутністю відповідних правовстановлюючих документів, які надають право на користування зазначеною земельною ділянкою, що є порушенням вимог ст.ст.125,126 ЗК України.
Фахівцями державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області зроблено розрахунок шкоди заподіяної ОСОБА_3 внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, який становить 6 698,61 грн. та внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який складає 2 852,92грн.
На підставі викладеного прокурор просив зобов'язати відповідачку повернути державі самовільно зайняту земельну ділянку, привівши її за власний рахунок в придатний для використання стан; стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради 2 852,92 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та 6 698,61 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок використаня земельних ділянок по АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування рішення, яким вирішено питання про його права, посилаючись на те, що суд відмовив йому у доступі до правосуддя, не прийнявши ніякого процесуального рішення за його заявами про залучення до участі в справі та не розглянувши поданий ним позов з самостійними вимогами.
Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів не вбачає передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 дійсно раніше належали відповідачці, яка на підставі договорів купівлі-продажу від 09 жовтня 2009 року здійснила їх відчуження на користь ТОВ "АТБ Інвест".
Пізніше право власності на вказані земельні ділянки перейшло до ТОВ "Ріал Істейт" на підставі договорів купівлі-продажу від 01 грудня 2009 року.
За таких обставин, а також за відсутності доказів про використання відповідачкою вказаних земельних ділянок не за цільовим призначенням та про самовільне збільшення їх розміру, суд відмовив прокурору у задоволенні позову.
Ні сторони у справі, а ні прокурор ухвалене судом рішення не оскаржили.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд оскарженим рішенням вирішив питання про його суттєво порушені житлові права не відповідають дійсності, оскільки таких питань суд не вирішував.
Посилання апеляційної скарги на висновок апеляційного суду в ухвалі від 26 листопада 2009 року про те, що незаконна новобудова по АДРЕСА_1 порушує житлові права ОСОБА_2, не є підставою для задоволення апеляційної скарги оскільки вказана новобудова не є предметом даного спору.
Доводи ОСОБА_2 про не розгляд судом заяв про залучення його до участі у справі та про не долучення до матеріалів справи позову, поданого ним як третьою особою з самостійними вимогами, не є підставою для скасування рішення з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що до участі у справі ОСОБА_2 залучений не був, а знаходження його представника в залі суду під час розгляду даної справи не свідчить про те, що апелянт має по даній справі статус третьої особи з самостійними вимогами.
Посилання апеляційної скарги на не допуск ОСОБА_2 до правосуддя безпідставні, оскільки він не позбавлений права на розгляд судом в іншому провадженні поданого ним 23 лютого 2012 року позову до ОСОБА_3 про захист порушених прав.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.