83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.06.12 р. Справа № 19/148
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Уханьової О.О., суддів Архипенка О.М., Левшиної Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом - Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний
промислово-інвестиційний банк" м. Київ в особі філії «Головне
управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк
до відповідача 1 - Приватного підприємства „Термінал Т-К" м. Авдіївка Донецької
області
до відповідача 2 - Приватного підприємства «Орлівське АТП-100» с. Орлівка
Донецької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Транс" м. Донецьк
про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 15136 347,65грн., а саме: 7196128,69грн. - за кредитом, 4497525,93грн. - за нарахованими відсотками за користування кредитом, 38500,00грн. - за комісійною винагородою, 2457828,05грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 940404,65грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 5960,33грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; стягнення якої з відповідача 2 здійснити шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №543 від 31.07.2007р. та продажу його на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною заставною вартістю, а саме - 3216132,00грн.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю,
від відповідача 1 - не явився,
від відповідача 2 - ОСОБА_2 - за довіреністю,
від третьої особи - не явився
Суть справи:
Публічне акціонерне товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Термінал Т-К" м. Авдіївка та Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Транс" м. Донецьк 15136347,65грн., а саме: 7196128,69грн. - за кредитом, 4497525,93грн. - за нарахованими відсотками за користування кредитом, 38500,00грн. - за комісійною винагородою, 2457828,05грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 940404,65грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 5960,33грн. - пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; стягнення якої з відповідача 2 здійснити шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №543 від 31.07.2007р. та продажу його на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною заставною вартістю, а саме - 3216132,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції та притягує до солідарної відповідальності майнового поручителя - відповідача 2.
Ухвалою суду від 16.12.2011р. за вищевказаним позовом порушено провадження по справі №19/148.
Разом з позовом позивачем подано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на майно відповідача 2, яке є предметом договору іпотеки №543 від 31.07.2007р. та складається з земельної ділянки і розташованих на ній будівель та споруд за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, сел. Ласточкине, вул. Советська (Радянська), 22, та заборони відповідачу 2 і будь-яким третім особам вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію та (або) перереєстрацію права власності на вищевказане майно.
23.01.2012р. від відповідача 1 надійшло клопотання про залишення без розгляду справи №19/148 у зв'язку з наявністю в провадженні господарського суду Донецької області справи №1/266 про стягнення з Приватного підприємства «Термінал Т-К» заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р. шляхом звернення стягнення на майно.
29.02.2012р. від ТОВ «АП Транс» надійшла заява про залишення позовних вимог без задоволення, в обґрунтування якої заявник посилається на те, що він наразі не є власником майна, переданого в іпотеку за договором №543 від 31.07.2007р.
12.03.2012р. від позивача надійшло клопотання від 06.03.2012р., в якому він просить суд замінити неналежного відповідача 2 по справі №19/148 ТОВ «АП Транс» та належного - ПП «Орлівське АТП-100» та залучити ТОВ «АП Транс» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів. Ухвалою суду від 13.03.2012р. вищевказане клопотання позивача задоволено, замінено неналежного відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «АП Транс» по справі №19/148 на належного - Приватне підприємство «Орлівське АТП-100» та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «АП Транс».
Також 12.03.2012р. від позивача надійшла заява від 06.03.2012р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ПП «Орлівське АТП-100», що є предметом договору іпотеки №543 від 31.07.2007р., та заборони ПП «Орлівське АТП-100» та будь-яким третім особам вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію та (або) перереєстрацію права власності на вищевказане майно. Відповідно до ухвали від 13.03.2012р. судом частково задоволено зазначену заяву та вжито заходи до забезпечення позову по справі №19/148. Постановою Донецького апеляційного суду від 10.04.2012р. ухвалу господарського суду Донецької області від 13.03.12р. про забезпечення позову у справі №19/148 скасовано.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що предмет іпотеки за договором №543 від 31.07.2007р. вибув зі власності ТОВ «АП Транс», заява про забезпечення позову, що надійшла разом з позовною заявою, судом не задоволена.
09.04.2012р. від відповідача 2 надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це набуттям права власності на нерухоме майно, на яке позивачем вимагається звернення стягнення, шляхом його внесення до статутного фонду ПП «Орловське АТП-100» ОСОБА_3 після визнання недійсним договору іпотеки №543 від 31.07.2007р.
Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2012р. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача 2 заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві. Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про поважність причин нез'явлення не повідомили.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Встановив:
29.06.2005р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (банк, правонаступником якого є позивач) та Закритим акціонерним товариством "Термінал Т-К" (позичальник, правонаступником якого є відповідач) був підписаний кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 (далі - кредитний договір), окремі пункти якого за згодою сторін викладено в новій редакції шляхом підписання договорів про внесення змін (а.с.а.с.19-43, том І).
Відповідно до п.2.1 (в редакції договору про внесення змін №868 від 17.09.2007р.) банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 8000000,00грн. на умовах, передбачених цим договором. Сума пред'явлених до авалю векселів та фактично вже авальованих банком на цей час векселів в сукупністю із кредитною заборгованістю позичальника за діючою кредитною лінією, відкритою згідно з договором про відкриття мультивалютної кредитної укладеного між банком та позичальником, не повинна перевищувати ліміт кредитної лінії, встановлений кредитним договором.
Датою остаточного повернення усіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту згідно з п.2.2 (з урахуванням змін, внесених 17.08.2007р.) - 28.06.2010р. відповідно до графіку, який наведений в додатку №1 до цього договору: в 2007р. до 28.09, 30.10, 30.11, 30.12, в 2008-2009рр. до 30.01, 27.02, 30.03, 29.04, 30.05, 29.06, 30.07, 30.08, 29.09, 30.10, 29.11, 29.12, в 2010р. до 30.01. 28.02, 30.03, 30.04, 30.05 позичальник має сплачувати по 230000,00грн., до 28.06.2010р. - 410000,00грн.
За умовами п.3.2 (в редакції договору від 22.04.2009р.), відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 23% річних за кредитом, наданим у гривні, та в розмірі 13% річних за кредитом, наданим у валюті. Проценти нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування, в останній робочий день місяця. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у тій валюті, в якій надано кредит.
У випадку порушення позичальником встановленого договором строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки в розмірі 25% річних за кредитом, наданим у гривні, та 18% річних за кредитом наданим в доларах США, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.3.2 цього договору (п.3.4 кредитного договору). В разі невиконання позичальником до 01.05.2009р. встановленого п.3.12.1 зобов'язання направити на поточні рахунки банку 100% доходу (виручки від реалізації), процентна ставка за користування кредитом, наданим у гривні, встановлюється в розмірі 26% річних.
Відповідно до п.3.3, за управління кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії позичальник щомісячно сплачує банку комісійну винагороду за послуги по управлінню фінансовим кредитом у сумі 1 500,00 грн., без ПДВ. Комісійна винагорода нараховується банком в останній робочий день звітного місяця, в якому відбулось нарахування. Нарахування та сплата комісійної винагороди здійснюється у гривні.
За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно. У випадку, якщо банком заснована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно та сплачується позичальником у порядку, передбаченому п.3.2 цього договору (п.п.3.5, 5.3 кредитного договору).
Згідно з п.п.6.1, 6.5, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником всіх отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.
Як вбачається зі змісту договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
31.07.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі - іпотекодержатель, та Закритим акціонерним товариством «Термінал Т-К» (далі - іпотекодавець) був укладений договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №543 (далі - договір іпотеки), який згідно з п.1.1 забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р. (а також усіх додаткових угод до нього), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням складається з суми бору за кредитом, відсотками, комісійною винагородою; суми пені за несвоєчасне повернення кредиту, сплату відсотків та комісійної винагороди; суми інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми, які нараховуються на момент звернення стягнення на предмет обтяження. Основні умови кредитного договору, виконання якого забезпечується іпотекою, конкретизовані сторонами в п.1.1 договору іпотеки (з урахуванням договору про внесення змін від 03.10.2007р.).
За умовами п.1.2, предметом іпотеки є земельна ділянка з розташованими на ній будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, сщ. Ласточкине, вул. Совєтська (Радянська), буд.22, і складається з наступного:
- земельної ділянки, що знаходяться за адресою: Донецька область, сел. Ласточкине Ясинуватського району, вул. Совєтська (Радянська), 22, площею 4,6345 га, кадастровий номер 1425584300:09:000:0237, розташованої на території Орловської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, цільове призначення - для розміщення автобази, балансовою вартістю. 1 222 663,00 грн., земельна ділянка в межах від А до Б - землі Авдіївської міської ради, від Б до В - землі Донецького обласного управління Національного банку України (Авдіївська ділянка для інкасації та перевезень), від В до Г, від Д до Е, від Ж до А - землі Орловської сільської ради, від Г до Д - землі Ясинуватського підприємства «Сільгоспхімія», від Е до Ж - землі гр. ОСОБА_4;
- розташованих на ній будівель і споруд:
Згідно з п.1.5, сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 3216132,00грн.
За умови настання будь-якого або всіх випадків, наведених в п.3.1.5 договору іпотеки, зокрема, невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації узгоджений сторонами в розділі 5 договору іпотеки.
Відповідно до п.п.7.2-7.3, договір іпотеки набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення договору та діє до повного виконання зобов'язань іпотекодавцем за кредитним договором (з урахуванням всіх змін і доповнень до нього) або до припинення права іпотеки у випадках, що примо передбачені чинним законодавством.
31 липня 2007р. договір іпотеки посвідчено державним нотаріусом Авдієвської державної нотаріальної контори Лук'янець Л.В. та зареєстровано в Державному реєстрі іпотек за №5401252, на предмет іпотеки накладено заборону відчуження, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №5400980.
Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи №19/148, протягом дії кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р. банком надавались позичальнику грошові кошти у гривнях, доларах США та євро, за користування якими банк відповідно до п.п.3.2, 3.3, 3.4, 3.12.1 нараховував відсотки та комісійну винагороду за управління кредитною лінією.
Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені графіком строки не повертав, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплачував, у зв'язку з чим банк звернувся до нього з претензією №589 від 22.07.2009р., в якій вимагав достроково погасити заборгованість за кредитним договором та попередив про можливе звернення її стягнення на заставлене майно. Незважаючи на отримання 27.07.2009р. зазначеної претензії керівником відповідача 1, вона була залишена ним без відповіді та задоволення, доказів протилежного під час вирішення спору сторонами не надано.
Згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Частиною другою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги приписи викладених норм, суд робить висновок, що у позичальник був зобов'язаний до 03.08.2009р. достроково виконати в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р., зокрема, повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та комісійну винагороду за управління кредитною лінією.
Оскільки, як зазначає позивач та не спростовує відповідач 1, вищевказаний обов'язок останнім виконаний не був, в подальшому банк відповідно до п.3.4 кредитного договору нараховував відсотки за неправомірне користування кредитом.
За твердженням позивача, станом на 13.12.2011р. заборгованість позичальника за кредитом складає 7196128,69грн., до якої входять заборгованість за кредитом у гривні в сумі 6161983,67грн., заборгованість за кредитом доларах США в сумі 82209,05 дол. США в гривневому еквіваленті на 13.12.2011р. та заборгованість за кредитом у євро в сумі 35282,79 євро в гривневому еквіваленті на 13.12.2011р. Разом з цим, заявлена до стягнення заборгованість за відсотками складається з заборгованості за відсотками у гривні в сумі 4043682,39грн.(4718828,01грн. нарахованих відсотків за мінусом 675145,62грн.погашених відсотків), гривневого еквіваленту станом на 13.12.2011р. заборгованості за відсотками у доларах США в сумі 36012,40грн. та заборгованості за відсотками в євро в сумі 15533,29 євро. Заборгованість за комісійною винагородою складає 38500,00грн.
В підтвердження наявності простроченої заборгованості у позичальника перед банком у зазначених сумах позивачем наданий розрахунок позовних вимог за підписом керівника та головного бухгалтера філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» та документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які виходячи зі ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є належними та допустимими доказами в розумінні ст.34 ГПК України.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи №19/148 виписки з позичкових рахунків відповідача, судом встановлено, що 28.12.2010р. банком списано як безнадійну заборгованість позичальника у гривні за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р., 29.12.2010р. як безнадійну списано заборгованість позичальника в іноземній валюті.
Відповідно приписів глави 48 ЦК України, до п.8 Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Національного банку України №424 від 13.09.2010р., списання безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами не є підставою для припинення вимог банку до позичальника. Банк у період відповідно до законодавства України продовжує роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.
Виходячи зі змісту заявлених вимог та беручи до уваги пояснення від 29.02.2012р., позивачем заявлено до стягнення гривневий еквівалент заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р., станом на дату звернення до суду - 13.12.2011р.
Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що цілком кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Встановлений законодавцем обов'язок приймати на території України виконання будь-яких зобов'язань в національній валюті, на погляд суду, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобов'язаннями, вираженими в іноземній валюті. Оскільки у суду відсутні заперечення з цього приводу з боку відповідача, суд вважає можливим та законним задоволення вимог позивача в цій частині. Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-08/369 від 29.06.2010р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (п.19).
Проте, в наданому позивачем розрахунку позовних вимог гривневий еквівалент кредитної заборгованості у валюті визначається станом на 12.12.2011р., але враховуючи факт подання позову 13.12.2011року, незначне коливання курсу національної валюти до доларів США та евро, станом на 13.12.2011р. гривневий еквівалент заборгованості у доларах США за кредитом складає 656842,08грн., заборгованості у доларах США за відсотками складає 287735,48грн.; гривневий еквівалент заборгованості у євро за кредитом складає 373553,57грн., заборгованості у євро за відсотками складає 164457,40грн.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем 1 не спростовані, вони є обґрунтованими в наступному обсязі, а саме: заборгованість за кредитом в загальній сумі 7192379,32грн. (станом на 13.12.2011р.), заборгованість за комісійною винагородою в сумі 38500,00грн., тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та комісійною винагородою підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.
Що стосується заявлених позивачем 4497525,93грн. заборгованості за відсотками (у гривні в сумі 4043682,39грн., гривневого еквіваленту станом на 13.12.2011р. заборгованості за відсотками у доларах США в сумі 36012,40грн. та заборгованості за відсотками в євро в сумі 15533,29 євро), яка в гривневому еквіваленті станом на 13.12.2011р. складає 5171020,89грн., господарський суд враховує наступне:
29.02.2012р. господарським судом Донецької області по праві №1/266 винесене рішення, що набрало законної сили, яким позов Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м. Донецьк до Приватного підприємства „Термінал Т-К" с. Ласточкине Донецької області задоволений. Звернуто стягнення на майно, що є предметом застави відповідно до договору застави транспортних засобів №230 від 21.03.2007р., що належить на праві власності Приватному підприємству „Термінал Т-К" с. Ласточкине шляхом продажу на публічних торгах в рахунок погашення перед Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" відсоткової заборгованості за жовтень 2009р. за кредитним договором №838 від 29.06.2005р. в розмірі 147655,34грн. Таким чином, в цій частині позову господарський суд припиняє провадження на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.
Крім того, позивачем не надано доказів в обґрунтування невиконання позичальником п. 3.12.1 кредитного договору, тому після проведеного господарським судом перерахунку задоволенню підлягають вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості за відсотками в загальній сумі 4320408,38грн.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом проаналізовано зміст п.п.3.5, 5.3 кредитного договору та встановлено, що за згодою сторін встановлено інший період нарахування пені за невиконання зобов'язань за кредитним договором: з виникнення прострочки виконання зобов'язання до дати її припинення включно.
У відповідності до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, яка нараховується за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням приписів наведених норм на підставі п.п.3.5, 5.3 позивачем нараховано до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2457828,05грн. (в тому числі пеня за кредитом у гривні - 2114817,09грн., гривневий еквівалент пені за кредитом в доларах США в сумі 26991,23 дол. США, гривневий еквівалент пені за кредитом в євро в сумі 11909,25 євро), пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 940404,65грн. (в тому числі пеня за відсотками у гривні - 850922,08грн., гривневий еквівалент пені за відсотками в доларах США в сумі 7089,97 дол. США, гривневий еквівалент пені за відсотками в євро в сумі 3070,45 євро) та пеню за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в сумі 5960,33грн.
Судом проаналізовано надані позивачем розрахунки пені та встановлено їх відповідність закону, проте, з огляду на визначення позивачем гривневого еквіваленту станом на 12.12.2011р., а не дату звернення до суду позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2456562,50грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 940078,36грн., пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в сумі 5960,33грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача 2 позивач посилається на умови договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №543 від 31.07.2007р. та норми чинного законодавства, якими регулюються іпотечні правовідносини.
Згідно зі ст.575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави. Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.19 Закону України „Про заставу" та ст.7 Закону України „Про іпотеку".
Як вбачається з матеріалів справи №19/148, рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 10.06.2011р. по справі №2-837/11 визнано недійсними ряд договорів, укладених між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Приватним підприємством «Термінал Т-К», серед яких - кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р. та договір іпотеки №543 від 31.07.2007р., у зв'язку з чим з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів майна виключено записи щодо обтяження предмету іпотеки за договором іпотеки №543 від 31.07.2007р. (записи №№5401252, 5400980 відповідно), про що обтяжувача повідомлено листом Авдіївської державної нотаріальної контори №765/02-32 від 26.08.2011р.
Проте, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16.11.2011р. рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10.06.2011р. скасовано, провадження у справі №2-837/11 припинено, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У зв'язку з вищевикладеним 10.01.2012р. за №12046751 в Державному реєстрі іпотек відновлено запис №5401252 від 31.07.2007р.
Як встановлено судом та свідчать матеріали справи 26.08.2011 року в державному реєстрі право чинив зареєстровано договір купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки. Згідно з інформації в реєстрі 26.08.2011 року Відповідач 1 продав зазначене майно ТОВ «АП Транс». (арк. справи 130 т.2). На підставі рішення Ясинуватського районного суду від 28.10.2011року власником зазначеного майна став ОСОБА_3 (арк. справи 143 т.2).
Як доведено відповідачем 2, та встановлено судом відповідно до п.п.1, 3 порядку денного загальних зборів власника (учасників) Приватного підприємства «Орлівське АТП-100», оформленого протоколом №АТП-01 від 23.12.2011р., до складу учасників товариства прийнято ОСОБА_3, яким до статутного капіталу внесено нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, сел. Ласточкине, вул. Совєтська, 22. Про прийняття вищевказаного майна та його оцінку учасниками ПП «Орлівське АТП-100» та його директором 23.12.2011р. підписано відповідний акт.
Заперечуючи проти позовних вимог ПП «Орловське АТП-100» посилається на набуття ним у власність нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, сел. Ласточкине, вул. Совєтська, 22, за відсутності обтяження вищевказаного майна іпотекою внаслідок визнання за рішенням суду договору іпотеки недійсним. Суд відхиляє наведені доводи відповідача 2, оскільки, наразі, рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10.06.2011р. скасовано, тому не може виступати юридичним фактом, що зумовлює припинення іпотечних правовідносин за договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №543 від 31.07.2007р.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України закріплено право суб'єктів господарювання звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як свідчать матеріали справи позивач вимагає стягнути з відповідачів з ТОВ «Термінал Т-К» та ПП «Орловське АТП-100» солідарно грошові кошти в сумі 15136347,65грн. Стягнення з ПП «Орловське АТП-100» здійснити шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який наразі знаходиться у власності відповідача 2.
Суд погоджується з позицією позивача про наявності ознак солідарної відповідальності відповідача 2 , в якої боржники-іпотекодавець відповідає за виконання основного зобов'язання з вартості заставленого майна. З огляду на викладене, суд застосовує до спірних правовідносин за аналогією закону ч.1 ст.543 ЦК України, за якою кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. До того ж суд ознайомлений з аналогічну судовою практикою Вищого господарського суду України від 08.06.2011 по справі № 55/249-10.
Під час судового розгляду справи №19/148 позивачем не доведено порушення його прав відповідачем 2, який законним шляхом набув право власності на нерухоме майно, передане в іпотеку за договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №543 від 31.07.2007р., як не надано і належних доказів звернення до відповідача 2 з відповідною вимогою про виконання зобов'язань по сплаті заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р., невиконання якої зумовлює захист права в суді. За таких обставин, суд дійшов висновку , що на час звернення до суду з вимогою про заміну відповідача 2 ТОВ «АП Транс» на ПП «Орлівське АТП-100», було відсутнє порушене право позивача з боку ПП «Орлівське АТП-100» , у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Приватного підприємства «Орлівське АТП-100» на підставі ст.1 ГПК України та ст.35 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладається позивача та відповідача 1.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525,526,549-552,611,612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1,9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.1,4,22,33-34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк до Приватного підприємства „Термінал Т-К" с. Ласточкине Донецької області та Приватного підприємства «Орлівське АТП-100» с. Орлівка Донецької області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю „АП Транс" м. Донецьк про стягнення з відповідачів 15136347,65грн.; стягнення якої з відповідача 2 здійснити шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №543 від 31.07.2007р. та продажу його на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною заставною вартістю, а саме 3216132,00грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Термінал Т-К" м. Авдіївка-86060, вул. Комунальна, 4, код ЄДРПОУ 33284725 на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ-01001, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002 в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк-83082, пл. Радянська, 1, код ЄДРПОУ 09334636 заборгованість за кредитом в сумі 7192379,32грн., заборгованість за відсотками в сумі 4320408,38грн., заборгованість за комісійною винагородою в сумі 38500,00грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2456562,50грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 940078,36грн., пеню за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в сумі 5960,33грн., судовий збір в сумі 55779,41 грн.
Припинити провадження стосовно відсоткової заборгованості за жовтень 2009р. за кредитним договором №838 від 29.06.2005р. в розмірі 147655,34грн. на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк до Приватного підприємства «Орлівське АТП-100» с. Орлівка Донецької області та решти позовних вимог до Приватного підприємства „Термінал Т-К" відмовити.
Повний текст рішення підписаний 07.06.2012р.
Головуючий суддя Уханьова О.О.
Суддя Архипенко О.М.
Суддя Левшина Г.В.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін з дня підписання повного тексту рішення.