01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
22.05.2012 № 5011-36/312-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Остапенка О.М.
Шипка В.В.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта"
на рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2012 р.
у справі № 5011-36/312-2012 (суддя Трофименко Т.Ю.)
позивач: Публічне акціонерне товариство „Українська страхова компанія „ГАРАНТ-АВТО"
відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта"
про: стягнення 21 172,91 грн.
Позивач - ПАТ „Українська страхова компанія „ГАРАНТ-АВТО" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" про стягнення 21 172,91 грн., із яких: 16 252,78 грн. страхового відшкодування, 1 263,04 грн. пеня, 1056,65 грн. - 3% річних, 2600, 44 грн. - збитків від інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення Правил дорожнього руху водієм, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача, тому, останній, відповідно до закону і повинен її відшкодувати.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2012 р. № 5011-36/312-2012 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, відповідач - ВАТ „НАСК„Оранта" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2012 р. № 5011-36/312-2012 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована наступним:
- скаржник стверджує, що позивач у своєму позові зазначив, що т. з. „Форд" д.н. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 (страхувальнику), однак до позову не додано жодного документу, який би підтвердив перехід права власності на вказане авто на дату ДТП від ОСОБА_3 до ОСОБА_2;
- долучена до матеріалів справи копія тимчасового реєстраційного талону, про нібито перехід права власності на застрахований т. з. „Форд" д.н. НОМЕР_1 від ОСОБА_4 до ОСОБА_2 не є належним доказом наявності права власності власника тимчасового реєстраційного талону на вказаний автомобіль;
- під час ДТП, винуватцем якої визнано ОСОБА_5, заподіяна шкода майну ОСОБА_3. Цивільно-правова відповідальність винуватня ДТП по відшкодування шкоди виникла у ОСОБА_5 перед ОСОБА_3 Разом з тим, ОСОБА_5 не пошкоджував майна ОСОБА_2, тому, відповідно у ОСОБА_2 немає права вимоги до ОСОБА_5 і позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування по заяві ОСОБА_2 не набув права вимоги до ОСОБА_5.
Ухвалою КАГС від 29.02.2012 р. № 5011-36/312-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Борисенко І.В., Остапенко О.М. прийнято до провадження апеляційну скаргу ВАТ „НАСК„Оранта" на Рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2012 р. № 5011-36/312-2012, розгляд справи призначено на 24.04.2012 р..
У зв'язку із зайнятістю судді Остапенка О.М. в судовому розгляді справ у складі іншої колегії Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 20.04.2012р. № 01-23/3/1 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.
У судовому засіданні призначеному на 24.04.2012 р. оголошувалася перерва до 22.05.2012 р. в порядку ст. 77 ГПК Укрїни.
У зв'язку із зайнятістю судді Борисенко І.В. в судовому розгляді справ у складі іншої колегії Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 22.05.2012р. № 01-23/3/4 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Остапенко О.М., Шипко В.В.
У судове засідання від 22.05.2012 р. представник відповідача-скаржника не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У судове засідання від 22.05.2012 р. представник позивача з'явився, за наданими усними поясненнями вважає доводи апеляційного оскарження безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим просить колегію суддів відмовити у її задоволенні, оскаржуване в апеляційному порядку Рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, зважаючи на те, що скаржник належним чином повідомлений про судове засідання від 22.05.2012 р. (про що свідчить Протокол судового засідання від 24.04.2012 р. про оголошення перерви до 22.05.2012 р.), вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника ВАТ „НАСК„Оранта".
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ВАТ „НАСК„Оранта", Рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2012 р. № 5011-36/312-2012 залишити без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.10.2008 р. між позивачем - ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ - АВТО" та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту (Поліс № 19 G-0228958), згідно якого об'єктом страхування є автомобіль "Форд Фокус", держаний номер НОМЕР_2 (арк. с. 38).
02.01.2009 р. о 19 год. 20 хв. у м. Києві на перехресті вулиць Червоноармійській та Жилянській сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобіля "Фольцваген", державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та автомобілем, застрахованим позивачем.
Відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2009 р. винним у ДТП визнано ОСОБА_5 та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України (арк.с. 37).
В результаті Дорожньо-транспортної пригоди автомобілю страхувальника заподіяно матеріальну шкоду. У відповідності до Звіту № 116 про оцінку майна від 21.01.2009 р. та з урахуванням фізичного зносу автомобіля, оцінка вартості відновлювального ремонту становить 16 252,78 грн. (арк. с. 40-43).
20.02.2009 р. позивачем складено страховий Акт від 20.02.2009 р. № 63324, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 18 100,00 грн. (арк. с. 57).
11.03.2009 р. позивач платіжними дорученнями від 23.03.2009 р. №№4710, 4769 (арк с. 58-59) перерахував суму страхового відшкодування в розмірі 18 100,00 грн. на СТО згідно Заяви страхувальника (арк. с. 56).
Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Фольцваген", державний номер НОМЕР_3, застрахована у відповідача за Полісом ВС 0066289 (арк. с. 75).
Позивачем направлена на адресу відповідача Претензія від 29.09.2009 р. № 13077-24 про сплату страхового відшкодування на суму 18 500 грн. (арк с. 62-64), яка отримана останнім - 01.10.2009 р. (докази отримання відповідачем Претензії долучені до матеріалів справи).
Господарським судом встановлено, що в порушення ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач вказану Претензію позивача залишив без відповіді та без задоволення.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач - ВАТ „НАСК„Оранта" є відповідальною особою за завдані пошкодженому автомобілю "Форд Фокус" збитки, держаний номер НОМЕР_1 відповідно до положень ст. 27 ЗУ „Про страхування" та ст. 993 ЦК України в межах, передбачених Договором ВС 0066289, а до ПАТ „Українська страхова компанія „ГАРАНТ-АВТО" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності № 19 G-0228958, перейшло право вимоги (регресу), яке потерпіла особа мала до ВАТ „НАСК„Оранта" як особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість позовних вимог ПАТ „Українська страхова компанія „ГАРАНТ-АВТО" в частині стягнення з відповідача 16 252,78 грн. - страхового відшкодування, в той час як відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами свої заперечення на позов.
Окрім того, позивач просив місцевий господарський суд стягнути з відповідача на свою користь 1 263,04 грн. пені, 1 056,65 грн. - 3% річних, 2 600, 44 грн. - збитків від інфляції.
Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт наявності грошового зобов'язання у відповідача перед позивачем у вигляді страхового відшкодування, а також те, що арифметичний розрахунок пред'явлених до стягнення з відповідача пені - 1 263,04 грн., 3% річних на суму - 1 056,65 грн. та збитків від інфляції на суму - 2 600,44 грн. є правильним, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог і в цій частині.
Вищезазначені доводи скаржника - ВАТ „НАСК„Оранта", викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на таке.
При розгляді питання щодо особи, яка повинна відшкодовувати заподіяну шкоду, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. N 1388, встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок та видачі реєстраційних документів і номерних знаків (п. 1).
Правила є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права цих власників у межах наданих їм повноважень (п. 2).
Згідно п. 15 Правил, якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження. При цьому у графі "особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) серія _______ N __________". Один екземпляр копії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом, залишається у підрозділі ДАІ.
Враховуючи вищенаведене, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2, як постраждала у ДТП особа цілком правомірно отримала право керувати транспортним засобом „Форд" д.н. НОМЕР_1, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією тимчасового реєстраційного талона на вказаний автомобіль (арк.. с. 61).
Крім того, колегією суддів встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що укладений між позивачем - ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ - АВТО" та страхувальником - ОСОБА_2 Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту (Поліс від 17.10.2008 р. № 19 G-0228958), згідно якого об'єктом страхування є автомобіль "Форд Фокус", держаний номер НОМЕР_2 належить до договору I-го типу, що підтверджується залученим до матеріалів справи Листом МТСБУ від 19.01.2012 р. № 1018/7-3-11 (арк. с. 71-72).
Відповідно до п. 15.1 ч. 1 ст. 15 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Тому, як вже зазначалося вище, місцевим господарським судом в розумінні ст. 1187 ЦК України цілком правомірно встановлено, що відшкодування заподіяної шкоди в результаті ДТП, у даному випадку покладається на страховика винної у скоєнні ДТП особи (ОСОБА_5 водій автомобіля "Фольцваген", державний номер НОМЕР_3, який застрахований за Полісом ВС 0066289), тобто, на відповідача у даній справі - ВАТ „НАСК„Оранта".
Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2012 р. № 5011-36/312-2012 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ВАТ „НАСК„Оранта" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2012 р. № 5011-36/312-2012 залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 р.
№ 5011-36/312-2012 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 р.
№ 5011-36/312-2012 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.
Матеріали справи № 5011-36/312-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Ільєнок Т.В.
Судді Остапенко О.М.
Шипко В.В.