копія
Справа № 2-а/2580/12
Провадження № 2-а/229/2213/12
іменем України
08.06.2012 року
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Задорожний В.П., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень,
07.10.2011 року позивач звернувся в суд з зазначеним позовом до відповідача управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області, після усунення недоліків, мотивуючи свої вимоги наступним.
Він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 і інвалідом другої групи, захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Перебуває на обліку у відповідача. Має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, всупереч діючому закону йому нараховується щорічна допомога на оздоровлення згідно з Постановою КМУ, що значно менше, ніж передбачено у вказаному законі. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недорахування та недоплати разової допомоги згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплати їй щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за 2011 рік відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на час виплати допомоги..
30.05.2012 року відповідач надав суду письмові заперечення на позов, просить відмовити в задоволенні позову.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України , без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття судового рішення по справі.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області (відповідача по справі) як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, інвалід 2 групи, захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28.02.1991 ( в редакції Закону від 09.07.2007 року) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам 2 групи -в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат (при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається моментом її виплати).Частиною 7 ст. 48 вищевказаного Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України в 2006 році доповнила Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Крім того, делегуючи повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку проведення таких виплат Верховна Рада України зазначеним законом не надавала йому право змінювати розмір в сторону зменшення, передбачених законом виплат. Так, зокрема, відповідно до ст.67 вказаного Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Також необхідно зазначити, що зазначені Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовим актами (прийнятими на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між їх нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього. Разом з тим, дія ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була зупинена на 2007 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2е, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частину 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в новій редакції, але Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказаний пункт Закону визнано неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно даних відповідача ця допомога була нарахована позивачеві за 2011 р. у розмірі 120 грн. в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто в меншому розмірі, ніж передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважаю, що при нарахуванні позивачу пенсії відповідач зобов'язаний був керуватись Законом, оскільки цей правовий акт має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та від 26.07.1996 року № 836 (ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 22 грудня 2011 року N 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік"в прикінцевих положеннях установлено, що у 2012 році норми і положення статей 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Враховуючи, що даний спір випливає із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити -визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та здійснити виплату позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 р. відповідно до ч. 4 ст. 48 вказаного Закону в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої грошової допомоги.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись Декретом Кабінету міністрів України "Про державне мито", статтями 19, 22, 46, 75, 92, 152 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 за 2011 рік щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої грошової допомоги. Постанова підлягає негайному виконанню.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: підпис
Вірно.Суддя В.П. Задорожний