01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
30.05.2012 № 05-5-43/1913
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Разіної Т.І.
за участю секретаря Корінної А.О.
та представника боржника - ОСОБА_2 дов. №10/03-1 від 10.03.2011р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Фактор Ексім"
на ухвалу господарського суду м.Києва
від 04.04.2012р.
у справі №05-5-43/1913 (суддя Пасько М.В.)
за заявою ТОВ „Фактор Ексім"
до ТОВ „Фактор Ексім"
про порушення справи про банкрутство,
Ухвалою господарського суду м.Києва від 04.04.2012р. у справі №05-5-43/1913 заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернуті ТОВ „Фактор Ексім" без розгляду.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ „Фактор Ексім" подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і направити справу до місцевого суду для порушення справи про банкрутство.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників боржника, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заявник звернувся до місцевого суду із заявою про порушення справи про банкрутство із застосуванням особливостей передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Абзац 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність
боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Положеннями абзацу 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Перелік підстав для повернення позовної заяви, передбачений статтею 63 ГПК України, є вичерпним.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, господарський суд першої інстанції зазначив, що заявник (боржник) не надав належних доказів, які підтверджують його неплатоспроможність.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач додав до заяви про порушення справи про банкрутство: копію додатку до проміжного ліквідаційного балансу (перелік пред'явлених вимог кредиторів та результат їх розгляду), виконавчі документи, копію листа №120 від 25.08.2011р. до ДПІ у Печерському районі м.Києва, довідку за формою № 8-ОПП щодо виконання вимог законодавства про обов'язкову перевірку платника податків, який ліквідується; докази письмового повідомлення органу державної реєстрації про ліквідацію юридичної особи та внесення відповідного запису до єдиного державного реєстру та інші документи, а тому посилання місцевого суду на не надання названих документів є помилковим.
Таким чином висновок місцевого господарського суду про необхідність повернення позовної заяви є передчасним.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ТОВ „Фактор Ексім" задовольнити, ухвалу господарського суду м.Києва від 04.04.2012р. у справі №05-5-43/1913 - скасувати.
Справу №05-5-43/1913 скерувати до господарського суду м.Києва для розгляду по суті зі стадії прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Пантелієнко В.О.
Судді Доманська М.Л.
Разіна Т.І.