01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
05.06.2012 № 4/016-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Сітайло Л.Г.
Алданової С.О.
за участю секретаря Кравчук О.І.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_2 (дов. № 2-13 від 27.12.2011 р.)
від відповідача не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу чірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз
України»
на рішення
господарського суду Київської області
від 27.02.2012 р.
у справі № 4/016-12 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз
України» (далі ДК «Укртрансгаз»)
до Відкритого акціонерного товариства
«Стиролбіотех» (далі ВАТ «Стиролбіотех»)
про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно
Рішенням господарського суду Київської області від 27.02.2012 р. по справі № 4/016-12 в позові відмовлено.
Не погодившись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення порушено положення ст.ст. 15, 16, 1212, 1213 ЦК України тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю за наведених у скарзі підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 07.02.2012 р. ДК «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ВАТ «Стиролбіотех» про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно - 798,693 тис. куб. м. природного газу, який останнім в березні 2008 р. відібрано із газотранспортної системи ДК «Укртрансгаз». В обгрунтування своїх вимог зазначила, що відповідачем незаконно відібрано цей газ в загальному обсязі 798,693 тис. куб.м., що підтверджується Реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу магістральними газопроводами ДК "Укртрансгаз" за березень 2008 р.. Тому позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просив зобов'язати відповідача повернути безпідставно набуте майно тощо.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надіслав.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.
Відмовляючи в позові, місцевий суд встановив, що предметом спору є зобов'язання відповідача повернути позивачу безпідставно набуте майно - 798,693 тис. куб. м спожитого у березні 2008 р. природного газу.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згадані положення застосовуються в силу ч. 2 цієї норми незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно вищенаведених приписів закону зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: набуття або збереження майна (особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); мають бути відсутніми правові підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків).
Таким чином, до предмету доказування в даній справі входить встановлення наступних обставин : чи набув відповідач відповідне майно за рахунок позивача; чи є для цього підстави та факт належності такого майна іншій особі (позивачу).
Положення про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння на підставі ч. 3 ст.1212 ЦК України.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Цей засіб захисту права власності (віндикація) застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю (майном).
Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів).
Предметом віндикаційного позову з огляду на наведене становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).
Як встановлено матеріалами справи, ДК «Укртрансгаз» не є газовидобувним підприємством й не має власних ресурсів природного газу для реалізації споживачам, оскільки Ліцензійними умовами (п.п.2.2.1) йому заборонено провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, постачання природного газу за регульованим і нерегульованим тарифом. ДК «Укртрансгаз» створена на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу» № 1173 від 24.07.1998 р., п. 1 якої основними видами діяльності позивача є здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та зі зберігання природного газу.
Статутом ДК «Укртрансгаз» визначено, що позивача створено з метою забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і одержання прибутку. Відповідно до п. 2.2 Статуту позивача, одними з основних напрямів діяльності ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» є надання послуг з транспортування і зберігання природного газу, забезпечення ним споживачів України в обсягах, встановлених контрактами і договорами.
Згідно п. 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. в редакції, яка діяла в 2008 р., газотранспортні підприємства НАК «Нафтогаз України», зокрема, забезпечують транспортування природного газу в межах виділених постачальниками планових обсягів (лімітів) природного газу.
Місцевий суд на підставі аналізу вищезазначених положень правових норм та локальних актів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» дійшов висновку, що позивач здійснює господарську діяльність з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в межах виділених постачальниками планових обсягів (лімітів) природного газу, відтак не є власником отриманого відповідачем природного газу в розмірі 798,693 тис. куб м., а тому не може звертатись до суду з віндикаційним позовом про повернення безпідставно отриманого майна. Крім цього, при розгляді справи позивачем не обґрунтовано, яким чином відповідачем порушено його права і з яких підстав він є потерпілою стороною, адже не є власником майна, про повернення якого заявлено позов, а є лише транспортуючою організацією тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.Одночасно апелянтом не обґрунтовано в апеляційній скарзі наявності у нього підстав для звернення до суду із віндикаційним позовом тощо.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 27.02.2012 р. по справі № 4/016-12 - без змін.
Матеріали справи № 4/016-12 повернути до господарського суду Київської області.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Дикунська С.Я.
Судді Сітайло Л.Г.
Алданова С.О.
07.06.12 (відправлено)