29.05.12р. Справа № 37/5005/1999/2012
За позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", м. Дніпропетровськ
про стягнення штрафу у сумі 13 330 036, 80 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: юрисконсульт юридичного відділу ОСОБА_1, дов. № цхп-18/606 від 06.04.2012р.;
від відповідача: представник ОСОБА_2, дов. № 46 від 20.04.2012р., представник ОСОБА_3, дов. № 56 від 14.05.2012р.
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" про стягнення з останнього на свою користь штрафу у сумі 13 330 036, 80 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки № ЦХП-04-00911-01 від 25.05.2011р. щодо поставки продукції за наданими позивачем рознарядками на її відвантаження від 01.06.2011р. № ЦХП-19/573, від 01.06.2011р. № ЦХП-19/572, від 24.06.2011р. № ЦХП-20/4293 на загальну суму 66 650 184, 00 грн. у встановлений договором строк, а саме: протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки позивача. Відповідальність відповідача за порушення термінів постачання продукції у вигляді штрафу у розмірі 20% від суми непоставленої у строк продукції передбачена умовами договору.
Відповідач проти позову заперечує тими обставинами, що не отримував від позивача зазначених вище рознарядок на відвантаження, отримання відповідачем цих рознарядок не підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи доказами, відповідно, у відповідача не виник обов'язок поставити продукцію на підставі вказаних рознарядок, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу, передбаченої п. 10.1. договору. Також, відповідач зазначає, що в рознарядках, на які посилається позивач, не зазначено, в межах якого договору позивач здійснює замовлення. Разом з тим, в проміжок часу, коли датовані рознарядки, між позивачем та відповідачем існували договірні відносини щодо поставки аналогічної за асортиментом продукції, які виникли не лише з договору поставки № ЦХП-04-00911-01 від 25.05.2011р., але і з договору поставки № 125/11 від 31.03.2011р. За таких обставин неможливо однозначно встановити, що складені позивачем рознарядки відносяться саме до договору поставки № ЦХП-04-00911-01 від 25.05.2011р. За доводами відповідача, не є обґрунтованою і сума штрафу, яку вимагає стягнути з відповідача позивач, оскільки не базується на відповідних розрахунках вартості продукції, яку позивач визначив за базу для нарахування штрафу. В рознарядках на відвантаження продукції не міститься даних ні про ціну одиниці продукції, ні про вартість її відповідної партії. За вказаними рознарядками неможливо встановить кількість продукції, яку заявив позивач, відповідно, і її вартість. Позивач використовує в рознарядках для визначення одиниці виміру продукції вагони, що унеможливлює визначення кількості продукції в штуках -для коліс та в тонах -для бандажів, як це передбачено умовами договору.
Згідно призначеного повторного автоматичного розподілу справ дана справа передана на розгляд судді Коваль Л.А. та прийнята новим складом суду до свого провадження ухвалою від 23.04.2012р.
Суд відкладав розгляд справи з 15.05.2012р. на 29.05.2012р.
У судовому засіданні 29.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
25.05.2011р. Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (постачальник) уклали договір поставки № ЦХП-04-00911-01 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка і кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що наведені у цьому Договорі.
Термін дії Договору - до 31.12.2011р. (п. 13.7. Договору).
Продукцією, про поставку якої укладено Договір, є колеса суцільнокатані, бандажі локомотивні чорнові, виробник - ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" м. Дніпропетровськ (п.п. 1.2., 1.3. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору ціна визначається Договором і приймається сторонами в національній валюті України -гривні, на умовах поставки FCA (франко-перевізник) станція відправлення за правилами ІНКОТЕРМС-2000. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації до Договору. Ціна продукції, узгоджена специфікацією до Договору, включає: вартість продукції, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством. Витрати (залізничний тариф), понесені постачальником при здійсненні перевезення продукції, не включаються до ціни продукції та відшкодовуються замовником згідно п. 5.1.1. Договору.
Загальна сума Договору на момент його підписання складає 95 345 330, 00 грн., окрім того ПДВ 20% - 19 069 066, 00 грн., що разом становить -114 414 396, 00 грн.
Сторонами Договору узгоджена специфікація № 1 про поставку відповідачем позивачу наступної продукції:
бандаж локомотивний чорновий, код продукції 265145, позначення нормативно-технічної документації: ГОСТ 398-96, ДСТУ 3717-98, 790х134х83, 890х134х83, 890х143х83, 1010х143х98, 1060х143х98, одиниця вимірювання -тонна, у загальній кількості 957, 000 тонн, ціна за одиницю без ПДВ - 15 090, 00 грн., на суму без ПДВ 14 441 130, 00 грн.;
колесо суцільнокатане, код продукції 382555, позначення нормативно-технічної документації: ГОСТ 9036-88, ДСТУ ГОСТ 10791:2006 з УЗК, діам. 957 ступ. 175 мм, діам. 957 ступ. 190 мм, одиниця вимірювання -штука, у загальній кількості 10 730 штук, ціна за одиницю без ПДВ -7 540, 00 грн., на суму без ПДВ 80 904 200, 00 грн.
Відповідно до специфікації № 1 умови постачання - FCA (франко-перевізник) ст. Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці з подальшим прямуванням продукції до станції призначення, яка зазначається у рознарядці замовника відповідно до вимог ІНКОТЕРМС (редакція 2000р.).
Такі ж умови постачання продукції наведені у п. 5.1. Договору.
За умовами Договору (п. 5.1.1.) при постачанні продукції постачальник укладає договір перевезення та оплачує транспортні витрати (залізничний тариф). При постачанні продукції замовник відшкодовує постачальнику витрати (залізничний тариф), понесені постачальником при здійсненні перевезення продукції на підставі окремої строки в рахунку-фактурі та залізничної накладної.
Пункт п. 5.2. Договору передбачає, що відвантаження продукції проводиться партіями протягом 2011 року тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом та є підтвердженням готовності вантажоодержувача до прийому продукції. Під партією продукції розуміється кількість продукції, яка відвантажена в одному транспортному засобі. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання. Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.
В підтвердження обставин надання відповідачу (постачальнику) на виконання умов Договору рознарядок на відвантаження продукції позивач (замовник) посилається на наступні рознарядки:
1) від 01.06.2011р. № ЦХП-19/573 на відвантаження коліс суцільнокатаних діам. 957 мм ступицями 190-175 мм в червні місяці 2011 року у загальній кількості 1 793 штук (11 вагонів) на орієнтовну суму 15 000 тис. грн.
У рознарядці зазначені шість вантажоодержувачів, щодо кожного з них вказана ідентифікація продукції, яка підлягає поставці: для пасажирських вагонів ст. 175 мм та її кількість, що визначена одиницею вимірювання - вагонами. Кількість продукції щодо кожного вантажоодержувача у штуках не зазначена.
2) від 01.06.2011р. № ЦХП-19/572 на відвантаження бандажів локомотивних в червні місяці 2011 року у загальній кількості 972 тн (15 вагонів) на орієнтовну суму 16 500 тис. грн.
У рознарядці зазначені сім вантажоодержувачів, щодо кожного з них вказана ідентифікація продукції, яка підлягає поставці, у відповідності з позначенням нормативно-технічної документації, наведеним у специфікації № 1 до Договору, та її кількість по кожному виду продукції, яка для одних видів визначена одиницею вимірювання -тоннами, для інших -вагонами.
3) від 24.06.2011р. № ЦХП-20/4293 на відвантаження коліс суцільнокатаних діам. 957 мм ступицями 175-190 мм в липні місяці 2011 року у загальній кількості 3 628 штук (22 вагони) на орієнтовну суму 30 000 тис. грн.
У рознарядці зазначені вісім вантажоодержувачів, щодо кожного з них вказана ідентифікація продукції, яка підлягає поставці: для пасажирських вагонів ст. 175 мм, для вантажних вагонів ст. 190 мм та її кількість по кожному виду, що визначена одиницею вимірювання - вагонами. Кількість продукції щодо кожного вантажоодержувача та у розрізі видів продукції у штуках не зазначена.
Відповідно до п. 5.3. Договору датою поставки продукції вважається дата відправлення цієї продукції, що підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній, на адресу вантажоодержувача, яка вказана в рознарядці замовника.
Позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки продукції, вказаної у рознарядках позивача, у встановлений Договором строк, у зв'язку з чим вбачає підстави для застосування до відповідача передбаченої умовами Договору відповідальності у вигляді штрафу, що і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 662 ЦК України встановлює обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Як встановлено вище, за умовами Договору (п. 5.2.) кожна партія продукції постачається протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки замовника. Відвантаження продукції здійснюється тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом та є підтвердженням готовності вантажоодержувача прийняти продукцію.
Умовами Договору врегульований порядок надання замовником рознарядки, який передбачає обов'язкове підтвердження постачальником її отримання.
Так, рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч. 2 ст. 538 ЦК України).
У спірних правовідносинах виконання відповідачем передбаченого Договором зобов'язання по поставці продукції є зустрічним виконанням, яке обумовлене виконанням позивачем свого обов'язку надати відповідачу письмову рознарядку на відвантаження продукції, який за умовами Договору може вважатися виконаним позивачем лише за умови наявності у позивача доказів в підтвердження отримання рознарядки відповідачем.
Разом з тим, як доказів направлення/вручення відповідачу спірних рознарядок на відвантаження продукції, так і доказів в підтвердження отримання відповідачем цих рознарядок позивач не надав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
З огляду на встановлені вище обставини справи, позивач не довів у встановленому порядку, тобто шляхом надання належних доказів, настання строку поставки відповідачем позивачу продукції за рознарядками на відвантаження, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог.
В силу положень ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, у тому числі, не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).
Відповідно, у спірних правовідносинах зобов'язання відповідача по поставці продукції не є простроченим.
Окрім того, рознарядки, на які посилається позивач, не містять достатньої необхідної інформації, яка б дозволяла виконати зобов'язання з поставки продукції в розрізі кожного з вантажоодержувачів.
Так, умовами специфікації № 1 до Договору кількість товару, що підлягає поставці, щодо бандажів локомотивних чорнових визначена в тоннах, а щодо коліс суцільнокатаних - в штуках.
Разом з тим, у спірних рознарядках на відвантаження щодо окремих видів продукції її кількість наведена у вагонах. Умови Договору не містять положень, які б передбачали, яка кількість продукції у тоннах чи штуках підлягає поставці, якщо замовлення на поставку продукції в частині її кількості оформлене у вагонах. Позивач не навів і правового обґрунтування можливості співвіднести кількість окремих видів продукції у тоннах з її кількістю у вагонах та кількість у штуках з її кількістю у вагонах.
Спірні рознарядки містять посилання на орієнтовну загальну вартість продукції, яка підлягає поставці, а не на чітко визначену її вартість у відповідності з погодженою ціною продукції та її кількістю, замовленою до відвантаження.
Наведене також підтверджує, що належним чином кількість продукції, замовлена до відвантаження, позивачем у рознарядках не визначена.
При цьому суд враховує домовленість сторін Договору про поставку продукції на умовах FCA (франко-перевізник) та домовленість про те, що витрати (залізничний тариф), понесені постачальником при здійсненні перевезення продукції не включаються до ціни продукції та відшкодовуються замовником на підставі окремої строки в рахунку-фактурі та залізничної накладної.
Відповідно, суд відхиляє доводи позивача про те, що в рознарядках на відвантаження не могла бути зазначена вартість товару, визначена на підставі його кількості та ціни, оскільки на дату складення рознарядок неможливо визначити витрат на перевезення.
Слід також зазначити, що необхідність чіткого визначення в рознарядках на відвантаження кількості продукції по її видам та щодо кожного вантажоодержувача є необхідною і в силу, зокрема, положень п. 5.2., п. 7.4. Договору, які обумовлюють для відповідача негативні наслідки у разі поставки продукції, яка не була заявлена, у вигляді матеріальних витрат відповідача, що виникли б при поверненні продукції, а у разі виявлення невідповідності асортименту та/або кількості продукції при прийманні, у вигляді постачання відповідачем за свій рахунок недопоставленої або заміну невідповідної асортименту продукції.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до п. 10.1. Договору за порушення термінів постачання продукції, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості непоставленої продукції.
Разом з тим, оскільки суд за встановленими обставинами справи та наведеними вище положеннями законодавства дійшов висновку про те, що відповідач не допустив прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, відсутні підстави для застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу.
Отже, позов не підлягає задоволенню повністю.
Також, враховуючи наведене вище, суд відхиляє доводи позивача у справі.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що в серпні, вересні 2011 року позивач звертався до відповідача з листами про вжиття заходів щодо поставки відповідачем товару за раніше наданими позивачем рознарядками на відвантаження (спірними рознарядками).
Зазначені листи самостійно, зважаючи на їх зміст, не є в розумінні Договору рознарядками на відвантаження та не спростовують встановлені судом обставини про недоведеність позивачем надання відповідачу рознарядок на відвантаження та, відповідно, про відсутність прострочення з боку відповідача зобов'язання по поставці товару, відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у справі відносяться на позивача.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений позивачем та за неналежними реквізитами судовий збір у сумі 64 380, 00 грн. підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові -відмовити повністю.
Судові витрати у справі віднести на позивача.
Повернути Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 19014832) з державного бюджету сплачений згідно платіжного доручення № 12-1973 від 16.02.2012р., яке міститься в матеріалах справи, на рахунок № 31219206700005 судовий збір у сумі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.
Суддя Л.А. Коваль
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 05.06.2012р.