05.06.12р. Справа № 10-40
За позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської Ради в особі Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської Ради ( м. Кривий Ріг Дніпропетровської області )
до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
( м. Кривий Ріг Дніпропетровської області )
про стягнення 2 219 131 грн. 75 коп.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від прокурора: не з'явився
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1 - представник (дов. від 02.01.12р.)
У жовтні 2002 р. прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської Ради з позовом та просив суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради - 2 219 131 грн. 75 коп. заборгованості за договором від 01.07.2001 р.
В обгрунтування заявлених вимог, прокурор посилався на те, що Відповідач не виконав у встановлений строк взятих на себе зобов"язань щодо перерахування коштів на ремонт та утримання переданого до комунальної власності житлового фонду та об"єктів благоустрою.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2002 р. по справі № 32/80 в задоволені позову відмовлено, а п. 2.1. договору про передачу майна від 01.07.2001 р. в частині суми грошових коштів, що підлягають перерахуванню Відповідачем на користь Позивача визнано недійсним.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2003 р. залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2002 р. по справі № 32/80.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2003 р. скасовані рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2002 р. по справі № 32/80 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2003 р., справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Скасовуючи попередні судові рішення, колегія суддів ВГСУ зазначила на тому, що не був встановлений розмір витрат, понесених відповідачем на утримання об"єктів соціальної інфраструктури за відповідний період минулого року. При цьому, враховуючи значний обсяг первинних та зведених документів бухгалтерського обліку і звітності та необхідність спеціальних знань для їх дослідження, колегія суддів ВГСУ вказала на необхідність призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи в порядку, передбаченому ст. 41 ГПК України.
На новому розгляді, заявою від 03.10.2003 р. за № 3741, прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу, враховуючи часткове перерахування коштів у розмірі 150 895 грн. та виконання робіт на суму 89 604 грн. - уточнив свої позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 2 035 940 грн. 55 коп. Ціна позову складається з суми основного боргу у розмірі 1 929 801 грн. та суми 3 % річних у розмірі 106 139 грн. 55 коп. нарахованих за період з 01.01.2002 р. по 01.10.2003 р.
Позивач позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі, зазначивши на тому, що він мав відповідні повноваження на укладання вказаної угоди.
Відповідач у відзиві на позов заявлені вимоги прокурора відхилив, вказуючи на недійсність окремих положень договору від 01.07.2001 р., зокрема п. 2.1. угоди, в силу його невідповідності чинному законодавству. Крім того, ВАТ "ЦГЗК" зазначає, що перерахувало грошові кошти за договором передачі майна 152 335 грн. і передало матеріальні цінності за переліком, узгодженим з УЖКХ на суму 322 135 грн. 76 коп. ( КП "Зелене господарство" -на суму 9 359 грн. 58 коп., КПС ДРСП - на суму 96 653 грн 74 коп. ). Крім того, в рахунок засобів на ремонт та утримання в 2001 році житлового фонду та об"єктів благоустрою, ВАТ "ЦГЗК" передало товаро-матеріальні цінності наступним підприємствам:
- на підставі листів УЖКХ від 19.09.01 р., вих.№ 1969/18 та від 25.07.2002 р., вих.№ 2739/18 в рахунок засобів, призначених для виробництва капремонта житлового фонда, переданого від ВАТ "ЦГЗК" на балансовий облік УЖКХ, ВАТ "ЦГЗК" передало КПС РПС № 6 матеріали на суму 37 470 грн.;
- на підставі листів директора КЖП-18 в рахунок засобів, призначених для проведення капремонта житлового фонда, переданого від ВАТ "ЦГЗК" на балансовий облік УЖКХ, ВАТ "ЦГЗК" передало КЖП-18 матеріали на суму 60 073 грн. 71 коп.;
- на підставі листів директора КП "Кривбассвітло" ВАТ "ЦГЗК" надало, в рахунок витрат на електромережи зовнішнього освітлення, що передаються в експлуатацію, матеріали на суму 28 974 грн. 73 коп. Матеріали на вказану суму надані в рахунок виконання Договору, що підтверджується актом, підписаним представниками ВАТ "ЦГЗК" та КП "Кривбассвітло".
Всього, за твердженням Відповідача, ним було перераховано грошових коштів та передано матеріальних цінностей за Договором на суму 474 470 грн. 76 коп.
З метою визначення розміру витрат, судом були витребувані первинні та зведені документи бухгалтерського обліку і звітності Відповідача, які можуть підтвердити розмір витрат , понесених ним на утримання таких об"єктів за відповідний період.
При цьому, враховуючи значний обсяг таких документів та необхідність спеціальних знань для їх дослідження, а також відповідну вказівку колегії суддів ВГСУ, по справі була призначена бухгалтерська судова експертиза, проведення якої було доручено Дніпропетровському Науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:
- Який розмір витрат понесених Відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на утримання об"єктів, переданих за договором від 01.07.2001 р. укладеним між сторонами, за відповідний період минулого року -2000 р. і зокрема за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2000 р.?
- На яку загальну суму коштів, Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" виконало свої зобов"язання, відповідно до п. 2.1. за договором від 01.07.2001 р., перед Позивачем, включаючи перерахування грошових коштів та передачу матеріальних коштовностей, виконання робіт ?
До роз'яснення експертом вищенаведених питань, провадження у справі зупинялося.
У зв"язку із неоплатою учасниками судового процесу судово-економічної експертизи по справі, відповідний висновок до суду направлений не був.
Неодноразові звернення суду на протязі тривалого часу, до експертної установи про необхідність надання експертного висновку для вирішення спору та до учасників судового процесу з пропозицією оплатити вартість експертизи з наступним розподілом судових витрат -до позитивних наслідків не призвели.
Враховуючи наведене, господарський суд був вимушений поновити провадження справи і розглядати спір по суті без відповідного експертного висновку.
Після поновлення провадження у справі, представники прокурора та Позивача жодного разу на виклик суду не з"явилися, не були надані і витребувані судом докази в обґрунтування позовних вимог, а саме: з урахуванням наданих Відповідачем документів, розрахунок розміру витрат понесених Відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на утримання об"єктів, переданих за договором від 01.07.2001 р. укладеним між сторонами, за відповідний період минулого року -2000 р. і зокрема за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2000 р., а також на яку загальну суму коштів, Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" виконало свої зобов"язання, відповідно до п. 2.1. за договором від 01.07.2001 р., перед Позивачем, включаючи перерахування грошових коштів та передачу матеріальних коштовностей, виконання робіт; письмові пояснення стосовно того, на яких умовах повинний був укладений договір зазначений у позові і чи є умова викладена у п. 2.1. договору істотною для даного договору, а також чи був би укладений вказаний договір і без включення вказаного пункту у зазначеному розмірі.
Прокурор та Позивач були належним чином повідомлені судом про час і місце проведення судових засідань. Від вказаних осіб не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.
Враховуючи наведене, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України та приймаючи до уваги те, що наслідком чергового відкладення розгляду справи є невиправдане затягування розгляду справи, що не узгоджується, зокрема, з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.
У відзиві на позов, що надійшов до суду після поновлення провадження у справі разом з витребуваними судом документами, Відповідач просить суд відмовити Прокурору в задоволені позовних вимог, а також враховуючи те, що господарський суд має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству та керуючись ст. ст. 48, 50 ЦК УРСР, просить суд визнати недійсним договір передачі майна № 721-33-11/2001 від 01.07.2001 р., укладений між Управлінням житлово-комунального господарства м. Кривого Рогу та ВАТ «ЦГЗК».
Так, Відповідач вказує на те, що пайова участь ВАТ «ЦГЗК»у витратах, пов'язаних з утриманням та капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, переданих в комунальну власність, на протязі бюджетного року, повинна складати 30% суми витрат ВАТ «ЦГЗК»на утримання об'єктів соціальної інфраструктури за відповідний період минулого року. тобто з 01.07.2000 р. по 31.12.2000 р. Витрати ПАТ «ЦГЗК»на утримання переданого житлового фонду в другому півріччі 2000 р. склали 1 821 039 грн. 67 коп., внаслідок чого 30 % від суми складає 546 311 грн. 90 коп.
Однак УЖКГ не надало доказів витрат бюджету м. Кривого Рогу у 2001 році на утримання та ремонт житлового фонду, переданого до комунальної власності.
Таким чином, у відповідності до ст. 42 Закону України N 147/98-ВР 4 та фактичним витратам на утримання житлового фонду в 2000 році, відповідач повинен передати на утримання переданих об'єктів інфраструктури в другому півріччі 2001 року суму у розмірі 546 311 грн. 90 коп. При цьому, ПАТ «ЦГЗК»виконало свої зобов'язання на суму 474 470 грн. 76 коп., а саме: перераховано грошових коштів на суму 152 335 грн., передано матеріальних цінностей на суму 322 135 грн. 76 коп., що також підтверджується актом звірки сторін по справі від 01.09.2003 року.
Також, Відповідач зазначає на те, що УЖКГ виконкому Криворізької міської ради не є органом місцевого самоврядування та не має повноважень по володінню, користуванню, розпорядженням об'єктами право комунальної власності, а отже УЖКГ не має право укладати договори, які передбачають порядок залучення та використання коштів підприємств, які направляються на утримання об'єктів соціальної інфраструктури. Наведене, за думкою Відповідача свідчить про те, що УЖКГ уклало договір, всупереч вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», рішенню Криворізької міської ради № 658 від 23.05.2001 р.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін не заявлялося.
В судовому засіданні було оголошено судом вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Відповідача, господарський суд, -
01.07.2001 р. між Управлінням житлово-комунального господарства м. Кривого Рогу та Відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір передачі майна, згідно з умовами якого Відповідач передав Позивачу у власність об'єкти житлового фонду, майно, механізми та обладнання, об"єкти благоустрою, власні будівлі, перелік яких узгоджено сторонами у відповідних додатках до договору ( п. 1.1. договору ).
Відповідно до п. 2.1. договору, Відповідач повинен сплатити на користь позивача грошові кошти в розмірі 2 170 300 грн. в термін 2 квартал 2001 р. -4 квартал 2001 р. В подальшому сторони узгодили зміни до п.2.1. договору, у відповідності з якими відповідач повинен сплатити грошові кошти в розмірі 2 170 300 грн. або передати матеріали, обладнання чи інші матеріальні цінності на вказану суму.
Протоколом розбіжностей до доповнення - п. 2.1. викладено в наступній редакції: "...сплатити на користь Отримувача майна ( позивача ) грошові кошти у розмірі 2 170 300 грн. або передати матеріали, обладнання чи інші матеріальні цінності на вказану суму згідно переліку, погодженого з УЖКГ виконкому міськради в наступні терміни ..." Зазначений перелік було погоджено сторонами, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами. У відповідності з переліком відповідач повинен передати обладнання, механізми та транспортні засоби у певній кількості УЖКГ, КП "Зелене господарство", ДК АТП 042803, Комунальному підрядному шляховому спеціалізованому ремонтно-будівельному підприємству.
Предметом спору по цій справі є вимоги Прокурора щодо зобов"язання Відповідача виконати свої зобов"язання перед Позивачем в частині сплати певної суми коштів, встановленого вищезазначеним договором.
Відносини, що виникають при передачі об"єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об"єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну врегульовані, зокрема, нормами Закону України "Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності".
Згідно зі ст. 4 Закону, передача об"єктів у комунальну власність теріторіальних громад сіл, селищ, міст, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.
Порядок фінансування видатків, пов"язаних з утриманням об"єктів соціальної інфраструктури , які передаються, визначений ст. 42 Закону.
Так, відповідно до вказаної норми, видатки місцевих бюджетів, пов"язані з утриманням і капітальним ремонтом об"єктів соціальної інфраструктури, переданих у комунальну власність, протягом бюджетного року, в якому здійснено передачу, фінансуються з бюджетів Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за рахунок трансфертів, передбачених у державному бюджеті на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі 30 відсотків суми їх витрат на утримання об"єктів соціальної інфраструктури за відповідний період минулого року. При цьому, порядок залучення і використання коштів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що спрямовуються на утримання об"єктів соціальної інфраструктури, визначається в угодах, які укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації ( корпоратизації ), та відповідним органом місцевого самоврядування.
Виходячи із матеріалів справи вбачається, що передача зазначених у позові об"єктів від Відповідача у комунальну власність теріторіальної громади відбулася на підставі Договору передачі майна від 01.07.2001 р., укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства м. Кривого Рогу та Відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", при цьому отримувачем майна ( його власником за договором ) є саме Управління житлово-комунального господарства м. Кривого Рогу.
На необхідності з'ясування судом першої інстанції питання щодо наявності повноважень у Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради на укладення такого договору було зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 17.07.2003 р. по цій справі.
Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи ( ст. 111-12 ГПК України ).
Повноваження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради регламентовані відповідними положенням про Управління та рішенням ради.
Так, згода на безоплатне прийняття від ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до комунальної власності міста житлового фонду та об'єктів інфраструктури, що його обслуговують була надана у рішенні Криворізької міської ради Дніпропетровської області ( XXI сесія XXIII скликання ) від 23.05.2001 р. № 658
В п. 2 вказаного рішення міська рада вирішила Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", комунальному підприємству "Кривбасводоканал" до 01.08.2001 р. прийняти на власний балансовий облік від ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на договірних з ним умовах ( у т. ч. щодо передачі проектно-технічної документації, коштів, матеріально-технічних засобів тощо) зазначені у додатках 2 та 3 мережі, забезпечити їх належне утримання та експлуатацію.
Відповідно до п. 3. рішення Управлінню житлово-комунального господарства виконкому міськради: до 01.09.2001 облікувати на власному балансі житловий фонд, нежитлові приміщення та об'єкти благоустрою; організаційно забезпечити передачу від ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" об'єктів інфраструктури, що обслуговують житловий фонд.
Згідно з п. 4. рішення ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат":
- 4.1. передати відповідно до чинного законодавства та взаємопогоджених графіків: протягом 2001 року ( поквартально) управлінню житлово-комунального господарства виконкому міськради кошти у сумі 2 170,3 тис. грн. на ремонт та утримання у 2001 році житлового фонду і об'єктів благоустрою; до 01.08.2001 комунальним підприємствам міста - обладнання, транспортні засоби та механізми для обслуговування і експлуатації прийнятих у комунальну власність об'єктів товариства (додаток 4);
- 4.2. до 01.12.2001 р. спільно з Фондом комунальної власності міста документально оформити передачу права власності ні житловий фонд та об'єкти інфраструктури, що його обслуговують.
Положення про управління житлово-комунального господар ства виконкому міської ради, затверджене рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області (VII сесії XXIII скликання) від 31.03.1999 р. № 161/5 ( далі Положення ).
Відповідно до п. 1.1. Положення - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради ( далі - управління ) структурним підрозділом виконавчого комітету, діє в межах затверджено і структури і загальної чисельності і є підзвітним і підконтрольним міській раді та підпорядкованим виконавчому комітету і міському голові.
Управління є структурним підрозділом з правами юридичної-особи, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи та інші необхідні реквізити ( п. 1.2. Положення ).
Згідно з п. 1.3. Положення - Управління у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законами, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, рішеннями міської ради та ії виконавчого комітету, а в межах делегованих повноважень - постановами Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови облдержадміністрації з питань, віднесених до відання управління, а також цим положенням.
Основні завдання та функціі регламентовані у розділу 2 Положення.
Так, відповідно до п. 2.1. Положення - реалізація державної політики комплексного розвитку житлово-комунального господарства міста у сфері міського електротранспорту, експлуатації і ремонту житла, благоустрою, надання ритуальних, готельних та інших послуг, виконання робіт для населення.
Згідно з розділом 4 Положення Управління має право:
- здійснювати контроль за виконанням підприємствами, а також громадянами нормативних актів з питань утримання та ремонту житлового фонду, експлуатації комунальних об'єктів благоустрою територій;
- залучати спеціалістів інших підрозділів виконкому міськради, підприємств, об'єднань громадян (за погодженням з іх керівни ками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
- отримувати в установленому порядку від інших підрозділів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та орга нізацій інформацію, документи та інші матеріали, а від місце вих органів державної статистики - безоплатно статистичні дані необхідні для виконання покладених на нього завдань;
- скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;
- здійснювати перевірки підпорядкованих підприємств по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до п. п. 1.1., 2.4. Договору, право власності на об'єкти соціальної інфраструктури, які передаються ВАТ «ЦГЗК»в комунальну власність, переходить до УЖКГ.
Вказані пункти договору не відповідають приписам законодавства чинного на час укладання вказаної угоди, зокрема - не відповідають Закону України «Про власність»та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР ( далі-Закону України № 280/97-ВР )..
Так, згідно з п. 2. ст. 32 Закону України «Про власність»суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 60 Закону України № 280/97-ВР, право комунальної власності на нерухоме майно належить територіальним громадам міст, районів у містах, які у відповідності до ст. 143 Конституції України безпосередньо або через створені ними органами місцевого самоврядування управляють майном, яке є комунальною власністю.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно до ст. 10 Закону України № 280/97-ВР, органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради.
Таким чином, УЖКГ виконкому Криворізької міської ради не є органом місцевого самоврядування та не має повноважень по володінню, користуванню, розпорядженням об'єктами право комунальної власності.
Відповідно до п. 1. ст. 42 Закону України N 147/98-ВР, порядок залучення і використання коштів або інших матеріальних активів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації ( корпоратизації ), що спрямовуються на капітальний ремонт об'єктів соціальної інфраструктури, визначається в договорах, які укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації), та відповідними органами місцевого самоврядування.
Так, п. 2.1. договору від 01.07.2001р. передбачає порядок залучення та використання коштів ВАТ «ЦГЗК»на ремонт та утримання в 2001 році житлового фонду та об'єктів благоустрою.
УЖКГ виконкому Криворізької міської ради не є органом місцевого самоврядування, а отже УЖКГ не має право укладати договори, які передбачають порядок залучення та використання коштів підприємств, які направляються на утримання об'єктів соціальної інфраструктури.,
Положенням про УЖКГ не передбачено право УЖКГ на укладання договорів про залучення та використання коштів підприємств, які направляються на утримання об'єктів соціальної інфраструктури.
При цьому, рішенням Криворізької міської ради № 658 від 23.05.2001 р. було надано УЖКГ лише право облікувати на власному балансі об'єкти інфраструктури, які будуть передаватися по договору від 01.07.2001 р.
Виходячи з наведеного, Відповідач просить суд вийти за межі позовних вимог та визнати недійсним Договір передачі майна № 721-33-11/2001 від 01.07.2001 р.,
укладений між Управлінням житлово-комунального господарства м. Кривого Рогу та
ВАТ «ЦГЗК».
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України ).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України ).
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Ст. 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину : 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову застосовують норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішують справи ( п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" ).
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
На час укладання між сторонами вказаного договору діяв ЦК УРСР (18.07.1963 р.).
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені ст. 48 ЦК УРСР, за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону.
Як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах.
Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень і чинного законодавства є згідно зі ст. 48 ЦК України підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.
З вищенаведеного вбачається, що УЖКГ уклало договір, всупереч вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», рішенню Криворізької міської ради № 658 від 23.05.2001 р., отже договір не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право:
1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;
2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторонни.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що заявлені Прокурором позовні вимоги не полягають у визнанні недійсним Договору передачі майна № 721-33-11/2001 від 01.07.2001 р., укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства м. Кривого Рогу та ВАТ «ЦГЗК», який суперечить законодавству але недійсність якого пов'язана з предметом спору, а також наявність клопотання заінтересованої сторони про визнання недійсним вказаного договору, господарський суд на підставі ст. 83 ГПК України знаходить достатньо підстав для визнання недійсним Договору передачі майна № 721-33-11/2001 від 01.07.2001 р.
Оскільки, Договір передачі майна № 721-33-11/2001 від 01.07.2001 р. на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги Прокурора визнаний судом недійсним, суд відмовляє Прокурору в задоволенні його позовних вимог про стягнення заборгованості за договором передачі майна № 721-33-11/2001 від 01.07.2011р. у сумі 2 219 131 грн. 75 коп.
Керуючись ст. ст. 22, 29, 33, 44, 49, 41, 69, 75, 82 -85, 111-12 ГПК України, суд, -
Визнати недійсним договір передачі майна № 721-33-11/2001 від 01.07.2001 р.,
укладений між Управлінням житлово-комунального господарства м. Кривого Рогу та
ВАТ «ЦГЗК».
В задоволенні позовних вимог прокурора - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 08.06.2012 р.
Суддя І.М. Кощеєв