Справа № 230/2863/12
іменем України
06 червня 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Строгого І.Л.
при секретарі Палій М.Д.
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
24.05.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, в якому зазначила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 01.08.2003 року. Від спільного шлюбу вони мають двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 400 гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на те, що відповідач не бере участі у вихованні дітей та матеріальної допомоги на їх утримання не надає.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 400 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття. Суду пояснила, що відповідач являється працездатним, тому може і повинен виконувати батьківські обов'язки по утриманню своїх неповнолітніх дітей. Розмір аліментів, які просить стягувати з відповідача щомісячно в сумі по 400 грн., викликаний тим, що діти повинні отримувати стабільну матеріальну допомогу від батька щомісячно на придбання продуктів харчування, взуття, одягу, ліків. Вважає, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі по 400 грн. на кожну дитину щомісячно, так як є працездатним, фізично здоровим.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що він ніде не працює, а відтак не може сплачувати щомісяця по 400 гривень на кожну дитину. Згоден сплачувати по 250 грн. щомісяця на кожну дитину.
Вирішуючи спір суд встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01.08.2003 року (а.с.4).
Від спільного шлюбу вони мають двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких в свідоцтвах про народження зазначений відповідач, а матір'ю - позивачка, що вбачається із свідоцтв про народження, відповідно серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с.5-6).
Діти сторін проживають з позивачкою у м. Шаргород, Вінницької області та знаходяться на утриманні матері, що не заперечується сторонами.
Відповідач не має на утриманні інших осіб, окрім доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вказана обставина визнана в судовому засіданні позивачкою та відповідачем, тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не потребує самостійного доказування.
Також, судом встановлено, що відповідач є фізично здоровим, працездатним, що стверджував сам відповідач в судовому засіданні і не заперечила позивачка, тому може надавати допомогу на утримання дітей.
Крім того, судом встановлено, що на даний час відповідач не працює, власного житла не має, проживає в будинку батьків.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтями 180-182, 184, 191 СК України, передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У разі ухилення батьків від утримання дитини, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються судом у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При призначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Зазначений розмір, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно положень ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 212 ЦПК України, результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що право позивачки на матеріальне утримання дітей з боку батька порушене та підлягає судовому захисту, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей в повному об'ємі, тобто в розмірі по 400 грн. на кожну дитину, щомісячно, зазначаючи, що несе великий обсяг витрат на утримання доньок, без участі відповідача, на придбання одягу та продуктів харчування для дітей, а відповідач від матеріального утримання дитини ухиляється.
Проте, враховуючи, що усі обставини, які становлять предмет доказування, мають бути підтверджені визначеними у ч. 2 ст. 57 ЦПК України засобами доказування, суд вважає достовірно встановленими лише ті факти та обставини, які визнаються обома сторонами та підтверджуються письмовими доказами. Зокрема, що сторони мають спільних дітей, утримання яких є предметом даного спору, що вони знаходяться на утриманні позивачки, що відповідач фізично здорова та працездатна людина.
Суд оцінює критично пояснення відповідача з приводу того, що він не може на даний час утримувати дітей та сплачувати на їх утримання аліменти через відсутність доходів та стабільного заробітку. Ці посилання відповідача ставлять під сумнів його ж пояснення в судовому засіданні про те, що він може сплачувати щомісячно на утримання дітей по 250 грн. Крім того, відповідач не надав жодних доказів того, що він є непрацездатним і не може працювати.
З огляду на те, що судом встановлено той факт, що відповідач не приймає належної участі у матеріальному утриманні дитини і весь обсяг обов'язків по утриманню дітей покладено на позивачку, то це ставить сторони у нерівні умови.
Тому, при визначенні розміру аліментів, суд вважає, що він повинен бути визначений у твердій грошовій сумі, оскільки дохід відповідача не стабільний та мінливий. При цьому, також суд враховує і думку відповідача, який просить розмір аліментів визначити у твердій грошовій сумі та меншим ніж просить позивачка.
Таким чином, розмір аліментів повинен бути визначений в сумі по 350 грн., щомісячно на кожну дитину, починаючи з 24.05.2012 року, тобто з часу пред'явлення позовної заяви до суду, відповідно до ст. 191 СК України, до досягнення дітьми повноліття.
При цьому, суд виходить також із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, збереження того рівня життя, який діти мали б тоді, коли проживала б з обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі якраз і забезпечить надійний захист інтересів дітей та отримання ними надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 107,30 грн., відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-184, 191 СК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 350 (триста п'ятдесят) гривень щомісячно, починаючи з 24.05.2012 року і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 107 гривень 30 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя