33/0190/432/2012
10 квітня 2012 року м. Сімферополь
суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г. у м. Сімферополі, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 березня 2012 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців,
Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП за те, що він 08.03.2012 р. о 20.40 год. на вул. Краснознаменній № 104 в м. Сімферополі, керуючи автомобілем марки «Хюндай» реєстраційний номер НОМЕР_3 на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі у кожному напрямку, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-2102, реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку прямо, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Також ОСОБА_2 керував у зазначеній вище час та місці автомобілем марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
В апеляції ОСОБА_2, не заперечуючи своєї вини, просить змінити постанову суду і накласти на нього адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами. Мотивує свої вимоги тим, що суд не врахував ту обставину, що він є сиротою, працює неофіційно водієм, має на утриманні неповнолітніх дітей, і наявність прав керування транспортними засобами йому необхідна для забезпечення потреб родини. Крім того, апелянт зазначає, що він повністю визнав вину, розкаявся, відшкодував потерпілому шкоду, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, що можливо визнати обставинами, які пом'якшують відповідальність за вчинені правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, наведені в апеляції доводи, заслухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляційні вимоги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, підтверджується зібраними та належно оціненими судею доказами, доведеність вини у скоєному ОСОБА_2 не заперечується і в апеляції.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя за результатами розгляду справи, врахувавши ступень вини правопорушника, його відношення до скоєного, особу ОСОБА_2., у тому числі знаходження на його утриманні неповнолітньої дитини, про що ставилося питання в апеляції, виходив із характеру правопорушення, яке є грубим і вчинене внаслідок явної зневаги правопорушником до Правил дорожнього руху.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_2 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, а транспортний засіб ним використовується для забезпечення потреб родини, визнати такими обставинами, що пом'якшують відповідальність за вчинення вказаних правопорушень не має підстав.
Аналізуючи наведене вважаю, що такий вид адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами застосований до ОСОБА_2 з урахуванням вимог ст.30 КУпАП, дотриманням вимог ст.33 КУпАП, відповідає меті стягнення, тому постанова суду зміні не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 березня 2012 року відносно ОСОБА_2 - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримКатаров П. Г.