Справа №: 22-ц/0190/3322/2012Головуючий суду першої інстанції:Логвінко О.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.
"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМ'ясоєдової Т.М.,
СуддівДаніла Н.М., Сінані О.М.
При секретаріБірковському А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Заозернінської територіальної громади, треті особи - Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора, Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», про визнання права власності в порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2008 року, -
21 липня 2008 року ОСОБА_6 звернулася до Євпаторійського міського суду з позовом до Заозернінської територіальної громади, треті особи Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора, Кримське республіканське підприємство „ Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" про визнання права власності в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивує тим, що після смерті її батька ОСОБА_8 відкрилася спадщина на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1 яка складається з квартири № 3 загальною площею 46,9 кв. м, жилою площею 26,5 кв. м. Вона фактично вступила у володіння та управління спадковим майном, однак оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документа не змогла оформити у нотаріальній конторі право на спадщину, у зв'язку з чим просить визнати за нею у порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 право власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці площею 1636 кв. м та зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» провести за нею відповідну реєстрацію права власності.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2008 року позов ОСОБА_6 задоволений в повному обсязі.
Визнано за ОСОБА_6 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці площею 1636 кв. м.
Зобов'язано Кримське республіканське підприємство „Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" провести за ОСОБА_6 правову реєстрацію права власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити, оскільки вважає, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, по неповно з'ясованим обставинам і порушує її права як співвласника зазначеного будинку і землекористувача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7 - ОСОБА_10, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до частин 1, 3 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками спору, вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, допустив грубі порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору і тягне за собою скасування судового рішення з підстав частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_6 у задоволенні позову.
При апеляційному перегляді справи, встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 17 червня 1974 року ОСОБА_8 був власником 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 з прибудовами та спорудами.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 помер, після його смерті відкрилася спадщина, спадкоємцем першої черги за законом є його донька ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про народження від 12 липня 1972 року серія І-АИ № НОМЕР_1 та довідкою про укладення шлюбу від 03 травня 2005 року № 512, що ОСОБА_11 після укладення шлюбу з ОСОБА_12 змінила прізвище на ОСОБА_6
Як стверджувала ОСОБА_6, вона постійно проживала у АДРЕСА_1 та після відкриття спадщини фактично вступила у користування та володіння нею, сплачує комунальні платежі.
За правилами статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до положень частини 1 статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Вирішуючи спір місцевий суд не звернув уваги на лист завідуючої Першої Євпаторійської Державної нотаріальної контори ОСОБА_13 від 01 липня 2008 року № 2579/02-26, про те, що ОСОБА_6 пропустила передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с. 22).
При розгляді справи судом не було з'ясовано круг спадкоємців, наявність заповіту ОСОБА_8 щодо спадкового майна та чи не відбулося переходу права власності на спірне майно до інших спадкоємців.
Висновки суду про те, що ОСОБА_6 постійно проживала у спірній квартирі і фактично вступила в користування та володіння нею, сплачує комунальні платежі у відповідності до приписів частини 1 статті 60 ЦПК України будь-якими доказами не підтверджені і суперечать матеріалам справи.
Зокрема із заяви сусідки ОСОБА_14 від 31 серпня 2005 року слідує, що ОСОБА_6 надавала батьку ОСОБА_8 матеріальну допомогу і здійснювала догляд за ним, проживала під час відпустки, допомагала з ремонтом будинку (а.с. 15).
Жодних доказів про сплату комунальних послуг позивачкою усупереч вимогам частини 1 статті 60 ЦПК України не надано.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції слід визнати необґрунтованими.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, міський суд не з'ясував якими нормами матеріального права регулюються спірні правовідносини.
Так, до відносин спадкування правила Цивільного кодексу України застосовуються, якщо спадщина відкрилася після набрання ним чинності (з 01 січня 2004 року), а також якщо спадщина відкрилася до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
У випадках відкриття спадщини до 01 січня 2004 року необхідно застосовувати чинне на час її відкриття законодавство, зокрема відповідні норми ЦК УРСР (1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, прав спадкоємців за законом, тощо.
У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України, не була прийнята ніким зі спадкоємців, і спадкове майно не перейшло до держави, на підставі правил ЦК України право на спадкування одержують особи, в яких таке право виникло з набрання чинності цим Кодексом.
Наведенні вимоги закону судом першої інстанції враховані не були і обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору суті з'ясовані не були, поважність причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини не встановлена.
На думку колегії суддів міський суд під час розгляду справи не отримав від сторін та не витребував за власною ініціативою належні докази щодо звернення позивача ОСОБА_6 з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини; не наданні позивачем та не витребувані судом докази відкриття спадкової справи або відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Також ОСОБА_6 не надала суду першої і апеляційної інстанції відомості про підстави набуття спадкодавцем права на користування спірною земельною ділянкою площею 1 636 кв. м.
Крім того, якщо суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач ОСОБА_6 фактично прийняла спадщину шляхом постійного проживання на ІНФОРМАЦІЯ_2 року в квартирі АДРЕСА_1, то застосування до спірних правовідносин положень ЦК України у редакції 2003 року є неправильним, оскільки в такому разі підлягають застосуванню відповідні положення ЦК УРСР (1963 року).
Незважаючи на те, що Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії» було притягнуто до справи у якості третьої особи без самостійних вимог, суд ухвалюючи оскаржуєме рішення цього не врахував і необґрунтовано поклав на нього обов'язок провести за ОСОБА_6 правову реєстрацію права власності на 1/3 частку спірного домоволодіння.
Між тим такий обов'язок можливо було покласти на зазначену юридичну особу лише в разі, коли вона була залучена до справи відповідачем.
З огляду на те, що при апеляційному перегляді справи встановлено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, то рішення суду першої інстанції на підставі пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.
На підставі наведеного, керуючись пунктами1, 2, 4 частини 1 статті 309, пунктом 2 частини 1 статті 307, статтями 313, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 до Заозернінської територіальної громади, треті особи - Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора, Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», про визнання права власності в порядку спадкування, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: