Справа № 1-55/2012
Провадження №11/0290/496/2012
Головуючий у суді 1-ї інстанції Соколов В.О.
Доповідач Слободян К.Б.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Слободяна К.Б.
Суддів: Нагорняка Є.П., Мішеніної С.В.
З участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
розглянула 6 червня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією /зі змінами/ прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді 1-ї інстанції, апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду від 16 березня 2012 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженка та мешканка АДРЕСА_1
громадянка України, з середньою
спеціальною освітою, приватний підприємець,
раніше судима: 03.02.2010 року за ст. 172 ч. 2 КК
України до покарання у виді штрафу в дохід
держави у сумі 1500 грн., -
засуджена за ст. 172 ч. 1 КК України до 1 року виправних робіт по місцю роботи засудженої з відрахуванням в дохід держави 15% з суми заробітку; за ст. 172 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців виправних робіт по місцю роботи засудженої з відрахуванням в дохід держави 15% з суми заробітку. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 1 року 6 місяців виправних робіт по місцю роботи засудженої з відрахуванням в дохід держави 15 % з суми заробітку.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2, являючись власником кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2»в АДРЕСА_2 та здійснюючи відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 01.06.1995 року за №365061, підприємницьку діяльність, прийнявши на роботу в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2»та фактично допустивши до неї з січня 2011 року ОСОБА_3 -офіціантом, з серпня 2011 року ОСОБА_4 -поваром, з вересня 2009 року ОСОБА_5 -поваром, в порушення ст. 24 п. 6 КЗпП України не уклала з останніми письмових трудових договорів та не подала для реєстрації до Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості.
ОСОБА_2, використовуючи найману працю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час роботи не нараховувала і не обліковувала їх заробітну плату, а виплачувала її «в конвертах», тобто без оформлення відомостей або інших платіжно-видаткових документів про виплату заробітної плати, чим порушила вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці».
Також, використовуючи з 07.09.2009 року найману працю ОСОБА_5, яка має дитину віком до 14 років, ОСОБА_2 виплачувала їй заробітну плату в розмірі менше мінімальної заробітної плати та не надавала відпустку, що є грубим порушенням ст. 30 Закону України «Про оплату праці»та ст. 2 Закону України «Про відпустки». Таким чином, порушення норм трудового законодавства України підприємцем ОСОБА_2 призвели до порушень конституційних прав ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3
В апеляції /із змінами/ прокурор, посилаючись на неправильне призначення ОСОБА_2 виправних робіт, просить вирок суду в частині призначеного покарання, змінити на штраф в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В апеляції засуджена ОСОБА_2, звертаючи увагу на те, що вона є матір'ю 3-х дітей, двоє з яких є неповнолітніми, просить змінити вирок суду, призначити їй покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію державного обвинувача (із змінами) та просив змінити вирок суду в частині призначеного покарання, визначивши його за сукупністю злочинів у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, а апеляція засудженої -частково.
Висновок суду про доведеність вини у скоєнні інкримінованого злочину за обставин, зазначених у вироку, ґрунтується на доказах, що повно і всебічно перевірені в судовому засіданні.
Доведеність вини по справі не оскаржується.
Розглядаючи справу в межах апеляцій, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання суд першої інстанції неправильно застосував закон, оскільки відповідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»№7 від 21.10.2004 року виправні роботи можуть бути призначені, як правило, особам, котрі вчинили менш небезпечні злочини і не потребують ізоляції від суспільства. Виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 являється власником кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2»та відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 01.06.1995 року за №363061 здійснює підприємницьку діяльність, а не являється працівником вказаного закладу, тому до неї не може бути застосовано покарання у вигляді виправних робіт.
Не виходячи за межі апеляцій та враховуючи дані про особу ОСОБА_2, а саме те, що вона вже вчиняла аналогічний злочин і була піддана штрафу, який не сплатила, колегія суддів вважає, що покарання може бути змінено на штраф, який необхідно призначити за ч. 1 ст. 172 та ч. 2 ст. 172 КК України у максимальних розмірах. Підстав для призначення штрафу в мінімальних розмірах, про що просить в своїй апеляції засуджена ОСОБА_2 судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора задовольнити повністю.
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду від 16 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити.
Вважати засудженою ОСОБА_2:
- за ч. 1 ст. 172 КК України до штрафу в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -850 грн.;
- за ч. 2 ст. 172 КК України до штрафу в сумі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -1700 грн.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -1700 грн.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Судді:
Згідно з оригіналом: