"29" травня 2012 р.Справа № 5017/303/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.В. Лавриненко (на підставі розпорядження заступника голови суду №395 від 29.05.2012р.), В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання - Н.Г. Попові,
за участю представників сторін:
від позивача: Т.В. Дикарьова,
від відповідача: А.В. Шилко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Дельта-лоцман»
на рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2012 р.
у справі № 5017/303/2012
за позовом Державного підприємства «Дельта-лоцман»
до Чорноморського головного морського агентства «Інфлот»
про стягнення 2153,66 дол. США (що еквівалентно 17207,31 грн.),
встановив:
Державне підприємство «Дельта-лоцман»звернулося з позовом та уточненням до нього про стягнення з Чорноморського головного морського агентства «Інфлот»заборгованості в сумі 2 230,88 дол. США за надані на підставі договору №160/05.04-П від 07.05.2004р. послуги лоцманського проведення та збору регулювання руху суден у вересні -жовтні 2011р..
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.03.2012 р. в позові відмовлено з огляду на те, що операції з надання послуг з лоцманського проведення та послуг регулювання рухом суден, які надавалися позивачем під час перевезення суднами пасажирів транзитом через митну територію України, звільнено від нарахування податку на додану вартість на підставі пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП «Дельта-лоцман»звернулося із апеляційною скаргою та доповненням до неї, в яких просило рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем обґрунтовано включено до вартості послуг з лоцманського проведення та регулювання рухом суден суму податку на додану вартість, виходячи з відсутності у позивача права на податкову пільгу, передбачену пунктом 197.8 статті 197 Податкового кодексу України, оскільки вищевказані послуги надаються з метою забезпечення безпеки мореплавства, запобігання аварійним морським подіям, захисту навколишнього природного середовища та людського життя на морі, а також упорядкування руху суден і безпосередньо не пов'язані з перевезенням вантажів та пасажирів.
У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Чорноморське головне морське агентство «Інфлот»просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін, посилаючись на те, що лоцманська проводка та регулювання рухом суден є обов'язковими послугами для суден і здійснюються виключно ДП «Дельта-лоцман». Без вказаних послуг неможливо здійснювати перевезення пасажирів, а тому вони є пов'язаними із переміщення пасажирів транзитом і підпадають під операції, що звільнені від оподаткування згідно із пунктом 197.8 статті 197 Податкового кодексу України.
29.05.2012р. надійшло клопотання від ДП «Дельта-лоцман»про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю представника взяти участь у судовому засіданні. Проте, в судове засідання з'явився інший представник позивача з належно оформленою довіреністю і відмовився від клопотання про відкладення розгляду справи.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
07.05.2004р. між Державним підприємством «Дельта-лоцман»(підприємство) та Чорноморським головним морським агентством «Інфлот»(агент) був укладений договір №160/05.04-П, згідно із яким підприємство зобов'язалося за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення суден, надавати послуги Регіональних служб регулювання рухом суден (РС РРС) при проходженні їх водними шляхами в зоні відповідальності підприємства.
Відповідно до пункту 2.1.2. вказаного договору підприємство зобов'язалося надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог даного договору.
Згідно із умовами укладеного договору на підставі заявок відповідача, позивач у вересні - жовтні 2011 року надав послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден суднам Levant», per Odisseu», sland Sky», ».
Для оплати наданих послуг відповідачу було надіслано рахунки № ДЕ0 -0204і від 13.09.2011р., ОД-02223 від 07.10.2011р., ОД-02249 від 10.10.2011р., ОД-02300 від 19.10.2011р., ОД-02309 від 20.10.11., ОД-02355 від 27.10.11., СФ-01815 від 03.10.11р., СФ-01818 від 04.10.2011р., СФ-01866 від 07.10.2011р., СФ-01871 від 08.10.2011р., СФ-01909 від 17.10.2011р., СФ-01914 від 18.10.2011р., СФ-01918 від 17.10.11., СФ-01924 від 1810.2011., СФ-01962 від 25.10.2011, які відповідач сплатив частково без врахування ПДВ, внаслідок чого утворилася різниця в сумі 2 230,88 дол. США, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Згідно із пунктом 197.8 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію, а також постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням.
Факт транзитного перевезення пасажирів круїзними суднами Levant», Odisseu», Sky»та r»підтверджується наданими відповідачем загальними деклараціями суден і списків пасажирів з відповідними відмітками Державної прикордонної служби України про здійснення прикордонного контролю та відмітками про перетинання Державного кордону України (т.2 а.с.65-103). Вказані документи є обов'язковими офіційними документами у міжнародному морському судноплавстві згідно із Конвенцією з полегшення міжнародного морського судноплавства від 09.04.1965р., Постановою Кабінету Міністрів України №1989 від 24.12.2005р. «Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними», Інструкцією «Про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними», затвердженою наказом Державної митної служби України №678 від 17.09.2004р.
Відповідно до змісту статей 94, 110 Кодексу торговельного мореплавства України у морських портах України для суден встановлюється обов'язкове лоцманське проведення та здійснюється радіолокаційне обслуговування суден, за послуги по наданню яких стягується лоцманський збір та збір за послуги СРРС.
Відповідно до п/п 1, 15-33 Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Мінтрансу України №214 від 27.06.1996р. лоцманський збір та збір за користування послугами СРРС стягуються в обов'язковому порядку з іноземних суден у портах України за визначеними цим нормативним актом ставками.
Зона підходу/відходу до порту є зоною обов'язкової лоцманської проводки. Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу торговельного мореплавства України у районах обов'язкового лоцманського проведення судно не має право здійснювати плавання без державного морського лоцмана.
Отже, відмовившись від надання обов'язкових послуг, судно не зможе здійснити транзитне перевезення пасажирів та вантажів через порт та територію України, що свідчить про пов'язаність послуг, за які стягуються лоцманський збір та плата за послуги служби регулювання рухом суден, під час здійснення транзиту пасажирів через територію України.
Посилання ДП «Дельта-лоцман»на те, що лоцманська проводка та регулювання рухом суден ПРРС пов'язані з безпекою руху, а тому ці послуги підпадають під оподаткування ПДВ, апеляційна інстанція відхиляє, оскільки перевезення пасажирів неможливе без дотримання правил безпеки, а визначальним при звільненні від оподаткування як було зазначено вище, є факт транзитного перевезення пасажирів згідно із пунктом 197.8 статті 197 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2012р. у справі №5017/303/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови підписано 05.06.2012р.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.В. Лавриненко
Суддя В.Б. Туренко