06.06.2012
Справа № 212/5909/2012
06.06.2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Маценко О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця, -
03.05.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови від 27.03.2012 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
В ході розгляду скарги судом залучено до участі у справі як третю особу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Скарга мотивована тим, що оскаржуваною постановою державного виконавця для участі у виконавчому провадженні призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, якою запропоновано експерту надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна щодо визначення ринкової вартості арештованого майна боржника, а саме приміщення офісу-магазину за відповідною адресою. Однак скаржник вважає, що оскільки даний об'єкт нерухомого майна є предметом іпотеки, укладеному між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а в договорі іпотеки за домовленістю сторін визначено заставну вартість предмету іпотеки, його реалізація в ході виконавчого провадження повинна відбуватись виходячи саме із заставної вартості, а не ринкової.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду із даною скаргою.
В судовому засіданні скаржник та його представник за довіреністю ОСОБА_4 вимоги скарги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
Старший державний виконавець Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 та представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні проти вимог скарги заперечили у повному обсязі.
В ході розгляду скарги, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
19.07.2011 року Ленінським районним судом видано виконавчий лист по справі № 2-43/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»боргу за кредитним договором в сумі 154 007,37 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 1 222 895,53 грн., в тому числі за рахунок заставного майна, а саме офісу-магазину промислової групи товарів, загальною площею 82,1 кв. м., за адресою АДРЕСА_1
Постановою старшого державного виконавця ОСОБА_2. від 03.02.2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання данного виконавчого листа. Постановою від 03.02.2012 року державним виконавцем також винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника, в тому числі на предмет іпотеки за адресою АДРЕСА_1
Згідно акту опису й арешту майна, складеного державним виконавцем 21.03.2012 року, описано й арештовано приміщення офісу-магазину промислової групи товарів, площею 82,1 кв. м., за адресою АДРЕСА_1
Відповідно до умов пункту 6.5.1. Договору іпотеки від 23.07.2008 року, іпотекодержатель має право продати предмет іпотеки будь-якій особі-покупцеві, прицьому ціна продажу може бути встановлена за вибором іпотекодержателя, або в розмірі заставної вартості предмета іпотеки, або на підставі оцінки майна, що підготовлена незалежним субєктом оціночної діяльності.
Згідно положень статті 383 ЦПК України, підставою для звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця є порушення прав чи законних інтересів учасників виконавчого провадження.
Згідно статті 385 ЦПК України, скаргу на дії (бездіяльність) посадової особи органу державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення її прав чи свобод.
У відповідності до положень частини 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання. Визначення вартості майна, на яке звертається стягнення, проводиться з метою встановлення початкової ціни, за якою таке майно буде передано для реалізації, шляхом його продажу.
Заслухавши думку всіх учасників справи, дослідивши матеріали скарги та оглянувши матеріали виконавчого провадження № 31041396, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.
Оскаржуваною постановою від 27.03.2012 року державним виконавцем призначено для участі у виконавчому провадженні експерта, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, для визначення ринкової вартості, як це зазначено в самій постанові та випливає з матеріалів виконавчого провадження та виконавчого листа, виданого судом, арештованого майна, а не заставного.
Крім того, в самому договорі іпотеки міститься умова, яка надає право іпотекодержателю на свій вибір обирати спосіб визначення початкової ціни для реалізації предмету іпотеки. Оскільки з боку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заперечень з даного приводу не надходило, відтак іпотекодержатель обрав саме таки спосіб визначення початкової ціни об'єкта для реалізації, як визначення оцінки майна, що підготовлена незалежним суб'єктом оціночної діяльності.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 209, 385, 387 ЦПК України, суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів після її проголошення.
Суддя: