05.06.12р. Справа № 18/5005/1068/2012
За позовом Прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в
особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Практика", м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від прокуратури: Дзюба В.В., прокурор, посвідчення №20 від 05.02.2009р.
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 06.10.2011р.
Розглядається позовна заява прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Практика", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача в якому позивач просить змінити п.4.1 умов довгострокового договору оренди землі № б/н від 20.07.2007р., посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованого в реєстрі за № 4825, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040710400466 від 29.08.2007року укладеного між позивачем та відповідачем з терміном дії на п'ятнадцять років, тобто до 20.07.2022року.
Позивач у судове засідання тричі без поважних причин не з'явився, витребувані судом документи в обґрунтування своїх позовних вимог не надав, незважаючи на те, що ухвалу суду від 06.04.2012року про слухання справи 19.04.2012року, згідно поштового повідомлення про вручення, отримав власноручно 13.04.2012року.
Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі з тих підстав, що позивач на неодноразові вимоги суду в судове засідання тричі без поважних причин не з'явився, в порушення вимог п. 14.3 вищеназваного договору позивач на неодноразові вимоги суду не надав в судове засідання витребувані судом документи, а саме:
- акт приймання передачі-об'єкта оренди;
- акт встановлення меж земельної ділянки в натурі;
- кадастровий план земельної ділянки;
- матеріали проекту відведення земельної ділянки;
- довідка про нормативну грошову оцінку відведеної земельної ділянки станом на день розгляду справи у суді.
Відповідач також посилається на вимоги ст. 288 Податкового кодексу України якою передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Розмір орендної плати не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти, електричні підстанції, електричні мережі - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Таким чином, Податковий кодекс України встановлює не конкретний розмір орендної плати за землю, який має бути зазначений у договорі оренди, а лише порядок її визначення та граничні розміри орендної плати.
На відміну від чинної редакції п. 4.1. договору, укладеного між сторонами, якою встановлений конкретний розмір річної та місячної орендної плати, запропонована прокурором редакція п. 4.1. договору не містить розміру орендних платежів.
Запропонована редакція п. 4.1. договору не містить визначення розміру річної та місячної орендної плати, що унеможливить в разі задоволення позову застосування пунктів договору та призведе до не визначення порядку внесення орендної плати, виникнення з цього приводу суперечок між сторонами договору.
До аналогічного висновку дійшов й Вищий господарський суд України в постановах Вищого господарського суду України № 9/5005/6360/2011 від 28.09.2011р., № 5005/3435/2011 від 06.09.2011р., № 5005/585/2011 від 03.08.2011р., № 39/5005/8696/2011 від 30.11.2011р., № 5005/3340/2011 від 16.08.2011р., № 5005/415/2011 від 26.07.2011р., № 5005/444/2011 від 06.07.2011р.
Між тим, за змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди є у тому числі орендна плата із зазначенням її розміру.
В той же час, позивач просить внести зміни до договору оренди землі, з урахуванням яких розмір орендної плати залишається поза регулюванням договору, оскільки пунктом 4.1 договору в редакції позивача розмір орендної плати конкретно не визначений.
Діюча редакція пункту 4.1 договору оренди землі дозволяє відповідачу за наявності довідки про нормативну грошову оцінку землі чітко визначити суму орендної плати за земельну ділянку, що підлягає сплаті відповідачем. Натомість, розмір орендної плати відповідно до змін, про внесення яких позивач звернувся до суду, є незрозумілий відповідачу.
19.04.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 10.05.2012року у зв'язку з тим, що ні позивач, ні прокурор у судове засідання не з'явилися та витребувані судом документи не надали.
10.05.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 05.06.2012року у зв'язку з тим, що позивач у друге судове засідання не з'явився та витребувані судом документи не надав.
05.06.2012року в судовому засіданні за участю прокурора та повноважного представника відповідача справа була розглянута за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих відповідачем додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних заперечень та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи.
05.06.2012року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні сторонам було оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.
Вивчивши матеріали справи, господарським суд, -
20.07.2007року між позивачем та відповідачем, на підставі Рішення Дніпропетровської міської ради № 136/15 від 23.05.2007року, було укладено довгостроковий договір оренди земельної ділянки № б/н, посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованого в реєстрі за № 4825, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040710400466 від 29.08.2007року з терміном дії на п'ятнадцять років, тобто до 20.07.2022року загальною площею 0,0124га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для цільового використання, а саме для фактичного розміщення об'єкту промисловості зі строком дії до 20.07.2022року, що підтверджується, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду додатково в судове засідання, та не заперечується прокурором та повноважним представником відповідача в судовому засіданні.
Приймаючи до уваги, що Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-УІ від 03.06.2008року було внесено зміни до Закону України „Про оренду землі", а саме: ч.ч.4,5 ст.21 викладено у наступній редакції: „Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку" позивач, на підставі Рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від02.02.2011року про приведення земельних відносин у відповідність до чинного законодавства України, 18.02.2011року за № 7/22-185. та 22.02.2011року через газету „Наше місто" за № 26(3306) у загальній формі звернувся до орендарів земельних ділянок з вимогою внесення змін до уже укладених договорів оренди земельних ділянок і оскільки відповідно до чинного законодавства України, на вимогу позивача відповідач не вніс зміни до умов вищеназваного договору, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку змінити п.4.1 вищеназваного договору оренди земельної ділянки виклавши його в наступній редакції: „Орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання".
Позивачем на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.188 Господарського кодексу України (ч.1) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. (Ч.2) Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. (Ч.3) Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. (Ч.4) У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку .
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих відповідачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних заперечень та заслухавши повноважних представників прокурора та відповідача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про внесення змін до п.4.1 умов довгострокового договору оренди землі № б/н від 20.07.2007р., посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованого в реєстрі за № 4825, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів договорів оренди землі за № 040710400466 від 29.08.2007року укладеного між позивачем та відповідачем з терміном дії на п'ятнадцять років, тобто до 20.07.2022року загальною площею 0,0124га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними, оспореними відповідачем по суті у відзиві на позов та в судовому засіданні у повному обсязі, а отже є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного, оскільки позивач на неодноразові вимоги суду не надав документи, а саме:
- акт приймання-передачі об'єкта оренди;
- акт встановлення меж земельної ділянки в натурі;
- кадастровий план земельної ділянки;
- матеріали проекту відведення земельної ділянки;
- довідку про нормативну грошову оцінку відведеної земельної ділянки станом на день розгляду справи у суді, які відповідно до п.14.3 є невід'ємними частина оспорюваного договору, а отже є підставами.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 525,526 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст.1,33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 06.06.12р. Згiдно з оригіналом
Помічник судді В.С. Лисаченко