Справа № 1/0306/457/2011
Провадження № 1/0306/36/2012
м. Ковель 29.05.2012
Ковельський міськрайсуд Волинської обл. під головуванням судді Логвинюк І.М.,
при секретарі Щесюк Н.Й.,
за участю: потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1,
представника потерпілої -адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу приватного обвинувачення щодо ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 числа у с. Скулині Ковельського р - ну Волинської обл., проживаючої у АДРЕСА_1, працюючої директором Уховецької загальноосвітньої школи, з освітою вищою, заміжньої, утриманців не має, громадянки України, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась,
за ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 обвинувачується ОСОБА_1 у тім, що вона 31.08.10 р. о 10 год., знаходячись у кабінеті директора Уховецької ЗОШ, розташованої у с. Уховецьку Ковельського р - ну Волинської обл., на грунті особистих неприязних відносин під час конфлікту, що виник, умисно нанесла удари руками і ногами в різні частини тіла потерпілої, заподіявши їй при цьому легкі тілесні ушкодження у вигляд садна червоної кайми верхньої губи, садна слизової верхньої губи справа, припухлості м»яких тканин третього пальця правої кисті, синця верхньої третини гомілки.
Будучи допитаною в судовому засіданні, підсудна своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала, суду показала, що, дійсно, 31.08.10 р. о 10 год., коли вона готувалась до педради і у кабінеті ще була присутня свідок ОСОБА_4, у її кабінет зайшла потерпіла, яка, сівши на стілець, стала вимагала надання їй навчальної програми, мотивуючи тим, що вона буде працювати у Уховецькій школі. На це підсудна зазначила, що школа забезпечена працівниками. Тоді потерпіла надала їй копію наказу про призначення потерпілої на посаду вчителя вказаної вище школи, на що підсудна повідомила, що має з»ясувати це питання із керівництвом та попросила потерпілу вийти з кабінету, так як підсудна повинна була йти на педраду. Потерпіла не виявила бажання залишити кабінет, стала щось писати, повідомила підсудній, що підсудну сьогодні звільнять з роботи. Коли підсудна з матеріалами свого виступу на педраді в руках, мала намір вийти з кабінету, потерпіла вирвала виступ з рук підсудної, порвала його, від чого підсудна розгубилась. Потерпіла, схопивши підсудну за волосся, почала тягати її по кабінету. Підсудна намагалась вирватись від потерпілої, захищаючи голову. Порівняно тривалий час це їй не вдавалось, так як потерпіла відтягнула її до вікна, не даючи можливості відкрити двері та покликати на допомогу. Потерпіла перекинула стілець, повалила підсудну на підлогу та руками здушувала її за шию, била кулаками. Підсудна дуже злякалась, кричала, кличучи на допомогу, намагалась захистити своє обличчя від пошкоджень. Підсудній вдалось вирватись від потерпілої та покликати на допомогу. Підсудна заперечує факт нанесення нею тілесних ушкоджень потерпілій, зазначає, що бійку з підсудною не розпочинала, присутні, які бачили потерпілу у той день безпосередньо після конфлікту, не бачили у останньої ушкоджень губи та потерпіла на наявність тілесних ушкоджень не скаржилась. Зазначає, що під час конфлікту, навпаки, вона, підсудна, була побита потерпілою. Вважає, що тілесні ушкодження, виявлені судмедекспертом, потерпіла могла отримати поза рамками конфлікту, що мав місце 31.08.10 р. у школі. Зазначає, що очевидців конфлікту між потерпілою та нею у кабінеті директора школи не було. Але коли до її кабінету зайшли колеги -свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та інші, у їх присутності на запитання: «Що Ви наробили, навіщо Ви так зробили?», потерпіла у відповідь лише сміялась. Коли до колег, які зайшли до її кабінету, підсудна звернулась із словами: «Подивіться, що зі мною зробила ОСОБА_9», то потерпіла відповіла: «Ви нічого не бачили і нічого не докажете». Не скаржилась присутнім потерпіла і на те, що підсудна її побила. З вигляду підсудної було зрозуміло, що трапилось, так як підсудна почувалась зле, її трусило. Вдома підсудній стало гірше та вона звернулась у лікарню. Цивільного позову не визнає. Вважає себе невинуватою у вчиненні злочину, у якому її обвинувачує потерпіла.
Потерпіла в судовому засіданні підтримала обвинувачення та вимогу про стягнення морального відшкодування в сумі 20 000 грн. і суду показала, що підсудною вона була звільнена з роботи та на протязі тривалого часу намагається поновитись на роботі на посаді вчителя Уховецької ЗОШ. Між потерпілою та підсудною тривалий час існують особисті неприязні відносини. 12.08.10 р. було прийнято рішення про надання потерпілій 2 - х годин педагогічного навантаження у вказаній школі, про що 26.08.10 р. було видано відповідний наказ відділом освіти. 30.08.10 р. вона дізналась, що розподіл педнавантаження має відбутись 31.08.10 р. а тому 31.08.10 р. вранці зайшла до кабінету директора Уховецької ЗОШ, де була присутня і свідок ОСОБА_4 Коли остання вийшла, потерпіла повідомила підсудній про наказ відділу освіти. Ознайомившись з наказом, підсудна відмовилась спілкуватись з цього приводу, як і прийняти заяву, що стосувалась участі потерпілої в учбовому процесі школи, та, взявши свої папери, вимагала від потерпілої залишити кабінет, мотивуючи тим, що повинна йти на педраду. Але, почитавши заяву потерпілої, підсудна порвала її, та, вийшовши з -за столу, кинула клаптики заяви потерпілій в обличчя, вдаривши при цьому її рукою по губі справа. Потерпіла, обурившись, також намагалась дістати підсудну, однак, остання, взявши стільчик, захищалась ним і виштовхувала таким чином потерпілу з кабінету, тримаючи стільчик поверх столу. Потерпіла намагалась уникнути ударів стільчиком, не бажаючи залишати кабінету директора школи, та, підсковзнувшись, впала на підлогу. Підсудна накинулась на потерпілу, била її ногами, нанісши удар в область коліна. Потерпіла захищалась від ударів, блокувала удари підсудної, повертаючись до підсудної ногами, відпихаючись. Коли підсудна нахилилась і голова підсудної опинилась ближче до потерпілої, потерпіла руками міцно вхопила підсудну за волосся на потилиці. У такому положенні підсудна не змогла більше наносити удари потерпілій, але намагалась вирватись і потягла потерпілу в сторону дверей. Потерпіла встала і тоді залишила підсудну, яка заспокоїлась. Остання встала біля дверей, сказала потерпілій, що покличе вчителів. Потерпіла мала намір вийти з кабінету, однак, підсудна її не випускала, кличучи вчителів. Тоді потерпіла зателефонувала своєму чоловікові, попросила його прийти у школу. Підсудна ж, повернувшись з коридору, взяла папери, що були на столі, та розкидала їх по підлозі кабінету. Тим часом потерпіла зібрала та забрала клаптики своєї заяви, порваної підсудною. До кабінету зайшли вчителі та підсудна повідомила тим, хто прийшов у кабінет, що потерпіла її побила, показуючи потилицю. Свідок ОСОБА_10 вигнав потерпілу з кабінету підсудної. Потерпіла, вийшовши з кабінету підсудної у коридор, чекала приїзду представників відділу освіти, ДІМ, медсестри, які мали прибути. Згодом потерпіла у присутності свідка ОСОБА_11 та інші вчителі у учбових кімнатах у приміщенні школи написали пояснення з приводу того, що відбулось. При цьому свідкові ОСОБА_11 потерпіла повідомляла про отримання нею побоїв. Коли потерпіла виходила з приміщення школи разом із своїм чоловіком -свідком ОСОБА_12, то показувала місця ударів йому, а також - свідкові ОСОБА_4 Під час конфлікту потерпіла лише двома руками тримала підсудну за волосся. Вважає, що удар в область губи підсудна нанесла, кинувши обривки заяви в обличчя потерпілої, палець потерпіла пошкодила тоді, коли трималась чи за волосся підсудної, чи за стільчик. У коліно підсудна її вдарила своєю ногою, так як підсудна наносила потерпілій удари в різні частини тіла ногами. Свій цивільний позов підтримує у повному обсязі. Просить її скаргу задовольнити.
Представник потерпілої підтримала позицію останньої та також просить скаргу задовольнити, визначивши підсудній міру покарання згідно з законом.
Заслухавши показання підсудної, потерпілої, свідків, експерта, дослідивши інші докази, зібрані у справі, суд приходить до висновку про недоведеність участі підсудної у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Як показав суду свідок ОСОБА_12, його дружина -потерпіла у справі - на протязі тривалого часу намагається поновитись на роботі у школі с. Уховецька. 31.08.10 р. вона по телефону повідомила, щоб він прийшов у школу, так як підсудна затіяла бійку. Свідок прийшов та з потерпілою чекав приїзду представників РДА, які прибули після 11 год., у коридорі школи. Очевидцем інциденту між потерпілою та підсудною у кабінеті директора школи він не був. Потерпіла, дійсно, не скаржилась йому на побої, а лише коли він при виході із приміщення школи торкнувся пальцем її губи, маючи намір поправити їй, як він гадав, розмазану помаду, то потерпіла сказала, що їй болить губа. Жалілась вона також на те, що у неї болить палець, нога та поперек. Вважає, що підсудна побила потерпілу.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що коли 31.08.10 р. вона зателефонувала додому до потерпілої, син останньої повідомив їй, що підсудна вдарила потерпілу в обличчя, розбивши губу. Після цього свідок зателефонувала потерпілій та у розмові з останньою, голос якої був дуже схвильований, знервований і потерпіла розмовляла з паузами, потерпіла повідомила, що вона знаходиться у школі, підсудна її, дійсно, побила і розбила губу. Потерпіла запропонувала зустрітись згодом, щоб розповісти детально. Свідок, зустрівшись з потерпілою того ж дня, побачила, що у потерпілої, дійсно, на губі була невеличка пляма, опух палець, а також потерпіла жалілась, що їй болить нога.
ОСОБА_4 як свідок суду показала, що вона працює техпрацівницею в Уховецькій ЗОШ. 31.08.10 р., отримуючи о 10 год. в кабінеті директора зарплату, бачила потерпілу. Отримавши зарплату, пішла працювати. Згодом побачила потерпілу після інциденту, очевидцем якого не була. Бачила, що потерпіла, дійсно, у приміщенні школи стояла із своїм чоловіком -свідком у справі ОСОБА_12 біля стенда та роздивлялись фотографії. Чоловік потерпілої повідомив свідкові, що підсудна побила потерпілу, на що свідок повідомила, що почута нею інформація є протилежною за змістом. Однак, показує, що не бачила, щоб потерпіла у приміщенні школи стояла біля дзеркала, витирала губу. Зазначає, що потерпіла їй своєї губи не показувала та свідок з потерпілою не спілкувалась. Чоловік потерпілої на губу потерпілої також уваги свідка не звертав.
Свідок ОСОБА_14 суду показав, що 31.08.10 р. він як начальник відділу освіти Ковельської РДА по телефону був повідомлений про те, що у кабінеті директора Уховецької ЗОШ сталась бійка. Прибувши через 20 - 30 хв. у цю школу з представниками адміністрації, він зустрівся з потерпілою, педколективом. Отримавши усні пояснення, він відібрав і письмові. Встановив, що перед педрадою потерпіла прийшла у кабінет підсудної, де сталась бійка. У кабінеті підсудної він, зайшовши туди з працівником міліції, дійсно, бачив порвані папери, перекинуті речі. Потерпіла також розповіла йому, що директор школи не бажала приймати наказ та між нею і підсудною відбулась бійка. Потерпіла написала письмове пояснення з приводу конфлікту у кабінеті директора. У школі він пробув від 1,5 до 2 год. та на обличчі потерпілої тілесних ушкоджень не бачив, остання не скаржилась йому на біль чи отримання побоїв.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона працює на посаді методиста з кадрових питань райвідділу освіти. 31.08.10 р. вона з колишнім начальником відділом освіти -свідком ОСОБА_14 здійснювала прийом. По телефону свідку ОСОБА_16 було повідомлено, що в Уховецькій ЗОШ сталась бійка. Вона, ОСОБА_14 та заступник голови Ковельської РДА ОСОБА_17 виїхали у цю школу, куди прибули між 10 та 11 годинами. Там зустрілись з потерпілою, педколективом. Підсудну, зі слів вчителів, забрали додому через погане самопочуття. Потерпіла та вчителі з приводу того, що відбулось, написали пояснення. Потерпіла писала пояснення у її присутності, під час якого, дійсно, коментувала їх і намагалась звернути увагу свідка на те, що у потерпілої розбита губа та болить коліно. Однак, свідок на обличчі потерпілої тілесних ушкоджень не бачила. Свідок ОСОБА_14 також періодично заходив у кабінет, де писала пояснення потерпіла. Того ж дня у післяобідню пору у приміщенні відділу освіти, куди прибула потерпіла, свідок її також бачила, але не помітила на обличчі потерпілої жодних тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_18 суду показала, що, дійсно, 31.08.10 р. її як медсестру було викликано по телефону з амбулаторії в Уховецьку ЗОШ, повідомлено, що директор школи погано почувається. Вона побачила, що підсудна мала неохайний вигляд, трусилась. Свідок, змірявши тиск підсудної, що становив 150 х 100, дала їй заспокійливих ліків і залишила школу. Про цей виклик зробила запис у амбулаторній карточці підсудної.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що він не був безпосереднім очевидцем конфлікту між потерпілою та підсудною 31.08.10 р., але коли разом з іншими вчителями школи прийшов до кабінету директора школи, то побачив там потерпілу, яка спілкувалась із вчителями. Однак, у потерпілої жодних тілесних ушкоджень не побачив. Інших даних, що стосувались би тих подій, він не пригадує за спливом часу та у зв»язку з перенесеним інфарктом.
Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, вона працює заступником директора Уховецької ЗОШ. 31.08.10 р. у школі зустрілась з підсудною як директором школи о 08 год. О 10 год. мала розпочатись педагогічна рада. О 09 год. 45 хв. у кабінет підсудної заходила вчитель школи свідок ОСОБА_19 для вирішення організаційних питань. Незадовго до 10 год. техпрацівниця школи -свідок ОСОБА_4 попросила підсудну видати їй зарплату, тому підсудна ще залишилась у своєму кабінеті, а свідок - пішла у кабінет англійської мови, де зібрались на педраду вчителі школи. О 10 год. у цей кабінет забігли учні 11 кл. школи і учениця - неповнолітній свідок ОСОБА_20 сказала, щоб бігли у кабінет директора школи, бо там ОСОБА_9 і там «б»ють». Свідок першою забігла у кабінет директора та побачила там підсудну та потерпілу. Підсудна мала схвильований вигляд, волосся її було скуйовджене. Свідок бачила у підсудної вирване волосся, червону пляму зліва на шиї. Підсудна трусилась, була перелякана, плакала та сказала: «Чуть мене не задушила». Потерпіла ж спокійно сиділа у кабінеті на стільці та зминала папірці, мала нафарбовані губи. На звернення свідка до потерпілої про те, що потерпіла тут чинить, остання відповіла: «А ти бачила? Ти нічого не бачила і не докажеш. А я скажу, що це зробила директор школи». Свідок бачила, що у кабінеті було все перекинуто, на підлозі з лівої сторони між стіною і столом лежав стілець, якого свідок особисто відсунула під стіл для того, щоб мати змогу пройти. Зазначає, що кабінет директора не є дуже просторим, умебльований. Очевидцем індиценту між потерпілою та підсудною у кабінеті директора школи свідок не була. Вона ж у зв»язку з подією у школі зателефонувала до сільради, міліції, у відділ освіти. Згодом приїхав заввідділом освіти, інші особи. Підсудна почувалась погано, а тому свідок зателефонувала додому до членів сім»ї підсудної, які згодом забрали її зі школи додому. Підсудній надавали медичну допомогу. Свідок у школі давала письмові пояснення з приводу того, що трапилось. Деякий час потерпіла перебувала у приміщенні школи, однак, будь - яких ознак побиття у потерпілої свідок не бачила, потерпіла також не повідомляла про те, що їй були нанесено побої.
Аналогічні показання дали суду і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23.
ОСОБА_24, будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка, суду показала, що вона працює вчителем в Уховецькій ЗОШ. Коли вона з колегами знаходилась у кабінеті англійської мови, прибігла учениця школи та схвильовано закричала, щоб підійшли до кабінету директора, бо там щось коїться, чути крики. Всі побігли до кабінету директора. Свідок бачила підсудну, коли вона виходила з кабінету. Остання мала обшарпане волосся, що було і на одязі; її трусило, вона була схвильованою, блідою. Підсудну завели у кабінет української мови, надавали меддопомогу. На коридорі біля кабінету директора школи стояла потерпіла та коли свідок запитала у останньої, як сталось так, що вона дійшла до рукоприкладства, потерпіла відповіла: «А що мені робити, якщо слова не доходять?». Свідок не бачила, щоб потерпіла була побитою. Вона мала задоволений вигляд та усміхалась. І згодом, коли прибув начальник відділу освіти, свідок не бачила на обличчі потерпілої тілесних ушкоджень. Очевидцем інциденту між потерпілою та підсудною у кабінеті директора школи вона не була.
Свідок ОСОБА_19 також суду показала, що вона працює вчителем в Уховецькій ЗОШ. 31.08.10 р. вона прийшла у школу о 09 год., спілкувалась з виробничих питань з підсудною, згодом пішла на перший поверх школи. Дізнавшись про конфлікт, піднялась на другий поверх школи. Там чула крики, бачила чоловік потерпілої, потерпілу, яка була трохи схвильованою, вела себе зухвало. Пошкоджень на обличчі потерпілої не було і мови про це вона не вела. 31.08.10 р. свідок, дійсно, писала пояснення у школі з приводу інциденту, що відбувся, на ім»я ОСОБА_14. 01.09.10 р. вона також бачила підсудну у лікарні. Остання скаржилась на болі голови, ніг, на шиї підсудної зліва, посередині була пляма. Очевидцем інциденту між потерпілою та підсудною у кабінеті директора школи вона не була.
ОСОБА_25 як свідок суду також показала, що вона працює вчителем в Уховецькій ЗОШ. 31.08.10 р. вона проводила репетицію на першому поверсі школи. Дізнавшись про конфлікт на другому поверсі школи, прийшла туди. Їй повідомили колеги, що потерпіла вдарила її матір -вчителя фізики. Підійшовши до потерпілої, вона запитала, навіщо вона це зробила, на що потерпіла відреагувала з презирством, образами. Свідок бачила потерпілу зблизька, а тому бачила на її губах рожеву помаду, на обличчі потерпілої не було побоїв чи почервонінь, потерпіла була веселою, насміхалась. Своєму чоловікові, який також прийшов у школу, у присутності свідка потерпіла також не скаржилась на те, що вона отримала побої. В той же день свідок давала письмове пояснення у школі з приводу інциденту, що відбувся, на ім»я начальника райвідділу освіти -свідка ОСОБА_14. Очевидцем інциденту між потерпілою та підсудною у кабінеті директора школи вона не була.
ОСОБА_26 як свідок суду також показала, що вона працює вчителем в Уховецькій ЗОШ. 31.08.10 р. мала відбутись педрада у кабінеті іноземної мови. Біля 10 год. учениця школи ОСОБА_20 забігла і повідомила, що щось відбувається у кабінеті директора. Всі вчителі пішли туди. Там свідок побачила підсудну, яка стояла і була блідою, із скуйовдженим волоссям, ледь дихала. Потерпіла сиділа тут же біля столу і перебирала папери. Медсестра прийшла надати допомогу підсудній. Свідок бачила потерпілу, зачіска якої була не порушеною, пошкоджень на обличчі не було. Очевидцем інциденту між потерпілою та підсудною у кабінеті директора школи вона не була.
Неповнолітній свідок ОСОБА_20, будучи допитаною в судовому засіданні у присутності педагога, суду показала, що вона є ученицею Уховецької ЗОШ. 31.08.10 р. о 9 год. 10 хв. вона прийшла у школу на запрошення класного керівника по питанню профільних навчань та підготовки до 1 -го вересня. На 10 год. мала відбутись педрада, тому класний керівник -вчитель ОСОБА_5 відлучилась. Підсудна пішла до свого кабінету, що свідок бачила, так як кабінет директора добре видно з класу, де знаходилась свідок. Свідок з однокласниками знаходилась у кабінеті неподалік та розмовляли, почули з кабінету директора крик підсудної: «Хто - небудь -сюди». Свідок почула, що у кабінеті директора щось впало та знову - крик підсудної про допомогу. Свідок побачила, що підсудна відкрила двері свого кабінету, переступила через поріг. Видно було, що підсудна була у важкому емоційному стані, їй було важко розмовляти, мала скуйовджене волосся, була перелякана. На запитання свідка: «Що трапилось», підсудна попросила покликати вчителів. Потерпіла стояла у кабінеті. Знайшовши вчителів у кабінеті англійської мови, свідок повідомила їм, що їх кличе директор. Коли свідок залишала школу, медпрацівник повідомила їй, що підсудна почувається зле. Очевидцем інциденту між потерпілою та підсудною у кабінеті директора школи вона не була.
Як зазначено у копії висновку експерта № 631 від 27.10.10 р., що зроблений в рамках іншої кримінальної справи, однак з приводу тих же подій за участю потерпілої та підсудної, оригінал якого міститься у матеріалах про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою потерпілої, у останньої, дійсно, виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна червоної кайми верхньої губи справа, синця слизової верхньої губи справа, синця верхньої третини правої гомілки, що утворились від дії тупих твердих предметів і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження, що виявлені на тілі потерпілої, можуть відповідати механізму та часу їх заподіяння, вказаним самою потерпілою.
Як вбачається з висновку експерта № 57 від 21.02.11 р., у потерпілої, дійсно, 01.09.10 р. під час її медосвідування було виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна червоної кайми верхньої губи справа, садна слизової верхньої губи справа, синця верхньої третини правої гомілки, що утворились від дії тупих твердих предметів та, можливо, в час, вказаний у направленні та потерпілою - не виключено -31.08.10 р., і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, та, оскільки садно -це механічне поверхневе ушкодження шкіри, воно проявляється відразу, поверхня свіжого садна -рожева чи рожево - червона, волога, м»яка, болюча, розташоване нижче рівня розташованої шкіри. Друга стадія заживлення садна -це утворення кірочки, приблизно, на протязі 1 -2 діб червоного чи буро -коричневого кольору (а. с. 49).
Як вбачається з копії висновку експерта № 57 А -ДОДАТКОВА від 15.04.11 р., що зроблений в рамках іншої кримінальної справи, однак з приводу тих же подій за участю потерпілої та підсудної, дійсно, експерт не виключає можливості утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої у вигляді садна червоної кайми верхньої губи, синця слизової верхньої губи справа внаслідок ударів рукою, та синця верхньої третини правої гомілки внаслідок удару ногами. Зазначає, що тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Садно червоної кайми верхньої губи -це механічне поверхневе ушкодження шкіри, а тому воно проявляється відразу.
Як показав в судовому засіданні експерт ОСОБА_27, хоча для висновоку № 57 щодо тілесних ушкоджень потерпілої від приймав до уваги і акт № 530 медосвідування останньої, у якому було зазначено і про наявність припухлості м»яких тканин третього пальця правої руки, однак, у висновку про це не вказував, так як припухлість не була підтверджена об»єктивними даними (синцем, раною, садном в ділянці припухлості) на час освідування 01.09.10 р.. Садно проявляється відразу як механічне пошкодження тканини внаслідок тертя травмуючого предмета об шкіру. Щодо того, коли стає видимим садно, то це залежить від кута погляду на нього та від суб»єктивного чинника. Не є обов»язковою поява крові на садні. Кірочка утворюється протягом 1 - 2 діб та може бути більш видимою у зв»язку із зміною кольору. Зазначає, що за механізмом, садно спричиняється шляхом тертя твердого тупого предмета об тіло під час руху по дотичній, у т.ч. -може бути спричинене нігтем.
Крім того, відповідно до копії висновку експерта № 632 від 27.10.10 р., що зроблений в рамках іншої кримінальної справи, однак з приводу тих же подій за участю потерпілої та підсудної, у підсудної під час її медосвідування згідно з постановою ст. дізнавача СД Ковельського МВ У МВС України у Волинській обл., також було виявлено тілесні ушкодження у вигляді підшкірних крововиливів потиличної ділянки голови по середині зліва шиї, зліва, синців лівої грудної залози, правого плеча та передпліччя, обох нижніх кінцівок, що утворилися від дії тупих твердих предметів і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження, що є на тілі ОСОБА_3, відповідають механізмові та часові їх заподіяння, вказаним ОСОБА_3.
Як слідує також з копії висновку експерта (експертизи по матеріалах справи) № 60 від 20.07.11 р., за постановою Ковельського міськрайсуду від 17.06.11 р. в рамках іншої кримінальної справи, однак з приводу тих же подій за участю потерпілої та підсудної, було проведено комісійну судового -медичну експертизу, за висновком якої на момент обстеження підсудної 03.09.10 р. у неї було виявлено слідуючі тілесні ушкодження: підшкірні точкові крововиливи, локалізовані у потиличній царині волосатої частини голови по серединній лінії тіла, з деяким розповсюдженням уліво, на площі 3,0 х 3,0 см; підшкірний крововилив на лівій боковій поверхні шиї у нижній її третині, розмірами 3,0 х 2,0 см; синці м»яких тканин лівої молочівки, 5,0 х 3,0 см; зовнішніх поверхонь нижньої третини плеча та верхньої третини передпліччя справа, розмірами 3,0 х 2,0 та 5,5 х 4,0 см, відповідно; множинні -розмірами від 8,0 х 6,0 до 2,0 см у діаметрі, локалізовані по передній поверхні та нижніх третинах, середньої третини правої гомілки по зовнішній поверхні, що належать до легких тілесних ушкоджень та могли утворитись 31.08.10 р. (а. с. 59 -66).
З оглянутих в судовому засіданні матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою потерпілої, слідує, що, дійсно, під час перевірки заяви потерпілої, підсудна послідовно стверджувала, що вона потерпілій під час конфлікту 31.08.10 р. тілесних ушкоджень не наносила, натомість, постраждала від неї сама. Разом з тим, пояснення потерпілої, дані нею 21.12.10 р., мають деякі розбіжності з показаннями, даними нею суду у даній справі. Так, потерпіла пояснювала, що підсудна зім»яла її заяву, кинула їй її в обличчя, а потім -вдарила її в обличчя. Коли потерпіла почала наступати на підсудну, то остання взяла стільчик та стала відштовхувати її.
Як слідує з копій письмових пояснень працівників ЗОШ 1 - 111 ст. с. Уховецька, а саме: ОСОБА_25, ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_5, ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_31, ОСОБА_10, ОСОБА_32, ОСОБА_6, підсудної, потерпілої, що відібрані колишнім начальником відділу освіти свідком ОСОБА_14, вказані вище особи давали письмові пояснення з приводу конфлікту, що мав місце в Уховецькій ЗОШ 31.08.10 р.. Причому текст пояснень ОСОБА_25, ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_5, ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_31, ОСОБА_10, ОСОБА_32, ОСОБА_6, самої підсудної не суперечить її ж показанням у даній справі. Текст показань потерпілої, в основному, також не суперечить її показанням у даній справі, за винятком того, що вона пояснила, що підсудна спочатку кинула папір їй в обличчя, а потім -ще вдарила по обличчю.
Суд, повно, всебічно, об"єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що зазначені у обвинуваченні докази винуватості підсудної не можуть розцінюватись судом як об»єктивні та безспірні та такі, що однозначно свідчили б про участь підсудної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Так, судом встановлено, що, дійсно, 31.08.10 р. о 10 год. у кабінеті директора Уховецької ЗОШ між потерпілою та підсудною мав місце конфлікт на грунті особистих неприязних відносин. Факт наявності між потерпілою та підсудною особистих неприязних відносин ствердили в судовому засіданні як потерпіла, так і свідок ОСОБА_12, який також показав, що між його дружиною -потерпілою у справі - та підсудною тривалий час існують особисті неприязні відносини.
Під час конфлікту потерпілою було спричинено підсудній легкі тілесні ушкодження, за що потерпілу було засуджено за вироком Ковельського міськрайсуду від 23.08.11 р., що набрав законної сили, за ч.1 ст. 125 КК України. Вказане стверджується копією вищевказаного вироку суду.
Безпосередніх свідків вказаного вище конфлікту не було. Ця обставина стверджується як показаннями потерпілої, так і підсудної. Жоден з допитаний судом свідків не показував, що був безпосереднім очевидцем конфлікту 31.08.12 р. між потерпілою та підсудною у кабінеті директора Уховецької ЗОШ.
Про те, що до моменту початку конфлікту у кабінеті директора школи, що мав місце о 10 год. 31.08.10 р. у потерпілої, чи у підсудної спостерігались би будь -які тілесні ушкодження, у т. ч. такі, що зазначені у вищенаведених експертних висновках, жоден із свідків, допитаних судом, які безпосередньо перед 10 годиною 31.08.10 р., зокрема, це свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5, бачили чи спілкувались з підсудною або потерпілою, не вказали. А тому посилання потерпілої в тій частині, що виявлені у підсудної експертним шляхом тілесні ушкодження були попередньо, тобто, до конфлікту отримані підсудною, не знайшли свого ствердження в судовому засіданні.
Крім того, вказане спростовується копією вироку Ковельського міськрайсуду Волинської обл. від 23.08.11 р. у справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України, що набрав чинності 11.11.11 р., згідно з яким судом встановлено, що саме потерпіла 31.08.10 р. у кабінеті директора школи нанесла підсудній ті тілесні ушкодження, що описані у вищезазначених судово -медичному висновку № 632 від 27.10.10 р., висновку комісійної судово -медичної експертизи № 60 від 20.07.11 р.. Підсудна ж з цього приводу суду показала, що вона, в ході побиття її потерпілою, отримуючи ті чисельні тілесні ушкодження, що виявлені експертним шляхом на її тілі, саме 31.08.10 р. від потерпілої, із свого боку будь - яких дій, що були б направлені на нанесення потерпілій умисних тілесних ушкоджень, не вчиняла та вчинити можливості не мала, так як потерпіла її «тягала»за волосся по кабінету, вона була повалена потерпілою на підлогу і остання, сівши на неї зверху, мала можливості безперешкодно наносити їй побої; вона відчувала біль, була розгубленою. Категорично заперечує наявність у неї умислу на заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень, показуючи, що вона сама постраждала від дій потерпілої.
Останнє стверджується і показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_22, ОСОБА_23, які, кожен окремо, ствердили, що, будучи закликаними до кабінету директора школи неповнолітнім свідком ОСОБА_20, побачили, що у кабінеті директора школи були присутніми як потерпіла, так і підсудна, причому остання була схвильованою, зляканою, блідою, мала порушену зачіску, пошарпаний зовнішній вигляд, почувалась зле та повідомила тим, хто зайшов у кабінет, що потерпіла нанесла їй тілесні ушкодження.
Це ж встановлено також і вироком Ковельського міськрайсуду Волинської обл. від 23.08.11 р. у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до змісту мотивувальної частини якого, що містить формулювання обвинувачення, вказано, що під час зазначеного конфлікту ОСОБА_1 не реагувала на неодноразові прохання ОСОБА_3 залишити її кабінет у зв»язку з необхідністю розпочати педраду, самовільного забрала зі столу аркуші паперу з підготовленим ОСОБА_3 для проведення педради виступом та розірвала останні, розкидала їх залишки по кабінету. Після цього ОСОБА_1 долонями обох рук схопила ОСОБА_3 за волосся у потиличній частині голови та, потягнувши її з прикладенням значного фізичного зусилля до себе, повалила ОСОБА_3 на підлогу.
Таким чином, суд критично оцінює показання потерпілої в тій частині, що виявлені у неї 01.09.10 р. тілесні ушкодження було умисно спричинено підсудною.
До матеріалів кримінальної справи Ковельського міськрайсуду № 1 - 47/11 про обвинувачення ОСОБА_1, дійсно, в якості речового доказу приєднувались та під час розгляду даної справи оглядались судом, клаптики аркуша паперу з текстом заяви потерпілої, однак, у суду викликає сумнів посилання потерпілої у своїй скарзі на ту обставину, що підсудна на початку конфлікту порвала цю заяву. Зокрема, така обставина не була встановлена і вищезазначеним вироком суду від 23.08.11 р. щодо ОСОБА_1 та, крім того, потерпіла показала суду, що підсудна, порвавши її заяву, кинула її клаптики їй в обличчя, тоді як у своїх поясненнях, даних 21.12.10 р., що містяться у матеріалах про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1, потерпіла зазначала, що підсудна зім»яла її заяву та кинула її їй в лице.
На думку суду, підсудна, яка, як встановлено судом та чого не заперечує потерпіла, о 10 год. 31.08.10 р. як директор школи мала розпочати педраду, не мала мотивів до того, щоб розпочати конфлікт чи бійку з потерпілою, що могло б зірвати проведення педради. Вона, як встановлено судом, та не заперечується стороною обвинувачення, навпаки, неодноразово просила потерпілу залишити її кабінет, посилалась на необхідність розпочати педраду, пояснювала про намір додатково з»ясувати ситуацію з призначенням потерпілої на посаду вчителя вказаної школи із своїм керівництвом. Це узгоджується як з показаннями потерпілої, так і підсудної, а також стверджується іншими доказами у справі: показаннями свідків -вчителів школи, неповнолітнього свідка ОСОБА_20, копією вироку Ковельського міськрайсуду Волинської обл. від 23.08.11 р. у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1.
Також суд приймає до уваги і те, що саме підсудна, під час конфлікту з потерпілою, як це встановлено вищезазначеним вироком суду, кричала та просила сторонньої допомоги, а в судовому засіданні по розгляду даної справи і неповнолітній свідок ОСОБА_20 показала, що чула з кабінету директора школи шум та -крики потерпілої про допомогу.
Суд також приймає до уваги, що внаслідок конфлікту, що відбувся у кабінеті директора школи 31.08.10 р., підсудна отримала від потерпілої тілесні ушкодження, зазначені у вищевказаних експертних висновках щодо неї, що стверджується копією вироку Ковельського міськрайсуду Волинської обл. від 23.08.11 р. у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України, що набрав законної сили 11.11.11 р.. Встановлене судом у вказаному вироку суду стосується тих же подій, що мали місце у кабінеті директора Уховецької ЗОШ о 10 год. 31.08.10 р., учасниками яких були підсудна і потерпіла, і які наведені у скарзі потерпілої. За вказаним вироком суду ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, у тому, що вона 31.08.10 р. о 10 год., перебуваючи у кабінеті директора Уховецької ЗОШ, на грунті особистих неприязних стосунків умисно нанесла ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді підшкірних крововиливів потиличної ділянки голови по середині та зліва, на шиї зліва, синців лівої грудної залози, правого плеча та передпліччя, обох нижніх кінцівок при наступних обставинах: долонями обох рук схопила ОСОБА_3 за волосся у потиличній частині голови та, потягнувши її з прикладенням значного фізичного зусилля до себе, повалила ОСОБА_3 на підлогу, де, наскочивши на останню, лівою рукою з силою скубла її за волосся, а правою рукою - здавлювала за шию, перешкоджаючи спробам ОСОБА_3 вивільнитись та дотягнутись до вхідних дверей, наносячи при цьому множинні удари руками по тулубу останньої. Також нанесла удар дерев»яним стільцем по тілу ОСОБА_3. Також показання ОСОБА_3 як потерпілої у вказаній кримінальній справі, т. ч. у тій їх частині, що вона під час конфлікту з ОСОБА_1, під час нанесення їй ОСОБА_1 чисельних тілесних ушкоджень не мала змоги навіть чинити їй опору, судом визнані такими, що не викликають сумнівів у їх достовірності.
Суд звертає увагу і на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 в тій їх частині, що після конфлікту у кабінеті директора школи вони бачили зовнішній вигляд та поведінку як підсудної, так і потерпілої, могли співставляти їх; чули зміст розмов, що стосувались конфлікту, безпосередньо після нього, у т. ч. слова підсудної про її побиття саме потерпілою, сказані у присутності самої потерпілої, а також - слова потерпілої, що стосувались того, що вона передбачає, що твердження підсудної про нанесення останній саме нею тілесних ушкоджень, довести буде утруднено через відсутність безпосередніх свідків конфлікту. Такі показання свідків повністю підтверджують показання підсудної.
Показання свідків -вчителів Уховецької ЗОШ, є послідовними, не суперечливими та їх правдивість сумнівів у суду не викликає, посилання сторони обвинувачення на ту обставину, що свідки -вчителі школи, які викликались за клопотанням підсудної, дають неправдиві показання з огляду на їх залежність від підсудної, на думку суду, є надуманим та безпідставним.
У суду не викликає сумнівів та обставина, що ті тілесні ушкодження, що виявлені у потерпілої і зафіксовані у висновку експерта № 57 від 21.02.11 р., дійсно, були отримані нею в ході конфлікту, що мав місце у кабінеті директора школи 31.08.10 р..
Про наявність ушкодження губи потерпілої 31.08.10 р. ще у приміщенні Уховецької ЗОШ після конфлікту з підсудною, показала як сама потерпіла, так і свідок ОСОБА_12. Також потерпіла, даючи 31.08.10 р. у приміщенні школи письмове пояснення з приводу конфлікту у присутності свідка ОСОБА_15, уже зазначала про пошкодження губи, що стверджується копією такого пояснення, показаннями свідка ОСОБА_15.
Те, що ряд свідків -вчителів школи під час спілкування з підсудною безпосередньо після конфлікту 31.08.10 р. не бачили на її обличчі такого ушкодження, про що показали суду, на думку суду, пов»язане з малими розмірами ушкодження (0,4 х 0,3 см, як зазначено у висновку експерта № 57 від 21.02.11 р., а. с. 49) та наявністю на губах потерпілої помади, присутність якої на губах потерпілої стверджується показаннями тих же свідків -вчителів школи. Сама ж потерпіла показує, що помада на її губах була гігієнічною, а контур губ - було підведено контурним олівцем.
Про те, що потерпіла в ході конфлікту 31.08.10 р. отримала і таке тілесне ушкодження як синець верхньої третини правої гомілки, вбачається як з показань потерпілої, так і з копії письмового пояснення потерпілої, даного нею з приводу конфлікту у приміщенні школи 31.08.10 р. у присутності свідка ОСОБА_15.
Однак, як показала суду сама потерпіла, тілесне ушкодження у вигляді садна червоної кайми верхньої губи справа, садна слизової верхньої губи справа вона отримала ближче до початку конфлікту, у той момент, коли підсудна кинула у її обличчя клаптики паперу, зачепивши її губу; тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої третини правої гомілки вона отримала під час бійки з підсудною. Щодо припухлості м»яких тканин третього пальця правої кисті, то вона припускає, що вона могла виникнути внаслідок того, що потерпіла під час конфлікту міцно тримала підсудну за волосся.
З огляду на положення ст. 67 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили.
Вивчаючи надані стороною обвинувачення докази, висновки експерта щодо тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої, суд звертає увагу також на те, що, як показала потерпіла, підсудна наносила їй численні удари ногами та руками в різні частини тіла, при цьому, як вона зазначала експертові, падала, однак, за винятком ушкодження губи та припухлості м»яких тканин пальця, одного синця верхньої третини правої гомілки, на тілі потерпілої інших тілесних ушкоджень, що свідчили б про чисельні удари з боку підсудної, падіння потерпілої на підлогу у кабінеті, виявлено не було.
Натомість, показання підсудної в тій частині, що під час конфлікту вона була повалена підсудною на підлогу та отримала численні удари з боку потерпілої, стверджуються як експертними висновками щодо підсудної, так і вищезазначеним вироком суду у справі про обвинувачення ОСОБА_1.
Аналізуючи показання потерпілої в частині отримання нею такого тілесного ушкодження як садно, припухлість м»яких тканин пальця правої руки, синець гомілки, суд враховує показання експерта ОСОБА_27, який показав суду, що припухлість м»яких тканин третього пальця правої руки потерпілої не була підтверджена об»єктивними даними (синцем, раною, садном в ділянці припухлості) на час її освідування 01.09.10 р.; механізмом утворення садна -є тертя твердого тупого предмета об тіло під час руху по дотичній; та, враховуючи те, що під час конфлікту між потерпілою та підсудною у кабінеті останньої порушувалась обстановка (стілець був перекинутий), кабінет не був дуже просторим, був умебльованим, підсудна намагалась визволитись від потерпілої під час побиття її останньою, суд не виключає можливість отримання виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень без умисного заподіяння їх з боку підсудної, у процесі самозахисту від неправомірних дій потерпілої чи вдаряння самої потерпілої об предмети, що знаходились у кабінеті.
Склад злочину характеризується об»єктивною та суб»єктивною сторонами. До суб»єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, зокрема, належить умисел особи на заподіяння легких тілесних ушкоджень.
Однак, з огляду на вищенаведене та показання потерпілої слідує, що підсудна під час конфлікту умисно не наносила їй тілесних ушкоджень, а ч. 1 ст. 125 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження.
За змістом ст. 16 - 1 КПК України, розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Підсудний та потерпілий користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об»єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов»язків і здійснення наданих їм прав.
Свідкам ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, як показали суду останні, саме потерпіла повідомляла про те, що у неї наявні тілесні ушкодження і що їх їй нанесла підсудна під час конфлікту у кабінеті директора школи. Однак, ці свідки не були очевидцями конфлікту та не були присутніми в момент отримання потерпілою виявлених у неї тілесних ушкоджень, не свідчили суду про те, що їм достеменно відомо про обставини походження тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої 01.09.10 р.. Тому суд вважає, що свідчень цих свідків недостатньо для того, щоб зробити однозначний висновок про участь підсудної у заподіянні потерпілій умисно легких тілесних ушкоджень 31.08.10 р.. Так, Свідок ОСОБА_12 показав суду, що він «вважає, що підсудна побила потерпілу»31.08.10 р., а свідок ОСОБА_13 показала, що зі слів потерпілої їй стало відомо, що її побила підсудна. Свідок ОСОБА_15 не заперечила тієї обставини, що потерпіла, даючи письмове пояснення у її присутності, звертала увагу свідка на те, що вона має тілесні ушкодження, але свідок таких не бачила та при яких обставинах вони були отримані потерпілою, їй також не відомо.
Показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_18, невнолітньої ОСОБА_20 також об»єктивно стверджують ті обставини, що 31.08.10 р. між потерпілою та підсудною мав місце конфлікт, під час якого саме підсудна кликала на допомогу та після якого саме підсудній було зле. Хоча свідок ОСОБА_12 показав суду, що він вважає, що саме підсудна побила потерпілу 31.08.10 р., а свідок ОСОБА_13 показала суду, що зі слів потерпілої їй стало відомо, що підсудна побила потерпілу та при яких саме обставинах це відбулось, їм відомо не було. Свідок ОСОБА_15 не заперечила тієї обставини, що потерпіла, даючи письмове пояснення у її присутності, наголошувала на тому, що вона має тілесні ушкодження, однак, свідок таких не бачила та при яких обставинах вони були отримані, їй не відомо.
Тобто, вказані вище свідки не були очевидцями конфлікту та не були присутніми в момент отримання потерпілою виявлених у неї тілесних ушкоджень, не свідчили суду про те, що їм відомо про наявність у підсудної під час протікання конфлікту між потерпілою та підсудною у кабінеті директора школи умислу на заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень, тому суд вважає, що свідчень цих свідків недостатньо для того, щоб зробити однозначний висновок про наявність у підсудної умислу на заподіяння підсудній легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до ст. 327 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винуватість підсудного у вчиненні злочину доведена. Виправдувальний вирок постановляється, зокрема, коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, в судовому засіданні не встановлено наявності умислу підсудної на заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень 31.08.10 р..
Суд вважає, що у справі відсутня можливість збирання додаткових доказів. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях. В ході судового розгляду
винуватість підсудної у вчиненні інкримінованого їй злочину не доведена. Інших доказів та будь - яких інших об»єктивних даних, що підтверджували б винуватість підсудної в умисному нанесенні потерпілій тілесних ушкоджень, судом не встановлено та потерпіла на розгляд суду не надала. А тому підсудну слід виправдати за пред»явленим їй обвинуваченням за недоведеністю її участі у вчиненні злочину.
За змістом ст. 328 КПК України, при виправданні підсудного через не доведення його участі у вчиненні злочину, суд відмовляє в цивільному позові, а тому заявлений ОСОБА_1 у скарзі про обвинувачення ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення морального відшкодування в сумі 20 000 грн. -слід як безпідставний залишити без задоволення.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 16 - 1, 323, 324, 327, 328 КПК України, суд
ОСОБА_3, обвинувачену у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнати невинною і по суду виправдати за недоведеністю її участі у вчиненні злочину.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення морального відшкодування в сумі 20 000 грн. -відмовити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. на протязі 15 (п»ятнадцяти) діб з наступного дня після його проголошення.
Головуючий:І. М. Логвинюк