01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.05.2012 № 41/228
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.
розглядаючи апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва
на рішення господарського суду міста Києва
від 13.02.2012 року
у справі №41/228 (головуючий суддя - Спичак О.М., судді - Бойко Р.В., Івченко А.М.)
за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України, м. Київ
до 1. Київської міської ради, м. Київ
2. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ
3. приватного підприємства «Продмарт»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Київ
про визнання недійсним рішення Київської міської ради №189/850 від 22.02.2007р. та договору оренди земельної ділянки від 05.04.2007р., визнання відсутності права користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити дії, -
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 06.12.2011р.),
від відповідача 1: ОСОБА_4 - представник (дов. №225-КР-309 від 27.02.2012р.),
від відповідача 2: не з'явився,
від відповідача 3: ОСОБА_5 - представник (дов. б/н від 16.01.2012р.),
ОСОБА_6 - представник (довіреність №б/н від 16.01.2012р.)
від третьої особи: не з'явився,
прокурор: Стретович М.О. - посвідчення №46 від 01.03.2011р.
Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та товариства з обмеженою відповідальністю "Продмарт" про визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради № 189/850 від 22.02.2007 року «Про передачу в довгострокову оренду земельної ділянки приватному підприємству «Продмарт» для будівництва, обслуговування та експлуатації малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній,17 в Оболонському районі м. Києва», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.04.2007 року, укладеного Київською міською радою та ПП «Продмарт», визнання відсутнім у ПП «Продмарт» права користування земельною ділянкою, розташованою по вул. Лісозахисній,17 в Оболонському районі м. Києва загальною площею 20,9 га вартістю за нормативно-грошовою оцінкою 33 489 403,81 грн. та зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дії по внесенню до автоматизованої державного земельного кадастру відомостей про право власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на спірну земельну ділянку.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2011 року до участі у справі № 41/228 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів було залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, а ухвалою від 26.08.2011 року - замінено первісного відповідача 3 - товариство з обмеженою відповідальністю "Продмарт" на належного відповідача 3 - приватне підприємство "Продмарт".
В ході розгляду судом першої інстанції справи прокурор в судовому засіданні 23.09.2011 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 22.07.2007 року № 189/850 "Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки приватному підприємству "Продмарт" для будівництва, обслуговування та експлуатації малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі м. Києва", визнати недійсним укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством "Продмарт" договір оренди земельної ділянки від 05.04.2007 року, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 16.04.2007 року за №78-6-00434, визнати відсутнім у ПП "Продмарт" право користування земельною ділянкою та зобов'язати ПП "Продмарт" повернути Київській міській раді земельну ділянку, розташовану по вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі м. Києва, площею 20,9 га, кадастровий номер 8000000000:85:886:0001, вартістю за нормативно-грошовою оцінкою 33 489 403,81 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.09.2011 року було припинено провадження у справі № 41/228 в частині заявлених позовних вимог до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.02.2012 року в справі № 41/228 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, прокурор вказав на те, що суд першої інстанції, порушивши норми матеріального та процесуального права, надав невірну юридичну оцінку наданим позивачем доказам, внаслідок чого безпідставно визнав позовні вимоги не доведеними.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження колегією суддів у складі: головуючого - судді Мальченко А.О., суддів: Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г. та призначено до розгляду на 10.05.2012 року.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача 3 проти доводів апеляційної скарги заперечив повністю, находить їх необгрунтованими, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник відповідача 1 апеляційну скаргу визнав.
Відповідач 2 та третя особа у справі своїх представників в судове засідання не направили.
Третя особа, через службову зайнятість, письмовою заявою на адресу Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року за вих. № 34/01-16 просила розглянути справу №41/228 без її участі та постановити у справі рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Враховуючи думку учасників судового розгляду, прокурора, колегія суддів, порадившись, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами та доказами, у відсутність осіб, які не з'явились.
10.05.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 22.02.2007 року Київською міською радою було прийнято рішення № 189/850 "Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки Приватному підприємству "Продмарт" для будівництва, обслуговування та експлуатації малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі м. Києва".
Пунктами 1, 2 вказаного рішення Київська міська рада вирішила затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів будівництва малоповерхових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі м. Києва та внести зміни до Генерального плану розвитку міста, затвердженого рішенням Київради № 370/1804 від 28.03.2002 року, перевівши вказану земельну ділянку з території рекреаційного призначення до садибної житлової забудови.
Пунктами 3, 4 рішення Київської міської ради від 22.02.2007 року № 189/850 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Продмарт" для будівництва, обслуговування та експлуатації малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі м. Києва та передати дану земельну ділянку ПП "Продмарт", за умови виконання п. 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.
Водночас, вказаним рішенням ПП "Продмарт" зобов'язано виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України; у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо винесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою; вирішити в установленому порядку питання відшкодування відновлювальної вартості зелених насаджень (акт попереднього обстеження зелених насаджень від 26.01.2007 року №7) та інші питання майнових відносин; виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 27.01.2007 року №19-524, Київської міської санепідемстанції від 25.01.2007 року №371, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 31.01.2007 року № 06-6-25/283, Головного управління охорони культурної спадщини від 22.01.2007 року № 357, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" від 12.01.2007 року № 148-27 та в розпорядженні Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.01.2007 року; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; вирішити питання пайової участі відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 року N 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва"; сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5 % витрат з будівництва від загальної площі цих житлових будинків, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, встановленої державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі пункту 84 рішення Київської міської ради від 28.12.2006 року № 531/588 "Про бюджет міста Києва на 2007 рік".
Разом з цим, пунктом 6 оспорюваного прокурором рішення, було визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26.06.1969 року № 1099 «Про відвід земельної ділянки 4-му Головному управлінню при Міністерстві охорони здоров'я УРСР під будівництво лікувально-поліклінічного комплексу спеціального призначення» як таке, що не було виконано.
Пунктом 7 даного рішення ПП «Продмарт», як землекористувача було попереджено, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування земельною ділянкою відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.
05 квітня 2008 року, на підставі вищевказаного рішення, між Київською міською радою (в тексті договору - орендодавець) та приватним підприємством "Продмарт" (в тексті договору -орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки.
Даний договір був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 16 квітня 2008 року за № 78-6-00434.
Згідно пункту 1.2 договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 22.02.2007 року № 189/850 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі -об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.
Об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Лісозахисна, 17 в Оболонському районі м. Києва; розмір - 209 376 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, обслуговування та експлуатації малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури; кадастровий номер -8 000 000 000:85:886:0001 (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 3.1, договір укладено на 15 років.
Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що Київська міська рада оскаржуване рішення від 22.02.2007 року за № 189/850 прийняла в порушення норм чинного законодавства України, інтересів територіальної громади, а саме, з порушенням права громади на отримання інформації щодо таких рішень та права на участь у процесі прийняття рішення.
Поряд з цим, прокурор вказав на те, що надання земельної ділянки ПП "Продмарт" було здійснено за рахунок земель, відведених 4-му Головному управлінню при Міністерстві охорони здоров'я УРСР під будівництво лікувально-поліклінічного комплексу спеціального призначення на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 24.06.1969 року за №1099. В порушення статей 123,141 Земельного кодексу України, припинення права користування земельною ділянкою вказаному управлінню Київська міська рада здійснила без отримання відповідної на те згоди землекористувача.
Містобудівне обґрунтування, додане до проекту землеустрою щодо відведення ПП "Продмарт" земельної ділянки не отримало висновку експертизи містобудівної документації у відповідності до Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1577.
Водночас, за висновком Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві № 75 від 31.01.2007 року однією з умов погодження проекту відведення було передбачено максимальне збереження зелених насаджень, проте, згідно проекту землеустрою та Містобудівного обґрунтування знесення та пересадка насаджень була передбачена на 19,94 га, що фактично відповідає площі орендованої земельної ділянки. На переконання прокурора та позивача, використання земельної ділянки за таким проектом відведення та Містобудівним обґрунтуванням негативно вплине на цю ділянку та прилеглі землі природно-заповідного фонду.
Оскільки рішення від 22.02.2007 року № 189/850 Київською міською радою було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі такого рішення має бути визнаний недійсним, а з метою захисту права територіальної громади міста Києва на спірну земельну ділянку необхідно визнати відсутнім у ПП "Продмарт" права на користування нею.
Встановивши фактичні обставини справи та надавши належну оцінку доказам, представленим сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог прокурора та відсутність підстав для задоволення позову.
З таким висновком погоджується і судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та, зокрема, Законом України «Про оренду землі».
Приписами статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Статтею 6 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті Києві ради та їх виконавчі органи.
Положеннями статей 4, 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах: законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб: судового захисту прав місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Пункт 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Таким чином, реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин, Київська міська рада зобов'язана діяти виключно в межах наданих їй повноважень та в інтересах її територіальної громади, дотримуючись приписів законодавства України у своїй діяльності.
Згідно статті 123 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття Київрадою рішення № 189/850 від 22.02.2007 року) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Частина 15 статті 151 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення № 189/850 від 22.02.2007 року) передбачає, що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
З положень частин 8 та 9 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення № 189/850 від 22.02.2007 року) слідує, що проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 124 цього ж Кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття рішення № 189/850 від 22.02.2007 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Відповідно до підпунктів 8-10 пункту б частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування"до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з наданих проекту відведення та технічної документації на спірну земельну ділянку, ПП «Продмарт» отримало позитивні висновки та погодження Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 19-524 від 02.02.2007 року, Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА № 071/04-4-19/460 від 01.02.2007 року, погодження Київської природоохоронної прокуратури № 76 від 23.01.2007 року, а також висновок ДП "Інститут генерального плану міста Києва"№ 260 від 01.02.2007 р., Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві № 75 від 31.01.2007 р., Київської міської санепідемстанції № 123 від 25.01.2007 р., Головного управління охорони культурної спадщини № 357 від 22.01.2007 року, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"№ 148-27 від 12.01.2007 р., Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" № 19 від 17.01.2007 р., Оболонської районної у місті Києві Державної адміністрації № 43 від 25.01.2007 року.
21.02.2007 року, дослідивши вищенаведені документи в сукупності, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надало позитивний висновок № 06-03-4/305 щодо проекту відведення земельної ділянки ПП «Продмарт» на вул. Лісозахисна, 17 в Оболонському районі м. Києва.
Отже, проект відведення та технічна документація щодо орендованої земельної ділянки були погоджені в установленому законом порядку відповідно до вимог, існуючих на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, місцевий господарський суд мотивовано зазначив у своєму рішенні, що за результатами ознайомлення, обговорення та проведення перевірки на відповідність чинному законодавству України зібраних ПП "Продмарт" документів (кадастрової справи), Київська міська рада, в межах наданих їй повноважень, прийняла законне рішення № 189/850 від 22.02.2007 року "Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки Приватному підприємству "Продмарт" для будівництва, обслуговування та експлуатації малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі м. Києва".
Обгрунтовано відхиляючи доводи прокурора про незаконність прийнятого Київрадою рішення з огляду на те, що земельна ділянка відводиться під житлову забудову, а однією з умов погодження проекту відведення Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища було максимальне збереження земельних насаджень, місцевий суд вірно зазначив, що дотримання таких вимог здійснюється під час реалізації проекту будівництва, а не під час відведення земельної ділянки.
Твердження прокурора та позивача про те, що містобудівне обґрунтування, додане до проекту землеустрою по відведенню ПП "Продмарт" земельної ділянки не пройшло експертизи містобудівної документації у відповідності до Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1577, варто зазначити наступне.
Стаття 3 Закону України "Про планування і забудову територій" визначає, що проведення експертизи містобудівної і проектної документації здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п. 7, 10 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1577, чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення, експертиза проводиться юридичними особами, перелік яких визначається Держбудом відповідно до встановлених ним кваліфікаційних вимог; організація-експерт формує склад виконавців експертизи, здійснює проведення експертизи та надає замовнику в установлений термін комплексний експертний висновок.
Матеріали справи містять позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту будівництва малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі міста Києва та лист Головного управлінням містобудування та архітектури, з якого вбачається, що 02.02.2007 року мало місце погодження Головним управлінням містобудівного обґрунтування змін, внесених до містобудівної документації та визначення параметрів будівництва малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі міста Києва.
Згідно п.2.2.3 Правил забудови міста Києва, в редакції, чинній на момент прийняття Київрадою оскаржуваного рішення, надання вільних від забудови територій, а також ділянок, які знаходяться у центральній частині Києва для будівництва об'єктів містобудування здійснюється на конкурентних засадах, окрім будівництва об'єктів за рахунок коштів міського та районного бюджетів, а також будівництва об'єктів соціальної сфери.
Як слідує з п.4 рішення Київської міської ради № 189/850 від 22.02.2007 року приватному підприємству «Продмарт» спірна земельна ділянка була надана в оренду для будівництва, обслуговування та експлуатації малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
Таким чином, на згаданій земельній ділянці, окрім житлових будинків, ПП «Продмарт» було заплановано збудувати об'єкти соціальної інфраструктури.
Водночас слід зазначити, що у відповідності до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення № 189/850 від 22.02.2007 року) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Зважаючи на це, посилання прокурора в апеляційній скарзі на п.2.2.3 Правил забудови міста Києва, мають бути відхилені як безпідставні.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно зазначив, що Київська міська рада, приймаючи рішення № 189/850 від 22.02.2007 року, вправі була визнати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 24.06.1969 року №1099 "Про відвід земельної ділянки 4-му Головному управлінню при Міністерстві охорони здоров'я УРСР під будівництво лікувально-поліклінічного комплексу спеціального призначення" як таке, що не було виконано.
Можливість такої поведінки органів місцевого самоврядування підтверджена рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. у справі № 1-9/2009.
Отже, доводи апеляційної скарги про надання Приватному підприємству «Продмарт» в оренду земельної ділянки в порушення статей 123, 141, 142 Земельного кодексу України, без обов'язкового погодження із землекористувачем питання припинення права користування земельною ділянкою колегія суддів відхиляє, зважаючи на вищевикладене.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про заборону будівництва житлових будинків на орендованій земельній ділянці з посиланням на п.3.4.3.1 ДБН Б. 2.2-2-2008, які не можуть застосовуватись до правовідносин, що мали місце у 2007 році.
Згідно частин 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Пунктом 42 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування у Україні» передбачено повноваження органу місцевого самоврядування на затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
З правового аналізу наведених норм слідує, що орган місцевого самоврядування перед передачею земельної ділянки у користування вправі змінити її цільове використання.
Приймаючи оскаржуване рішення № 189/850 від 22.02.2007 року, Київська міська рада реалізувала дані повноваження та другим пунктом рішення внесла зміни до Генерального плану міста та перевела земельну ділянку на вул. Лісозахисна,17 в Оболонському районі м. Києва з території рекреаційного призначення до садибної житлової забудови.
Наведеним спростовуються твердження прокурора про належність спірної земельної ділянки за своїм функціональним призначенням до рекреаційної території.
При цьому необхідно зазначити, що внесення змін до Генерального плану забудови міста Земельним кодексом України, як обов'язкова передумова для вилучення земельних ділянок та надання їх у користування на умовах оренди, не передбачено.
З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради № 189/850 від 22.02.2007 року "Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки Приватному підприємству "Продмарт" для будівництва, обслуговування та експлуатації малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі м. Києва" таким, що суперечить чинному законодавству.
На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, виходячи з положень статей 6, 16 Закону України "Про оренду землі», ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, статей 203, 215 Цивільного кодексу України, правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 05.04.2007 року, укладеного Київською міською радою та ПП «Продмарт», пославшись на те, що рішення Київської міської ради, на підставі якого був укладений оспорюваний договір оренди є чинним, а інших доказів в обґрунтування його недійсності суду надано не було.
Суд першої інстанції також вірно вказав на відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання відсутнім у ПП "Продмарт" права користування земельною ділянкою на вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі м. Києва, яка є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним спірного договору оренди.
Колегія находить правильною позицію місцевого суду щодо вирішення вимоги про застосування наслідків недійсності договору оренди та зобов'язання ПП "Продмарт" повернути у комунальну власність міста Києва земельну ділянку площею 20,9 га, розташовану на вул. Лісозахисній, 17 у Оболонському районі міста Києва, який мотивовано вказав на те, що оскаржуване рішення Київської міської ради та договір оренди, на підставі якого ПП «Продмарт» користується спірною земельною ділянкою не визнані в судовому порядку недійсними.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).
Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву прокурора та поновив останньому строк для звернення до суду з даним позовом, вказуючи на те, що прокуратурі м. Києва стало відомо про оскаржувані рішення та договір під час перевірки, яка проводилась у липні 2011 року, а тому твердження відповідача 1 про пропуск такого строку, суд правомірно відхилив.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув справу, з'ясувавши усі обставини справи в сукупності, надав належну юридичну оцінку наявним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року має бути залишеним без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року у справі № 41/228 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року у справі № 41/228 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 41/228 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Мальченко А.О.
Судді Майданевич А.Г.
Гаврилюк О.М.